Posted by Ukrayinets on April 01, 2002 at 10:36:18:
In Reply to: Від Дніпра до Гудзона! posted by Nik on April 01, 2002 at 04:37:41:
: Коли в сонячній Одесі у будь-якій родині народжується хлопчик, всі жартують - народився ще один моряк. Коли хлопчик народжується в Одесі першого квітня, місцеві гострослови кажуть, що полку Зощенко і Аверченко прибуло, тримайтеся шановні панове Ільфи і Петрови, посуньтеся маестро Жванецький… Але того першого квітня 1939 року помилилися майже всі… З характером одесита, мужністю моряка і міцним, як криця словом - Україна отримала доброго і щирого сина, талановиту людину, справжнього патріота. Людину, яка викладає українську мову, пише вірші і чудову музику. Людина, яка завжди стає на захист своїх друзів і відкрито ненавидить ворогів. Людина, яка взяла собі за кредо символ народного опору прості, дідові вила. Цей символ, як камертон, дає можливість всім нам почути правдивий і чистий голос, голос що закликає до боротьби проти злиднів і зрадників, боротьби за правду, за дійсно незалежну Україну. Так, першого квітня в Одесі народився відомий український композитор, вчитель, громадський діяч і правозахисник Вадим Володимирович Смогитель. Ми вітаємо нашого славного Земляка з Днем Народження! Бажаємо міцного здоров'я, творчої наснаги і особистого людського щастя. Сьогодні, коли ми вип'ємо за тебе, Вадиме, доброго таврійського вина, пам'ятай, що нас єднає не лише це неозоре вільне небо, нас єднає промінь віри і впевненості у перемогу… З Днем Народженням, тебе !
: Від Дніпра до Гудзона.
: Є місто край моря , що бачу у снах,
: Там мати мене колисала.
: В її молодих і блакитних очах
: Лелека до сонця злітала…
: Від гроней каштанів, дзвіниць голосних,
: Від кожної білої хати
: Вітання від Неньки прийми як завжди,
: Народжений Світ захищати…
: Відчуйно підтримку у неба ковтку,
: У свіжому подиху бризу.
: Шанумось, Земляче! За спільну мету
: Згадаймо козацькую рису…
: Тепло України з долоней моїх ,
: У келиху промінь південний
: Зігріють тебе на дорогах важких
: Життя й боротьби нескінченних.
: Від хвиль Борисфена , крізь прірву часів,
: Долаючи даль океану,
: Той птах із дитинства з'єднає нас всіх,
: Лиш сонце над обрієм стане.