ХОДИТЬ БРОДИТЬ В УКРАЇНІ ПРИВИД КОМУНІЗМУ?

ХОДИТЬ БРОДИТЬ В УКРАЇНІ ПРИВИД КОМУНІЗМУ?

Навряд чи блукає привид комунізму у Західній Європі (бо що йому там робити!), а от по Україні він блукає напевно. Й про це виразно свідчать наслідки останніх виборів до Верховної Ради, внаслідок яких остання значно почервоніла. Варто ще раз нагадати, що сталося це завдяки відсутності єдності патріотичних, державницьких партій й протесту великого відсотка виборців, що голосували за лівих не з великої любові до комуністичних ідей, а протестуючи проти свого злиденного життя. Російські газети тоді злосливо повідомляли, що напередодні виборів лідер комуністів України П.Симоненко майже щодня звітувався перед лідером Комуністичної партії Російської Федерації Г.Зюгановим. Марно було б будь-кому спростовувати факт, що комуністи України (та й соціалісти теж) діють як незалежна, самостійна сила. Багато фактів свідчать про те, що у данному випадку існує не яка-небуть, а майже васальна залежність комуністів України від однодумців в Росії. Це стосується не тільки комуністів, але й соціалістів. Он як у грудні минулого (1998 р.) року приїздив О.Ткаченко до Москви, то від його промов перед депутатами російської Думи й в Українському культурному центрі на Арбаті про інтеграцію з Росією (неодмінну й безсумнівну!) склалося враження, що це не спікер Верховної Ради незалежної Української держави, а секретар КПСС якогось задрипаного району. І цей жартівник хоче стати президентом України?! Йому б повчитися у лідера СПУ п. Мороза, який дуже вміло приховує свої комуністичні переконання й якому, здається, вдалося багатьох наївних переконати, що його партія подібно соціалістичним партіям Заходу прагне еволюційним шляхом (а не революційним, як комуністи) забезпечити соціальну справедливість й добробут народу. От тільки забули ці добродії біблейську мудрість про те, що дерево пізнається по плодах його. А неозброєним оком видно, що соціалісти пана Мороза нічого спільного не мають з соціалістами Західної Європи, та й партія їх, мабуть, тільки для того й була створена, щоб на випадок заборони КПУ було де ховатися вірним ленінцям. Та якщо серед соціалістів й є щирі послідовники українських соціалістів початку ХХ століття, то й цей факт навряд чи їх прикрашає, бо в ті буремні революційні роки соціалісти своїм слюнтяйством занапастили Україну, а самі пошилися в дурні й були викинуті комуністами на смітник історії. Тепер вони знову допомагають комуністам руйнувати українську державність. А чому б їм не згадати, що комуністи ніколи ні з ким не ділилися владою. Що сталося з лівими есерами - союзниками більшовиків, либонь, всі пам'ятають.

Але поговорити хотілося б не про соціалістів, а про комуністів. Це, насамперед, вони не приховують свого наміру знову «воз'єднати» Україну з Росією. При цьому вони заквітчують це «воз'єднання» квітами облудливого просторікування про інтернаціоналізм, про вічну дружбу українського й російського народу тощо. Звичайно, після такого «воз'єднання» доведеться комуністичним «вождям» з України бути пахолками російських комуністичних бонз й тільки сподіватись, що за заслуги з панського столу їм якусь кістку кинуть. Але що ж робити, якщо «в одной отдельно взятой стране - Украіне» знову будувати соціалізм навряд чи вдасться. Адже «верный ленинец » - П.Симоненко не останній ідіот й добре розуміє, що з приходом комуністів до влади в Україні й початком «соціалістичного будівництва» економічне становище країни стане взагалі катастрофічним, а загроза голоду викличе рух опору «ощасливленого» українського суспільства. А тоді вже не допоможуть й репресії, тим більше, що справу доведеться мати з УПА, яка неодмінно відродиться на теренах вже не тільки Західної, але й Східної України. Та й де ГУЛАГ розгортати? В Криму, в Карпатах, чи може на баштанах Херсонщини та Одещини? А який же соціалізм без ГУЛАГа, «с человеческим лицом» він (тобто соціалізм) чи з китайською або кампучійською специфікою. Тим більше, що піраміду соціалізму без рабів побудувати неможливо. Отже, як не крути, а в наймити до російських «товаріщєй» йти доведеться, бо в Росії й Соловки, й Колима, сировина й паливо ще не вичерпалися остаточно, та й «старшобратній» народ з його любов'ю до влади «твердої руки, общінною психологією та вмінням влаштовувати продразверстки» більше надається до побудови соціалізму, ніж український народ.

А тепер погляньмо неупередженим оком на комуністів Росії, бо ж черга комуністів та соціалістів до президентських крісел й можливість їх приходу до влади в Україні й Росії все-таки не треба виключати. Тим більше, що на ниві гальмування реформ і розвалу господарства України й Росії вони досягли надзвичайних успіхів.

Розпочинаючи огляд комуністичного руху Росії, треба мати на увазі, що він складається з цілої купи рухів, партій, організацій, груп тощо. Крім найбільш впливової Комуністичної партії Російської Федерації (КПРФ) на чолі з Г.Зюгановим, що налічує не менше як 500 тис. членів, до нього належать також рух «Трудовая Россия» на чолі з В.Анпіловим (до руху належать Російська комуністична робітнича партія, Союз комуністів та ВКП(б)), «Русская комунистическая партия», «Национал-Большевитская партия России», «Социалистическая партия трудящихся», «Российская партия комунистов».

Такий строкатий склад комуністичного руху Росії можна пояснити не тільки психологічними причинами (марнославством лідерів та їх небажанням комусь підлягати тощо), але й деякою розбіжністю у питаннях тактики й стратегії. Наприклад, Віктор Анпілов навряд чи спроможний запропонувати своїм прихильникам щось більше ніж повернення до соціалізму часів Сталіна та Берії. До того ж він неприхильним оком дивиться на «творчий» підхід Г.Зюганова до марксизму-ленінізму та на його парламетську діяльність, що при бажанні можна трактувати як толерантність по відношенню до «режиму Б.Єльцина». Але, незважаючи на деякі непорозуміння, комуністів єднає майже патологічна ненависть до «демократів» та «режиму». Таким чином, об'єктивно Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ) є ведучою й найбільш впливовою силою в комуністичному русі, а її лідер Генадій Зюганов - теоретиком цього руху. Звичайно, не всі комуністи поділяють погляди Г.Зюганова, але значна їх частина солідарна з його ідеями й зроблять все, щоб реалізувати їх. А зважаючи на той факт, що Державна Дума фактично опанована комуністами та їх прихильниками, що є вони в Раді Федерації й в уряді, а сам Г.Зюганов є перспективним претендентом на посаду президента Росії, то, мабуть, не треба пояснювати яке значення матимуть ці ідеї для подальшої долі не тільки Росії, але й України, а може й усього світу, в разі приходу до влади комуністів. Своїх думок пан Зюганов не приховує й охоче ділиться ними в своїх книжках, а також під час промов на мітингах, в інтерв'ю тощо.

Як же оцінює свої політичні погляди сам Г.Зюганов й що він говорить в своїх творах?

Так от, свої погляди Г.Зюганов оцінює як «социалистические», «подлинно демократическими и национально-патриотические». Себе він вважає «неоевразийцем». На думку Г.Зюганова, «евразийцы -это те, кому раскрылась Россия как особый культурно-исторический мир. Не Европа и не Азия, а срединный особый континент, Евразия».

Людина, яка хоч трохи обізнана з ідеями Маркса, Енгельса та Леніна, читаючи твори Зюганова не може не помітити, що в них майже не згадується про пролетарський інтернаціоналізм. Нічого дивного в цьому нема, бо Г.Зюганов відкинув пролетарський інтернаціоналізм, як непотрібний мотлох й пропагує ідеологію державного патріотизму. Щоправда, ідея пролетарського інтернаціоналізму й за радянських часів була призначена тільки для наївних й кожна розумна людина могла помітити, що ця ідея маскує звичайнісінький російський великодержавний шовінізм. Зараз російські комуністи вже не соромляться свого шовінізму, називаючи його державним патріотизмом. Нема потреби розповідати про антисемітські виступи визначних комуністів Росії. Чого вартий тільки один генерал Макашов з його майже патологічним антисемітизмом! Що правда, євреїв комуністи хоч і звинувачують у всіх бідах, але принаймні визнають окремим народом. А от нас - українців - вони вже не вважають окремою нацією. В своїй книжці «Россия - Родина моя: идеология государственного патриотизма» (Москва, 1996 р.), Г.Зюганов повідомляє, що «с точки зрения национальной, Россия есть сложная этничная общность, в основе жизниспособности которой лежит мощное национальное ядро великоросов, малоросов и белорусов» (ст.50). Отже, виходить, що українці (тобто «малороссы») просто зобов'язані з останніх сил своїх любити Росію й якщо треба, то вмерти «за веру, царя (президента, генсека) и отечество». Мабуть, тут і прихований «глибинний» зміст державного патріотизму. На думку пана Зюганова: «с точки зрения исторической, Россия являет собой особый тип цивилизации, наследующий и продолжающий тысячелетнюю традицию Киевской Руси, Московского царства, Российской империи и Союза ССР» (ст.50). А, отже, «жизненые интиресы» Росії вимагають «обрать на своей земле, под защитой единой могучей государственности всех русских людей (а, отже, не тільки росіян, але й українців та білорусів), всех, кто считает Россию своей родиной, все те народы, которые согласны связать с ней свою историческую судьбу. И отказаться от такой традиционной роли «соберательницы земель» Москва не вправе - и не станет этого делать, как бы ни хотелось кому-то «затравить русского медведя в его берлоге» (стр.147). От так! Чи можна сказати більш дохідливо про перспективи тих народів, що вже були в пазурах Росії й нізащо не хотіли б «связать с ней свою историческую судьбу».

Всі, хто ходив за радянських часів до школи, пам'ятають як на уроках історії їм втовкмачували думку про те, що Російська імперія це тюрма народів, а от СССР - це добровільний союз народів - братів. Чи ж не Леніна це думка? А от Г.Зюганов на сторінці 223 своєї книжки обурено запевняє, що на Російську імперію зведено наклеп. «ИМПЕРИЯ, ДЕРЖАВА, говорят нам, это - всевластие чиновной бюрократии, удушающей цензуры и отсутствие элементарных свобод. Это - насилие над национальными чувствами, призрение к человеческой личности, попрание норм естественного людского общежития…

Ложь! Империя - исторически и геополитически обусловленная форма развития Российского государства», - вигукує він. І далі пан Зюганов повідомляє: «Россия издревле сознавала себя преемницей и хранительницей имперского наследия. «Москва - третий Рим» - так предельно сжато означил многовековую преемственность русской государственной идеи инок Филофей еще на рубеже XV-XVI веков» (стр.223).

Можливо ці слова переконають росіян. Натомість ми - українці, якось більше віримо нашому Кобзареві, який навіки прокляв Російську імперію. А дехто навіть пам'ятає ось ці мудрі слова Тараса Шевченка:

А взагалі у мене поступово склалося враження, що в Росії багато людей - прихильників Імперії - так і не зрозуміли простої істини, що царя треба мати в голові, а не в країні. Й щастя не в тому, щоб тебе сусіди боялись.

Відношення Г.Зюганова до релігії й церкви теж докорінно відрізняється від тієї практики, яку комуністи неухильно втілювали в життя на протязі довгого часу. Вони оголосили релігію «опіумом для народу», як не зруйнували, то перетворили у склади церкви, проводили широкомаштабну атеїстичну пропаганду й таки вибили з більшості населення Совєтського Союзу релігійний «дурман». Для багатьох людей комунізм став релігією, а портрети Леніна - Сталіна - іконами. Щоправда, знищити релігію й церкву повністю навіть терором було важкувато та й непотрібно. Бо ж керівництво компартії СССр добре знало, що РПЦ за візантійським звичаєм більше служило російській державі, ніж Богу та людям. Тому була знищена та частина духовенства, що не захотіла йти на співробітництво з комуністами, а сама «Русская Православная Церковь» була поставлена під повний контроль совєтського державного апарату та його спецслужби. І ось зараз нарешті РПЦ дочекалася таки від лідера комуністів слів визнання. Бо ж у боротьбі з «режимом демократів» (які, до речі, дали РПЦ все що вона захотіла)церкву теж можна використати, або ж якусь частину духовенства зробити своїми союзниками. «Мы, - пише Г.Зюганов, - (с глубочайшим уважением относимся к вере наших народов. В программе и уставе КПРФ не только отсутствуют антирелигиозные мотивы, но четко сказано, что религиозные убеждения являются личным делом каждого человека, в том числе - и коммуниста»(стр.209). З цього приводу можна б було дати не один глузливий коментар, але чи варто. До того ж пан Зюганов в подальших розважаннях дає цікаву інформацію яка не розбігається з істиною. «На протяжении долгих столетий Русская Православная Церковь являлась духовной основой нашего национального, общественного и государственного бития»(стр.236), - пише він, а згодом продовжує: «Православие - источник соборности россиян, их патриотизма и державности. Оно во многом предопределило и особенности русского коммунизма, ставшего для миллионов граждан СССР осовремененным вариантом христианской веры в светлое будущее для всех праведников. Жить по правде, любить ближнего своего, выполнять другие заповеди, совпадающие с христианскими, учила и коммунистов, и безпартийных лучшая, большая часть бывшей КПСС»(стр.278).

Маячня психічно хворої людини, скажети ви! Отож то й ні! Мені доводилося бачити на комуністичному мітингу червоний прапор, а замість ритуальних серпа й молота на ньому була зображена голова Ісуса Христа. От і не вір тепер у винахідливість Диявола.

Не хотілося б зловживати терпінням читача, але вкрай необхідно дати ще одну цитату з книжки Г.Зюганова, бо вона стосується «Русской Православной Церкви» й належить до програмних. Він пише: «Народно-патриотический блок (який очолюють комуністи) выступает за воссоединение рассчлененной страны и разделенного народа, воссоздание великого Государства Российского, что является необходимым условием сохранения единства Русской Православной Церкви в борьбе против ее расчленения на «национальные автокефалии»(стр.282). Ну що, мої любі співвітчизники, може ви думаєте, що комуністи та їх союзники в Державній Думі Росії виступали за підписання великого Договору про дружбу та співробітництво від доброти своєї? Просто вони переконані, що не треба гризтися з Україною за якийсь там Севастополь або й весь Крим та компроментувати своїх поплічників - комуністів та соціалістів з України , бо все- одно якийсь Симоненко або Ткаченко, ставши президентом як козу на мотузці притягне всю Україну до Російської Держави.

А «воссоздание великого Государства Российского», до чого докладають титанічних зусиль не тільки імперські сили в Росії але й покручі з КПУ, СПУ, Селянської партії та інші ліві, звичайно ж допровадило б до знищення всіх інших церков в Україні. Отже, всі хто бореться проти Української Держави або принаймні неприхильно ставиться до неї, підтримують так звану «Украинскую Православную Церковь Московского Патриархата» (Сабодана), в якій крім назви нема нічого українського, бо вона є складовою частиною «Русской Православной Церкви Московского Патриархата». А вона насамперед є політичною, а не релігійною структурою. Це Сталін - втілення диявола на Землі, в 1943 р. вирішив створити Московський Патріархат (його не було з часів Петра Першого, тобто з початку XVIII ст.) й саме тоді «Российская Православная Церковь» була перейменована на «Русскую Православную Церковь». То про яку канонічність цієї церкви можна говорити, коли там завжди аж роїлося від агентів КГБ й вона вірно служила атеїстичній комуністичній державі. Та й зараз Росія та ліві в Україні захищатимуть УПЦ МП (Сабодана) усіма можливими засобами, бо вона є каналом не тільки духовного, але й політичного впливу на українське населення. Й будьте певні, вона завжди служитиме не Українській Державі й українському народові, а Росії. Україні ж потрібна єдина Українська Помісна Православна Церква з Патріархом у Києві. Бог і український народ - ось кому вона повинна служити, а не чужій імперії.

Але продовжимо розгляд поглядів Г.Зюганова. Так от, для кращого зрозуміння його світогляду необхідно дати ще одне його висловлювання. «Мы должны ясно осознать, - пише він, - что преемственность отечественной истории и нашего национального самосознания не только не была нарушена социальными катаклизмами и войнами последнего столетия, но наоборот - в огне страшных, невиданных испытаний, выпавших на нашу долю, в крови срадений и слезах репрессий «русская идея» получила закалку и прочность, несопоставимую ни с какой иной идеологической или мировозренческой схемой.

Воссоеденив «красный» идеал социальной справедливости, являющийся в своем роде земной ипостасью «небесной» истины, гласящей, что пред Богом все равны», и «белый» идеал национально-осмысленной государственности, воспринимаемый как форма существования многовековых народных святынь, Россия обретет, наконец, вожделенное общественное, межсословное, межклассовое согласие и державную мощь, завещанную десятками поколений предков, выстражданную мужеством и освященную скорбью героической истории Отечества!» (стр.219-220).

Ну що тут скажеш! В порівнянні з Леніним, який нізащо не хотів змиритися з «білим» ідеалом, пан Зюганов виглядає голубом миру. До речі, погляди Г.Зюганова знайшли віддзеркалення в його ставленні до союзників комуністів. Зюганов «Нароно-патриотический союз», склад якого надзвичайно строкатий. Лівий фланг цього Союзу займають комуністи-великодержавники, центр- «государственники-державники» (як їх охарактеризував сам Г.Зюганов), а правий фланг - «силы религиозно-патриотической ориентации» (стр.232).

Всі знають про вороже ставлення лівих на чолі з комуністами до НАТО. До речі, таке ж ставлення притаманне для багатьох росіян різних політичних орієнтацій. Невже НАТО загрожує Росії? Ото ж то й ні! Й було б дуже добре, якби Укаїна та Росія, якщо не зараз то згодом, вступили до цього оборонного блоку. Але саме Росія цього не хоче. Чому? Бо тоді імперським силам в Росії довелося б відмовитись від територіальних претензій до сусідів. А як же «город русской славы - Севастополь», Крым, а «исконно русские земли» в Придністров'ї, в Прибалтиці та в деяких інших місцях? До того ж в складі НАТО довелося б забути про «домінуючу» роль Росії в Євразії. Ось що з цього приводу говорить пан Зюганов: «с точки зрения геополитической, Россия - стержень и головная опора евразийского континентального блока, интересы которого противостоят гегемонистическим тенденциям «океанской державы» (США) и атлантического «большого пространства» (стр.50). Згодом він розвиває цю думку й майже патетично запевняє наступне: «Ее (тобто Росії) уникальное географическое положение вкупе с еще сохранившимися военно-економическими, демографическими и политическими возможностями диктует нам вариант, в основу которого должно быть положено стремление российской державы вернуть себе традиционную многовековую роль своеобразного «геополитического баланса» - гаранта мирового геополитического равновесия сил и справедливого учета взаимных интересов».

Не знаю як кого, а мене кінцівка «розчулює». Про визначну роль Росії у світі, та її природнє право «вершить судьбы мира» особливо багато говорить пан Зюганов в своїй наступній книжці «География победы. Основы российской геополитики» (1997 р.), а нам вже час закінчувати огляд ідей лідера російських комуністів, бо й так, мабуть, всім зрозуміло, що з часів розпаду Совєтського Союзу комуністичний рух пройшов період мутації. Так що тепер дуже важко зрозуміти де закінчується комунізм й починається нацизм. В Росії йде активний процес фашизації країни.

Отже, комуніст Г.Зюганов зараз сповідує ті самі ідеї, які колись проголошували чорносотенці й реакціонери (так принаймні їх називав Ленін).

Чи можна комуніста Зюганова називати марксистом? Відповідь може бути тільки негативна. Ні, комуніст Зюганов не марксист! Та й комуністом його теж назвати можна умовно. Хто ж він та чисельні його прихильники? Може він націонал-комуніст, може й націонал-соціаліст, а може й національний соціал-демократ? Про це, любі мої співвітчизники, поміркуйте якось на дозвіллі та назвіть його як кому до вподоби.

А що ж комуністи України? Невже лідери КПУ та їх союзники не знають про те, що діялось з комуністичним рухом Росії в останні роки? Звичайно ж знають! Та тільки затурканим членам своїх партій вони будуть співати солов'ями про інтернаціоналізм, про союз народів-братів й таке інше. Бо що їм залишається робити? Служба в «п'ятій» колоні важка і невдячна.

Характерно, що серед комуністів та їх прихильників з рядів соціалістів та селян зараз дуже популярні приблизно такі ж ідеї, які були розстріляні більшовицькими органами держбезпеки в 20-30 рр. разом з їх носіями. Та тепер комуністи й соціалісти йдуть тим же шляхом зради інтересів українського народу. Й треба сказати, що на цьому шляху вони багато чого досягли. Зробивши з Верховної Ради свою штаб-квартиру, вони тягнуть Україну до Союзу Росії та Білорусії, сподіваючись, що вдасться відтворити Радянський Союз. Вони не хочуть зрозуміти, що комуністи в Росії вже не ті, що «раніше» та й Росія вже зовсім інша. Більше 70-ти років комуністи здійснювали свій грандіозний експеримент. Хай дарують мені всі, хто читатиме ці рядки за брутальні порівняння, але я вважаю, що комуністичний великий експеримент закінчився грандіозним експериментом. Й що тепер? Вони знову й знову хочуть, з початку, здійснювати свій експеримент? Чи не дуже висока ціна цього експерименту? Знову мільйони репресованих, замучених, затотаних в багно? А може досить?! Зараз ліві в Україні кидаються, як Моська на слона, на НАТО й запевняють, що цей оборонний блок загрожує Україні. А може він загрожує імперським планам їх хазяїв в Москві й загрожує їх планам знову загарбати Україну? А думка лівих в Верховній Раді про те, що треба обов'язково допомогти братам-сербам в Косово дуже доцільна. Тільки не треба в цю справу вплутувати Україну. Комуністам Росії та України треба рятувати тоталітарний режим (до речі комуністичний) Мілошевіча, то хай вони особисто його рятують. Що заважає П.Симоненку, О.Морозу та й навіть войовничій мадам Вітренко зібрати своїх прихильників та й записатись добровольцями в Югославію. Те саме треба було б зробити й Зюганову. Гадаю, що всім стало б легше, а особливо Україні, й менше стало б облуди, брехні, популізму та демагогії. Та й реформи в Україні можливо зрушили б з місця.

Сміх сміхом, але економічна ситуація в Україні настільки важка, що очманілий від нестатків народ може проголосувати на виборах за тих, що найбільше пообіцяють. Важка економічна ситуація завжди у всіх країнах допомогала як не комуністам, то фашистам. Їм нема чого робити в багатих демократичних країнах. А тому чим гірше країні, тим краще їм, бо легше можна прийти до влади й іноді навіть шляхом парламентських виборів. Гітлер, наприклад, прийшов до влади внаслідок демократичних виборів. А більшовикам в 1917 р. дуже легко вдалося здійснити переворот. Треба ж вчитися на прикладах інших та не забувати про свої трагічні уроки. А вертаючись до ситуації в Україні, треба підкреслити, що ліві партії фактично ведуть роботу спрямовану на ліквідацію Української державності. Й особливо шкідлива є діяльність лівих фракцій у Верховній Раді. То чи не час українській патріотичній громадськості вимагати заборони Комуністичної, а може й Соціалістичної партій. Демократія це не анархія й не потурання ворогам Української державності. Бо комуністи й фашисти, прикриваючись як щитом демократичними законами приходять до влади не для того, щоб шанувати їх, а щоб зруйнувати все це й перетворити країну в концтабір. То ж не спіть, любі співвітчизники й не дивіться байдуже на те, що витворяють вороги Української Держави. Бо якщо ви не займаєтесь політикою, то вона займеться вами й лихо вам буде. Тай не надійтесь, що хтось прийде і побудує Вам державу й забезпечить Вам добробут. То ж берімося за працю поки є час.

Слава Україні!

Голова Секретаріату
з питань культури та духовності
ОУН Руху м. Москви
АНАТОЛІЙ МАНУЙЛЕНКО

* * * * * * * * * * * * * * * * * *

15.07.99
Moskva

KhODYT' BRODYT' V UKRAYiNI PRYVYD KOMUNIZMU?

Navryad chy blukaye pryvyd komunizmu u Zakhidnij' Yevropi (bo sho j'omu tam robyty!), a ot po Ukrayini vin blukaye napevno. J' pro tse vyrazno svidchat' naslidky ostannikh vyboriv do Verkhovnoyi Rady, vnaslidok yakykh ostannya znachno pochervonila. Varto she raz nahadaty, sho stalosya tse zavdyaky vidsutnosti yednosti patriotychnykh, derzhavnyts'kykh partij' j' protestu velykoho vidsotka vybortsiv, sho holosuvaly za livykh ne z velykoyi lyubovi do komunistychnykh idej', a protestuyuchy proty svoho zlydennoho zhyttya. Rosij's'ki hazety todi zloslyvo povidomlyaly, sho naperedodni vyboriv lider komunistiv Ukrayiny P.Symonenko maj'zhe shodnya zvituvavsya pered liderom Komunistychnoyi partiyi Rosij's'koyi Federatsiyi H.Zyuhanovym. Marno bulo b bud'-komu sprostovuvaty fakt, sho komunisty Ukrayiny (ta j' sotsialisty tezh) diyut' yak nezalezhna, samostij'na syla. Bahato faktiv svidchat' pro te, sho u dannomu vypadku isnuye ne yaka-nebut', a maj'zhe vasal'na zalezhnist' komunistiv Ukrayiny vid odnodumtsiv v Rosiyi. Tse stosuyet'sya ne til'ky komunistiv, ale j' sotsialistiv. On yak u hrudni mynuloho (1998 r.) roku pryyizdyv O.Tkachenko do Moskvy, to vid j'oho promov pered deputatamy rosij's'koyi Dumy j' v Ukrayins'komu kul'turnomu tsentri na Arbati pro intehratsiyu z Rosiyeyu (neodminnu j' bezsumnivnu!) sklalosya vrazhennya, sho tse ne spiker Verkhovnoyi Rady nezalezhnoyi Ukrayins'koyi derzhavy, a sekretar KPSS yakohos' zadrypanoho raj'onu. I tsej' zhartivnyk khoche staty prezydentom Ukrayiny?! J'omu b povchytysya u lidera SPU p. Moroza, yakyj' duzhe vmilo prykhovuye svoyi komunistychni perekonannya j' yakomu, zdayet'sya, vdalosya bahat'okh nayivnykh perekonaty, sho j'oho partiya podibno sotsialistychnym partiyam Zakhodu prahne evolyutsij'nym shlyakhom (a ne revolyutsij'nym, yak komunisty) zabezpechyty sotsial'nu spravedlyvist' j' dobrobut narodu. Ot til'ky zabuly tsi dobrodiyi biblej's'ku mudrist' pro te, sho derevo piznayet'sya po plodakh j'oho. A neozbroyenym okom vydno, sho sotsialisty pana Moroza nichoho spil'noho ne mayut' z sotsialistamy Zakhidnoyi Yevropy, ta j' partiya yikh, mabut', til'ky dlya toho j' bula stvorena, shob na vypadok zaborony KPU bulo de khovatysya virnym lenintsyam. Ta yaksho sered sotsialistiv j' ye shyri poslidovnyky ukrayins'kykh sotsialistiv pochatku KhKh stolittya, to j' tsej' fakt navryad chy yikh prykrashaye, bo v ti buremni revolyutsij'ni roky sotsialisty svoyim slyuntyaj'stvom zanapastyly Ukrayinu, a sami poshylysya v durni j' buly vykynuti komunistamy na smitnyk istoriyi. Teper vony znovu dopomahayut' komunistam ruj'nuvaty ukrayins'ku derzhavnist'. A chomu b yim ne zhadaty, sho komunisty nikoly ni z kym ne dilylysya vladoyu. Sho stalosya z livymy eseramy - soyuznykamy bil'shovykiv, lybon', vsi pam'yatayut'.

Ale pohovoryty khotilosya b ne pro sotsialistiv, a pro komunistiv. Tse, nasampered, vony ne prykhovuyut' svoho namiru znovu «voz'yednaty» Ukrayinu z Rosiyeyu. Pry ts'omu vony zakvitchuyut' tse «voz'yednannya» kvitamy obludlyvoho prostorikuvannya pro internatsionalizm, pro vichnu druzhbu ukrayins'koho j' rosij's'koho narodu tosho. Zvychaj'no, pislya takoho «voz'yednannya» dovedet'sya komunistychnym «vozhdyam» z Ukrayiny buty pakholkamy rosij's'kykh komunistychnykh bonz j' til'ky spodivatys', sho za zasluhy z pans'koho stolu yim yakus' kistku kynut'. Ale sho zh robyty, yaksho «v odnoj' otdel'no vzyatoj' strane - Ukraine» znovu buduvaty sotsializm navryad chy vdast'sya. Adzhe «vernыj' lenynets » - P.Symonenko ne ostannij' idiot j' dobre rozumiye, sho z prykhodom komunistiv do vlady v Ukrayini j' pochatkom «sotsialistychnoho budivnytstva» ekonomichne stanovyshe krayiny stane vzahali katastrofichnym, a zahroza holodu vyklyche rukh oporu «oshaslyvlenoho» ukrayins'koho suspil'stva. A todi vzhe ne dopomozhut' j' represiyi, tym bil'she, sho spravu dovedet'sya maty z UPA, yaka neodminno vidrodyt'sya na terenakh vzhe ne til'ky Zakhidnoyi, ale j' Skhidnoyi Ukrayiny. Ta j' de HULAH rozhortaty? V Krymu, v Karpatakh, chy mozhe na bashtanakh Khersonshyny ta Odeshyny? A yakyj' zhe sotsializm bez HULAHa, «s chelovecheskym lytsom» vin (tobto sotsializm) chy z kytaj's'koyu abo kampuchij's'koyu spetsyfikoyu. Tym bil'she, sho piramidu sotsializmu bez rabiv pobuduvaty nemozhlyvo. Otzhe, yak ne kruty, a v naj'myty do rosij's'kykh «tovarishyej'» j'ty dovedet'sya, bo v Rosiyi j' Solovky, j' Kolyma, syrovyna j' palyvo she ne vycherpalysya ostatochno, ta j' «starshobratnij'» narod z j'oho lyubov'yu do vlady «tverdoyi ruky, obshinnoyu psykholohiyeyu ta vminnyam vlashtovuvaty prodrazverstky» bil'she nadayet'sya do pobudovy sotsializmu, nizh ukrayins'kyj' narod.

A teper pohlyan'mo neuperedzhenym okom na komunistiv Rosiyi, bo zh cherha komunistiv ta sotsialistiv do prezydents'kykh krisel j' mozhlyvist' yikh prykhodu do vlady v Ukrayini j' Rosiyi vse-taky ne treba vyklyuchaty. Tym bil'she, sho na nyvi hal'muvannya reform i rozvalu hospodarstva Ukrayiny j' Rosiyi vony dosyahly nadzvychaj'nykh uspikhiv.

Rozpochynayuchy ohlyad komunistychnoho rukhu Rosiyi, treba maty na uvazi, sho vin skladayet'sya z tsiloyi kupy rukhiv, partij', orhanizatsij', hrup tosho. Krim naj'bil'sh vplyvovoyi Komunistychnoyi partiyi Rosij's'koyi Federatsiyi (KPRF) na choli z H.Zyuhanovym, sho nalichuye ne menshe yak 500 tys. chleniv, do n'oho nalezhat' takozh rukh «Trudovaya Rossyya» na choli z V.Anpilovym (do rukhu nalezhat' Rosij's'ka komunistychna robitnycha partiya, Soyuz komunistiv ta VKP(b)), «Russkaya komunystycheskaya partyya», «Natsyonal-Bol'shevytskaya partyya Rossyy», «Sotsyalystycheskaya partyya trudyashykhsya», «Rossyj'skaya partyya komunystov».

Takyj' strokatyj' sklad komunistychnoho rukhu Rosiyi mozhna poyasnyty ne til'ky psykholohichnymy prychynamy (marnoslavstvom lideriv ta yikh nebazhannyam komus' pidlyahaty tosho), ale j' deyakoyu rozbizhnistyu u pytannyakh taktyky j' stratehiyi. Napryklad, Viktor Anpilov navryad chy spromozhnyj' zaproponuvaty svoyim prykhyl'nykam shos' bil'she nizh povernennya do sotsializmu chasiv Stalina ta Beriyi. Do toho zh vin neprykhyl'nym okom dyvyt'sya na «tvorchyj'» pidkhid H.Zyuhanova do marksyzmu-leninizmu ta na j'oho parlamets'ku diyal'nist', sho pry bazhanni mozhna traktuvaty yak tolerantnist' po vidnoshennyu do «rezhymu B.Yel'tsyna». Ale, nezvazhayuchy na deyaki neporozuminnya, komunistiv yednaye maj'zhe patolohichna nenavyst' do «demokrativ» ta «rezhymu». Takym chynom, ob'yektyvno Komunistychna partiya Rosij's'koyi Federatsiyi (KPRF) ye veduchoyu j' naj'bil'sh vplyvovoyu syloyu v komunistychnomu rusi, a yiyi lider Henadij' Zyuhanov - teoretykom ts'oho rukhu. Zvychaj'no, ne vsi komunisty podilyayut' pohlyady H.Zyuhanova, ale znachna yikh chastyna solidarna z j'oho ideyamy j' zroblyat' vse, shob realizuvaty yikh. A zvazhayuchy na toj' fakt, sho Derzhavna Duma faktychno opanovana komunistamy ta yikh prykhyl'nykamy, sho ye vony v Radi Federatsiyi j' v uryadi, a sam H.Zyuhanov ye perspektyvnym pretendentom na posadu prezydenta Rosiyi, to, mabut', ne treba poyasnyuvaty yake znachennya matymut' tsi ideyi dlya podal'shoyi doli ne til'ky Rosiyi, ale j' Ukrayiny, a mozhe j' us'oho svitu, v razi prykhodu do vlady komunistiv. Svoyikh dumok pan Zyuhanov ne prykhovuye j' okhoche dilyt'sya nymy v svoyikh knyzhkakh, a takozh pid chas promov na mitynhakh, v interv'yu tosho.

Yak zhe otsinyuye svoyi politychni pohlyady sam H.Zyuhanov j' sho vin hovoryt' v svoyikh tvorakh?

Tak ot, svoyi pohlyady H.Zyuhanov otsinyuye yak «sotsyalystycheskye», «podlynno demokratycheskymy y natsyonal'no-patryotycheskye». Sebe vin vvazhaye «neoevrazyj'tsem». Na dumku H.Zyuhanova, «evrazyj'tsы -эto te, komu raskrыlas' Rossyya kak osobыj' kul'turno-ystorycheskyj' myr. Ne Evropa y ne Azyya, a sredynnыj' osobыj' kontynent, Evrazyya».

Lyudyna, yaka khoch trokhy obiznana z ideyamy Marksa, Enhel'sa ta Lenina, chytayuchy tvory Zyuhanova ne mozhe ne pomityty, sho v nykh maj'zhe ne zhaduyet'sya pro proletars'kyj' internatsionalizm. Nichoho dyvnoho v ts'omu nema, bo H.Zyuhanov vidkynuv proletars'kyj' internatsionalizm, yak nepotribnyj' motlokh j' propahuye ideolohiyu derzhavnoho patriotyzmu. Shopravda, ideya proletars'koho internatsionalizmu j' za radyans'kykh chasiv bula pryznachena til'ky dlya nayivnykh j' kozhna rozumna lyudyna mohla pomityty, sho tsya ideya maskuye zvychaj'nisin'kyj' rosij's'kyj' velykoderzhavnyj' shovinizm. Zaraz rosij's'ki komunisty vzhe ne soromlyat'sya svoho shovinizmu, nazyvayuchy j'oho derzhavnym patriotyzmom. Nema potreby rozpovidaty pro antysemits'ki vystupy vyznachnykh komunistiv Rosiyi. Choho vartyj' til'ky odyn heneral Makashov z j'oho maj'zhe patolohichnym antysemityzmom! Sho pravda, yevreyiv komunisty khoch i zvynuvachuyut' u vsikh bidakh, ale prynaj'mni vyznayut' okremym narodom. A ot nas - ukrayintsiv - vony vzhe ne vvazhayut' okremoyu natsiyeyu. V svoyij' knyzhtsi «Rossyya - Rodyna moya: ydeolohyya hosudarstvennoho patryotyzma» (Moskva, 1996 r.), H.Zyuhanov povidomlyaye, sho «s tochky zrenyya natsyonal'noj', Rossyya est' slozhnaya эtnychnaya obshnost', v osnove zhyznysposobnosty kotoroj' lezhyt moshnoe natsyonal'noe yadro velykorosov, malorosov y belorusov» (st.50). Otzhe, vykhodyt', sho ukrayintsi (tobto «malorossы») prosto zobov'yazani z ostannikh syl svoyikh lyubyty Rosiyu j' yaksho treba, to vmerty «za veru, tsarya (prezydenta, henseka) y otechestvo». Mabut', tut i prykhovanyj' «hlybynnyj'» zmist derzhavnoho patriotyzmu. Na dumku pana Zyuhanova: «s tochky zrenyya ystorycheskoj', Rossyya yavlyaet soboj' osobыj' typ tsyvylyzatsyy, nasleduyushyj' y prodolzhayushyj' tыsyacheletnyuyu tradytsyyu Kyevskoj' Rusy, Moskovskoho tsarstva, Rossyj'skoj' ymperyy y Soyuza SSR» (st.50). A, otzhe, «zhyznenыe yntyresы» Rosiyi vymahayut' «obrat' na svoej' zemle, pod zashytoj' edynoj' mohuchej' hosudarstvennosty vsekh russkykh lyudej' (a, otzhe, ne til'ky rosiyan, ale j' ukrayintsiv ta bilorusiv), vsekh, kto schytaet Rossyyu svoej' rodynoj', vse te narodы, kotorыe sohlasnы svyazat' s nej' svoyu ystorycheskuyu sud'bu. Y otkazat'sya ot takoj' tradytsyonnoj' roly «soberatel'nytsы zemel'» Moskva ne vprave - y ne stanet эtoho delat', kak bы ny khotelos' komu-to «zatravyt' russkoho medvedya v eho berlohe» (str.147). Ot tak! Chy mozhna skazaty bil'sh dokhidlyvo pro perspektyvy tykh narodiv, sho vzhe buly v pazurakh Rosiyi j' nizasho ne khotily b «svyazat' s nej' svoyu ystorycheskuyu sud'bu».

Vsi, khto khodyv za radyans'kykh chasiv do shkoly, pam'yatayut' yak na urokakh istoriyi yim vtovkmachuvaly dumku pro te, sho Rosij's'ka imperiya tse tyurma narodiv, a ot SSSR - tse dobrovil'nyj' soyuz narodiv - brativ. Chy zh ne Lenina tse dumka? A ot H.Zyuhanov na storintsi 223 svoyeyi knyzhky obureno zapevnyaye, sho na Rosij's'ku imperiyu zvedeno naklep. «YMPERYYa, DERZhAVA, hovoryat nam, эto - vsevlastye chynovnoj' byurokratyy, udushayushej' tsenzurы y otsutstvye эlementarnыkh svobod. Эto - nasylye nad natsyonal'nыmy chuvstvamy, pryzrenye k chelovecheskoj' lychnosty, popranye norm estestvennoho lyudskoho obshezhytyya…

Lozh'! Ymperyya - ystorychesky y heopolytychesky obuslovlennaya forma razvytyya Rossyj'skoho hosudarstva», - vyhukuye vin. I dali pan Zyuhanov povidomlyaye: «Rossyya yzdrevle soznavala sebya preemnytsej' y khranytel'nytsej' ymperskoho nasledyya. «Moskva - tretyj' Rym» - tak predel'no szhato oznachyl mnohovekovuyu preemstvennost' russkoj' hosudarstvennoj' ydey ynok Fylofej' eshe na rubezhe XV-XVI vekov» (str.223).

Mozhlyvo tsi slova perekonayut' rosiyan. Natomist' my - ukrayintsi, yakos' bil'she virymo nashomu Kobzarevi, yakyj' naviky proklyav Rosij's'ku imperiyu. A dekhto navit' pam'yataye os' tsi mudri slova Tarasa Shevchenka:

«O lyude, lyude - neboraky…

Nasho zdalysya vam tsari,

Nasho zdalysya vam psari.

Vy zh taky lyudy - ne sobaky…

A vzahali u mene postupovo sklalosya vrazhennya, sho v Rosiyi bahato lyudej' - prykhyl'nykiv Imperiyi - tak i ne zrozumily prostoyi istyny, sho tsarya treba maty v holovi, a ne v krayini. J' shastya ne v tomu, shob tebe susidy boyalys'.

Vidnoshennya H.Zyuhanova do relihiyi j' tserkvy tezh dokorinno vidriznyayet'sya vid tiyeyi praktyky, yaku komunisty neukhyl'no vtilyuvaly v zhyttya na protyazi dovhoho chasu. Vony oholosyly relihiyu «opiumom dlya narodu», yak ne zruj'nuvaly, to peretvoryly u sklady tserkvy, provodyly shyrokomashtabnu ateyistychnu propahandu j' taky vybyly z bil'shosti naselennya Sovyets'koho Soyuzu relihij'nyj' «durman». Dlya bahat'okh lyudej' komunizm stav relihiyeyu, a portrety Lenina - Stalina - ikonamy. Shopravda, znyshyty relihiyu j' tserkvu povnistyu navit' terorom bulo vazhkuvato ta j' nepotribno. Bo zh kerivnytstvo kompartiyi SSSr dobre znalo, sho RPTs za vizantij's'kym zvychayem bil'she sluzhylo rosij's'kij' derzhavi, nizh Bohu ta lyudyam. Tomu bula znyshena ta chastyna dukhovenstva, sho ne zakhotila j'ty na spivrobitnytstvo z komunistamy, a sama «Russkaya Pravoslavnaya Tserkov'» bula postavlena pid povnyj' kontrol' sovyets'koho derzhavnoho aparatu ta j'oho spetssluzhby. I os' zaraz nareshti RPTs dochekalasya taky vid lidera komunistiv sliv vyznannya. Bo zh u borot'bi z «rezhymom demokrativ» (yaki, do rechi, daly RPTs vse sho vona zakhotila)tserkvu tezh mozhna vykorystaty, abo zh yakus' chastynu dukhovenstva zrobyty svoyimy soyuznykamy. «Mы, - pyshe H.Zyuhanov, - (s hlubochaj'shym uvazhenyem otnosymsya k vere nashykh narodov. V prohramme y ustave KPRF ne tol'ko otsutstvuyut antyrelyhyoznыe motyvы, no chetko skazano, chto relyhyoznыe ubezhdenyya yavlyayutsya lychnыm delom kazhdoho cheloveka, v tom chysle - y kommunysta»(str.209). Z ts'oho pryvodu mozhna b bulo daty ne odyn hluzlyvyj' komentar, ale chy varto. Do toho zh pan Zyuhanov v podal'shykh rozvazhannyakh daye tsikavu informatsiyu yaka ne rozbihayet'sya z istynoyu. «Na protyazhenyy dolhykh stoletyj' Russkaya Pravoslavnaya Tserkov' yavlyalas' dukhovnoj' osnovoj' nasheho natsyonal'noho, obshestvennoho y hosudarstvennoho bytyya»(str.236), - pyshe vin, a zhodom prodovzhuye: «Pravoslavye - ystochnyk sobornosty rossyyan, ykh patryotyzma y derzhavnosty. Ono vo mnohom predopredelylo y osobennosty russkoho kommunyzma, stavsheho dlya myllyonov hrazhdan SSSR osovremenennыm varyantom khrystyanskoj' verы v svetloe budushee dlya vsekh pravednykov. Zhyt' po pravde, lyubyt' blyzhneho svoeho, vыpolnyat' druhye zapovedy, sovpadayushye s khrystyanskymy, uchyla y kommunystov, y bezpartyj'nыkh luchshaya, bol'shaya chast' bыvshej' KPSS»(str.278).

Mayachnya psykhichno khvoroyi lyudyny, skazhety vy! Otozh to j' ni! Meni dovodylosya bachyty na komunistychnomu mitynhu chervonyj' prapor, a zamist' rytual'nykh serpa j' molota na n'omu bula zobrazhena holova Isusa Khrysta. Ot i ne vir teper u vynakhidlyvist' Dyyavola.

Ne khotilosya b zlovzhyvaty terpinnyam chytacha, ale vkraj' neobkhidno daty she odnu tsytatu z knyzhky H.Zyuhanova, bo vona stosuyet'sya «Russkoj' Pravoslavnoj' Tserkvy» j' nalezhyt' do prohramnykh. Vin pyshe: «Narodno-patryotycheskyj' blok (yakyj' ocholyuyut' komunisty) vыstupaet za vossoedynenye rasschlenennoj' stranы y razdelennoho naroda, vossozdanye velykoho Hosudarstva Rossyj'skoho, chto yavlyaetsya neobkhodymыm uslovyem sokhranenyya edynstva Russkoj' Pravoslavnoj' Tserkvy v bor'be protyv ee raschlenenyya na «natsyonal'nыe avtokefalyy»(str.282). Nu sho, moyi lyubi spivvitchyznyky, mozhe vy dumayete, sho komunisty ta yikh soyuznyky v Derzhavnij' Dumi Rosiyi vystupaly za pidpysannya velykoho Dohovoru pro druzhbu ta spivrobitnytstvo vid dobroty svoyeyi? Prosto vony perekonani, sho ne treba hryztysya z Ukrayinoyu za yakyj's' tam Sevastopol' abo j' ves' Krym ta kompromentuvaty svoyikh poplichnykiv - komunistiv ta sotsialistiv z Ukrayiny , bo vse- odno yakyj's' Symonenko abo Tkachenko, stavshy prezydentom yak kozu na motuztsi prytyahne vsyu Ukrayinu do Rosij's'koyi Derzhavy.

A «vossozdanye velykoho Hosudarstva Rossyj'skoho», do choho dokladayut' tytanichnykh zusyl' ne til'ky impers'ki syly v Rosiyi ale j' pokruchi z KPU, SPU, Selyans'koyi partiyi ta inshi livi, zvychaj'no zh doprovadylo b do znyshennya vsikh inshykh tserkov v Ukrayini. Otzhe, vsi khto boret'sya proty Ukrayins'koyi Derzhavy abo prynaj'mni neprykhyl'no stavyt'sya do neyi, pidtrymuyut' tak zvanu «Ukraynskuyu Pravoslavnuyu Tserkov' Moskovskoho Patryarkhata» (Sabodana), v yakij' krim nazvy nema nichoho ukrayins'koho, bo vona ye skladovoyu chastynoyu «Russkoj' Pravoslavnoj' Tserkvy Moskovskoho Patryarkhata». A vona nasampered ye politychnoyu, a ne relihij'noyu strukturoyu. Tse Stalin - vtilennya dyyavola na Zemli, v 1943 r. vyrishyv stvoryty Moskovs'kyj' Patriarkhat (j'oho ne bulo z chasiv Petra Pershoho, tobto z pochatku XVIII st.) j' same todi «Rossyj'skaya Pravoslavnaya Tserkov'» bula perej'menovana na «Russkuyu Pravoslavnuyu Tserkov'». To pro yaku kanonichnist' tsiyeyi tserkvy mozhna hovoryty, koly tam zavzhdy azh royilosya vid ahentiv KHB j' vona virno sluzhyla ateyistychnij' komunistychnij' derzhavi. Ta j' zaraz Rosiya ta livi v Ukrayini zakhyshatymut' UPTs MP (Sabodana) usima mozhlyvymy zasobamy, bo vona ye kanalom ne til'ky dukhovnoho, ale j' politychnoho vplyvu na ukrayins'ke naselennya. J' bud'te pevni, vona zavzhdy sluzhytyme ne Ukrayins'kij' Derzhavi j' ukrayins'komu narodovi, a Rosiyi. Ukrayini zh potribna yedyna Ukrayins'ka Pomisna Pravoslavna Tserkva z Patriarkhom u Kyyevi. Boh i ukrayins'kyj' narod - os' komu vona povynna sluzhyty, a ne chuzhij' imperiyi.

Ale prodovzhymo rozhlyad pohlyadiv H.Zyuhanova. Tak ot, dlya krashoho zrozuminnya j'oho svitohlyadu neobkhidno daty she odne j'oho vyslovlyuvannya. «Mы dolzhnы yasno osoznat', - pyshe vin, - chto preemstvennost' otechestvennoj' ystoryy y nasheho natsyonal'noho samosoznanyya ne tol'ko ne bыla narushena sotsyal'nыmy kataklyzmamy y voj'namy posledneho stoletyya, no naoborot - v ohne strashnыkh, nevydannыkh yspыtanyj', vыpavshykh na nashu dolyu, v krovy sradenyj' y slezakh repressyj' «russkaya ydeya» poluchyla zakalku y prochnost', nesopostavymuyu ny s kakoj' ynoj' ydeolohycheskoj' yly myrovozrencheskoj' skhemoj'.

Vossoedenyv «krasnыj'» ydeal sotsyal'noj' spravedlyvosty, yavlyayushyj'sya v svoem rode zemnoj' ypostas'yu «nebesnoj'» ystynы, hlasyashej', chto pred Bohom vse ravnы», y «belыj'» ydeal natsyonal'no-osmыslennoj' hosudarstvennosty, vosprynymaemыj' kak forma sushestvovanyya mnohovekovыkh narodnыkh svyatыn', Rossyya obretet, nakonets, vozhdelennoe obshestvennoe, mezhsoslovnoe, mezhklassovoe sohlasye y derzhavnuyu mosh', zaveshannuyu desyatkamy pokolenyj' predkov, vыstrazhdannuyu muzhestvom y osvyashennuyu skorb'yu heroycheskoj' ystoryy Otechestva!» (str.219-220).

Nu sho tut skazhesh! V porivnyanni z Leninym, yakyj' nizasho ne khotiv zmyrytysya z «bilym» idealom, pan Zyuhanov vyhlyadaye holubom myru. Do rechi, pohlyady H.Zyuhanova znaj'shly viddzerkalennya v j'oho stavlenni do soyuznykiv komunistiv. Zyuhanov «Narono-patryotycheskyj' soyuz», sklad yakoho nadzvychaj'no strokatyj'. Livyj' flanh ts'oho Soyuzu zaj'mayut' komunisty-velykoderzhavnyky, tsentr- «hosudarstvennyky-derzhavnyky» (yak yikh okharakteryzuvav sam H.Zyuhanov), a pravyj' flanh - «sylы relyhyozno-patryotycheskoj' oryentatsyy» (str.232).

Vsi znayut' pro vorozhe stavlennya livykh na choli z komunistamy do NATO. Do rechi, take zh stavlennya prytamanne dlya bahat'okh rosiyan riznykh politychnykh oriyentatsij'. Nevzhe NATO zahrozhuye Rosiyi? Oto zh to j' ni! J' bulo b duzhe dobre, yakby Ukayina ta Rosiya, yaksho ne zaraz to zhodom, vstupyly do ts'oho oboronnoho bloku. Ale same Rosiya ts'oho ne khoche. Chomu? Bo todi impers'kym sylam v Rosiyi dovelosya b vidmovytys' vid terytorial'nykh pretenzij' do susidiv. A yak zhe «horod russkoj' slavы - Sevastopol'», Krыm, a «yskonno russkye zemly» v Prydnistrov'yi, v Prybaltytsi ta v deyakykh inshykh mistsyakh? Do toho zh v skladi NATO dovelosya b zabuty pro «dominuyuchu» rol' Rosiyi v Yevraziyi. Os' sho z ts'oho pryvodu hovoryt' pan Zyuhanov: «s tochky zrenyya heopolytycheskoj', Rossyya - sterzhen' y holovnaya opora evrazyj'skoho kontynental'noho bloka, ynteresы kotoroho protyvostoyat hehemonystycheskym tendentsyyam «okeanskoj' derzhavы» (SShA) y atlantycheskoho «bol'shoho prostranstva» (str.50). Zhodom vin rozvyvaye tsyu dumku j' maj'zhe patetychno zapevnyaye nastupne: «Ee (tobto Rosiyi) unykal'noe heohrafycheskoe polozhenye vkupe s eshe sokhranyvshymysya voenno-ekonomycheskymy, demohrafycheskymy y polytycheskymy vozmozhnostyamy dyktuet nam varyant, v osnovu kotoroho dolzhno bыt' polozheno stremlenye rossyj'skoj' derzhavы vernut' sebe tradytsyonnuyu mnohovekovuyu rol' svoeobraznoho «heopolytycheskoho balansa» - haranta myrovoho heopolytycheskoho ravnovesyya syl y spravedlyvoho ucheta vzaymnыkh ynteresov».

Ne znayu yak koho, a mene kintsivka «rozchulyuye». Pro vyznachnu rol' Rosiyi u sviti, ta yiyi pryrodnye pravo «vershyt' sud'bы myra» osoblyvo bahato hovoryt' pan Zyuhanov v svoyij' nastupnij' knyzhtsi «Heohrafyya pobedы. Osnovы rossyj'skoj' heopolytyky» (1997 r.), a nam vzhe chas zakinchuvaty ohlyad idej' lidera rosij's'kykh komunistiv, bo j' tak, mabut', vsim zrozumilo, sho z chasiv rozpadu Sovyets'koho Soyuzu komunistychnyj' rukh proj'shov period mutatsiyi. Tak sho teper duzhe vazhko zrozumity de zakinchuyet'sya komunizm j' pochynayet'sya natsyzm. V Rosiyi j'de aktyvnyj' protses fashyzatsiyi krayiny.

Otzhe, komunist H.Zyuhanov zaraz spoviduye ti sami ideyi, yaki kolys' proholoshuvaly chornosotentsi j' reaktsionery (tak prynaj'mni yikh nazyvav Lenin).

Chy mozhna komunista Zyuhanova nazyvaty marksystom? Vidpovid' mozhe buty til'ky nehatyvna. Ni, komunist Zyuhanov ne marksyst! Ta j' komunistom j'oho tezh nazvaty mozhna umovno. Khto zh vin ta chysel'ni j'oho prykhyl'nyky? Mozhe vin natsional-komunist, mozhe j' natsional-sotsialist, a mozhe j' natsional'nyj' sotsial-demokrat? Pro tse, lyubi moyi spivvitchyznyky, pomirkuj'te yakos' na dozvilli ta nazvit' j'oho yak komu do vpodoby.

A sho zh komunisty Ukrayiny? Nevzhe lidery KPU ta yikh soyuznyky ne znayut' pro te, sho diyalos' z komunistychnym rukhom Rosiyi v ostanni roky? Zvychaj'no zh znayut'! Ta til'ky zaturkanym chlenam svoyikh partij' vony budut' spivaty solov'yamy pro internatsionalizm, pro soyuz narodiv-brativ j' take inshe. Bo sho yim zalyshayet'sya robyty? Sluzhba v «p'yatij'» koloni vazhka i nevdyachna.

Kharakterno, sho sered komunistiv ta yikh prykhyl'nykiv z ryadiv sotsialistiv ta selyan zaraz duzhe populyarni pryblyzno taki zh ideyi, yaki buly rozstrilyani bil'shovyts'kymy orhanamy derzhbezpeky v 20-30 rr. razom z yikh nosiyamy. Ta teper komunisty j' sotsialisty j'dut' tym zhe shlyakhom zrady interesiv ukrayins'koho narodu. J' treba skazaty, sho na ts'omu shlyakhu vony bahato choho dosyahly. Zrobyvshy z Verkhovnoyi Rady svoyu shtab-kvartyru, vony tyahnut' Ukrayinu do Soyuzu Rosiyi ta Bilorusiyi, spodivayuchys', sho vdast'sya vidtvoryty Radyans'kyj' Soyuz. Vony ne khochut' zrozumity, sho komunisty v Rosiyi vzhe ne ti, sho «ranishe» ta j' Rosiya vzhe zovsim insha. Bil'she 70-ty rokiv komunisty zdij'snyuvaly svij' hrandioznyj' eksperyment. Khaj' daruyut' meni vsi, khto chytatyme tsi ryadky za brutal'ni porivnyannya, ale ya vvazhayu, sho komunistychnyj' velykyj' eksperyment zakinchyvsya hrandioznym eksperymentom. J' sho teper? Vony znovu j' znovu khochut', z pochatku, zdij'snyuvaty svij' eksperyment? Chy ne duzhe vysoka tsina ts'oho eksperymentu? Znovu mil'j'ony represovanykh, zamuchenykh, zatotanykh v bahno? A mozhe dosyt'?! Zaraz livi v Ukrayini kydayut'sya, yak Mos'ka na slona, na NATO j' zapevnyayut', sho tsej' oboronnyj' blok zahrozhuye Ukrayini. A mozhe vin zahrozhuye impers'kym planam yikh khazyayiv v Moskvi j' zahrozhuye yikh planam znovu zaharbaty Ukrayinu? A dumka livykh v Verkhovnij' Radi pro te, sho treba obov'yazkovo dopomohty bratam-serbam v Kosovo duzhe dotsil'na. Til'ky ne treba v tsyu spravu vplutuvaty Ukrayinu. Komunistam Rosiyi ta Ukrayiny treba ryatuvaty totalitarnyj' rezhym (do rechi komunistychnyj') Miloshevicha, to khaj' vony osobysto j'oho ryatuyut'. Sho zavazhaye P.Symonenku, O.Morozu ta j' navit' voj'ovnychij' madam Vitrenko zibraty svoyikh prykhyl'nykiv ta j' zapysatys' dobrovol'tsyamy v Yuhoslaviyu. Te same treba bulo b zrobyty j' Zyuhanovu. Hadayu, sho vsim stalo b lehshe, a osoblyvo Ukrayini, j' menshe stalo b obludy, brekhni, populizmu ta demahohiyi. Ta j' reformy v Ukrayini mozhlyvo zrushyly b z mistsya.

Smikh smikhom, ale ekonomichna sytuatsiya v Ukrayini nastil'ky vazhka, sho ochmanilyj' vid nestatkiv narod mozhe proholosuvaty na vyborakh za tykh, sho naj'bil'she poobitsyayut'. Vazhka ekonomichna sytuatsiya zavzhdy u vsikh krayinakh dopomohala yak ne komunistam, to fashystam. Yim nema choho robyty v bahatykh demokratychnykh krayinakh. A tomu chym hirshe krayini, tym krashe yim, bo lehshe mozhna pryj'ty do vlady j' inodi navit' shlyakhom parlaments'kykh vyboriv. Hitler, napryklad, pryj'shov do vlady vnaslidok demokratychnykh vyboriv. A bil'shovykam v 1917 r. duzhe lehko vdalosya zdij'snyty perevorot. Treba zh vchytysya na prykladakh inshykh ta ne zabuvaty pro svoyi trahichni uroky. A vertayuchys' do sytuatsiyi v Ukrayini, treba pidkreslyty, sho livi partiyi faktychno vedut' robotu spryamovanu na likvidatsiyu Ukrayins'koyi derzhavnosti. J' osoblyvo shkidlyva ye diyal'nist' livykh fraktsij' u Verkhovnij' Radi. To chy ne chas ukrayins'kij' patriotychnij' hromads'kosti vymahaty zaborony Komunistychnoyi, a mozhe j' Sotsialistychnoyi partij'. Demokratiya tse ne anarkhiya j' ne poturannya voroham Ukrayins'koyi derzhavnosti. Bo komunisty j' fashysty, prykryvayuchys' yak shytom demokratychnymy zakonamy prykhodyat' do vlady ne dlya toho, shob shanuvaty yikh, a shob zruj'nuvaty vse tse j' peretvoryty krayinu v kontstabir. To zh ne spit', lyubi spivvitchyznyky j' ne dyvit'sya baj'duzhe na te, sho vytvoryayut' vorohy Ukrayins'koyi Derzhavy. Bo yaksho vy ne zaj'mayetes' politykoyu, to vona zaj'met'sya vamy j' lykho vam bude. Taj' ne nadij'tes', sho khtos' pryj'de i pobuduye Vam derzhavu j' zabezpechyt' Vam dobrobut. To zh berimosya za pratsyu poky ye chas.

Slava Ukrayini!

Holova Sekretariatu
z pytan' kul'tury ta dukhovnosti
OUN Rukhu m. Moskvy
ANATOLIJ' MANUJ'LENKO

* * * * * * * * * * * * * * * * * *

More Community Press Releases -- Click Here
Comments and observations about this article and other news
may be posted to the Press Comment Board

** Special: [Ukrainian Holidays and Traditions] [SHOP UKRAINIAN] [POLITICS]

BRAMA Home -- BRAMA in Ukrainian -- Calendar -- UkraiNEWStand -- Community Press -- Search BRAMA -- Arts/Culture -- Business -- CLASSIFIEDS -- Compute/Software -- Social Issues -- Education -- Fun -- Law -- e-LISTS&BB's -- Nova Khvylia (New Wave) -- SPORTS -- Travel -- Ukraine -- Government -- Diaspora Directory -- Suggest a Link -- Report a dead link -- About BRAMA - WebHosting - Domains - Advertising -- What's New? -- GOOGLE-- Yahoo!
Copyright © 1997-2011 BRAMA, Inc.^tm, Inc. All Rights Reserved.