FOR JOE

Subject:

Comments:
: Yanko, thank you very much for the article in PiK magazine. For Joe there are a few citations that are important, although I do recommend him to read the whole article: : "Після проголошення незалежності в Києві, Закарпатська обласна рада через кілька тижнів взялася впроваджувати автономію, яку пізніше перейменували на "спеціальну самоврядну зону". Лише тиск громадськості та голодування групи депутатів облради під владними стінами врятували Україну від другого Криму. Нещодавно соціологічні дослідження показали, що проблема автономії хвилює лише кілька відсотків закарпатців." : "Абсолютна більшість закарпатців усвідомлює себе українцями. Інакше вважають лише кілька відсотків опитаних. Справді, важко бути українцем, якщо ти вдома розмовляєш по-угорськи чи формувався як особистість у стінах російської гімназії." : "Є думка, що в русинстві зацікавлена й місцева влада, оскільки це дає їй додатковий козир в діалозі з Києвом. Приклад Криму свідчить, як можна легко вирішувати свої господарські проблеми, маючи в резерві жупел сепаратизму. Подейкують, що така ситуація вигідна навіть СБУ: якщо є небезпека — потрібні й спецслужби. : Окрім Москви, підтримувати русинство можуть Будапешт, Братислава та Прага — чи то з історичних сентиментів, чи то, щоб полегшити асиміляцію українських меншин. Інформаційна та фінансова підтримка з-за кордону і є тим живильним вогнем, що не дає вкінець згаснути жевріючому багаттю русинства на Закарпатті. " : "Десять років тупцювання на місці показало безперспективність русинства на Закарпатті. Нового народу створити не вдалося. Єдина "русинська" газета виходить кількатисячним накладом двічі в місяць і має списання в кіосках до 90%. Від руху відхрестилися всі провідні партії на Закарпатті. Залишилась підтримка комуністів, але їхній рейтинг дуже низький. Нова місцева влада, на відміну від попередньої, не проявляє сентиментів до творення окремого народу, а навпаки — переповнена українською патріотичною риторикою." : "Статистика переписів показує, що кожні 10 років українців (русинів) меншає на десять тисяч. Академік Микола Мушинка, учений зі світовим іменем і патріарх місцевого українства, твердить, що через 20 років не буде дискусії — українці це чи русини. Бо не буде ні тих, ані інших. Усі стануть словаками." : "Молодь говорить словацькою з дітьми вже не тільки в містах, але й у селах. Греко-католицька церква перевела богослужіння на словацьку мову. Православна церква ще дотримується церковнослов'янської, але теж дрейфує у бік денаціоналізації. Біля церкви у Свиднику, де похований закарпатський будитель Олександр Павлович, на дошці оголошень не знайдете жодного слова кирилицею. Ось вам і русинська оброда, себто відродження! : Уже минуло 5 літ, як кодифікували "русинську" літературну мову. За даними Державного педагогічного інституту у Пряшеві, нині її по всій Словаччині вивчає аж 69 учнів! Американський професор Роберт Ротштейн попереджував, що крім кодифікації, мусить бути ще й бажання широких кіл населення користуватися новою літературною мовою на практиці. Інакше вона стане мертвонародженою. Але яке там бажання, коли невдовзі не буде й самого населення." : Отака трохи сумна історія. Але прочитайте УСЕ.

Optional Link URL:
Link Title: