20.09.99
Львів

Свого часу Президент Леонід Кучма зробив велику політичну помилку, підписавши Указ про святкування 60-ї річниці Возєднання українських земель. Консультант Кучми, який готував проект Закону певно не знав, що в Західній Україні Днем злуки вважається 22 січня 1919 року, а дата 17 вересня 1939 розглядається як початок радянської окупації. Крім того, плановане святкування могло пошкодити і українсько-польським стосункам, бо фактично "визволення" було актом агресії проти суверенної Польщі, яке було підготоване таємною змовою Рібентропа-Молотова.

Зразу після публікації згаданого Указу громадськість Західної України висловила своє негативне ставлення до спроби відродити святкування "Золотого вересня" на державному рівні. Місцеві влади потрапили у незручне становище. З одного боку не хотілося ставати в опозицію к президенту, а з другого - не можна було нехтувати і громадською думкою. Справа довго лишалася неясною, і навіть перед самим "ювілеєм" львівські газети публікували висловлювання відомих громадських діячів і науковців з негативними трактовками акту 17 вересня. Навіть були пропозиції провести замість свята день жалоби, як це вже було в 1989 році. Але влада у Львові знайшла компроміс, котрий дозволив Президентові вийти із незручної ситуації цілком пристойно.

На 19-20 вересня було призначене святкування Дня Львова, на якому мав бути присутнів Пан Президент. До прийому Президента готувалися за нормами старих комуністичних часів, котрі виходять ще з традицій "Потьомкінських дєрєвень", коли Світліший князь Тавричеський приймав в Україні імператрицю Катерину ІІ. Сотні студентів замість лекцій було відправлено викошувати бур"яни вздовж дороги, якою мав їхати Високий гість.

17 вересня у Львові був звичайний робочий день, а наступного дня вже всюди були розвішані державні прапори. Преший день святкування не був велелюдним. Біля ратуші проводилися конкурси, виставки дитячих малюнків, своє мистецтво демонстрували львівські ковалі, які на потіху зацікавленої публіки виковували із заліза квіти та різні витребеньки.

Тут же біля ратуші розташувалося наметне містечко голодуючих заваду "Кінескоп", які вже п"ять років домагаються справедливого вирішення свого квартирного питання.

Головні події свята розгорнулися 19 вересня. Вдень було багато концертів і в залах, і під відкритим небом - погода була чудова. Всюди було дуже багато слухачів. Навіть концерт органної музики в колишньому Домініканському соборі (тепер Церква Пресвятої Євхаристії)зібрав небачену кількість слухачів,чим приємно вразив виконавців, які розчулено подякували за теплий прийом. В оперносу театрі відбулася зустріч представників місцевих влад і громадськості з Президентом Леонідом Кучмою.

В цей відбулося також відкриття відреставрованого стадіону "Україна". Оскільки тут мав бути присутній Пан Кучма, запрошення на відкриття дістали спеціально підібрані люди із завданням голосно вітати нашого улюбленого Президента. Ще півтора місяці тому стадіон лежав у повній руїні, але завдяки зусиллям Львівської залізниці до Дня Львова стадіон був приведений у відміний стан, як кажуть, відповідно до європейських стандартів". Дійсно, вигляд трибун прекрасний, платикові крісла виконані у національних кольорах. Повсюди можна також було бачити плакати: "Наш вибір - Леонід Кучма!".

Спочатку на полі стадіону греміли військові оркестри. Потім присутні слухали концерт найпопулярніших львівських виконавців. Пан Президент у супроводі Міського Голови та начальника Львівської залізниці з"явився у розпалі концерту. Він у короткому слові стомленим голосом привітав львівян і побажав їм дуже багато різних приємних речей. Не було сказано жодного слова про "Золотий вересень".

За ним виступив начальник Львівської залізниці, і не знати, кого з промовців більше вітали львів"яни, бо начальнику залізниці люди ж спеціально дякували за красень-стадіон. Можливо, людям не розтовкмачили як слід, за що треба дякувати Панові Президенту.

Потім настала черга говорити приємні речі Леонідові Кучмі. Демонстрація відданості йому приймала, як це тепер вже часто буває, гротескних форм. Наприклад, Панові Кучмі і самому було незручно, коли з гучномовців залунало: "Як ми любимо наші львівські "Карпати", так ми любимо нащого Президента і віддамо свої голоси тільки йому!" Далі з гучномовців залунав футбольний гімн львівських "Карпат". Всі присутні повставали з крісел і, плескаючи, у долоні, почали підспівувати. Пан Президент в цей час у супроводі численого почту прямував до центральної трибуни. Складалося повне враження того, що люди захоплено вітють свого Президента. Отже режесура прийому була відпрацьована на відмінно. Між тим в центрі міста святкування продовжувалося.

Тут вже кілька років стоять зруйновані до самих підвалин старі будинки. Високий паркан звичайно скриває від перехожих дійсно страхітливу картину - купи каміння, старі фундаменти, гибокі пивниці. І ось на цих руїнах актори львівських театрів вирішили розіграти в темряві ночі велике містичне театральне діство. Симфонічний оркестр розмістився високо на спеціальній естакаді. Серед руїн проходжали таємничі постаті у довгих балахонах із смолоскипами в руках і повсюди розпалювали вогень. Довколо зібралися сотні цікавих львівян і чекали - що ж це воно буде?

Нарешті з височенної монтажної стріли залунали куплети Мефістофеля з опери Гуно "Фауст", і вистава почалася. Персонажі відомих опер під музику Верді, Бізе та інших класиків дефілювали серед тих руїн, виконували якісь таємні дії, витанцьовували химерні танці, малювали кабалістичні знаки на стінах вцілілих будинків. Ціле щастя, що ніхто з акторів не зламав собі ногу серед тих грузів, і їхня легка одежина не зайнялася від тих вогнів, котрі палахкотіли буквально через кожний крок. Тим часом над містом загреміла канонада святкового салюту. Милуючись квітами різнокольорових пострілів фойерверку, львівяни розходилися по домівках, щоб наступного ранку прокинутися і знову взятися до вирішення головної проблеми буття "Де взяти грошей?".

Валентин Стецюк
email: valentyn@icmp.lviv.ua
http://www.brama.com/travel/dnister.html

20.09.99
L'viv

Svoho chasu Prezydent Leonid Kuchma zrobyv velyku politychnu pomylku, pidpysavshy Ukaz pro svyatkuvannya 60-yi richnytsi Vozyednannya ukrayins'kykh zemel'. Konsul'tant Kuchmy, yakyj' hotuvav proekt Zakonu pevno ne znav, sho v Zakhidnij' Ukrayini Dnem zluky vvazhayet'sya 22 sichnya 1919 roku, a data 17 veresnya 1939 rozhlyadayet'sya yak pochatok radyans'koyi okupatsiyi. Krim toho, planovane svyatkuvannya mohlo poshkodyty i ukrayins'ko-pol's'kym stosunkam, bo faktychno "vyzvolennya" bulo aktom ahresiyi proty suverennoyi Pol'shi, yake bulo pidhotovane tayemnoyu zmovoyu Ribentropa-Molotova.

Zrazu pislya publikatsiyi zhadanoho Ukazu hromads'kist' Zakhidnoyi Ukrayiny vyslovyla svoye nehatyvne stavlennya do sproby vidrodyty svyatkuvannya "Zolotoho veresnya" na derzhavnomu rivni. Mistsevi vlady potrapyly u nezruchne stanovyshe. Z odnoho boku ne khotilosya stavaty v opozytsiyu k prezydentu, a z druhoho - ne mozhna bulo nekhtuvaty i hromads'koyu dumkoyu. Sprava dovho lyshalasya neyasnoyu, i navit' pered samym "yuvileyem" l'vivs'ki hazety publikuvaly vyslovlyuvannya vidomykh hromads'kykh diyachiv i naukovtsiv z nehatyvnymy traktovkamy aktu 17 veresnya. Navit' buly propozytsiyi provesty zamist' svyata den' zhaloby, yak tse vzhe bulo v 1989 rotsi. Ale vlada u L'vovi znaj'shla kompromis, kotryj' dozvolyv Prezydentovi vyj'ty iz nezruchnoyi sytuatsiyi tsilkom prystoj'no.

Na 19-20 veresnya bulo pryznachene svyatkuvannya Dnya L'vova, na yakomu mav buty prysutniv Pan Prezydent. Do pryj'omu Prezydenta hotuvalysya za normamy starykh komunistychnykh chasiv, kotri vykhodyat' she z tradytsij' "Pot'omkins'kykh dyeryeven'", koly Svitlishyj' knyaz' Tavryches'kyj' pryj'mav v Ukrayini imperatrytsyu Katerynu II. Sotni studentiv zamist' lektsij' bulo vidpravleno vykoshuvaty bur"yany vzdovzh dorohy, yakoyu mav yikhaty Vysokyj' hist'.

17 veresnya u L'vovi buv zvychaj'nyj' robochyj' den', a nastupnoho dnya vzhe vsyudy buly rozvishani derzhavni prapory. Preshyj' den' svyatkuvannya ne buv velelyudnym. Bilya ratushi provodylysya konkursy, vystavky dytyachykh malyunkiv, svoye mystetstvo demonstruvaly l'vivs'ki kovali, yaki na potikhu zatsikavlenoyi publiky vykovuvaly iz zaliza kvity ta rizni vytreben'ky.

Tut zhe bilya ratushi roztashuvalosya nametne mistechko holoduyuchykh zavadu "Kineskop", yaki vzhe p"yat' rokiv domahayut'sya spravedlyvoho vyrishennya svoho kvartyrnoho pytannya.

Holovni podiyi svyata rozhornulysya 19 veresnya. Vden' bulo bahato kontsertiv i v zalakh, i pid vidkrytym nebom - pohoda bula chudova. Vsyudy bulo duzhe bahato slukhachiv. Navit' kontsert orhannoyi muzyky v kolyshn'omu Dominikans'komu sobori (teper Tserkva Presvyatoyi Yevkharystiyi)zibrav nebachenu kil'kist' slukhachiv,chym pryyemno vrazyv vykonavtsiv, yaki rozchuleno podyakuvaly za teplyj' pryj'om. V opernosu teatri vidbulasya zustrich predstavnykiv mistsevykh vlad i hromads'kosti z Prezydentom Leonidom Kuchmoyu.

V tsej' vidbulosya takozh vidkryttya vidrestavrovanoho stadionu "Ukrayina". Oskil'ky tut mav buty prysutnij' Pan Kuchma, zaproshennya na vidkryttya distaly spetsial'no pidibrani lyudy iz zavdannyam holosno vitaty nashoho ulyublenoho Prezydenta. She pivtora misyatsi tomu stadion lezhav u povnij' ruyini, ale zavdyaky zusyllyam L'vivs'koyi zaliznytsi do Dnya L'vova stadion buv pryvedenyj' u vidminyj' stan, yak kazhut', vidpovidno do yevropej's'kykh standartiv". Dij'sno, vyhlyad trybun prekrasnyj', platykovi krisla vykonani u natsional'nykh kol'orakh. Povsyudy mozhna takozh bulo bachyty plakaty: "Nash vybir - Leonid Kuchma!".

Spochatku na poli stadionu hremily vij's'kovi orkestry. Potim prysutni slukhaly kontsert naj'populyarnishykh l'vivs'kykh vykonavtsiv. Pan Prezydent u suprovodi Mis'koho Holovy ta nachal'nyka L'vivs'koyi zaliznytsi z"yavyvsya u rozpali kontsertu. Vin u korotkomu slovi stomlenym holosom pryvitav l'vivyan i pobazhav yim duzhe bahato riznykh pryyemnykh rechej'. Ne bulo skazano zhodnoho slova pro "Zolotyj' veresen'".

Za nym vystupyv nachal'nyk L'vivs'koyi zaliznytsi, i ne znaty, koho z promovtsiv bil'she vitaly l'viv"yany, bo nachal'nyku zaliznytsi lyudy zh spetsial'no dyakuvaly za krasen'-stadion. Mozhlyvo, lyudyam ne roztovkmachyly yak slid, za sho treba dyakuvaty Panovi Prezydentu.

Potim nastala cherha hovoryty pryyemni rechi Leonidovi Kuchmi. Demonstratsiya viddanosti j'omu pryj'mala, yak tse teper vzhe chasto buvaye, hrotesknykh form. Napryklad, Panovi Kuchmi i samomu bulo nezruchno, koly z huchnomovtsiv zalunalo: "Yak my lyubymo nashi l'vivs'ki "Karpaty", tak my lyubymo nashoho Prezydenta i viddamo svoyi holosy til'ky j'omu!" Dali z huchnomovtsiv zalunav futbol'nyj' himn l'vivs'kykh "Karpat". Vsi prysutni povstavaly z krisel i, pleskayuchy, u doloni, pochaly pidspivuvaty. Pan Prezydent v tsej' chas u suprovodi chyslenoho pochtu pryamuvav do tsentral'noyi trybuny. Skladalosya povne vrazhennya toho, sho lyudy zakhopleno vityut' svoho Prezydenta. Otzhe rezhesura pryj'omu bula vidprats'ovana na vidminno. Mizh tym v tsentri mista svyatkuvannya prodovzhuvalosya.

Tut vzhe kil'ka rokiv stoyat' zruj'novani do samykh pidvalyn stari budynky. Vysokyj' parkan zvychaj'no skryvaye vid perekhozhykh dij'sno strakhitlyvu kartynu - kupy kaminnya, stari fundamenty, hyboki pyvnytsi. I os' na tsykh ruyinakh aktory l'vivs'kykh teatriv vyrishyly rozihraty v temryavi nochi velyke mistychne teatral'ne distvo. Symfonichnyj' orkestr rozmistyvsya vysoko na spetsial'nij' estakadi. Sered ruyin prokhodzhaly tayemnychi postati u dovhykh balakhonakh iz smoloskypamy v rukakh i povsyudy rozpalyuvaly vohen'. Dovkolo zibralysya sotni tsikavykh l'vivyan i chekaly - sho zh tse vono bude?

Nareshti z vysochennoyi montazhnoyi strily zalunaly kuplety Mefistofelya z opery Huno "Faust", i vystava pochalasya. Personazhi vidomykh oper pid muzyku Verdi, Bize ta inshykh klasykiv defilyuvaly sered tykh ruyin, vykonuvaly yakis' tayemni diyi, vytants'ovuvaly khymerni tantsi, malyuvaly kabalistychni znaky na stinakh vtsililykh budynkiv. Tsile shastya, sho nikhto z aktoriv ne zlamav sobi nohu sered tykh hruziv, i yikhnya lehka odezhyna ne zaj'nyalasya vid tykh vohniv, kotri palakhkotily bukval'no cherez kozhnyj' krok. Tym chasom nad mistom zahremila kanonada svyatkovoho salyutu. Myluyuchys' kvitamy riznokol'orovykh postriliv foj'erverku, l'vivyany rozkhodylysya po domivkakh, shob nastupnoho ranku prokynutysya i znovu vzyatysya do vyrishennya holovnoyi problemy buttya "De vzyaty hroshej'?".

Valentyn Stetsiuk
email: valentyn@icmp.lviv.ua
http://www.brama.com/travel/dnister.html

More Community Press Releases -- Click Here
Comments and observations about this article and other news
may be posted to the Press Comment Board