Posted by Bredley on August 21, 2000 at 07:54:27:
Українська трагедія полягає в тому, що дуже ймовірно,що
як держава Україна збережеться, але російськомовна. Знаю, що на Великій Україні дуже поширена ідея власної державності на російській культурній основі. Це декому болить, але не багатьом, навіть на Галичині. Люди розуміють, що безсилі щось змінити. Решті взагалі все байдуже. Я буваю на львівському чаті. Там ведуться дуже примітивні розмови про пиво, горілку, футбол і зустрічі на каві. Там буває і Абдула. Оскільки тут, на Брамі, де ведуться серйозні розмови,ніхто не сказав: Привіт, Абдула, то тут львівян нема. Бачите самі, що серйозні теми львівську молодь не турбують. Їх не можуть надихнути гасла колишніх шестидесятників. Розумних, енергійних, впливових лідерів нема.
В таких умовах українські патріоти вже не знають,що і робити. Звідси і виникають такі ідеї, як відокремлення Західної України. Звичійно, ідея нездійснена. А що робити?
Залишатися провінціалами,хуторянами, навіть рогулями у власній країні? Треба жити у Львові, щоб відчути, як москалі поступово знову стають справжніми господарями міста. Я був свідком того, як двоє російських лобуряків у львівському трамваї після вбивства Білозіра відверто глузували над присутніми і ніхто не осмілився поставити їх на місце. Чесно скажу, і я їх боявся. Отака наша вдача собача.
Причина в тому, що нас виховують такими з дитинства всякими соловейками, квітами-перлами всякі поетичні натури, яким тільки і болить доля власного народу. От в усякій тяжкій ситуації ми тільки того і вміємо, як співати кру-кру-кру... або фантазувати на тему майбутньої величі.