
Posted by Ruslana on June 01, 2005 at 01:23:24:
I got it in the email from a friend. I read it and cried because that's exactly how I feel having left Ukraine years ago.
__________________________________
Я тут. Не сам. Я в’їхав у життя –
Не на баскім, але бодай на коні.
Атлантика мій шлях до вороття
Надовго заховала у бездонні.
Я там був серед безлічі облич
Коли – приємних, а коли – ніяких.
Я там грішив, вшановуючи китч
Як форму виживання у клоаках.
Тепер я там не є... Немов і не було
Мене ніколи у щоденнім дзвоні
Святого... Боже милий, як ж його?..
Як швидко пам’ять тамошня холоне!
Тепер я тут. Сльозами уночі
Приходять сни, і чужинецька мова,
Немов той тать незримо крадучись,
Мене вже зодягла в свої окови.
Між “тут” і “там” руйнуючи мости,
Я відлітав, і рідний край прощався
Благословенням пошепки: “Лети”,
І зовсім вже нечутно: “Повертайся”.
Кублицький
2003
FROM THE WEBMASTER - post only immigration-related msgs. Report abuse here.
POSTS CONTAINING UNRELATED MESSAGES WILL BE DELETED.