Consulate General of Ukraine
in New York
Home 10th Anniversary
Independence		 Elections 2002 General Info Laws of
Ukraine		 Trade Mission Links Press
Releases		 Documentation Authentication VISA
Processing
ВИСТУП
Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка
на зустрічі з парламентаріями Північно-Атлантичної Асамблеї
та представниками парламентських і урядових структур України
 (Київ, 10 червня 1999 р.)

Шановні парламентарії,
Шановні пані та панове!

    Хотів би висловити вдячність організаторам за запрошення виступити на цій зустрічі. З задоволенням сприймаю той факт, що візити делегацій Північно-Атлантичної Асамблеї проводяться на регулярній основі. І Ваш візит - вже четвертий такого формату - є реальним підтвердженням цього. Такі заходи не лише закладають міцні підвалини парламентського виміру співпраці України з НАТО, але й сприятимуть кращому розумінню в Україні сучасної НАТО та її проблем, а також надають можливість Вам краще дізнатись про реальні проблеми життя нашої держави.
    Розвиток парламентського діалогу з Альянсом за кілька років плідного співробітництва перетворився на важливий важіль ствердження України на міжнародній арені, додає безумовного позитиву відносинам України з НАТО. Мені приємно бачити сьогодні, з-поміж присутніх учасників конференції, народних депутатів України, які стояли у витоків нашого співробітництва з Альянсом.

* * *
    Орієнтири у міжнародних відносинах України є незмінними і послідовними. Можна чітко окреслити три основні напрями діяльності нашої зовнішньої політики:     Інтеграція для України означає:
- подальше політичне та інституційне зближення з ЄС та еволюційне просування до кінцевої мети: набуття асоційованого, а у довготерміновій перспективі - повноправного членства у ЄС;
- адаптація українського законодавства до норм ЄС та Ради Європи як ключовий інтеграційний елемент;
- поглиблення відносин і зближення України з НАТО як важливого складовою всеохоплюючої системи європейської стабільності та безпеки.
Інтеграцію до ЄС ми сприймаємо не лише як стимулюючий фактор економічного розвитку, але і як впливовий чинник нашої національної безпеки в широкому сенсі цього слова, соціальної злагоди, інтелектуального прогресу української нації. Об”єднана Європа - це сталий демократичний державний устрій, повага прав людини, добробут і безпека, технологічний прогрес, культурне розмаїття націй. Це - перспективи для стабільного розвитку, яких об”єктивно немає на інших напрямах.

    Саме тому європейська інтеграція і обрана як стратегічний напрям зовнішньої політики України, якому не може бути альтернативи. Інтеграційний досвід переважної більшості країн ЦСЄ, зростання добробуту їх громадян переконливо підтверджує висновок про те, що майбутнє України має бути в об”єднаній Європі.
    У цьому зв”язку хотів би звернути особливу увагу на те, що саме єдність поглядів і дій виконавчої і законодавчої влади гарантували швидку інтеграцію наших західних сусідів в політичний і економічний європейський простір. Хотілося б бачити таку ж єдність і в Україні. Впевнений, що активне спілкування між парламентарями України і НАТО сприятиме взаємному зближенню, стане запорукою спільного вирішення проблем. Тоді і не повторяться такі прикрі непорозуміння, як, наприклад, з Радою Європи.
    Нам потрібна ваша підтримка. Зараз на порядку денному відносин Україна-ЄС - вироблення стратегії Євросоюзу щодо України.  Сподіваємось, що це питання обійме чільне місце під час головування Фінляндії в ЄС у ІІ півріччі ц.р., тим паче, що вже в липні у Києві відбудеться ІІІ саміт Україна-ЄС.

* * *
    Двосторонні відносини - це насамперед відносини з сусідами, а також зі стратегічно важливими партнерами, іншими державами світу. Як записано в затверджених українським парламентом Основних напрямах зовнішньої політики, “Зовнішньополітичні зусилля мають бути постійно спрямовані на те, щоб прикордонні держави утворювали навколо України надійну смугу миру і стабільності. У цьому контексті кожна прикордонна держава є стратегічним партнером України”. Цього прагнемо і розвиваємо такі стосунки як на двосторонній, так і регіональній основі.
    Саме на це спрямована політика єднання і примирення з Польщею, традиційно дружні і теплі відносини з Угорщиною, пошук компромісів й активна регіональна співпраця з Румунією та Молдовою, тривке партнерство з Туреччиною, взаємовигідне економічне співробітництво з Білоруссю, нові перспективи у відносинах зі Словаччиною і, безумовно, стратегічне партнерство з Російською Федерацією, яке спільно реалізуємо, грунтуючись на положеннях базового Договору.
    Крім того, ми активно співпрацюємо з Польщею, Угорщиною та Чехією над тим, аби звести до мінімуму ті труднощі та проблеми, що могли б постати у розвитку наших торговельно-економічних та гуманітарних стосунків з цими країнами після їхнього вступу до Європейського Союзу.
    Яскравим прикладом такої співпраці міг би служити також проект створення міжнародного консорціуму з транспортування і переробки каспійської нафти, що зараз обговорюється з польською стороною. Причому йдеться не лише про траспортування енергоносіїв, але й створення в Україні відповідної інфраструктури, включаючи нові автотранспортні магістралі, реорганізацію і приватизацію українських нафтопереробних підприємств і завантаження їх високоякісною сировиною.
    Чи варто говорити, яке значення має цей проект для розвитку економіки України? Крім того, що український маршрут, як один з найкоротших та економічно найефективніших, дозволив би диверсифікувати джерела постачання каспійської нафти на європейські ринки, він ще й служив би надійною запорукою того, що в Європі знову не появляться нові лінії розподілу, нові "залізні завіси".
    В рамках багатосторонньої дипломатії Україна орієнтується на суттєве підвищення своєї ролі в міжнародному співтоваристві, зокрема шляхом отримання місця непостійного члена РБ ООН. Звичайно, у тому числі за підтримки держав, які ви представляєте.
    Активно працюємо в регіональних організаціях і форумах - ОБСЄ, ОЧЕС, ЦЄІ, РДБМ, ГУУАМ.
    Ми твердо відстоюємо свою позицію в СНД, де треба радикально спростити існуючу структуру, створити зону вільної торгівлі без вилучень і винятків, яка відповідала б правилам ГАТТ/СОТ.
    Активізуємось в багатосторонніх домовленостях в галузі роззброєння, в т.ч. ядерного, заходів довіри, у миротворчих та миропідтримуючих операціях, безпекових режимах і контрольних механізмах. Особливу увагу звертаємо на сприяння у врегулюванні т.зв. "заморожених" конфліктів на пострадянському просторі, які становлять потенційну небезпеку для миру й стабільності в регіоні (Придністров”я, Абхазія).
* * *

Шановні пані та панове,

    Сьогодні всіх нас хвилює ситуація в Косово, Балканська криза в цілому. Саме в цей час Рада Безпеки ООН розглядає проект довгоочікуваної політичної резолюції по Косово, співавтором якої є Україна. Ця резолюція, яку зараз розглядає Рада Безпеки ООН,  являє собою результат наполегливих зусиль багатьох країн, у т.ч. й України.
    Резолюція повинна закласти юридичні підвалини для припинення військових дій і врегулювання конфлікту мирним шляхом на основі принципів міжнародного права. Її практичне втілення має запобігти поширенню крупномасштабній гуманітарній катастрофі та забезпечити повернення до Косово біженців та переміщених осіб.
    Думаю, Вам добре відомо, що з самого початку конфлікту в Косово Україна докладала зусиль з метою його врегулювання мирним шляхом, взяла активну участь в Місії ОБСЄ з верифікації в Косово. Вже 27 березня ц.р., тобто в перші дні збройного конфлікту в Югославії, Україна запропонувала свій план врегулювання, більшість положень якого знайшли відображення в прийнятому Бєлградом Мирному плані “Великої вісімки” та в резолюції Ради Безпеки ООН.
    Україна готова взяти участь як в міжнародних миротворчих силах безпеки, так і в міжнародній діяльності в цивільній сфері для забезпечення повної реалізації досягнутих домовленостей і остаточного врегулювання югославської кризи під егідою ООН, відповідно до рішень її Ради Безпеки.
    В ході збройного конфлікту в Косово Україна зазнала значних збитків внаслідок тривалих конфліктів на території колишньої Югославії. Дозвольте нагадати, що в результаті санкцій проти СРЮ в 1992-95 рр. збитки України становили 4 млрд. дол. Цього ж разу лише за квітень сумарні економічні втрати дорівнюють близько 220 млн. дол. Металургійні підприємства України втрачають 1,2 млн. дол. щоденно, а лише одне Дунайське пароплавство - 313 000 дол. щоденно.
    Саме тому, Україна готова взяти активну участь у відбудові економіки Югославії та сусідніх з нею країн. Ми готові надати всілякого сприяння відновленню стабільності в Балканському регіоні, у т.ч. в рамках реалізації Пакту стабільності для Південно-Східної Європи.
    Одним з уроків балканської кризи стала яскрава демонстрація недосконалої системи сучасного міжнародного права. На жаль, ООН не виявилася здатною або не мала змоги виконувати належним ином свої функції. Необхідно зосередити весь інтелектуальний потенціал для вивчення цієї проблеми з метою вдосконалення загальновизнаних принципів врегулювання конфліктів та критеріїв гуманітарних інтервенцій.

Шановні пані та панове!

    Югославська криза справила значний вплив і на внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Ліва опозиція робить періодичні напади на Президента України, Уряд, особливо МЗС та Міноборони, закликаючи до повного розриву усіх зв”язків з Заходом, намагаючись змінити послідовно відстоюваний курс на європейську і євроатлантичні інтеграцію. Немає сумніву, що “натівське питання” буде активно задіяне в ході президентських виборів у жовтні.
    На жаль, загроза повернення до старих часів є доволі реальною. Свіжим свідченням цього є ініціатива лівих сил у Верховній Раді провести Міжпарламентську конференцію "Білорусь, Росія, Україна – досвід і проблеми інтеграції" за участю депутатів Союзної Скупщини СРЮ, яка зараз триває в Києві одночасно з нашою.
    Цей захід мав відбутися у Чернігові, але його навмисне перенесено до столиці виключно з ідеологічних і передвиборних міркувань. Адже ліві сили не здатні висунути жодної нової ідеї і займатись конструктивною роботою. Вони можуть існувати лише в режимі конфронтації, скандалів і протистояння, намагаючись повернути колесо історії назад.
    До речі, справжні політики далекі від ідеології. Поки триває ця конференція, наприклад Росія продовжує активно співпрацювати з НАТО у вирішенні югославської кризи, енергійно взаємодіє з Євросоюзом у світлі прийнятої Стратегії ЄС до РФ, де обидві сторони названі стратегічними партнерами, що прагнуть до інтеграції.
    Так от, навіть прихильники ортодоксального марксизму-ленінізму не можуть не рахуватись з сучасними українськими реаліями. Основою їх сучасної фразеології все частіше стають тези про необхідність дотримання Конституції, законності, демократичних принципів і навіть апеляція до міжнародних організацій. Для цього достатньо ознайомитись з останніми статтями провідних представників КПУ [Г.Крючкова і Б.Олійника] в парламентській газеті "Голос України" від 8 червня ц.р. Протягом 70-річного правління комуністи ясно продемонстрували свої справжні цілі й цінності – тоталітаризм замість демократії, державний терор замість правосуддя, всевладдя партії замість права.
    Водночас не можу не привернути уваги до деяких висловлювань згаданих публікацій. Так, п.Олійник називає акцію НАТО в Косово "технологічним фашизмом". При цьому, зауважте, жодного слова ні про етнічні чистки серед косовських албанців, які власне й стали причиною бойових дій, ні про сотні тисяч біженців, ні про ті мирні дипломатичні зусилля, які безуспішно здійснювались міжнародним співтовариством до застосування сили. "Дісталось" і Міністерству закордонних справ України, де, на думку автора статті, працюють натовські "стипендіати" і "колаборанти". Цілком логічно, що завершується це все писання прямими погрозами на адресу тих, хто "виправдовував злочинну авантюру в Югославії" – мовляв, "гряде праведний суд історії і народів". Зверніть увагу, що йдеться не про судову відповідальність згідно з чинним законодавством, а про намір вершити суд на ідеологічних засадах, що в комуністичному розумінні і у повній відповідності з практикою, яка існувала в колишньому СРСР, означає фізичну розправу з усіма інакодумцями. Таким чином нам натякають, що буде в разі повернення лівих.

* * *
    Але повернемось до більш приємної тематики.
    Конференція парламентаріїв Північноатлантичної Асамблеї в Києві – найкраще свідчення глобальних зрушень, які сталися протягом останніх десяти років, найкращий доказ того, що Україна продовжує впевнено йти шляхом європейської інтеграції.
    Розвиток стабільних стосунків з НАТО по лінії Північно-Атлантичної  Асамблеї безпосередньо сприятиме зміцненню зовнішніх гарантій національної  безпеки України. Розвиток відносин "особливого партнерства" між Україною та НАТО активно сприятиме також входженню України в європейські структури  безпеки та її участі як важливого самостійного чинника у формуванні нової системи безпеки в Європі.
    Глибоко переконаний, що саме завдяки  такому відкритому і дружньому спілкуванню зможемо краще зрозуміти один одного й зробити світ безпечнішим та кращим.

    Дякую за увагу.


Top of page | Questions for the Consulate | Consulate Homepage