
Posted by Oлeг on April 18, 2000 at 21:34:08:
ВИСОКООСВІЧЕНА ПАСТВА ХОЧЕ ЩЕ ОСВІЧЕНІШОГО ПАСТИРЯ
Довго нас виховували атеїстами, але люди Бога не забували. І коли було почуєш церковний спів, у душі щось стрепенеться, прокинеться якесь далеке, незнане, але світле щось, радісне. Нахлинуть спогади з дитинства. Згадаєш церкву в селі, урочистий дзвін, який приносив
умиротворення, злагоду, добро.
Усі знають, що існує якась надсила, яка розумно управляє всесвітом. І якщо наші предки назвали це Богом, то будьмо вірні йому. Адже через це ще ніхто не переступив і наукою до кінця ніколи не буде розгадано великої тайни світу.
Люди йдуть до церкви не лише для того, щоб покаятись у гріхах своїх, а й щоб очиститись від побутового бруду, побути сам на сам із собою, помислити над буттям і після цього легше вирішувати проблеми такого непростого нашого часу.
Чотири патріархи на Україні! А Бог один. Вірити в добре, в любов, виконувати заповіді Божі - цьому повинна навчити церква, а не продовжувати творити розбрат між людьми, мовляв, якому патріархату піти молитись. Не Богу, а патріархату?!
Найбільша парафія у о.Володимира. Очевидно, від неї скоро відбрунькується ще один патріархат, адже знайдеться і там священнослужитель, що не захоче підкорятись московському патріархату. Поменше б думали наші служки церкви не за свою булаву, не за свої амбіції, а зійшлися б і разом домовились, як створити одну помісну православну церкву, обрати одного патріарха нашої церкви, української. Щоб ця церква підпорядковувалась не патріарху Росії чи Греції, але дбала б про людей, про Україну, була б у курсі політичних подій своєї держави, а не сусідньої, прославляла б і молилась за Україну, а не чужого дядька.
Холонуть, черствіють душі, коли читаєш у пресі, як один священнослужитель обзиває іншого, звинувачує у непристойних справах. Не дбають слуги Бога про свій авторитет - "імідж", як тепер кажуть. Їм треба подбати про свою духовність, честь, совість. Священик має бути високошляхетною людиною, з відповідною ерудицією. Із знанням в науці, в політиці.
Раніше люди були малоосвічені, їх легко було переконати проповідями в чому завгодно, залякати. А тепер здалось би пастору більше подумати над своїм духовним і загальним багажем, щоб щось освіченій громаді можна було сказати важливе, те, чого вона не знає, привернути її до віри, проповідуючи совість, честь. Адже ці найважливіші цінності втрачені за період атеїстичної пропаганди.
Хочеться, щоб наші священики постарались стати достойними свого сану, проявили більше любові до ближнього, менше амбіцій і жадоби. Якщо з цим буде гаразд, то українська православна церква буде одна, з патріархом на чолі, якого оберуть служителі церкви за високі духовні якості і зa осяяну Богом душу.
Марія ПАЦАК.
м.Коломия
Івано-Франківської області.
Молодь України
2000.02.25
http://uamedia.visti.net/mu/view.html