Re: Vyetnamski banderivtsi

Subject:

Comments:
: interesting feedback pane Romane, : Quite a bit of my family was involved in OUN and UPA. My great grandfather was the director of gimnaziya where Konovalets and some of his comrades studied. : from what I know we were fighting against occupants till the end while most of other resistance movements discontinue struggle (Lithuaninans, etc.). : Anyway it is good to hear that you folks are still alive. : : : : Роль УПА в перемозі в’єтнамського народу : : : : У часи, коли в’єтнамський народ вів запеклу боротьбу проти американських окупантів, у Москву за допомогою приїхав міністр культури Соціалістичної Республіки В’єтнам Хоанґ Він Зам. Була у нього справа і в Україні. Мене, тоді головного художника Держкомвидаву УРСР, призначили супроводжувати камарада Зама (так він визначив, щоб я до нього звертався). : : : : Хоанґ Він Зам був людиною високоосвіченою, знав декілька європейських мов, а також мови народів, що сусідували з В’єтнамом. А от російської не розумів. Оскільки Москва не змогла знайти йому фахівця, який знав би його рідну в’єтнамську, то одній москвичці доводилося перекладати з російської на англійську, а інший перекладач вже перекладав з англійської на французьку, яку камарад Зам розумів. Доводилося і жестами допомагати. : : : : В’єтнамський гість своїми запитаннями часто ставив нас у безвихідь. Особливо доймав питаннями про естетичне і символічне значення українського мистецтва, коли ми відвідували Лаврський музей декоративно-прикладного мистецтва та виставки українських художників. Не один раз перекладачі змушені були визнавати своє безсилля: “Я не могу это перевести”. : : : : Під час офіційних обідів, звичайно, і ми цікавилися історією В’єтнаму, особливо боротьбою проти французьких та американських окупантів. Варто зазначити, що всі ми, навіть “консультанти з Володимирської” погано знали в’єтнамську історію. Та головне, що ті “консультанти” наставляли мене, щоб був політично-уважним, бо, хто зна, може невдовзі Ханой “злигається” з Пекіном. : : : : Під час першого офіційного сніданку у готелі “Москва” у мене виникло питання, як в’єтнамський народ, за чисельністю приблизно такий, як український, спромігся звільнитися від французьких окупантів, а тепер героїчно витримує варварські бомбардуванням Америки? Хоанґ Він Зам відповів: “Ми використовуємо досвід і тактику українських партизанів”. : : : : Я спробував уточнити. А він прямо до мене: “У...П...А”. Коли я збагнув про кого йдеться, то відразу припинив розпитувати. А москвичка не зорієнтувалась і каже: “Василий Прокофьевич, а какие партизаны у вас еще были? ” : : : : Я відповів ухильно: “Тут много разных ходило”. : : : : Цю тему я продовжив пізніше, в компанії сина камарада Зама, студента Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Виявляється, що в’єтнамські військові вивчали унікальну у світі боротьбу армії без держави (УПА) за створення держави. Виявляється, що наслідуючи УПА, весь воюючий В’єтнам перебував під землею: там були і казарми, шпиталі, різні цехи, друкарні, там проводився вишкіл вояків тощо. : : : : Ось так, завдяки камараду Заму, я почав усвідомлювати правду про Велику місію повстанської України, яка вела боротьбу за державність справжню, а не фальшиву – УРСР. : : : : Василь ВЕЧЕРСЬКИЙ : : : : м. Київ : : : : До змісту числа №1 : : "VYETNAMSKI BANDERIVTSI" is a very fscinating : : article. I was in UPA from 1944-1948 and am glad : : that our rseolve to find strength whithin ourself, : : not being supported by any state, to achieve our : : national goals regardless of odds. Important : : condition was to conquer fear of death. We attain : : that emotional state by objectivizing our inner world in the forms of songs which we composed ourselve. For instance, "forrest is your father, : : night is your mother, dark grave is your spouse, : : leave your darling lass, youg 'kozache', and join UPA today. or, "so what if we die in our marching : : 'shynelax' in the rye fields, we twice laught at death, because we only die once. : : I would say that soulful element in our daily struggle, helped us to ignore fear of death : : and have our mind free to plan what to do next, go right or left or to attack the enemy. : : I am sure American military and intelligence : : organizations knew very well about UPA, but sometimes I wonder. Alan Dulles in his book, : : "The Craft of Intelligence" revealed what a problem they had with now famous Berlin Tinnel. : : The problem was the snow above was melting : : because the temperature inside the tunnel : : was quite high. In 1950 UPA publication "Do Zbroji" discussed that specific problems and even : : pointed out that "kryjivka", the inderground : : hideout, could have greener vegitation due to : : carbon exhaled by the occupants in it. : : It is also timely today with the advance of wireless communications, to consider UPA menas : : of conveying messages. My favored means of poisting important news to place on the window panes certain geometrical sighns, warning, for example approaching partisan gruop of presence : : enemy around. During the day ladies would arrange : : in a certain order kitchen pots to dry on the fence visible from the edge of the woods. I had : : one "diadko" who, upon hearing important for us news, would beat steel drum with a heavy wood : : in certain for us cognizible rythm even when we : : were miles away. : : There could be volumes written on the type of : : hideout, especially entrances to them, for exapmle : : we planted a plant or common vegitation around, : : in the box, functioning as a door, and similar : : way were built exits. My personal favotite "kryjivka" was under the stage of the : : communist party meeting club. The entrance to it : : was a romovable stair mechanism. I had a chance to learn a lot what they were talking about. : : Yes, UPA experiences were very rich and at present time there were published some 17 volumes : : about them