Шанувальники минувшини можуть мені заперечити, оскільки такі історичні праобрази України як велична Київська Русь проіснувала не одне сторіччя, а вільна Козацька держава – не одне десятиріччя.

Згоден.

Однак, маю у своєму арсеналі аргумент, з яким, на моє переконання, погодяться усі присутні у цій залі.

В ім’я історичної справедливості, що прийшла на нашу землю десять років тому.

В ім’я наших здобутків і наших поразок на цьому шляху.

Говорю це як перший міністр закордонних справ незалежної України, якому випала висока честь бути безпосереднім учасником розбудови української дипломатії.

Говорю це як патріот своєї країни. Бо не раз відчував на власних плечах невимовно важкий тягар відповідальності за її долю.

Ще ніколи, як сьогодні, ми не були такими далекими від підневільного існування в оманливих імперіях та нерівноправних союзах.

Маємо звикнути розбудовувати Україну не в жорстокій безпощадній боротьбі, а в повсякденній мирній праці на благо держави, на благо кожної української родини, на благо кожного громадянина.

Я не є прихильником гіперболізації наших досягнень у зовнішньополітичній сфері.

Сприймаю їх як той необхідний мінімум, якого ми могли і повинні були досягти, проголосивши незалежність.

Сьогодні Україна – це визнаний у світі вагомий фактор міжнародної безпеки і стабільності.

З прийняттям “Декларації про державний суверенітет”, “Основних напрямів зовнішньої політики” і, звичайно, Конституції України закладено ідеологічно-концептуальні підвалини української зовнішньої політики.

Дружні та взаємовигідні відносини з ними ми зафіксували непорушними двосторонніми документами, в тому числі, що стосується кордонів.

Переконані, що ці домовленості є запорукою стабільного і ефективного розвитку міждержавних відносин і в регіоні.

Україна бере активну участь в діяльності провідних міжнародних організацій та форумів.

Сучасна Україна – досвідчений, активний і неупереджений учасник миротворчих процесів.

Надаючи допомогу та сприяння, ми не здобуваємо дивідендів на чужому горі.

Неупереджено підходячи до оцінки позицій сторін, намагаємося зробити свій внесок у розв’язання конфліктних ситуацій та утвердження стабільності.

Бо дуже добре знаємо ціну миру.

З подвійним болем щемить наше серце, коли з епіцентрів страждань та відчаю долинає українська мова.

Прагнемо, щоб нарешті мир утвердився в Придністров’ї.

Бажаємо, щоб не страждали українці на Балканах.

Не хочемо, щоб наші співвітчизники були заручниками міжетнічного чи будь-якого іншого протистояння.

Будемо робити все можливе, щоб предметом очевидних утисків та зневаги не ставали наша мова, культура, віра.

Хоча подумки повертаємося у 1991 рік, усі наші помисли звернені в перспективу, що перед нами.

Визначаємо, а радше, фіксуємо, місце України в системі світових та європейських координат.

Приходить пора втілення зробленого нами вибору.

Лише через свій європейський Ренесанс Україна зможе остаточно утвердитися в якості держави і повноцінно задовольнити політичні, економічні, безпекові та культурні інтереси своїх громадян і співвітчизників.

Головним стратегічним орієнтиром у цьому виборі є членство в Європейському Союзі. Цьому питанню Президент України Леонід Кучма надає виключно важливого значення.

Не забуваймо, що саме з європейською ідеєю він переміг на останніх президентських виборах.

Ми невпинно наближаємося до нашої мети.

Особливо приємно, що це бачать і наші партнери в Європі.

Це послання Папи сприймаємо і як благословення, освячення нашого європейського вибору і як могутній імпульс для реалізації наміченого.

Сучасний розвиток взаємовідносин з ЄС свідчить, що двері в Європу для нас привідчинені.

Наше завдання – відкрити їх навстіж.

Європейський вибір України – це не данина моді і не намагання реалізувати власні амбіції.

Це - осмислена ідея, яка має об’єднати всіх українців. І не лише в Україні сущих.

І нехай наших співвітчизників з Росії, неблизьких Латинської Америки, США, Канади, Австралії не лякає цей вибір.

Бо він не географічний.

Він є невід’ємною частиною нашої свідомості.

Бачимо себе як впливову регіональну силу.

Ініціатора і активного учасника процесів міжрегіональної співпраці. Будемо це доводити реальними справами.

Водночас, не відмовляємося від спокуси спробувати себе у найрізноманітніших куточках світу. Там, де, згідно з прогнозами, наш дебют може бути успішним, передусім, з економічних міркувань.

Очікуємо на дієву допомогу розкиданих по світу наших співвітчизників, які, не маю сумніву, завжди можуть підказати, де Україна могла б реалізувати свої інтереси, одержати економічну вигоду.

Через віднайдення нових економічних партнерів.

Через відкриття нових джерел залучення іноземних інвестицій.

Саме тут з’являються нові широкі можливості для тих, хто відчуває в собі готовність і сили допомогти своїй державі.

Власне, бачу стратегічним завданням України входження у світове співтовариство не як сировинний додаток, а як гармонійно розвинена країна з високим технологічним рівнем розвитку, який відповідає викликам 21 століття.

Як на Різдво та Великдень збирається вся родина – так сьогодні усіх нас привів до столиці України перший десятирічний ювілей нашої Державності і ІІІ Всесвітній форум.

Радію можливості розповісти світовому українству про те, що зроблено у сфері зовнішньої політики за десять років Незалежності, та про те, що і як нам належить зробити.

Одним з важливих вимірів нашої зовнішньополітичної діяльності стає турбота про кожного українського громадянина.

В цьому бачу не лише політичний, але й моральний обов’язок української дипломатії.

Ще одним своїм професійним обов’язком вважатиму спрощення для зарубіжних українців візового режиму.

Велику перспективу вбачаю у активізації української молоді у світі. Вважаю, що це – невикористаний пласт нашого національного надбання і потенціалу.

Нам їх, на жаль, поки бракує.

Україна, як ніколи сьогодні, потребує усіх нас.

Вона - наша доля.

Наш хрест і наш стяг.

Вона – наша єдина Батьківщина, яка кожному з нас вдивляється сьогодні в вічі.

Не відвертаймо нашого погляду.

Зуміймо побачити в її очах прохання, прощення, благословення…