 |
News
from and about Ukraine & Ukrainians
Ukrainian Community Press Releases |
| |
News
from and about Ukraine & Ukrainians
Ukrainian Community Press Releases |
The Polish-made film "Ogniem i Mieczem" ("VOHNEM I MEChEM", or "With Fire and Sword") debuted in New York City last week at the Ziegfeld theatre with Ukrainian actor, Bohdan Stupka, playing the role of Bohdan Khmel'nytskyj. The story is based on the novel by Henryk Sienkiewicz. The film review by Vasyl' Lopukh suggests that the historical inaccuracies make this movie little more than a beautiful romantic narrative -- unfortunately, the public will not be graced with an explanatory prelude, and misinformation rules.
ВОГНЕМ І МЕЧЕМ -
кохання чи історія?18 березня в кінотеатрі "ZIEGFELD", в Ню Йорку, відбулася презентація фільму Юрія Гоффмана, за однойменним історичним романом Генріха Сінкевича “Вогнем і Мечем."
У творчому доробку Ю.Гоффмана багато цікавих фільмів у тому числі і “Пан Володиєвський” за трилогією Г.Сінкевича, який демонструвався в Україні і мав великий успіх.
Від прем’єри фільму “Пан Володиєвський" до прем’єри – "Вогнем і Мечем” збігло 31 рік. Це на 6 років більше від часу, який займають події описані в трилогії. Шлях до створення цього фільму був довготривалим і важким. Бо в часи існування Радяської влади, пану Ю.Гоффману треба було отримати згоду від Москви. Тому, що зміст роману Г.Сінкевича має чітко виражено антиукраїнське спрямування. А при існуванні Радянської влади це сприймалося не тільки як антиукраїнське, але й як антирадянське. Ось, що каже про це сам Ю.Гоффман: " Na jakuims; spotkaniu filmowcуw z krajуw demokracji ludowej powiedyialem, ze moim marzeniem jest zrobienie "Ogniem i Mieczem”. Na to podnosi sie Bondarchzuk i mуwi: "W takim razie ja zrobie " Tarasa Bulbe" (powiesc uwazana, dla odmiany, za antypolska). Potem z Bondarczukiem doszlismz do wniosku, ze mozna dy zrobic dwie koprodukcji - moje " Ognem i Miechem" i jego "Tarasa Bulbe". On dostal nawet zgode KC Ukrainy, ale potem to KC zostalo pogonione pzez Moskwe za nacjonalizm I wszystko sie rypnelo …"
Богдан Ступка, актор, на фоні рекламного плакату філму "Вогнем і Мечем" 
Та від того часу збігло ще понад 15 років перш ніж Ю.Гоффман сказав:"Мотор …", щоб створити фільм, який піднесе нову хвилю польского патріотизму.
Події роману відбуваються в роки війни, в межах однієї з найбільших, на той час, імперій в Европі – Королівства Польского і Великого Князівства Литовського. І цілком очевидним є те, що події того періоду трактувалися і трактуються з певної позиції національних інтересів, які у протилежних сторін є відмінними (різними). А коли історичні події лягають в основу художнього твору то набувають завсім іншогозабарвлення, часами просто до невпізнанности. Саме так сталося і з романом Г.Сінкевича "Вогнем і Мечем".
Романтичне кохання Гелени Курцевич (з роду Рюриковичів) і Яна Скшетульського (польского шляхтича), як основна сюжетна лінія, змальовується на фоні подій національно-визвольної війни українського народу, або з другої точки зору "бунту селян (холопів) ", та "розбійницьких походів” козаків, проти польської шляхти.
Для загострення змісту роману автор використовує різні художні прийоми. Часто з гіперболічним спотворенням характеризує український народ і реальні історичні особи національних героїв України: Гетьмана Богдана Хмельницького, Полковників Максима Кривоноса, Івана Богуна (у фільмі він називається Юрій) і до безгрішности облагороднює шляхтича-русина Князя Ярему Вишнивецького, Чаплинського, лицарів Володиєвського, Заглобу, Підбипятку та інших поляків – героїв роману.
Трилогія Г. Сінкевича користується популярністю у польського читача і викликає почуття патріотизму, та неприязнь і зневагу до укрваїнців. Саме тому, українці так насторожено ставилися до задуму Юрія Гоффмана.
Актор Михайло Зебровський у ролі Яна Скшетульського І ось фільм на екрані. Тепер кожен раз як згасатиме світло, в залі кінотеатру, глядачі завмиратимуть в очікуванні розвитку подій. А під загатково-тривожні звуки музики Казимира Дебського перед очима повставатиме безмнежний простір українського степу по якому, здіймаючи легку куряву, їдуть польські вершники. Так розпочинається фільм про нещасливу закоханість славного козака Богуна (артист Олександир Домогаров) і романтичне кохання Яна Скшетульського (актор Михайло Зебровський) і Гелени Курцевич (акторка Ізабелла Скорупко), а також, про неймовірні пригоди з їхніми друзями: Володиєвським (Збігнев Замаховський), Заглобою (Христофер Ковальський), Підбипятка (Віктор Зборовський) та Редзяна (Войтек Малайкат).
Саме так трактує сценарій свого фільму режисер Ю.Гоффман. І насправді, кохання та пригоди у фільмі домінують. Але оскільки, на другому плані виступають реальні історичні особи Гетьман Хмельницький, Князь Вишневецький, Король Ян Казиміж та інші, а події розвиваюься в період війни між українцями та поляками то відповідно дехто захоче трактувати цей фільм, як відображення історичної дійсности.
Булоб наївно сподіватися, що Гетьман Богдан Хмельницький (актор Богдан Ступка) буде зображений, як позитивний герой. За романом Г.Сінкевича він виступає, як провідник вічно п’яних ватах козаків. Але ж добре відомо, що Богдан Хмельницький був заможний український шляхтич, високоосвічений, знав шість мов, був розумним і хитрим політиком та талановитим полководцем. Напевно, саме завдяки таланту і чудовій грі актора Богдана Ступки ми бачимо, у фільмі. значно кращий образ ніж можна було сподіватися. Чи можна булоб надіятися, що козацькі полковники, які були хоробрими і мудрими воїнами, багатими як і польські шляхтичі, але без "крулєвських" грамот і титулів будуть показані, як доблесні воїни. Бодай так, як показано Богуна. Звичайно, що ні. І недивно, що у фільмі, Максим Кривоніс виглядає, як отаман якоїсь банди з дурновато-випуклими очима. Можливо тому він погибає, у бою під Збаражем, від удару по голові глинянним глечиком з під вина, який кинув навмання п’яний і переляканий Заглоба, лежучи в окопі. І звичайно ж, просто гнітуче враження справляє образ козацього війська з "дикими” законами, “варварською” поведінкою вічно голодних п’яних і обдертих. Такими ж виглядають і українські селяни. Ну що ж, так увляв собі їх Г.Сінкевич, пишучи цей роман в Санкт-Петербурзі та Америці. Невідвідавши жодного разу Україну.
Юрій Гоффман, режисер фільму А Ю.Гоффман зробив фільм, насправді, просто прекрасний, якщо брати його до уваги тільки як витвір мистецтва. Фільм в якому чудово зіграли свої ролі актори. Фільм, в якому пригоди героїв відбуваються на фоні подій певного історичного періоду.
Але досить часто доводиться чути оцінку історичних подій, яка не опирається на історичні факти та документи, а базується на сприйнятті цих подій через зміст художніх творів миттців. Через їх суб’єктивне світобачення і творчу уяву.
Очевидно тому, якусь тривогу викликали слова, однієї з пань, яка висловлюючи подяку Ю.Гоффману (після примєри фільму) сказала: "… я сердечно дякую Вам, … . Цей чудовий фільм є найкращим уроком історії не дільки для моєї "цурки", а й для всіх нас і наших дітей".
І стало прикро та соромно за цю паню (а можливо таких буде багато), яка так і не зрозуміла, що фільм усе-таки про кохання, а не про історію. Залишається тільки думати і надіятися, що для її дочки цікавішим було романтичне кохання ніж море крови. Але стало зрозумілим інше, що ні ця пані, ні її “цурка” вже ніколи не захочуть і не будуть знати про те, що саме Дмитро Вишневецький (родич Я.Вишневецького) був козацьким отаманом і заснував козацьку Січ, що в козацькому війську був закон, який під страхом смертної кари забороняв козакам пити мед-горілку під час віськових походів. І ніколи не будуть знати, що французський король кликав козаків у свої віськові походи, бо козаки завжди були сміливими і вмілими воїнами. А система управління козацької держави – це перший приклад демократії в Европі, а не те що написано в книжці і показано у фільмі.
Та марно було б сподіватися, що у цьому фільмі "ворог” був показаний у кращому ракурсі від основних позитивних героїв фільму Гелени і Яна та героїв другорядного плану (польської шляхти і війська).
І все-таки цей фільм завжди буде викликати (у різних людей по-різному) глибокі емоційні почуття, бо зроблений майстерно. Де змішуватимуться воєдино симпатія і повага до закоханих співпереживання до пригод з їхніми друзями. Розуміння трагічности історичних подій в довготривалій війні. І з одного боку завжди будуть присутні – почуття патріотизму, а з другого боку – напевно, почуття образи за зневажливе ставлення, за призирство та безпідставну зверхність і неба Боже ненависть.
Восени цього року планується зробити прем’єру фільму "Вогнем і Мечем" в Україні. І всіх цікавить, як сприймуть фільм українці. Чи потрібний цей фільм в Україні? Напевно потрібний, бодай для того, щоб пробудити, у зрусифікованого і соціалізованого, українства почуття власної гідности і потребу у піднесенні патріотичного духу. Бо Збаразький мирний договір, який укладено Гетьманом Богданом Хмельницьким і Князем Яремою Вишневецьким це не знак поразки, а знак визнання сили.
Богдан Ступка дає інтерв'ю журналісту радіо UBN, Зореславу Байдюку Напевно, саме в році 1649 було закладено основу того, що досягло вершини у році 1991, коли Польша, однією із перших визнала незалежність України.
Нам і нашим дітям належить жити і творити те, що об’єднує, а не шукати те, що роз’єднує.
І залишається тільки жаліти, що в Україні незнайшлося такого пана Ю.Гоффмана, який би створив щось подібне для України.
Василь Лопух
21 Березня 1999
* * * * * * * * * * * * * * * * * *
VOHNEM I MEChEM -
kokhannya chy istoriya?18 bereznya v kinoteatri "ZIEGFELD", v Nyu J'orku, vidbulasya prezentatsiya fil'mu Yuriya Hoffmana, za odnoj'mennym istorychnym romanom Henrikha Sinkevycha “Vohnem i Mechem."
U tvorchomu dorobku Yu.Hoffmana bahato tsikavykh fil'miv u tomu chysli i “Pan Volodyyevs'kyj'” za trylohiyeyu H.Sinkevycha, yakyj' demonstruvavsya v Ukrayini i mav velykyj' uspikh.
Vid prem’yery fil'mu “Pan Volodyyevs'kyj'" do prem’yery – "Vohnem i Mechem” zbihlo 31 rik. Tse na 6 rokiv bil'she vid chasu, yakyj' zaj'mayut' podiyi opysani v trylohiyi. Shlyakh do stvorennya ts'oho fil'mu buv dovhotryvalym i vazhkym. Bo v chasy isnuvannya Radyas'koyi vlady, panu Yu.Hoffmanu treba bulo otrymaty zhodu vid Moskvy. Tomu, sho zmist romanu H.Sinkevycha maye chitko vyrazheno antyukrayins'ke spryamuvannya. A pry isnuvanni Radyans'koyi vlady tse spryj'malosya ne til'ky yak antyukrayins'ke, ale j' yak antyradyans'ke. Os', sho kazhe pro tse sam Yu.Hoffman: " Na jakuims; spotkaniu filmowcuw z krajuw demokracji ludowej powiedyialem, ze moim marzeniem jest zrobienie "Ogniem i Mieczem”. Na to podnosi sie Bondarchzuk i muwi: "W takim razie ja zrobie " Tarasa Bulbe" (powiesc uwazana, dla odmiany, za antypolska). Potem z Bondarczukiem doszlismz do wniosku, ze mozna dy zrobic dwie koprodukcji - moje " Ognem i Miechem" i jego "Tarasa Bulbe". On dostal nawet zgode KC Ukrainy, ale potem to KC zostalo pogonione pzez Moskwe za nacjonalizm I wszystko sie rypnelo …"
Bohdan Stupka, aktor, na foni reklamnoho plakatu filmu "Vohnem i Mechem" Ta vid toho chasu zbihlo she ponad 15 rokiv persh nizh Yu.Hoffman skazav:"Motor …", shob stvoryty fil'm, yakyj' pidnese novu khvylyu pol'skoho patriotyzmu.
Podiyi romanu vidbuvayut'sya v roky vij'ny, v mezhakh odniyeyi z naj'bil'shykh, na toj' chas, imperij' v Evropi – Korolivstva Pol'skoho i Velykoho Knyazivstva Lytovs'koho. I tsilkom ochevydnym ye te, sho podiyi toho periodu traktuvalysya i traktuyut'sya z pevnoyi pozytsiyi natsional'nykh interesiv, yaki u protylezhnykh storin ye vidminnymy (riznymy). A koly istorychni podiyi lyahayut' v osnovu khudozhn'oho tvoru to nabuvayut' zavsim inshohozabarvlennya, chasamy prosto do nevpiznannosty. Same tak stalosya i z romanom H.Sinkevycha "Vohnem i Mechem".
Romantychne kokhannya Heleny Kurtsevych (z rodu Ryurykovychiv) i Yana Skshetul's'koho (pol'skoho shlyakhtycha), yak osnovna syuzhetna liniya, zmal'ovuyet'sya na foni podij' natsional'no-vyzvol'noyi vij'ny ukrayins'koho narodu, abo z druhoyi tochky zoru "buntu selyan (kholopiv) ", ta "rozbij'nyts'kykh pokhodiv” kozakiv, proty pol's'koyi shlyakhty.
Dlya zahostrennya zmistu romanu avtor vykorystovuye rizni khudozhni pryj'omy. Chasto z hiperbolichnym spotvorennyam kharakteryzuye ukrayins'kyj' narod i real'ni istorychni osoby natsional'nykh heroyiv Ukrayiny: Het'mana Bohdana Khmel'nyts'koho, Polkovnykiv Maksyma Kryvonosa, Ivana Bohuna (u fil'mi vin nazyvayet'sya Yurij') i do bezhrishnosty oblahorodnyuye shlyakhtycha-rusyna Knyazya Yaremu Vyshnyvets'koho, Chaplyns'koho, lytsariv Volodyyevs'koho, Zahlobu, Pidbypyatku ta inshykh polyakiv – heroyiv romanu.
Trylohiya H.Sinkevycha korystuyet'sya populyarnistyu u pol's'koho chytacha i vyklykaye pochuttya patriotyzmu, ta nepryyazn' i znevahu do ukrvayintsiv. Same tomu, ukrayintsi tak nastorozheno stavylysya do zadumu Yuriya Hoffmana.
Aktor Mykhaj'lo Zebrovs'kyj' u roli Yana Skshetul's'koho I os' fil'm na ekrani. Teper kozhen raz yak zhasatyme svitlo, v zali kinoteatru, hlyadachi zavmyratymut' v ochikuvanni rozvytku podij'. A pid zahatkovo-tryvozhni zvuky muzyky Kazymyra Debs'koho pered ochyma povstavatyme bezmnezhnyj' prostir ukrayins'koho stepu po yakomu, zdij'mayuchy lehku kuryavu, yidut' pol's'ki vershnyky. Tak rozpochynayet'sya fil'm pro neshaslyvu zakokhanist' slavnoho kozaka Bohuna (aktor Oleksandyr Domoharov) i romantychne kokhannya Yana Skshetul's'koho (aktor Mykhaj'lo Zebrovs'kyj') i Heleny Kurtsevych (aktorka Izabella Skorupko), a takozh, pro nej'movirni pryhody z yikhnimy druzyamy: Volodyyevs'kym (Zbihnev Zamakhovs'kyj'), Zahloboyu (Khrystofer Koval's'kyj'), Pidbypyatka (Viktor Zborovs'kyj') ta Redzyana (Voj'tek Malaj'kat).
Same tak traktuye stsenarij' svoho fil'mu rezhyser Yu.Hoffman. I naspravdi, kokhannya ta pryhody u fil'mi dominuyut'. Ale oskil'ky, na druhomu plani vystupayut' real'ni istorychni osoby Het'man Khmel'nyts'kyj', Knyaz' Vyshnevets'kyj', Korol' Yan Kazymizh ta inshi, a podiyi rozvyvayu'sya v period vij'ny mizh ukrayintsyamy ta polyakamy to vidpovidno dekhto zakhoche traktuvaty tsej' fil'm, yak vidobrazhennya istorychnoyi dij'snosty.
Bulob nayivno spodivatysya, sho Het'man Bohdan Khmel'nyts'kyj' (artyst Bohdan Stupka) bude zobrazhenyj', yak pozytyvnyj' heroj'. Za romanom H.Sinkevycha vin vystupaye, yak providnyk vichno p’yanykh vatakh kozakiv. Ale zh dobre vidomo, sho Bohdan Khmel'nyts'kyj' buv zamozhnyj' ukrayins'kyj' shlyakhtych, vysokoosvichenyj', znav shist' mov, buv rozumnym i khytrym politykom ta talanovytym polkovodtsem. Napevno, same zavdyaky talantu i chudovij' hri aktora Bohdana Stupky my bachymo, u fil'mi. znachno krashyj' obraz nizh mozhna bulo spodivatysya. Chy mozhna bulob nadiyatysya, sho kozats'ki polkovnyky, yaki buly khorobrymy i mudrymy voyinamy, bahatymy yak i pol's'ki shlyakhtychi, ale bez "krulyevs'kykh" hramot i tytuliv budut' pokazani, yak doblesni voyiny. Bodaj' tak, yak pokazano Bohuna. Zvychaj'no, sho ni. I nedyvno, sho u fil'mi, Maksym Kryvonis vyhlyadaye, yak otaman yakoyis' bandy z durnovato-vypuklymy ochyma. Mozhlyvo tomu vin pohybaye, u boyu pid Zbarazhem, vid udaru po holovi hlynyannym hlechykom z pid vyna, yakyj' kynuv navmannya p’yanyj' i perelyakanyj' Zahloba, lezhuchy v okopi. I zvychaj'no zh, prosto hnituche vrazhennya spravlyaye obraz kozats'oho vij's'ka z "dykymy” zakonamy, “varvars'koyu” povedinkoyu vichno holodnykh p’yanykh i obdertykh. Takymy zh vyhlyadayut' i ukrayins'ki selyany. Nu sho zh, tak uvlyav sobi yikh H.Sinkevych, pyshuchy tsej' roman v Sankt-Peterburzi ta Amerytsi. Nevidvidavshy zhodnoho razu Ukrayinu.
Yurij' Hoffman, rezhyser fil'mu A Yu.Hoffman zrobyv fil'm, naspravdi, prosto prekrasnyj', yaksho braty j'oho do uvahy til'ky yak vytvir mystetstva. Fil'm v yakomu chudovo zihraly svoyi roli aktory. Fil'm, v yakomu pryhody heroyiv vidbuvayut'sya na foni podij' pevnoho istorychnoho periodu.
Ale dosyt' chasto dovodyt'sya chuty otsinku istorychnykh podij', yaka ne opyrayet'sya na istorychni fakty ta dokumenty, a bazuyet'sya na spryj'nyatti tsykh podij' cherez zmist khudozhnikh tvoriv mytttsiv. Cherez yikh sub’yektyvne svitobachennya i tvorchu uyavu.
Ochevydno tomu, yakus' tryvohu vyklykaly slova, odniyeyi z pan', yaka vyslovlyuyuchy podyaku Yu.Hoffmanu (pislya prymyery fil'mu) skazala: "… ya serdechno dyakuyu Vam, … . Tsej' chudovyj' fil'm ye naj'krashym urokom istoriyi ne dil'ky dlya moyeyi "tsurky", a j' dlya vsikh nas i nashykh ditej'".
I stalo prykro ta soromno za tsyu panyu (a mozhlyvo takykh bude bahato), yaka tak i ne zrozumila, sho fil'm use-taky pro kokhannya, a ne pro istoriyu. Zalyshayet'sya til'ky dumaty i nadiyatysya, sho dlya yiyi dochky tsikavishym bulo romantychne kokhannya nizh more krovy. Ale stalo zrozumilym inshe, sho ni tsya pani, ni yiyi “tsurka” vzhe nikoly ne zakhochut' i ne budut' znaty pro te, sho same Dmytro Vyshnevets'kyj' (rodych Ya.Vyshnevets'koho) buv kozats'kym otamanom i zasnuvav kozats'ku Sich, sho v kozats'komu vij's'ku buv zakon, yakyj' pid strakhom smertnoyi kary zaboronyav kozakam pyty med-horilku pid chas vis'kovykh pokhodiv. I nikoly ne budut' znaty, sho frantsuzs'kyj' korol' klykav kozakiv u svoyi vis'kovi pokhody, bo kozaky zavzhdy buly smilyvymy i vmilymy voyinamy. A systema upravlinnya kozats'koyi derzhavy – tse pershyj' pryklad demokratiyi v Evropi, a ne te sho napysano v knyzhtsi i pokazano u fil'mi.
Ta marno bulo b spodivatysya, sho u ts'omu fil'mi "voroh” buv pokazanyj' u krashomu rakursi vid osnovnykh pozytyvnykh heroyiv fil'mu Heleny i Yana ta heroyiv druhoryadnoho planu (pol's'koyi shlyakhty i vij's'ka).
I vse-taky tsej' fil'm zavzhdy bude vyklykaty (u riznykh lyudej' po-riznomu) hlyboki emotsij'ni pochuttya, bo zroblenyj' maj'sterno. De zmishuvatymut'sya voyedyno sympatiya i povaha do zakokhanykh spivperezhyvannya do pryhod z yikhnimy druzyamy. Rozuminnya trahichnosty istorychnykh podij' v dovhotryvalij' vij'ni. I z odnoho boku zavzhdy budut' prysutni – pochuttya patriotyzmu, a z druhoho boku – napevno, pochuttya obrazy za znevazhlyve stavlennya, za pryzyrstvo ta bezpidstavnu zverkhnist' i neba Bozhe nenavyst'.
Voseny ts'oho roku planuyet'sya zrobyty prem’yeru fil'mu "Vohnem i Mechem" v Ukrayini. I vsikh tsikavyt', yak spryj'mut' fil'm ukrayintsi. Chy potribnyj' tsej' fil'm v Ukrayini? Napevno potribnyj', bodaj' dlya toho, shob probudyty, u zrusyfikovanoho i sotsializovanoho, ukrayinstva pochuttya vlasnoyi hidnosty i potrebu u pidnesenni patriotychnoho dukhu. Bo Zbaraz'kyj' myrnyj' dohovir, yakyj' ukladeno Het'manom Bohdanom Khmel'nyts'kym i Knyazem Yaremoyu Vyshnevets'kym tse ne znak porazky, a znak vyznannya syly.
Bohdan Stupka daye interv'yu zhurnalistu radio UBN, Zoreslavu Baj'dyuku Napevno, same v rotsi 1649 bulo zakladeno osnovu toho, sho dosyahlo vershyny u rotsi 1991, koly Pol'sha, odniyeyu iz pershykh vyznala nezalezhnist' Ukrayiny.
Nam i nashym dityam nalezhyt' zhyty i tvoryty te, sho ob’yednuye, a ne shukaty te, sho roz’yednuye.
I zalyshayet'sya til'ky zhality, sho v Ukrayini neznaj'shlosya takoho pana Yu.Hoffmana, yakyj' by stvoryv shos' podibne dlya Ukrayiny.
Vasyl' Lopukh
21 Bereznya 1999
* * * * * * * * * * * * * * * * * *
|