[aaus-list] Facts and fancies about the publication of the Ukrainian version of the Black Book of Communism

[Roman Serbyn]

Українське видання «Чорної книги комунізму» вийшло унікальним

http://www.zik.com.ua/ua/news/2008/09/09/149349


Коментар Романа Сербина:

ЯК ЦЕ СПРАВДІ БУЛО

Видання «Чорної книги комунізму» має подвійне значення. Перше, це ще один
переклад книжки, яка сколихнула інтелектуальну лівицю Заходу у 70-ту річницю
Жовтневого перевороту. Врешті, ця книжка дійшла до українського читача його
рідною мовою. Хоча більшість української інтеліґенції, які про цю книгу
почули, могли прочитати її, якщо не у французькому оригіналі, то в
англійському чи російському перекладі. Важливіший другий аспект. Друкована з
таким серйозним запізненням, книжка повинна була вийти не лише як переклад
застарілих інтерпретацій, але й з новим викладом подій, особливо
Голодомору, бо після десятьох років копіткої праці Ніколя Верта в архівах
були причини сподіватися його переосмислення цілого процесу.

Пишучи 1997 року, Верт не визнавав тоді Великого Голоду ґеноцидом. Десять
років пізніше він уже писав по-іншому у свойому збірнику La terreur et le
desarroi. Staline et son systeme, в якій є розділ «La grande famine
ukrainienne de 1932-1933», і в якій автор уже визнає голод ґеноцидом. (Для
тих хто читає англійською мовою, є коротка студія Верта на інтернеті, Школи
Політичних Наук в Парижі.
<http://www.massviolence.org/The-1932-1933-Great-Famine-in-Ukraine?cs>

Коли деякі українці у Франції та Канаді довідалися, що Чорну книгу комунізму
уже перекладають для українського видання, звернулися до Верта з проханням
перевірити сторінки, де йде мова про голод і уточнити текст згідно з його
новим переосмисленням. Верт погодився зробити поправки, зробив їх і переслав
цим людям, які опісля післали їх панові Кравцеві. Чому пан Кравець видумав
байку про те,що "Ніколя Верт ЗВЕРНУВСЯ З ПРОХАННЯМ додати те, що він
уточнив, у текст нашого українського видання", відомо мабуть лише самому
авторові цієї фантазії. Виходить, що українське видавництво робило
французькому авторові ласку.

Так властиво до тої справи від самого початку поставився пан Кравець, коли
до него звернулися з проханням (не від Верта, а від себе)  вищезгадані люди
з Канади і Франції включити зміни, які, по-перше, виправляють попередну
версію і дають нову, яка краще віддзеркалює історичну дійсність, а,
по-друге, надає книжці унікальністъ у тому сенсі, що такої версії немає в
жодних попередних перекладах. Пан Кравець тепер гордиться "унікальністю
книжки", але тоді його ця унікальність не захоплювала. Тоді він казав, що
неможливі жодні зміни, бо видавці, які зложили на книжку гроші абсолютно на
це не погоджуються. Книжка має бути видана до кінця року (2007), а це ще
була осінь. Треба було звертатися до людей, які мають у Львові моральний
авторитет, щоб врешті довести до того, що перероблені сторінки таки попали
до книжки.

Попали, але що з того вийшло. Читач читає перше вступну статтю академіка
Олега Романіва, який гостро критикує висновки Верта про Голодомор. Вступ
Романіва, розуміється, був написаний на підставі оригіналу книжки, але чи
такий вступ підходить до книжки, коли Верт уже свої концепції переробив і
ними хотів поділитися в новій (й унікальній) версії? Розуміється, що ні.
Треба було або додати примітки до цього вступу, а ще краще, попросити іншого
історика написати новий вступ.

Після невідповідного вступу Романіва щодо голоду (в усьому іншому, цей вступ
дуже добрий)  читач читає старий розділ Верта і в нього вкорінюється
попередна критика і застарілий підхід французького автора. Лише закінчивши
розділ про голод, читач довідується, що є додаток, в якому Верт має нову
інтерпретацію цих подій (і також періоду Великого терору).

Українці чекали 10 з половиною років, щоб побачити Чорну книгу українською
мовою, могли були зачекати ще кілька тижнів чи навіть місяців, щоб вийшла
справді НОВА, УНІКАЛЬНА версія, а не покалічене видання.  Втрачена ще одна
нагода українській видавничій справі дати світові щось нового.