Posted by Смогитель Вадим on December 21, 2001 at 11:35:45:
У мене в руках об,ємна працю молодої поетеси з козацьких степів херсонщини Ірини Стамплевської з революційною назвою (враховуючи методичну руйнацію України по суті кримінальним , антинародним, зрадницьким урядом ) :
“Життя прекрасне”
Тому хочеться подякувати юній та чарівній степовій ластівці за дзвінкий, оптимістичний і революційний камертон твору від самого його початку.
Не можу не висловити свого здивування коли одного разу ми з Ніною Матвієнко поїхали на Херсонщину і в одному селі де Ніна записувала фольклор одна жінка запитала мене: “Ви з Києва, то чи подобається Вам у нас на Україні?” Вона мала на увазі її рідне село …!
І проїзжаючи степом серед пшеничних полів хтось виставив до двадцяти щитів з намальваною українською армією – величезні фігури козаків одним за одним у військових бойових позах – виступали з жита, нагадуючи нам киянам, що ми в центрі казацької військової України!
Знайомлючись із капітальною працею талановитої поетеси, у мене знову виринули спогади про херсонщину, як про землю витоків української армії, власне, землю початків формування нашої державности.
Капітальна праця 16-тилітньої поетеси вимагає серйозного дослідження, аналізу, на що у мене із-за багатьох причин під сьогоднішню пору абсолютно немає можливості і часу, але я вірю, що фохові літературознавці належно оцінять і поставлють цей твір на гідне місце серед сучасного поетичного процесу.
“Стала вранці за віконцем
Тюль від хмарок на землі
Ніби з пряжі жовта осінь
В,яже хустки для зими …”
Це голос зрілого майстра поезії !
Як на мій смак, то я би порадив поїетесі уникати зменшувальних суфіксів, я “віконця,хмарки” – чому не “вікна, хмари” …
За цими зменшеннями стоїть всезагальна національна розслабленість і навіть неорганізованість чи нецілеспрямованість, котрої не змоггли уникнути навіть великі мужі поезії і провідники нації, на жаль …
Чому “згинуть “воріженьки” , а не вороги?
І чому “згинуть”, а не ми їм допоможемо згинути?
І чому “ коли ми “діждемося” Вашінгтона “:,а не коли ми ВИХОВАЄМО Вашінгтона?
Тоді кожна українська дівчина плекала б мрію НАРОДИТИ вождя, а не ЧЕКАТИ в невизначеному “дожидані” …
Тоді може більш жорстокіше, але більш сучасніше, більш по дорослому звучало би:
Встала вранці, й за вікном
Тюль від хмари на землі,
Ніби з пряжі жавта осінь
Для зими спліта хустки …
Наголос в слові “хустки” не на першому складі , а на останньому …
Мова, її точність - має бути доведеною до навищого ступеня.
Ще я не розумію
“Іграємо, співаємо …” (7-ьома сторінка)
чи
“ І граємо й співаємо”
чи
Ми граємо й співаємо…”
Бо не існує слова в нашій мові як
ІГРАТИ, лише ГРАТИ …
Але зменшувальний суфікс
відносно бджілок
дуже доречний тут
“в таночках ми кружляємо…”
Хочеться бачити цю поему окремим виданням і особливо потрібно було б надіслати хоча би по одному примірнику до кожної середньої школи по всій Україні …
Хочу подякувати поетесі за ту радість, яку я отримав від ознайомленння з її твором, попросити пробачення за відсутність часу подати професійний і детальний аналіз усього твору і побажати в минулому ще більших успіхів у відображеня основної ідеї поеми про особисту відповідальність КОЖНОГО З НАС за те що ми щомиті повині пам,ятати, що дійсно ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ, і кожним свої кроком РОБИТИ наше житя ще прекраснішим
Вадим Смогитель