Чого боїться Московський патріарх?

Subject:

Comments:
: Чого боїться Московський патріарх? : Навіть у вівтарі одержавленої церкви oстаннім часом у Росії на релігійній ниві почали коїтися дивні справи. Московська патріархія, попри конституційно задекларований принцип : відокремлення церкви від держави, активно почала підніматися на : державницький п'єдестал. Передвиборча драбина, завбачливо підставлена політиками, значно допомагає одержавленню Російської православної церкви. Щправда, за кожен щабель діячі з МП мусять також платити - виконується така собі взаємовигідна угода. : Так, Московський патріарх Алексій II (Рідегер) під час урочистого прийому на честь 2000-річчя Різдва Христового, що відбувся в трапезних палатах нашвидкуруч відбудованого храму Христа Спасителя, заявив, що ніби "Руська православна церква із задоволенням сприйняла згоду Володимира Путіна брати участь у виборах президента Росії". Попри ріку славослів'я, керівник РПЦ, : зокрема, закликав усіх "об'єднати зусилля заради створення великої та могутньої держави - Росії". Не треба бути пророком Єремією, щоб зрозуміти, про що ж ідеться. Зовнішньополітична доктрина нашого північного сусіди (що поробиш) за останні чотириста років майже не змінилася. І, на жаль, як доводять події у Чечні, головною зброєю цієї політики так і залишається агресія й експансія. Вони зазвичай мають і духовний калібр. А тут, як на : торжищі, нав'язливо пропонує свої послуги і Московська патріархія. Чом же милостиво не прийняти допомогу функціонерів від релігії? Ну а взявши на службу добровольців, треба їх підгодовувати, бо відомо, що ми "відповідальні за тих, кого приручили". : У російських мас-медіа вже пройшла інформація про те, що ж перепало патріархові Алексію (зрозуміло, це лише частина від справжньої ціни) за вияв такої бурхливої симпатії до Володимира Путіна в трапезних палатах. Ще 14 січня цього року в. о. президента РФ Путін завбачливо підписав наказ, згідно з яким за безпеку Московського патріарха відповідатиме Федеральна служба : охорони (так, дивись, незабаром його святість отримає ще й статус : держслужбовця). А сама заміна "караула" охоронців керівника Московської патріархії на "федералів" відбулася за три дні до того. Журналіст російської газети "НГ-религии" з цього приводу зауважує, що останній раз чекісти охороняли російського патріарха у середині 20-х років, коли ним був патріарх Тихон. Тільки тоді це була не охорона, а домашній арешт. Журналісти з "білокам'яної" зазнаються, що присутність у храмі міцних : хлопців із раціями та при зброї (в тому числі й у самому вівтарі) стала віддавна невід'ємною частиною служб Московського патріарха Алексія. Останнє є особливо цікавим, бо за всю історію православ'я до храму найвищі урядовці завжди ходили без зброї, залишаючи її на порозі, а про те, щоб вдертися до святая-святих - вівтаря - і мови не могло бути. Також закрадається думка, : якою мусить бути совість Московського патріарха Алексія (Рідегера), який навіть у храмі Божому боїться смерті? Адже здавна відомо, що нагла смерть безневинного священнослужителя під час служби у вівтарі трохи не автоматично сприймалася як акт святості людини, її богоугодності. І, нарешті, про яку : благодать може йтися у храмі, де товчуться новітні чекісти, "напічкані" по горло засобами для вбивання людини, що кожну хвилину під час Божественної літургії перемовляються по рації про далеко не духовні речі, при цьому ще встигаючи боляче штурхонути бабусю, яка на свою біду опинилася на дорозі : "святійшого"? А ще додайте сюди резиденцію глави РПЦ на Чистому провулку в Москві, подаровану колись Сталіним, яку кордони лужковської міліції перетворили на замок, який навіть штурмом не візьмеш. І все це від віруючих, своєї пастви... Хіба це може називатися служінням Богові та народу, до чого закликав Спаситель? : Розповідають, що фотографів охорона та різна патріарша челядь настійливо просять не знімати владику Алексія (Рідегера), коли він їсть. Знову, чого б це раптом така супер- секретність? Відомо ж, що навіть святі споживали земну їжу, не криючись від людей. Тут можливими є дві версії. По-перше, існує думка, що індикатором людських почуттів може бути те, чи може вона дивитися на те, як їсть інша людина, яку вона любить, шанує. Тож, можливо, : Московський патріарх боїться, що коли його паства побачить, як він їсть, то враз розлюбить, геть перестане його шанувати. Трапиться приблизно таке чудернацьке диво, як із Крихіткою Цахесом, коли з його голови вискубли три чарівних волосини і він перетворився на потворного, вередливого карлика, ким він, власне, і був насправді. : Хтось боїться, що всі раптом побачать не пихатого та насупленого Патріарха всяі і всих... у московсько-візантійській розкоші, а невпевненого у собі, заздрісного до дріб'язковості та потворно самозакоханого старця. Хто зна? Існує ще одна, більш реалістична, версія - іміджмейкери патріархії просто остерігаються, що зубожіла та зголодніла паства не витримає, побачивши, як : ломиться стіл у "монаха" Алексія (Рідегера). Тут із багатьма вірними може трапиться нервовий зрив чи вони знепритомніють від голодної уяви. : Як би там не було, а одержавлення РПЦ Московського патріархату було б лише внутрішньою справою Росії, якби не одне "але". А саме: існування в Україні філії РПЦ - УПЦ Московського патріархату. Справа в тім, що концепція Московської патріархії як державної церкви в Росії повністю суперечить іншій, яку товкли бідолашним українцям про те, що ніби Московська патріархія : - такий собі наддержавний, суто релігійний, загальнослов'янський духовний центр. Хоч ці ідеї були і раніше лише локшиною на великі вуха малоросів, тепер же вони розпадаються й поготів. Більше того, напіводержавлена РПЦ змушує підняти питання про можливість подальшого існування в Україні недоважку чужої церкви. Принаймні з теперішнім статусом "канонічного єднання". Ця проблема виходить на рівень національної безпеки України. А за таких умов альтернативою духовній експансії може бути лише одне - створення : єдиної Помісної української православної церкви. : Юрій ДОРОШЕНКО. : Україна молода : 2000.04.14 :

Optional Link URL:
Link Title: