Ukrainian Community Press Releases
| |
News
from and about Ukraine & Ukrainians
Ukrainian Community Press Releases |
17.05.99
Львів
Зустріч Президентів країн Центральної Европи у Львові
14-15 травня у Львові відбулася шоста Зустріч Президентів країн Центральної Европи. На цю Зустріч неформального характеру до Львова прибули Президенти Австрії, Болгарії, Німеччини, Польщі, Румунії, Словенії, Угорщини, України і Чехії. Ніколи в своїй історії Львів не приймав такої кількості президентів одночасно. Безперечно, це для міста велика честь, але також і визнання його одвічної приналежності до центральноевропейської культурно-історичної області.
Темою розмов Президентів були інтеграційні процеси в Европі, проблеми центральноевропейського регіону та ситуація в Югославії. Хоча на Зустрічі не було ухвалено жодної резолюції і не підписано жодної угоди, а лише тільки прийняте звернення до белградських влад із засудженням систематичного терору і актів насильства у Косові та з вимогою виконання умов, досягнутих в Рамбуйє. Було висловлено також думку про необхідність проведення міжнародної конференції з питань допомоги Югославії у відбудові народного господарства після закінчення воєнного конфлікту. Проведений у Львові саміт був для України поважним кроком на шляху до інтеграції в европейські структури.
Вже напередодні зустрічі Президент України Леонід Кучма висловився за доцільність руху України европейським шляхом і це дало підстави деяким журналістам говорити, що відтепер "флюгер розгорнуто на Захід". Але буквально кілька днів перед тим Президент у Севастополі лив сльози за Радянським Союзом, тому є підстави говорити, що наміри, проголошені тепер у Львові можуть бути звичайним політичним крутійством у руслі "багатовекторної політики" України, котру проводить Пан Президент. Більш важливим є те, що сама Европа хотіла би залучити Україну до роботи в усіх европейських інститутах.
Зокрема про це говорили на саміті Президенти Авсрії і Чехії Томас Клестіль та Вацлав Гавел. Взагалі, формуванню таких думок, очевидно, сприяло місце проведення Зустрічі, бо Вацлав Гавел заявив, що Львів є типовим европейським містом. Президент Болгарії Петр Стоянов під час прогулянки Львовом висловив думку, що памятник Міцкевичу є символом поєднання европейських держав Болгарії, Польщі і України, оскільки його автор довший час мешкав у Болгарії.
На закінчення першого робочого дня високі гості поклали квіти до памятника Тарасові Шевченкові, відвідали Національний музей та прослухали святковий концерт в Оперному театрі. На концерті виконувалия головно твори західноевропейських композиторів, а з національної музики прозвучав лише "Карпатський концерт" Мирослава Скорика. По концерті у Дзеркальній залі театру Президент України Леонід Кучма дав обід для усіх Президентів.
Другий день роботи розпочався відвідуванням меморіального комплексу садиб М. Грушевського та І. Франка, де Президенти висадили дерева в "Саду Президентів". Після зустрічі з представниками громадськості Львова високі гості поїхали до Брюховичів, де в ресторані "Колиба" на них чекав розкішний обід.
В цілому Зустріч була організована добре, але не обійшлося без неприємностей. Президент Польщі Александр Кваснєвський прибув до Львова ще 13 травня, щоб мати час на покладення квітів на могили польських вояків на Личакові, які загинули в польсько-українській війні 1918-1919 років. Це він зробив разом із Президентом Кучмою. Відновлюваний поляками "Цвинтар Орлят" вже кілька років істотно псує українсько-польські стосунки. Поляки відновлюють військовий меморіал у всій величі, і львівські влади хотіли би мати поруч щось подібне в память полеглим січовим стрільцям Української Галицької Армії, могили яких знаходилися поруч, але за Свєтів були брутально знищені. Однак на солідний меморіальний комплекс не стає грошей, і влада обрала тактику тяганини у справі "Цвинтаря Орлят".
На цьому цвинтарі мала би бути встановлена памятна дошка з надписом польською мовою. Текст надпису довго обговорювався, був ніби узгоджений, однак львівська влада врешті вирішила змінити текст на свій розсуд. І це може би і не мало наслідків, але в тексті було зроблено граматичну помилку. Під час покладання квітів польські журналісти звернули на це увагу Кваснєвського і той висловив надію, що вже завтра цієї дошки не буде. Присоромлена дирекція цвинтаря так і зробила на другий день рано в той час, як сам Президент Польщі був присутній на Службі Божій у Соборі Святого Юра.
Навіть цей прикрий випадок наглядно показує нам, наскільки тяжким є шлях України в Европу. Однак ми не маємо іншої альтернативи і мусимо рухатися саме цим шляхом.
Валентин Стецюк
valentyn@icmp.lviv.ua
* * * * * * * * * * * * * * * * * *
17.05.99
L'viv
Zustrich Prezydentiv krayin Tsentral'noyi Evropy u L'vovi
14-15 travnya u L'vovi vidbulasya shosta Zustrich Prezydentiv krayin Tsentral'noyi Evropy. Na tsyu Zustrich neformal'noho kharakteru do L'vova prybuly Prezydenty Avstriyi, Bolhariyi, Nimechchyny, Pol'shi, Rumuniyi, Sloveniyi, Uhorshyny, Ukrayiny i Chekhiyi. Nikoly v svoyij' istoriyi L'viv ne pryj'mav takoyi kil'kosti prezydentiv odnochasno. Bezperechno, tse dlya mista velyka chest', ale takozh i vyznannya j'oho odvichnoyi prynalezhnosti do tsentral'noevropej's'koyi kul'turno-istorychnoyi oblasti.
Temoyu rozmov Prezydentiv buly intehratsij'ni protsesy v Evropi, problemy tsentral'noevropej's'koho rehionu ta sytuatsiya v Yuhoslaviyi. Khocha na Zustrichi ne bulo ukhvaleno zhodnoyi rezolyutsiyi i ne pidpysano zhodnoyi uhody, a lyshe til'ky pryj'nyate zvernennya do belhrads'kykh vlad iz zasudzhennyam systematychnoho teroru i aktiv nasyl'stva u Kosovi ta z vymohoyu vykonannya umov, dosyahnutykh v Rambuj'ye. Bulo vyslovleno takozh dumku pro neobkhidnist' provedennya mizhnarodnoyi konferentsiyi z pytan' dopomohy Yuhoslaviyi u vidbudovi narodnoho hospodarstva pislya zakinchennya voyennoho konfliktu. Provedenyj' u L'vovi samit buv dlya Ukrayiny povazhnym krokom na shlyakhu do intehratsiyi v evropej's'ki struktury.
Vzhe naperedodni zustrichi Prezydent Ukrayiny Leonid Kuchma vyslovyvsya za dotsil'nist' rukhu Ukrayiny evropej's'kym shlyakhom i tse dalo pidstavy deyakym zhurnalistam hovoryty, sho vidteper "flyuher rozhornuto na Zakhid". Ale bukval'no kil'ka dniv pered tym Prezydent u Sevastopoli lyv sl'ozy za Radyans'kym Soyuzom, tomu ye pidstavy hovoryty, sho namiry, proholosheni teper u L'vovi mozhut' buty zvychaj'nym politychnym krutij'stvom u rusli "bahatovektornoyi polityky" Ukrayiny, kotru provodyt' Pan Prezydent. Bil'sh vazhlyvym ye te, sho sama Evropa khotila by zaluchyty Ukrayinu do roboty v usikh evropej's'kykh instytutakh.
Zokrema pro tse hovoryly na samiti Prezydenty Avsriyi i Chekhiyi Tomas Klestil' ta Vatslav Havel. Vzahali, formuvannyu takykh dumok, ochevydno, spryyalo mistse provedennya Zustrichi, bo Vatslav Havel zayavyv, sho L'viv ye typovym evropej's'kym mistom. Prezydent Bolhariyi Petr Stoyanov pid chas prohulyanky L'vovom vyslovyv dumku, sho pamyatnyk Mitskevychu ye symvolom poyednannya evropej's'kykh derzhav Bolhariyi, Pol'shi i Ukrayiny, oskil'ky j'oho avtor dovshyj' chas meshkav u Bolhariyi.
Na zakinchennya pershoho robochoho dnya vysoki hosti poklaly kvity do pamyatnyka Tarasovi Shevchenkovi, vidvidaly Natsional'nyj' muzej' ta proslukhaly svyatkovyj' kontsert v Opernomu teatri. Na kontserti vykonuvalyya holovno tvory zakhidnoevropej's'kykh kompozytoriv, a z natsional'noyi muzyky prozvuchav lyshe "Karpats'kyj' kontsert" Myroslava Skoryka. Po kontserti u Dzerkal'nij' zali teatru Prezydent Ukrayiny Leonid Kuchma dav obid dlya usikh Prezydentiv.
Druhyj' den' roboty rozpochavsya vidviduvannyam memorial'noho kompleksu sadyb M. Hrushevs'koho ta I. Franka, de Prezydenty vysadyly dereva v "Sadu Prezydentiv". Pislya zustrichi z predstavnykamy hromads'kosti L'vova vysoki hosti poyikhaly do Bryukhovychiv, de v restorani "Kolyba" na nykh chekav rozkishnyj' obid.
V tsilomu Zustrich bula orhanizovana dobre, ale ne obij'shlosya bez nepryyemnostej'. Prezydent Pol'shi Aleksandr Kvasnyevs'kyj' prybuv do L'vova she 13 travnya, shob maty chas na pokladennya kvitiv na mohyly pol's'kykh voyakiv na Lychakovi, yaki zahynuly v pol's'ko-ukrayins'kij' vij'ni 1918-1919 rokiv. Tse vin zrobyv razom iz Prezydentom Kuchmoyu. Vidnovlyuvanyj' polyakamy "Tsvyntar Orlyat" vzhe kil'ka rokiv istotno psuye ukrayins'ko-pol's'ki stosunky. Polyaky vidnovlyuyut' vij's'kovyj' memorial u vsij' velychi, i l'vivs'ki vlady khotily by maty poruch shos' podibne v pamyat' polehlym sichovym stril'tsyam Ukrayins'koyi Halyts'koyi Armiyi, mohyly yakykh znakhodylysya poruch, ale za Svyetiv buly brutal'no znysheni. Odnak na solidnyj' memorial'nyj' kompleks ne staye hroshej', i vlada obrala taktyku tyahanyny u spravi "Tsvyntarya Orlyat".
Na ts'omu tsvyntari mala by buty vstanovlena pamyatna doshka z nadpysom pol's'koyu movoyu. Tekst nadpysu dovho obhovoryuvavsya, buv niby uzhodzhenyj', odnak l'vivs'ka vlada vreshti vyrishyla zminyty tekst na svij' rozsud. I tse mozhe by i ne malo naslidkiv, ale v teksti bulo zrobleno hramatychnu pomylku. Pid chas pokladannya kvitiv pol's'ki zhurnalisty zvernuly na tse uvahu Kvasnyevs'koho i toj' vyslovyv nadiyu, sho vzhe zavtra tsiyeyi doshky ne bude. Prysoromlena dyrektsiya tsvyntarya tak i zrobyla na druhyj' den' rano v toj' chas, yak sam Prezydent Pol'shi buv prysutnij' na Sluzhbi Bozhij' u Sobori Svyatoho Yura.
Navit' tsej' prykryj' vypadok nahlyadno pokazuye nam, naskil'ky tyazhkym ye shlyakh Ukrayiny v Evropu. Odnak my ne mayemo inshoyi al'ternatyvy i musymo rukhatysya same tsym shlyakhom.
Valentyn Stetsyuk
valentyn@icmp.lviv.ua
* * * * * * * * * * * * * * * * * *
Copyright ©1997-99 BRAMA, Inc.; all rights reserved.
** Special: [Ukrainian Holidays and Traditions] [SHOP UKRAINIAN] [POLITICS] BRAMA Home -- BRAMA in Ukrainian -- Calendar -- UkraiNEWStand -- Community Press -- Search BRAMA -- Arts/Culture -- Business -- CLASSIFIEDS -- Compute/Software -- Social Issues -- Education -- Fun -- Law -- e-LISTS&BB's -- Nova Khvylia (New Wave) -- SPORTS -- Travel -- Ukraine -- Government -- Diaspora Directory -- Suggest a Link -- Report a dead link -- About BRAMA - WebHosting - Domains - Advertising -- What's New? -- GOOGLE-- Yahoo!
Copyright © 1997-2011 BRAMA, Inc.tm, Inc. All Rights Reserved.