Re: УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОДОМОР – НЕЗРУЧНА ТЕМА ДЛЯ РОС

Subject:

Comments:
: Dlya rosijs'koyi vlady v usi chasy istoriyi ce bulo "odnoznachno" vyhidno aby chym pohirshe bulo zhyttya v Ukrayini, ale ne dlya rosiyan. : I vyznayut' vony te pro shcho pan pyshe ne z sumlinnya ale z korysti. Ce ochevydno. : Chy ni? : : УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОДОМОР – НЕЗРУЧНА ТЕМА ДЛЯ РОСІЙСЬКОЇ : : ВЛАДИ : : : : : : На тлі широкого відзначення у Північній Америці Дня пам’яті жертв : : Голодомору в Україні, для громадян Росії ця трагічна подія : : залишається маловідомою сторінкою в історії сусіднього народу. : : Політична настанова Кремля на побудову нових стосунків з Україною : : могла би відкрити можливість для усвідомлення російською : : громадськістю не лише парадної частини спільної історії, про яку так : : часто люблять згадувати лідери обох країн. Але чи буде реалізована ця : : можливість? : : Про те, що знання пересічного росіянина про Голодомор в Україні є : : обмежені, можна судити хоча б з того, що саме слово потребує : : посяснень. Навіть російські політологи не впізнають його відразу, як : : скажімо, Голокост, і потрібно нагадати, що йдеться про штучний : : сталінський голод в Україні 1932-33 років, під час якого загинуло : : близько восьми мільйонів українських селян. : : На думку Юрія Давидова, поважного в Росії політолога, старшого : : наукового співробітника Європейського центру Інституту США і Канади, : : ставлення до цієї події протягом останніх десяти посткомуністичних : : років змінилося мало – про подію цю знають, але воліють не згадувати : : вголос. «Про голодну трагедію в Україні на початку 30х років, коли там : : проводилася колективізація, в Росії, звичайно, знають і вчені, і : : дослідники, і політики, але я не можу сказати, що цю дату широко : : відзначають в Росії», говорить Юрій Давидов. : : Причину цієї громадської байдужості до трагедії сусіднього народу : : російський політолог вбачає пердусім у тому, що не було закінчено : : процес декомунізації, і сталінізм як явище не було засуджено. «Хоча : : про голод було відомо, ніколи не було названо імен людей, які : : відповідали за це. Тобто, як в Росії так і в Україні не було процесу : : громадської освіти суспільства, подібного до того, що пройшов у : : післявоєнній Німеччині. І це впливає на взаємини між двома країнами», : : вважає Юрій Давидов. : : Російський політолог переконаний, що стосунки між Росією і Україною : : залишатимуться залежними від політичної кон’юнктури доти, доки не : : відбудеться процес покаяння з боку російської влади. «Можливо хтось, : : окремі вчені висловлювали жаль з приводу голодомору, але жоден : : політик, керівник країни, приїжджаючи до України не сказав, так, знаєте і : : ми, нинішнє покоління, в якійсь мірі відчуваємо свою відповідальність : : за це». : : Нинішній російський президент, вихованець карально-репресивних : : органів Радянського Союзу, який повернув в Росію сталінський гімн та : : карбує монети з портретом Сталіна, видається професору Давидову : : людиною неспроможною на такий крок. «Якось це не дуже прийнято у : : нинішній політичній еліті Росії», говорить Юрій Давидов. : : Тому, на його думку, рік України в Росії, який так урочисто оголосив : : президент Володимир Путін, навряд чи започаткує стосунки, збудовані : : на взаємній довірі та повазі. «Важко очікувати, що відбудеться : : покаяння, яке є обов’язковою передумовою нормалізації стосунків. : : Але якщо ця хвороба залишиться між нами, вона завжди отруюватиме : : наші стосунки», вважає російський політолог, головний науковий : : співробітник Інституту США і Канади Юрій Давидов. Приклад покаяння : : свого часу показала післявоєнна Німеччина, та і Росія має власний : : довід. На початку 90х років офіційна Москва вустами президента : : Бориса Єльцина принесла перші вибачення Польщі за розстріли у : : Катині та Чехії за придушення Празької весни. На черзі визнання вини : : за Голодомор в Україні.