11 червня 2000 року в селищі Єзупіль Тисьменицького району, що на Івано-Франківщині, відбулося урочисте відкриття пам’ятника Т. Шевченку.

Пам’ятник споруджено на кошти пана Володимира Войцюка, який понад 40 років свого життя працював вчителем математики і креслення в Єзупільській школі, а після виходу на пенсію, вже в час незалежності України, виїхав до Америки і тепер проживає в Нью-Йорку.

Автором проєкту пам’ятника є талановитий Прикарпатський скульптор Володимир Довбенюк, а майстер спорудження пам'ятника, Василь Лучків.

На урочистості, з нагоди відкриття пам’ятника Т. Шевченку, прийшли односельчани, вчорашні учні п. Войцюка, гості з навколишніх сід та з більш віддалених міст. На святі були присутні представники центрального телебачення і радіо.

Пам’ятник осв’ячували о.Ізидор Николин та о.Роман Олексюк. А в числі виступаючих був кінорежисер Олесь Янчук, відомий своїми фільмами "Голод -33", "Атентат", "Нескорений".

Володимир Войцюк в повоєнні роки будучи учнем 10 класу приймав участь в роботі підпільної пластової організації. Юні патріоти вели свою посильну боротьбу з жорстокою системою московських окупантів. Та з часом члени організації були викриті і 11 березня 1948 р. заарештовані. Тільки завдяки щасливій випадковості не заарештували В. Войцюка і його товариша Петра Гнатковського. Переживши складні роки совітської системи Володимир Войцюк емігрував до Америки вже в пенсійному віці. Він багато років зберігав у пам’яті своїх шкільких друзів, які попали в застінки НКВД (КГБ) і не дожили до світлого Дня незалежності.

В знак пам’яті про віковічну боротьбу українського народу за свою незалежність, а також в знак пам’яті про друзів і односельчан, які віддали свою молодість і життя за свободу України п. В. Войцюк вирішив спорудити пам’ятник Т.Г. Шевченку. Доречно сказати, що всі витрати пов’язані з реалізацією цього проєкту п. Войцюк покрив за власні кошти, які заощадив всього за кілька років праці, будучи звичайним двірником в Америці.

Велику допомогу в організації і виконанні всіх робіт пов’язаних з встановленням пам’ятника, в с. Єзупіль, надали Ганна Кушнір, голова селищної Ради, та Семен Кавка, ініціатор спорудження пам'ятника.

"Учителю, ваш приклад воістоно гідний наслідування, Хай людська шана і любов зігріває вашу щедру душу, - висловлювали в промовах свою вдячність щасливі і радісні земляки. А вилитий з бронзи Кобзар буде нагадувати нам про те, що щастя свободи не приходить само, за свободу треба боротися."

"Борітеся - поборете..." вчить нас великий Кобзар.

Ольга Кузишин,
Нью-Йорк, 2000

11 chervnya 2000 roku v selyschi Yezupil' Tys'menyts'koho raj'onu, scho na Ivano-Frankivschyni, vidbulosya urochyste vidkryttya pam’yatnyka T. Shevchenku.

Pam’yatnyk sporudzheno na koshty pana Volodymyra Voj'tsyuka, yakyj' ponad 40 rokiv svoho zhyttya pratsyuvav vchytelem matematyky i kreslennya v Yezupil's'kij' shkoli, a pislya vykhodu na pensiyu, vzhe v chas nezalezhnosti Ukrayiny, vyyikhav do Ameryky i teper prozhyvaye v N'yu-J'orku.

Avtorom proyektu pam’yatnyka ye talanovytyj' Prykarpats'kyj' skul'ptor Volodymyr Dovbenyuk, a maj'ster sporudzhennya pam'yatnyka, Vasyl' Luchkiv.

Na urochystosti, z nahody vidkryttya pam’yatnyka T. Shevchenku, pryj'shly odnosel'chany, vchorashni uchni p. Voj'tsyuka, hosti z navkolyshnikh sid ta z bil'sh viddalenykh mist. Na svyati buly prysutni predstavnyky tsentral'noho telebachennya i radio.

Pam’yatnyk osv’yachuvaly o.Izydor Nykolyn ta o.Roman Oleksyuk. A v chysli vystupayuchykh buv kinorezhyser Oles' Yanchuk, vidomyj' svoyimy fil'mamy "Holod -33", "Atentat", "Neskorenyi".

Volodymyr Voj'tsyuk v povoyenni roky buduchy uchnem 10 klasu pryj'mav uchast' v roboti pidpil'noyi plastovoyi orhanizatsiyi. Yuni patrioty vely svoyu posyl'nu borot'bu z zhorstokoyu systemoyu moskovs'kykh okupantiv. Ta z chasom chleny orhanizatsiyi buly vykryti i 11 bereznya 1948 r. zaareshtovani. Til'ky zavdyaky schaslyvij' vypadkovosti ne zaareshtuvaly V. Voj'tsyuka i j'oho tovarysha Petra Hnatkovs'koho. Perezhyvshy skladni roky sovits'koyi systemy Volodymyr Voj'tsyuk emihruvav do Ameryky vzhe v pensij'nomu vitsi. Vin bahato rokiv zberihav u pam’yati svoyikh shkil'kykh druziv, yaki popaly v zastinky NKVD (KHB) i ne dozhyly do svitloho Dnya nezalezhnosti.

V znak pam’yati pro vikovichnu borot'bu ukrayins'koho narodu za svoyu nezalezhnist', a takozh v znak pam’yati pro druziv i odnosel'chan, yaki viddaly svoyu molodist' i zhyttya za svobodu Ukrayiny p. V. Voj'tsyuk vyrishyv sporudyty pam’yatnyk T.H. Shevchenku. Dorechno skazaty, scho vsi vytraty pov’yazani z realizatsiyeyu ts'oho poektu p. Voj'tsyuk pokryv za vlasni koshty, yaki zaoschadyv vs'oho za kil'ka rokiv pratsi, buduchy zvychaj'nym dvirnykom v Amerytsi.

Velyku dopomohu v orhanizatsiyi i vykonanni vsikh robit pov’yazanykh z vstanovlennyam pam’yatnyka, v s. Yezupil', nadaly Hanna Kushnir, holova selyschnoyi Rady, ta Semen Kavka, initsiator sporudzhennya pam'yatnyka.

"Uchytelyu, vash pryklad voistono hidnyj' nasliduvannya, Khaj' lyuds'ka shana i lyubov zihrivaye vashu schedru dushu, - vyslovlyuvaly v promovakh svoyu vdyachnist' schaslyvi i radisni zemlyaky. A vylytyj' z bronzy Kobzar bude nahaduvaty nam pro te, scho schastya svobody ne prykhodyt' samo za svobodu treba borotysya."

"Boritesya - poborete..." vchyt' nas velykyj' Kobzar.

Ol'ha Kuzyshyn,
New York, 2000