Re: КАВКАЗ

[ Follow Ups ] [ Post Followup ] [ BRAMA News and Politics Forum ] [ FAQ ]

Posted by dad on February 27, 2004 at 19:37:07:

In Reply to: КАВКАЗ posted by Михайло Баньковський on January 28, 2004 at 04:41:02:

: АУМ ТАТ САТ! : Тарас ШЕВЧЕНКО : Кавказ Искреннему моему Якову де Бальмену : Кто даст главе моей воду, : И очесем моим источник слез, : И плачуся и день и нощь, о побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 : За горами гори, хмарою повиті, : Засіяні горем, кровію политі. : Споконвіку Прометея : Там орел карає, : Що день божий добрі ребра : Й серце розбиває. : Розбиває, та не вип'є : Живущої крові – : Воно знову оживає : І сміється знову. : Не вмирає душа наша, : Не вмирає воля. : І неситий не виоре : На дні моря поле. : Не скує душі живої : І слова живого. : Не понесе слави бога, : Великого бога. : Не нам на прю з тобою стати! : Не нам діла твої судить! : Нам тілько плакать, плакать, плакать : І хліб насущний замісить : Кровавим потом і сльозами. : Кати згнущаються над нами, : А правда наша п'яна спить. : Коли вона прокинеться? : Коли одпочити : Ляжеш, боже, утомлений? : І нам даси жити! : Ми віруєм твоїй силі : І духу живому. : Встане правда! встане воля! : І тобі одному : Помоляться всі язики : Вовіки і віки. : А поки що течуть ріки, : Кровавії ріки! : За горами гори, хмарою повиті, : Засіяні горем, кровію политі. : Отам-то милостивії ми : Ненагодовану і голу : Застукали сердешну волю : Та й цькуємо. Лягло костьми : Людей муштрованих чимало. : А сльоз, а крові? Напоїть : Всіх імператорів би стало : З дітьми і внуками, втопить : В сльозах удов'їх. А дівочих, : Пролитих тайне серед ночі! : А матерних гарячих сльоз! : А батькових старих, кровавих, : Не ріки – море розлилось, : Огненне море! Слава! Слава! : Хортам, і гончим, і псарям, : І нашим батюшкам-царям : Слава. : І вам слава, сині гори, : Кригою окуті. : І вам, лицарі великі, : Богом не забуті. : Борітеся – поборете, : Вам бог помагає! : За вас правда, за вас сила : І воля святая! : Чурек і сакля – все твоє, : Воно не прошене, не дане, : Ніхто й не возьме за своє, : Не поведе тебе в кайданах. : А в нас!.. На те письменні ми, : Читаєм божії глаголи!.. : І од глибо[ко]ї тюрми : Та до високого престола – : Усі ми в золоті і голі. : До нас в науку! ми навчим, : Почому хліб і сіль почім! : Ми християне; храми, школи, : Усе добро, сам бог у нас! : Нам тілько сакля очі коле: : Чого вона стоїть у вас, : Не нами дана; чом ми вам : Чурек же ваш та вам не кинем, : Як тій собаці! Чом би нам : Платить за сонце не повинні! : Та й тілько ж то! Ми не погане, : Ми настоящі християне, : Ми малим ситі!.. А зате! : Якби ви з нами подружили, : Багато б дечому навчились! : У нас же й світа, як не те – : Одна Сибір неісходима, : А тюрм! а люду!.. Що й лічить! : Од молдованина до фінна : На всіх язиках все мовчить, : Бо благоденствує! У нас : Святую Біблію читає : Святий чернець і научає, : Що цар якийсь-то свині пас : Та дружню жінку взяв до себе, : А друга вбив. Тепер на небі. : Об бачите, які у нас : Сидять на небі! Ви ще темні, : Святим хрестом не просвіщенні, : У нас навчіться!.. В нас дери, : Дери та дай, : І просто в рай, : Хоч і рідню всю забери! : У нас! чого то ми не вмієм? : І зорі лічим, гречку сієм, : Французів лаєм. Продаєм : Або у карти програєм : Людей… не негрів… а таких : Таки хрещених… но простих. : Ми не гішпани; крий нас, боже, : Щоб крадене перекупать, : Як ті жиди. Ми по закону!.. : По закону апостола : Ви любите брата! : Суєслови, лицеміри, : Господом прокляті. : Ви любите на братові : Шкуру, а не душу! : Та й лупите по закону : Дочці на кожушок, : Байстрюкові на придане, : Жінці на патинки. : Собі ж на те, що не знають : Ні діти, ні жінка! : За кого ж ти розіп'явся, : Христе, сине божий? : За нас, добрих, чи за слово : Істини… чи, може, : Щоб ми з тебе насміялись? : Воно ж так і сталось. : Храми, каплиці, і ікони, : І ставники, і мірри дим, : І перед обра[зо]м твоїм : Неутомленниє поклони. : За кражу, за войну, за кров, : Щоб братню кров пролити, просять : І потім в дар тобі приносять : З пожару вкрадений покров!! : Просвітились! та ще й хочем : Других просвітити, : Сонце правди показати : Сліпим, бачиш, дітям!.. : Все покажем! тілько дайте : Себе в руки взяти. : Як і тюрми муровати, : Кайдани кувати, : Як і носить!.. і як плести : Кнути узловаті – : Всьому навчим; тілько дайте : Свої сині гори : Остатнії… бо вже взяли : І поле і море. : І тебе загнали, мій друже єдиний, : Мій Якове добрий! Не за Україну, : А за її ката довелось пролить : Кров добру, не чорну. Довелось запить : З московської чаші московську отруту! : О друже мій добрий! друже незабутий! : Живою душею в Украйні витай, : Літай з козаками понад берегами, : Розриті могили в степу назирай. : Заплач з козаками дрібними сльозами : І мене з неволі в степу виглядай. : А поки що мої думи, : Моє люте горе : Сіятиму – нехай ростуть : Та з вітром говорять. : Вітер тихий з України : Понесе з росою : Мої думи аж до тебе!.. : Братньою сльозою : Ти їх, друже, привітаєш, : Тихо прочитаєш… : І могили, степи, море, : І мене згадаєш. : 18 ноября 1845, : в Переяславі : ОМ ТАТ САТ!

Follow Ups:

Post a Followup

Name:
E-Mail:

Subject:

Comments:
: : АУМ ТАТ САТ! : Тарас ШЕВЧЕНКО : Кавказ Искреннему моему Якову де Бальмену : Кто даст главе моей воду, : И очесем моим источник слез, : И плачуся и день и нощь, о побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 : За горами гори, хмарою повиті, : Засіяні горем, кровію политі. : Споконвіку Прометея : Там орел карає, : Що день божий добрі ребра : Й серце розбиває. : Розбиває, та не вип'є : Живущої крові – : Воно знову оживає : І сміється знову. : Не вмирає душа наша, : Не вмирає воля. : І неситий не виоре : На дні моря поле. : Не скує душі живої : І слова живого. : Не понесе слави бога, : Великого бога. : Не нам на прю з тобою стати! : Не нам діла твої судить! : Нам тілько плакать, плакать, плакать : І хліб насущний замісить : Кровавим потом і сльозами. : Кати згнущаються над нами, : А правда наша п'яна спить. : Коли вона прокинеться? : Коли одпочити : Ляжеш, боже, утомлений? : І нам даси жити! : Ми віруєм твоїй силі : І духу живому. : Встане правда! встане воля! : І тобі одному : Помоляться всі язики : Вовіки і віки. : А поки що течуть ріки, : Кровавії ріки! : За горами гори, хмарою повиті, : Засіяні горем, кровію политі. : Отам-то милостивії ми : Ненагодовану і голу : Застукали сердешну волю : Та й цькуємо. Лягло костьми : Людей муштрованих чимало. : А сльоз, а крові? Напоїть : Всіх імператорів би стало : З дітьми і внуками, втопить : В сльозах удов'їх. А дівочих, : Пролитих тайне серед ночі! : А матерних гарячих сльоз! : А батькових старих, кровавих, : Не ріки – море розлилось, : Огненне море! Слава! Слава! : Хортам, і гончим, і псарям, : І нашим батюшкам-царям : Слава. : І вам слава, сині гори, : Кригою окуті. : І вам, лицарі великі, : Богом не забуті. : Борітеся – поборете, : Вам бог помагає! : За вас правда, за вас сила : І воля святая! : Чурек і сакля – все твоє, : Воно не прошене, не дане, : Ніхто й не возьме за своє, : Не поведе тебе в кайданах. : А в нас!.. На те письменні ми, : Читаєм божії глаголи!.. : І од глибо[ко]ї тюрми : Та до високого престола – : Усі ми в золоті і голі. : До нас в науку! ми навчим, : Почому хліб і сіль почім! : Ми християне; храми, школи, : Усе добро, сам бог у нас! : Нам тілько сакля очі коле: : Чого вона стоїть у вас, : Не нами дана; чом ми вам : Чурек же ваш та вам не кинем, : Як тій собаці! Чом би нам : Платить за сонце не повинні! : Та й тілько ж то! Ми не погане, : Ми настоящі християне, : Ми малим ситі!.. А зате! : Якби ви з нами подружили, : Багато б дечому навчились! : У нас же й світа, як не те – : Одна Сибір неісходима, : А тюрм! а люду!.. Що й лічить! : Од молдованина до фінна : На всіх язиках все мовчить, : Бо благоденствує! У нас : Святую Біблію читає : Святий чернець і научає, : Що цар якийсь-то свині пас : Та дружню жінку взяв до себе, : А друга вбив. Тепер на небі. : Об бачите, які у нас : Сидять на небі! Ви ще темні, : Святим хрестом не просвіщенні, : У нас навчіться!.. В нас дери, : Дери та дай, : І просто в рай, : Хоч і рідню всю забери! : У нас! чого то ми не вмієм? : І зорі лічим, гречку сієм, : Французів лаєм. Продаєм : Або у карти програєм : Людей… не негрів… а таких : Таки хрещених… но простих. : Ми не гішпани; крий нас, боже, : Щоб крадене перекупать, : Як ті жиди. Ми по закону!.. : По закону апостола : Ви любите брата! : Суєслови, лицеміри, : Господом прокляті. : Ви любите на братові : Шкуру, а не душу! : Та й лупите по закону : Дочці на кожушок, : Байстрюкові на придане, : Жінці на патинки. : Собі ж на те, що не знають : Ні діти, ні жінка! : За кого ж ти розіп'явся, : Христе, сине божий? : За нас, добрих, чи за слово : Істини… чи, може, : Щоб ми з тебе насміялись? : Воно ж так і сталось. : Храми, каплиці, і ікони, : І ставники, і мірри дим, : І перед обра[зо]м твоїм : Неутомленниє поклони. : За кражу, за войну, за кров, : Щоб братню кров пролити, просять : І потім в дар тобі приносять : З пожару вкрадений покров!! : Просвітились! та ще й хочем : Други<a href='http://www.preteen-models.net/'>х</a> просвітити, : Сонце правди показати : Сліпим, бачиш, дітям!.. : Все покажем! тілько дайте : Себе в руки взяти. : Як і тюрми муровати, : Кайдани кувати, : Як і носить!.. і як плести : Кнути узловаті – : Всьому навчим; тілько дайте : Свої сині гори : Остатнії… бо вже взяли : І поле і море. : І тебе загнали, мій друже єдиний, : Мій Якове добрий! Не за Україну, : А за її ката довелось пролить : Кров добру, не чорну. Довелось запить : З московської чаші московську отруту! : О друже мій добрий! друже незабутий! : Живою душею в Украйні витай, : Літай з козаками понад берегами, : Розриті могили в степу назирай. : Заплач з козаками дрібними сльозами : І мене з неволі в степу виглядай. : А поки що мої думи, : Моє люте горе : Сіятиму – нехай ростуть : Та з вітром говорять. : Вітер тихий з України : Понесе з росою : Мої думи аж до тебе!.. : Братньою сльозою : Ти їх, друже, привітаєш, : Тихо прочитаєш… : І могили, степи, море, : І мене згадаєш. : 18 ноября 1845, : в Переяславі : ОМ ТАТ САТ!

[ Follow Ups ] [ Post Followup ] [ BRAMA News and Politics Forum ] [ FAQ ]