5.11.99
Москва

Українці російської діаспори з тревогою і надією чекали президентських виборів в Україні, з тревогою і надією спостерігали за їх перебігом, бо в ту неділю український народ обирав не тільки свого президента, а й свою долю, своє майбутнє. Бо серед претендентів на найважливішу державну посаду були і такі люди, які згодні кинути Україну знову в лабети сусідньої імперії. А як в Росії відносяться до нас українців, до України загалом відомо: нас лишили будь-яких можливостей реалізувати наші національно-культурні потреби, єдиний острівець нашого духовного життя - Богоявленський православний собор Київського Патріархату в м. Ногінську, - розгромлено, розграбовано та забрано силами ОМОНу, нас фактично не визнають українцями, а Україну фактично не визнають державою, хоча юридично під тиском світової громадськості вони змушені покищо миритися з її існуванням.

Останнім часом суспільно-політичне життя в Росії значно загострилось: активізується великодержавний шовінізм у всіх ланках суспільства - від урядових та думських кіл до ЗМІ, в партіях та громадських об'єднаннях, на побутовому рівні. Профашистське об'єднання «Спас» Баркашова юридично визнане та зареєстроване Центрвиборчкомом Російської Федерації для виборів в Держдуму.

Нова чеченська війна є результат такого посилення імперського синдрому. На сей раз ФСБ та інші силові та інформаційні структури завчасно підготували громадську думку до нових військових операцій в Чечні. А тепер під гуркіт «коврових ударов нашей авіаціі, артєлєріі і танков», ударів по площах та по населених пунктам генерали та урядовці постійно твердять, що здійснюються «отдєдьниє точєчниє удари по бандітам та тєрорістам», що населення Чечні масово біжить із своєї країни не від цих «коврово-точєчних ударов», а від терору місцевих чеченських бандитів. Та що і говорити, коли прем'єр Путін услід за своїми генералами атаку Грозного та інших чеченських поселень російськими потужними ракетами класу «земля-земля», про що знає вже весь світ, називає вибухами при «внутрєнніх разборках местних бандітов».

Підриви житлових будинків в Москві та в інших російських містах напередодні війни по своєму оперативно-стратегічному значеню для її підготовки нагадують колишній підпал фашистами німецького рейстагу, як першу ланку в процесі захоплення ними влади в Німеччині в 30-х роках. Вже ллється кров на Кавказі, здебільшого гинуть мирні жителі, вже сотні тисяч біженців із Чечні намагаються врятувати своє життя від ударів російських авіації, артилерії, «Градів» та танків, вже усьому світові стали відомими знущання російських військовиків над біженцями на так званих контрольно-пропускних пунктах, а факіри із ФСБ демонструють нам на телеекранах «учбові теракти» в містах та тони вибухівки, прикритої листям в приміських лісних масивах, яку нібито залишили недоумкуваті чеченські терористи. І так декілька разів на протязі тижнів. Пересічному громадянинові вбивають в голову, що весь чеченський народ є бандити і терористи. В такій атмосфері сенсації Михайла Лєонтьєва на ОРТ, що треба «покрить Чечню ракетно-бомбовимі ударамі, а потом всю ее терріторію заасфальтіровать» вже не здаються маренням божевільного. І якось вписується в моторошний хаос страху перед терактами бажання знайти захист собі і своїм близьким, помститись (тільки ж кому?) за цей жах і ці жертви від вибухів в містах, знайти врешті-решт хоча би і за рахунок масових жертв того чужого жорстокого народу собі спокій та більш добробутне життя, а заодно повернути нарешті Росії велич колишньої світової імперії, до чого раз-по-раз закликають пересічного громадянина різноманітні ідейні поводирі «богоізбранной вєлікой націі». А для всього цього, переконують його з усіх рупорів ЗМІ політики та різні ідеологічні вожді, а за ними вслід - прозрівші враз колись демократичні телеведучі, на зразок Любімова із ОРТ: «нужно побєдіть в етой войнє. Ведь Росія всєгда побєждала». А «чтоби побєдіть в етой войнє, надо іх всєх убіть» - кричить заголовок в одній російській газеті. І чи то з гіркотою, чи то з іронією коментує: «Создав образ врага-народа, началі унічтожать народ» та «…на Сєвєрном Кавказе армія творіт все, что хочєт».

Росія в черговий раз повернулась в звичайне для неї становище війни за чергове «собіраніє зємєль». І коли на цьому шляху трапляються «інородци», то доводиться вимушено їх «асфальтіровать», або як у свій час російський полководець Олександр Суворов доповідав «матушкє царіке» про свої кавказські досягнення: «…дєло успєшно свєршєно, но прішлось всєх етіх ногайцев на штик пєрєколоть…». З часів того «золотого єкатєрінєнского вєка» пройшли століття, цивілізоване людство в останній час засуджує не тільки завоювання чужих земель, а і криваві методи вирішення міждержавних та міжетнічних суперечок, а серед верхівки російського суспільства знову відновлюються бажання «заасфальтіровать» та «на штик пєрєколоть» сусідів.

То як зрозуміти в такій ситуації рішучість деяких українських та білоруських політичних діячів, таких як лідер КПУ Петро Симоненко та чи ж легітимний президент Білорусії Одександр Лукашенко, стати в одну шеренгу з «вєлікорусскімі» імперськими завойовниками і кинути свої народи в вир чергової чеченської, чи чергових інших імперських воєн Росії? Мабуть же ні вони самі, ні їх близькі не планують піти в окопи кавказької та інших майбутніх російських воєн. Вони готові послати туди лише інших простих українців та білорусів. І тих, які голосуватимуть за цих «благодєтєлєй». Важко зрозуміти, як ці діячі, котрі вже мають відповідний політичний досвід, не бачать чи із за особистих та партійних вигод не хочуть бачити, що російська імперська пиха ще надовго буде заганяти свій та інші підвласні народи в криваву воєнну безвихідь, ще довго буде тримати їх в ізоляції від гуманістичного напрямку людства.

Не зрозуміло, чому багато пересічних українців фактично дали згоду Симоненкові, коли проголосували за нього в першому турі президентських виборів, підпорядкувати Україну Росії, яка постійно воює і мабуть ще довго буде воювати? Фактично вони дали згоду на участь своїх синів, батьків, братів чи чоловіків в майбутніх війнах Росії. Бо вже коли комуніст Симоненко та його партія досягнуть верховної влади, то ця комуністична влада підпорядкує Україну імперській Росії, як це вони постійно заявляють, хоча при цьому говорять трохи інші слова, про братерську дружбу і таке інше. Хіба ми вже забули, яка то була дружба між «старшим братом» і «меншим братом»? Коли б Симоненко підпорядкував Україну «старшому братові», то зверхня російська влада самочинно розпорядилась би українськими хлопцями на свій розсуд і стала б постійно відправляти їх, одягнених в камуфляж, на поля війни для «собіранія і защіти ісконно русскіх зємєль», як це вона завжди робила на протязі історії.

То чому ж так багато людей в Україні проголосувало за комуніста Симоненка та інших проросійських політиків на останніх президетських виборах? За його обіцянки «земля селянам, фабрики - робітникам»? Так це вже було: його ідейний вождь Ленін обіцяв те ж саме. А що отримали? Землю отримали в Сибіру, де і полягли десятки мільйонів людей, в тім числі і мільйони українців! В післявоєнні роки 85% економіки України працювало на воєнно-промисловий комплекс совєтської імперії для забезпечення подальшого розширення її границь. То що ж, почнемо знову розширювати її границі, які сьогодні стали значно вужчими?

То чи ж встигнуть всі ті люди, що голосували за проросійських політиків, схаменутись до другого туру виборів? Чи готові ж українці самі виборювати свою долю своїх дітей і онуків в своїй незалежній державі, як це роблять усі на світі народи? Чи чекають отримати «істінно русскую похльобку» з рук «старшого брата» під керівництвом комуністичного президента Симоненка? «Дуже важко вичавити з себе раба» - писав один російський письменник. Але ж треба! Якщо ми самі не будемо поважати себе, то хто ж буде поважати нас? І чому ж дехто з нас ладен іти не в той бік, куди прямують усі передові народи, а назад: в імперію, в війни, в асиміляцію іншим народом, туди, де з часом такого народу - «український», такої нації - «українці», - не стане.

Для України настав доленосний час. Чотирнадцятого листопада вирішується її доля. Майбутнє залежить від кожного громадянина, від того чи піде він до виборчих урн і як проголосує. Українська громада Росії підтримує Леоніда Даниловича Кучму. Тому, що розуміє що вороття в рабство (комуністічєскоє свєтлоє будущєє) нема. Воля або смерть! Від Вас залежить бути українцям чи не бути!

Слава Україні!

5.11.99
Moskva

Ukrayintsi rosij's'koyi diaspory z trevohoyu i nadiyeyu chekaly prezydents'kykh vyboriv v Ukrayini, z trevohoyu i nadiyeyu sposterihaly za yikh perebihom, bo v tu nedilyu ukrayins'kyj' narod obyrav ne til'ky svoho prezydenta, a j' svoyu dolyu, svoye maj'butnye. Bo sered pretendentiv na naj'vazhlyvishu derzhavnu posadu buly i taki lyudy, yaki zhodni kynuty Ukrayinu znovu v labety susidn'oyi imperiyi. A yak v Rosiyi vidnosyat'sya do nas ukrayintsiv, do Ukrayiny zahalom vidomo: nas lyshyly bud'-yakykh mozhlyvostej' realizuvaty nashi natsional'no-kul'turni potreby, yedynyj' ostrivets' nashoho dukhovnoho zhyttya - Bohoyavlens'kyj' pravoslavnyj' sobor Kyyivs'koho Patriarkhatu v m. Nohins'ku, - rozhromleno, rozhrabovano ta zabrano sylamy OMONu, nas faktychno ne vyznayut' ukrayintsyamy, a Ukrayinu faktychno ne vyznayut' derzhavoyu, khocha yurydychno pid tyskom svitovoyi hromads'kosti vony zmusheni pokysho myrytysya z yiyi isnuvannyam.

Ostannim chasom suspil'no-politychne zhyttya v Rosiyi znachno zahostrylos': aktyvizuyet'sya velykoderzhavnyj' shovinizm u vsikh lankakh suspil'stva - vid uryadovykh ta dums'kykh kil do ZMI, v partiyakh ta hromads'kykh ob'yednannyakh, na pobutovomu rivni. Profashysts'ke ob'yednannya «Spas» Barkashova yurydychno vyznane ta zareyestrovane Tsentrvyborchkomom Rosij's'koyi Federatsiyi dlya vyboriv v Derzhdumu.

Nova chechens'ka vij'na ye rezul'tat takoho posylennya impers'koho syndromu. Na sej' raz FSB ta inshi sylovi ta informatsij'ni struktury zavchasno pidhotuvaly hromads'ku dumku do novykh vij's'kovykh operatsij' v Chechni. A teper pid hurkit «kovrovykh udarov nashej' aviatsii, artyelyerii i tankov», udariv po ploshakh ta po naselenykh punktam heneraly ta uryadovtsi postij'no tverdyat', sho zdij'snyuyut'sya «otdyed'nyye tochyechnyye udary po banditam ta tyeroristam», sho naselennya Chechni masovo bizhyt' iz svoyeyi krayiny ne vid tsykh «kovrovo-tochyechnykh udarov», a vid teroru mistsevykh chechens'kykh bandytiv. Ta sho i hovoryty, koly prem'yer Putin uslid za svoyimy heneralamy ataku Hroznoho ta inshykh chechens'kykh poselen' rosij's'kymy potuzhnymy raketamy klasu «zemlya-zemlya», pro sho znaye vzhe ves' svit, nazyvaye vybukhamy pry «vnutryennikh razborkakh mestnykh banditov».

Pidryvy zhytlovykh budynkiv v Moskvi ta v inshykh rosij's'kykh mistakh naperedodni vij'ny po svoyemu operatyvno-stratehichnomu znachenyu dlya yiyi pidhotovky nahaduyut' kolyshnij' pidpal fashystamy nimets'koho rej'stahu, yak pershu lanku v protsesi zakhoplennya nymy vlady v Nimechchyni v 30-kh rokakh. Vzhe llyet'sya krov na Kavkazi, zdebil'shoho hynut' myrni zhyteli, vzhe sotni tysyach bizhentsiv iz Chechni namahayut'sya vryatuvaty svoye zhyttya vid udariv rosij's'kykh aviatsiyi, artyleriyi, «Hradiv» ta tankiv, vzhe us'omu svitovi staly vidomymy znushannya rosij's'kykh vij's'kovykiv nad bizhentsyamy na tak zvanykh kontrol'no-propusknykh punktakh, a fakiry iz FSB demonstruyut' nam na teleekranakh «uchbovi terakty» v mistakh ta tony vybukhivky, prykrytoyi lystyam v prymis'kykh lisnykh masyvakh, yaku nibyto zalyshyly nedoumkuvati chechens'ki terorysty. I tak dekil'ka raziv na protyazi tyzhniv. Peresichnomu hromadyanynovi vbyvayut' v holovu, sho ves' chechens'kyj' narod ye bandyty i terorysty. V takij' atmosferi sensatsiyi Mykhaj'la Lyeont'yeva na ORT, sho treba «pokryt' Chechnyu raketno-bombovymi udarami, a potom vsyu ee territoriyu zaasfal'tirovat'» vzhe ne zdayut'sya marennyam bozhevil'noho. I yakos' vpysuyet'sya v motoroshnyj' khaos strakhu pered teraktamy bazhannya znaj'ty zakhyst sobi i svoyim blyz'kym, pomstytys' (til'ky zh komu?) za tsej' zhakh i tsi zhertvy vid vybukhiv v mistakh, znaj'ty vreshti-resht khocha by i za rakhunok masovykh zhertv toho chuzhoho zhorstokoho narodu sobi spokij' ta bil'sh dobrobutne zhyttya, a zaodno povernuty nareshti Rosiyi velych kolyshn'oyi svitovoyi imperiyi, do choho raz-po-raz zaklykayut' peresichnoho hromadyanyna riznomanitni idej'ni povodyri «bohoizbrannoj' vyelikoj' natsii». A dlya vs'oho ts'oho, perekonuyut' j'oho z usikh ruporiv ZMI polityky ta rizni ideolohichni vozhdi, a za nymy vslid - prozrivshi vraz kolys' demokratychni televeduchi, na zrazok Lyubimova iz ORT: «nuzhno pobyedit' v etoj' voj'nye. Ved' Rosiya vsyehda pobyezhdala». A «chtoby pobyedit' v etoj' voj'nye, nado ikh vsyekh ubit'» - krychyt' zaholovok v odnij' rosij's'kij' hazeti. I chy to z hirkotoyu, chy to z ironiyeyu komentuye: «Sozdav obraz vraha-naroda, nachali unichtozhat' narod» ta «…na Syevyernom Kavkaze armiya tvorit vse, chto khochyet».

Rosiya v cherhovyj' raz povernulas' v zvychaj'ne dlya neyi stanovyshe vij'ny za cherhove «sobiraniye zyemyel'». I koly na ts'omu shlyakhu traplyayut'sya «inorodtsy», to dovodyt'sya vymusheno yikh «asfal'tirovat'», abo yak u svij' chas rosij's'kyj' polkovodets' Oleksandr Suvorov dopovidav «matushkye tsarike» pro svoyi kavkazs'ki dosyahnennya: «…dyelo uspyeshno svyershyeno, no prishlos' vsyekh etikh nohaj'tsev na shtyk pyeryekolot'…». Z chasiv toho «zolotoho yekatyerinyenskoho vyeka» proj'shly stolittya, tsyvilizovane lyudstvo v ostannij' chas zasudzhuye ne til'ky zavoyuvannya chuzhykh zemel', a i kryvavi metody vyrishennya mizhderzhavnykh ta mizhetnichnykh superechok, a sered verkhivky rosij's'koho suspil'stva znovu vidnovlyuyut'sya bazhannya «zaasfal'tirovat'» ta «na shtyk pyeryekolot'» susidiv.

To yak zrozumity v takij' sytuatsiyi rishuchist' deyakykh ukrayins'kykh ta bilorus'kykh politychnykh diyachiv, takykh yak lider KPU Petro Symonenko ta chy zh lehitymnyj' prezydent Bilorusiyi Odeksandr Lukashenko, staty v odnu sherenhu z «vyelikorusskimi» impers'kymy zavoj'ovnykamy i kynuty svoyi narody v vyr cherhovoyi chechens'koyi, chy cherhovykh inshykh impers'kykh voyen Rosiyi? Mabut' zhe ni vony sami, ni yikh blyz'ki ne planuyut' pity v okopy kavkaz'koyi ta inshykh maj'butnikh rosij's'kykh voyen. Vony hotovi poslaty tudy lyshe inshykh prostykh ukrayintsiv ta bilorusiv. I tykh, yaki holosuvatymut' za tsykh «blahodyetyelyej'». Vazhko zrozumity, yak tsi diyachi, kotri vzhe mayut' vidpovidnyj' politychnyj' dosvid, ne bachat' chy iz za osobystykh ta partij'nykh vyhod ne khochut' bachyty, sho rosij's'ka impers'ka pykha she nadovho bude zahanyaty svij' ta inshi pidvlasni narody v kryvavu voyennu bezvykhid', she dovho bude trymaty yikh v izolyatsiyi vid humanistychnoho napryamku lyudstva.

Ne zrozumilo, chomu bahato peresichnykh ukrayintsiv faktychno daly zhodu Symonenkovi, koly proholosuvaly za n'oho v pershomu turi prezydents'kykh vyboriv, pidporyadkuvaty Ukrayinu Rosiyi, yaka postij'no voyuye i mabut' she dovho bude voyuvaty? Faktychno vony daly zhodu na uchast' svoyikh syniv, bat'kiv, brativ chy cholovikiv v maj'butnikh vij'nakh Rosiyi. Bo vzhe koly komunist Symonenko ta j'oho partiya dosyahnut' verkhovnoyi vlady, to tsya komunistychna vlada pidporyadkuye Ukrayinu impers'kij' Rosiyi, yak tse vony postij'no zayavlyayut', khocha pry ts'omu hovoryat' trokhy inshi slova, pro braters'ku druzhbu i take inshe. Khiba my vzhe zabuly, yaka to bula druzhba mizh «starshym bratom» i «menshym bratom»? Koly b Symonenko pidporyadkuvav Ukrayinu «starshomu bratovi», to zverkhnya rosij's'ka vlada samochynno rozporyadylas' by ukrayins'kymy khloptsyamy na svij' rozsud i stala b postij'no vidpravlyaty yikh, odyahnenykh v kamuflyazh, na polya vij'ny dlya «sobiraniya i zashity iskonno russkikh zyemyel'», yak tse vona zavzhdy robyla na protyazi istoriyi.

To chomu zh tak bahato lyudej' v Ukrayini proholosuvalo za komunista Symonenka ta inshykh prorosij's'kykh politykiv na ostannikh prezydets'kykh vyborakh? Za j'oho obitsyanky «zemlya selyanam, fabryky - robitnykam»? Tak tse vzhe bulo: j'oho idej'nyj' vozhd' Lenin obitsyav te zh same. A sho otrymaly? Zemlyu otrymaly v Sybiru, de i polyahly desyatky mil'j'oniv lyudej', v tim chysli i mil'j'ony ukrayintsiv! V pislyavoyenni roky 85% ekonomiky Ukrayiny pratsyuvalo na voyenno-promyslovyj' kompleks sovyets'koyi imperiyi dlya zabezpechennya podal'shoho rozshyrennya yiyi hranyts'. To sho zh, pochnemo znovu rozshyryuvaty yiyi hranytsi, yaki s'ohodni staly znachno vuzhchymy?

To chy zh vstyhnut' vsi ti lyudy, sho holosuvaly za prorosij's'kykh politykiv, skhamenutys' do druhoho turu vyboriv? Chy hotovi zh ukrayintsi sami vyboryuvaty svoyu dolyu svoyikh ditej' i onukiv v svoyij' nezalezhnij' derzhavi, yak tse roblyat' usi na sviti narody? Chy chekayut' otrymaty «istinno russkuyu pokhl'obku» z ruk «starshoho brata» pid kerivnytstvom komunistychnoho prezydenta Symonenka? «Duzhe vazhko vychavyty z sebe raba» - pysav odyn rosij's'kyj' pys'mennyk. Ale zh treba! Yaksho my sami ne budemo povazhaty sebe, to khto zh bude povazhaty nas? I chomu zh dekhto z nas laden ity ne v toj' bik, kudy pryamuyut' usi peredovi narody, a nazad: v imperiyu, v vij'ny, v asymilyatsiyu inshym narodom, tudy, de z chasom takoho narodu - «ukrayins'kyj'», takoyi natsiyi - «ukrayintsi», - ne stane.

Dlya Ukrayiny nastav dolenosnyj' chas. Chotyrnadtsyatoho lystopada vyrishuyet'sya yiyi dolya. Maj'butnye zalezhyt' vid kozhnoho hromadyanyna, vid toho chy pide vin do vyborchykh urn i yak proholosuye. Ukrayins'ka hromada Rosiyi pidtrymuye Leonida Danylovycha Kuchmu. Tomu, sho rozumiye sho vorottya v rabstvo (komunistichyeskoye svyetloye budushyeye) nema. Volya abo smert'! Vid Vas zalezhyt' buty ukrayintsyam chy ne buty!

Slava Ukrayini!

More Community Press Releases -- Click Here
Comments and observations about this article and other news
may be posted to the Press Comment Board