ADVERTISEMENT
Make a Ukrainian Easter egg (Pysanka) at The Ukrainian Museum
Posted by Vasyl on May 10, 2000 at 00:15:12:
Шановний Орест, ви так детально простудіювали мої пояснення, що я знову піду спати десь після другої години ночі, поки дам відповідь. Бійся Бога, я ж маю йти до роботи раненько.
Все нормально, приємно, що в такий спосіб можемо бути корисними один одному.
І так. Якщо ваша квартира приватизована, то ви маєте: 1. Свідоцтво на право власності (забув як точно називається цей документ)
2. Домову книгу.
Коли ви виписуєтеся то вас тільки виписують з реєстру в ЖЕКу, або в міській чи селищній Раді (нажаль це совецьке кріпосне право ще збереглося. А хто писав це право? Ті ж кріпаки), але книжка залишається вашою власністю і звичайно ж квартира чи будинок.
І погодьтесь, що ніхто не вимагав здати, віддати чи продати Свідоцтво на право власності квартири.
Отже, квартира (будинок) залишається за вами.
Ви можете приписати на тимчасове проживання своїх родичів, здати в рент і т.п.
Але раджу, за будь яких обставин, навіть якщо ви залишите квартиру на батьків треба все це оформити нотаріально. Щоб потім немати клопоту. Складіть договін на 1 рік, 2, чи більше. Це вже неважно. І основна проблема буде вирішена. На ім"я квартиранта буде виписано книжку за електрику, газ, воду і т.д. і вони будуть платити. Бо якщо залишите просто так, на умовах "чесного слова" будьте певні доведеться, з часом, за все заплатити вам самим.
Ви дійсно правильно зауважили існуючу проблему з телефоном. Я це забув. Дійсно телефон відключать. Але ця ситуація повинна скоро змінитися. Наскільки мені відомо то телефонні компанії, в деяких містах, залучаючи інвестиції від населення на розширення телефонної мережі (і їхнього бізнесу) починають "приватизовувати" телефонні номери. Те, що таке вже робиться я знаю на 100% бо сам думав заплатити за приватний телефонний номер, щоб мати два телефон.номери в квартирі, але потім відпала потреба. Напевно в великих містах це питання скоріше можна буде вирішувати. Ну а хто живе в малих то через відсутність телефону і немає цієї проблеми.
Сподіваюся, що цього разу моя відповідь була повнішою і грунтовнішою.
Я повторюся і скажу, що це тільки мій власний досвід і обізнаність з законом, бо вивчав це питання для власних потреб.
Тому, для вільшої впевненості кожен кому належить прийняти рішення, що торкається даних питань повинен зайти в нотаріальну контору і отримати повну і кваліфіковану відповіль на свої запитання. Власне я так і зробив.
Окрім того, при бажанні можете прислухатися і ще до одної поради.
Беручи до уваги, що ми живемо далеко від батьків і рідних, з якими ми маємо не тільки родинні зв"язки і зобов"язання існують ще ряд питань (проблем) які незалежно від нас дуже часто потребують чисто юридичних рішень. Мої батьки, перед моїм від"їздом, на сімейній раді, обговорили всі основні питання, які торкалися головним чином майнових взаємин між членами сім"ї і склали заповіт в присутності нотаріуса. Це виглядає вже чисто по-американське, але цим застерігається виникнення можливих конфліктів між членами родини.
Наступне. Коли я радив виробити тревел паспорт то брав до уваги, що багато людей приїхали не оформивши своїх документів на ПМЖ. Але у людей виникають потреби поїхати в Україну терміново. І щоб уникнути проблем на кордоні краще скористатися цим паспортом. Хоча тут є друга заковика, посольство видає візу на протязі 2-х тижні (якщо я помиляюся можете поправити). Думаю, що у них є передбачені умови для термінових випадків. Окрім того тут є багато людей, які приїхали давно і чекають на грін-карту (через спонсорів з місця роботи, "паролі" і таке інше) звичайно ж вони не могли оформитися на ПМЖ в Україні. Тому такі люди можуть впорядкувати свій правовий статус. Отримавши грін-карту, вони можуть здати свій закордонний паспорт і відповідні аплікації в посольство України для оформлення статусу ПМЖ. Але, як правило, такі люди не були в Україні багато років і їм хочеться відвідати рідних відразу як тільки отримають грін-карту. То тут іншого виходу нема як виробити тревел паспорт.
І останнє, що стосується працівників консульства. Нехай читають. Так, дійсно, всі ті "шнурки", що стоять коло дверей, шоферують, підмітають шваркотять "па-расейськи", (і ті вищі чиновники також) зі своїми советськими мозочками ніколи не зрозуміють, що вони раби були і ними залишаються. А в Міністерстві закордонних справ вже могли б подбати, щоб там працювали люди (неважно якої національності) але добросовісні і ті, що бодай поважають нащу бездаланну Батьківщину.
Варто тільки подивитися на чудо дипломатів в аеропорту, коли вони тягнуть свої переповненя валізи, без права митного догляду, і не оплачують за перевищення ваги авіокомпанії яка повинна би заробляти гроші для себе і для України. А пору йде до літака якась бабця, яка все життя молимася за ту Україну, везе туди свої зрошені потом доляри і доплачує за кілограм зайвої ваги.