
Posted by Pavlo on July 13, 2000 at 11:33:42:
In Reply to: Re: Food for thought posted by Валентин on July 12, 2000 at 06:21:36:
: Не треба бути догматиком. Усе має свої причини. Є винятки, які підтверджують правило. Поговоріть з приватними особами у Франції і Німеччині і ви побачите, які вони друзі. Поїдьте до Польщі, і ви побачите ставлення до українців. Партнерство франції і Німеччини йде у рамках Европейського союзу, а партнерсва між Україною і Польщею взагалі нема. Є тільки бажання з боку Польщі зберегти Україну як буфер з Росією. Коли незалежність перестане ставитись під сумнів, у нас з поляками з"являться суперечливі інтереси. Обставини бувають тимчасові, а сусідство вічне. Ми ніколи не забудемо про Холмщину і Кубань. Поляки не забудуть про Львів, а москалі про Крим.
Павло: 1.Не треба гворити "ми", там де треба говорити "я".
2. Не забувайте, кричіть про це на всіх кутках, ці крики залюбки "підніматимуться на щит" такими ж "відморозками" в Польщі і Росії. І в цих умовах ви всерйоз надієтеся, що коли-небудь "незалежність не ставитиметься під сумнів"?
3. Маруся - не догматик, а прагматик, як німці і французи. Я говорив з ними - з простими, і з VIP - питання зняте і на рівні міжособистих стосунків.
Охолоньте і будуйте, скільки можна руйнувати!! Вже вся Україна - суцільна руїна, нам хтось іще простягає руку - хай навіть з тактичних міркувань! - а Ви намагаєтеся її вкусити.
З надією на просвітління,
Павло