Радий вітати Вас у Міністерстві закордонних справ України.

Разом з тим, коло питань і проблематика, яку ми сьогодні обговорюватимемо, мені є добре знайомими, а по суті - надзвичайно близькими.

З ними я і мої колеги стикаємося щодня.

Тому хотів би, щоб наша розмова була предметною і корисною.

Тема сьогоднішньої зустрічі продиктована часом і обставинами внутрішньоекономічного розвитку нашої держави.

У сучасному світі, який характеризується активним розвитком глобалізаційних тенденцій, межі між зовнішньою і внутрішньою політикою стають настільки прозорими, що їх дедалі важче розглядати ізольовано одна від одної.

Як я вже неодноразово заявляв, зовнішня політика не може існувати відірваною від внутрішньої.

Реальним результатом усвідомлення цієї тези має стати підвищена увага всього вітчизняного зовнішньополітичного апарату до просування і захисту зовнішньоекономічних інтересів України.

Причому нинішній етап розвитку нашої держави вимагає, щоб це здійснювалося послідовно, скоординовано і, я б навіть сказав, агресивно.

Сьогодні від нас керівництвом України вимагається головне:

- за допомогою зовнішніх чинників сприяти просуванню економічних реформ, відродити виробництво, вирішити соціальні проблеми, підвищити добробут наших співвітчизників;

- створити привабливий інвестиційний клімат, підвищити довіру до нашої держави з боку ділових кіл, збільшити капіталовкладення в економіку України, захистити власний ринок та сприяти виходу українських товаровиробників на ринки інших держав.

У зв’язку з цим значно зростає роль активної економічної дипломатії.

Економізацію зовнішніх зносин розглядаю не як головний біль лише Міністерства закордонних справ, а як загальнодержавну справу.

Проте, МЗС не має наміру самоусуватись від діяльності на цьому напрямі.

Бачу завдання зовнішньополітичного відомства в такій площині:

- координація зовнішньоекономічної діяльності міністерств та відомств України;

- сприяння реалізації економічної стратегії нашої держави, спрямованої на послідовне входження до світового економічного простору;

- політико-дипломатичне забезпечення реалізації експортного потенціалу України;

- політичне сприяння залученню іноземних інвестицій в різні сфери економіки держави, передусім у ті, від яких залежить економічний прогрес України;

- політико-дипломатичне сприяння переговорному процесу з міжнародними фінансовими організаціями з питань залучення відповідної фінансової допомоги;

• дипломатичний захист економічних інтересів України в разі їх порушення іноземними партнерами;
• підтримка участі українського бізнесу в перспективних міжнародних проектах і тендерах;
• відслідковування макроекономічних тенденцій.

З метою реалізації цілей вживаються конкретні заходи.

Вони включать цілу низку ідеологічних, організаційних і практичних аспектів.

Що стосується ідеологічного забезпечення, то МЗС спільно з Мінекономіки розробило проект концепції економізації зовнішніх зносин.

Сподіваюся, що ближчим часом цей документ буде ухвалений.

Разом з цим будуть започатковані нові ініціативи, що спрямовані на залучення провідних українських підприємців до заходів по просуванню українського експорту та забезпечення більш тісної координації у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В організаційному плані вживаються кроки з метою створення і удосконалення відповідних інфраструктур в рамках наших дипломатичних представництв за кордоном.

Йдеться передусім про створення і активну діяльність торговельно-економічних місій, більшої віддачі від функціонування інституту економічного радника.

МЗС розширяє свою присутність на нових перспективних ринках Азії, Африки та Латинської Америки.

Це ми здійснюємо як за рахунок відкриття нових представництв, так і шляхом розширення діапазону діяльності існуючих дипустанов на інші країни і регіони.

Зокрема, останнім часом відкрите Посольство в Нігерії, Генконсульство в Шанхаї.

Сподіваюся, що ближчим часом буде розширено нашу присутність в Азіатсько-тихоокеанському регіоні за рахунок відкриття представництв у Малайзії і Таїланді.

Важливим організаційним чинником двостороннього співробітництва в торговельно-економічній галузі є і Міжурядові економічні комісії.

З рядом наших важливих економічних партнерів розроблено і реалізується масштабні програми довгострокового економічного співробітництва.

Головним завданням є добитися максимального виконання окреслених у них конкретних заходів і проектів.

Важливим резервом успіху на цьому шляху є активна роль регіонів.

Тут для нас першочерговим пріоритетом є на сьогодні вступ до Світової організації торгівлі (СОТ).

За нашими оцінками, членство у СОТ надасть Україні такі додаткові можливості та переваги:

• дозволить зменшити тарифні і нетарифні обмеження для українських товарів практично на всіх світових ринках, збільшити український експорт;
• відкриє можливість покращити структуру українського експорту на користь високотехнологічної продукції та продукції з високим ступенем обробки;
• надасть режим найбільшого сприяння в торгівлі одночасно з 140 країн світу, на частку яких припадає більше 90 відсотків світової торгівлі;
• сприятиме справедливому вирішенню спорів, а також захист інтересів національних товаровиробників на світових ринках;
• дозволить будувати торговельні стосунки з іншими країнами у визнаних міжнародно-правових рамках, що унеможливить введення торговельних обмежень у політичних цілях;
• забезпечить рівноправну участь України у процесі подальшої лібералізації світової торгівлі, виходячи при цьому з власної ринкової стратегії.

Переконаний, що практично кожна область і місто України здатні запропонувати зарубіжним інвесторам цілу низку інвестиційних проектів, а також об’єктів грошової приватизації.

При цьому слід мати на увазі, що місцевими органами влади, підприємствами напрацьовано значний позитивний досвід у підготовці та обгрунтуванні інвестиційних проектів.

Ми повинні бути наполегливішими, жорсткішими у відстоюванні наших економічних інтересів, у подоланні бар’єрів, які часто виникають на нашому економічному шляху як на Заході, так і на Сході.

Яким чином здійснювати захист внутрішнього ринку і сприяти виходу українських товаровиробників на ринки інших держав?

Як забезпечити проходження через територію України транспортних коридорів та енергетичних маршрутів?

Як допомогти українським товаровиробникам уникнути небезпек на зовнішніх ринках?

Це далеко не повний перелік питань, над вирішенням яких повсякденно працюють співробітники центрального апарату МЗС та закордонних дипломатичних установ.

Ці питання, на мій погляд, повинні поставати не опосередковано, не абстрактно, а в цілком практичному аспекті і перед вами.

Зовнішньоекономічна діяльність держави – це складний механізм, який живиться від маси двигунів, розташованих в регіонах.

Один з основних уроків останніх років полягає в тому, що в Києві мало що може зрушитися з місця, якщо ці двигуни не спрацьовують або не працюють в унісон.

Від МЗС, Міністерства економіки багато що залежить, але рушійну силу ми отримуємо від вас.

Завдання міністерств полягає в тому, щоб відкрити шляхи для реалізації ваших задумів і ваших побажань.

Необхідний щільний повсякденний контакт між центром і регіонами.

Нам всім потрібно подумати над механізмом, який зробив би цей контакт постійним, безперебійним і ефективним з точки зору вирішення повсякденних завдань.

З іншого боку відчувається чітка потреба в тому, щоб кожен співробітник “на місцях”, відповідальний за зовнішні зносини, був здатний дивитися на свою роботу з точки зору державних інтересів. Він має розуміти специфіку роботи МЗС.

Зростаюча роль регіонів у міжнародних зв’язках створює нові умови функціонування сфери зовнішніх зносин, підвищує значення діяльності місцевих органів влади.

Про це наочно свідчить позитивний приклад діяльності Ради прикордонних регіонів України та Російської Федерації.

Водночас виникає необхідність більш тісного співробітництва між усіма суб’єктами зовнішніх зносин, як в центрі, так і на місцях, з метою пристосування до нових умов міжнародного життя, забезпечення ефективності регіонального співробітництва і подальшого руху України в напрямку європейської інтеграції.

МЗС підтримувало і підтримує розвиток регіонального співробітництва на міжнародному рівні.

Вважаю, що саме в цьому запорука успішного виконання завдань економізації наших зовнішніх зносин.

Саме з регіонів може розпочатися економічне відродження держави.

І нарешті хотів би поділитися з Вами, якою я бачу Вашу роль, шановні колеги, на економічному напрямі.

Нам цікава будь-яка інформація про нові можливості, цікаві проекти, вигідні для нашої держави комерційні пропозиції.

МЗС повинно знати про те, що відбувається в регіонах з точки зору зовнішньоекономічних зв’язків, про результати виконання тих чи інших домовленостей на регіональному рівні.

І це не лише вимога відповідних указів та інших нормативних документів.

Це – вимога сучасного життя.

По-третє, це – максимальна оперативність та гнучкість у реагуванні на ті чи інші пропозиції з боку іноземних партнерів.

Я сам на своєму досвіді переконався, що з причини повільного розгляду деяких цікавих бізнес-пропозицій іноземних партнерів, втрачалися можливості укладення вигідних контрактів.

На завершення, хотів би висловити переконання, що сьогоднішній обмін думками стане вагомим практичним кроком у напрямку посилення ефективної взаємодії в зовнішньоекономічній галузі на всіх рівнях.

А в підсумку – пришвидшення економічного зростання і процвітання нашої держави.