ADVERTISEMENT
Borys Kosarev: Modernist Kharkiv, 1915-1931 at The Ukrainian Museum thru May 2, 2012
Posted by Bilov on April 16, 2000 at 01:43:13:
In Reply to: KIEV OSTAENETSYA RUSSKOYAZYCHNYM! posted by Rabotyaga on April 15, 2000 at 19:25:00:
: Gospoda "zapadenci"!
: u sebya na zapade mozhete navyazyvat ispolzovanie
: ukr.yaz. skolko ugodno,a korennye kievlyane
: budut govorit po-russki(i v ravnoi mere znat i polzovatsya ukrainskim pri neobkhodimosti).
: Gospoda "zapadenci"!
: u sebya na zapade mozhete navyazyvat ispolzovanie
: ukr.yaz. skolko ugodno,a korennye kievlyane
: budut govorit po-russki(i v ravnoi mere znat i polzovatsya ukrainskim pri neobkhodimosti).
Помиляєтеся друже. Чому? Бо мої діти, які починали своє навчання в 1987 і 1988 рр., російської мови вже майже не вивчали. Тільки донька вчила рос.мову перші 3 роки. А син, напевно, тільки рік. Звичайно, знати іноземні мови корисно і вони їх знають. Анлійською володіють вільно, син трохи знає фран. обоє добре розуміють польську і трошки краще знають російську. Російську розуміють майже все, але розмовляти вже не можуть і навіть не пробують. А українська це їх рідна мова.
Ви можете сказати, що це поодинокі випадки. Ні, помиляєтеся. Два роки тому довелося бути в Запоріжській області, в Дніпродзержинську. Коли я заходив у магазини і звертався укр. мовою то мені частіше відповідали також українською. На одній з трамвайних зупинок розмовляв з старшою жіночкою. Вона говори українською просто чудова. Во казала, що до війни тут значна більшість людей розмовляли українською мовою. А коли я вирішив заїхати до родичів моєї дружини (бо був там всього один раз за 20 років. Родина далека, а тут були такі обставини, що попав у ці краї), станція Кудашівка, то взагалі був приємно вражений. По дорозі від залізничної станці я розмовляв цього разу вже з молодою жіночкою, яка також приїхала цим поїздом, що і я. А зустрічала її донечка-школярка (клас напевно 6-7). Так от (з її слів). в школах Запоріжської області російської мови не вивчають, принаймі в сільських школах. А російську літературу вивчають в кусі зарубіжна література. І ці діти вже добре знаю, що то не "родной язик і література", а ЗАРУБІЖНА.
Звичайно, процес повернення до рідної мови від великого ЯЗЬІКА очевидно буде тривати довгенько, але все залежить від нас. А якщо усміхнеться доля і економіка україни поправиться на краще, то "работяги" самі захочуть розмовляти українською, яку вони знають, бо цього будуть вимагати обставини життя.
Особисто для мене росіська мова не є противною саме як мова. При потребі я можу розмовляти і часами розмовляю. Але, це не тільки мова О.Пушкіна чи Л.Толстого, це також мова величезних злочинців Леніна, Троцького, Бухаріна, Кагановича і трохи менших Євсеєва (нач. НКВД у нашому районі. На його руках кров безвинних. Можна назвати по-іменно кого він застрів у властій хаті), його напарника Фельдмана (його син і дочка сьогодні проживають в США, як рускиє беженци)і таких просто безліч. І всі вони "р у с к і є". Ось чому я відкидаю цю мову. Бо цією мовою творилося насильство над нашим і всі іншими народами бувшого СРСР (в т.ч. і над самими росіянами). Тільки в Галичині ще жива пам"ять. А на Сході де росте золотиста пшениця вже забули, бо більшості з тих, хто міг пам"ятати, вже нема. На їх місце привезли "работяг"
Даруйте, що з сарказмом вживаю ваш псевдонім, але ж ви самі його вибрали. Якби ви хотіли бути українцем то ми б вас кликали - трудівник. Признайте, що трудівник краще звучить ніж работяга.
P.S. Злочинці, великі і малі, є у кожного народу свої.