News from and about Ukraine & Ukrainians  Ukrainian Community Press Releases

Transliterated text appears below

МОРЕ ХВИЛЮЄТЬСЯ – РАЗ.

МОРЕ ХВИЛЮЄТЬСЯ – ДВА …

“… Море хвилюється – три. Марічко, завмри.” Пригадали? Колись у дитинстві багато хто з нас грався в таку гру. Де треба було розсмішити того хто завмер.

Та цього разу, це не дитяча гра. Мова піде про подію, яка є цікавою для багаточисельної української діаспори з 3-ї та 4-ї хвиль еміграції. Адже сьогодні є цілком очевидним, що масовий наплив нових емігрантів-українців тільки-но розпочинається. Минулими роками до Америки приїздили люди, щоб заробити трошки грошей і повернутися назад. Звичайно, частина з них залишалися. Тепер ситуація є дещо інша. Починаючи з 1994 року тільки в розиграші лотереї "Грін карта", для України виділяється 3500 еміграційних місць кожного року. Це означає, що понад 7000 осіб мають можливість легально виїхати з України що року. Окрім того, сюди їдуть люди, які можуть мати інший статус (біженці, воз”єднання сімей і т.п.). Так за даними еміграційного департаменту тільки в 1994 р право на постіне проживання в Америці отримали 24 тисячі громадян України і понад 11000 осіб кожного наступного року. Новий еміграційний потік набув масового характеру і це є об”єктивна реальність, якою неможна нехтувати.

Саме тому зустріч представників повоєнної еміграції з емігрантами 90-х років, яка відбулася 13 лютого в приміщенні УККА , при Другій Евеню, визрівала давно і це сталося.

Ініціаторами проведення даної зустрічі виступили д-р В.Бугаєнко, П. Мулява, П.Рибчук , які об”єдналися в групу під назвою “Коло”. А з боку емігрантів старої генерації в організації зустрічі приймали участь п.Щмигель, п.Ковбаса. Названі особи були офіційними представниками від УККА, УНС, “Закордонна газета”. Орім того на зустріч прийшов віце-консул Генерального Косульства України в Ню Йорку п. С. Іванчов.

Злегка провокаційна тема ”4-та хвиля – порятунок чи покарання для українства в Америці” викликала підвищену зацікавленість емігрантів різних років. Очевидно тому на зустріч прийшли люди різні за віком і стажем проживання в Америці.

Основний зміст розмов точився довкола кількох проблем:

• який характер стосунків новоприбулих з людьми та організаціями старої еміграції;
• необхідність самореалізації і відчуття соціальної значимості в новому суспільсті та середовищі української громади;
• створення громадчської організації з числа нових емігрантів є життєва необхідність чи штучна надуманість.

Репрезентуючи організації діаспори п. Ковбаса та п.Шмигель наголошували, що всі існуючі організації є відкриті для новоприбулих. Ні з боку керівництва, ні з боку членів тих чи інших громадських, професійних організацій а також релігійних общин немає жодних перешкод для бажаючих долучитися до них. Більше того п.Ковбаса навіть наголосив, що з приходом нових емігрантів відчутно змінилася ситуація, перш за все в Церковних парохіях і особливо в роботі кредитівки “Самопоміч”. Багато жінок, з числа новоприбулих, вступили до різних відділів, одної з найбільших організацій “Союзу українок”. А гурт “Українська родина” створений новими емігрантами досить гарно пожвавив життя української громади в Ню Йорку.

Цілком справедливо зауважив, що Українська Католицька школа Св. Юра, яка є платною, приймає на навчання дітей нових емігрантів і протягом року не бере плати за навчання. Нові емігранти вільно і на рівних правах користуються послугами осель “Союзівка”, “Верховина”, СУМ і таких прикладів є значно більше.

Очевидно тому немає підстав говорити про існування якихось особливих прешкод, спеціально створених для новоприбулих емігрантів, що до вступу і подальшої їх участі в житті української громади.

Водночас з бочу нових емігрантів висловлювалися докори, що вони немають підтримки, неможуть отримати доброї і кваліфікованої поради з різних життєвих проблем в новому світі. Говорилося, що старше покоління не розуміє їх і часто докоряють питаннями – “Чому сюди приїхали, а не розбудовуєте Україну? І про такі чи інші взаємі докори можна було чути багато. Та всерівно всі сходилися на тому, що треба шукати порозуміння.

Друга частина аргументів виглядала більше на крик душі. Відомо, що серед числа новоприбулих більша частина мають добру освіту (університети) і професійну підготовку. Але через ряд обєктивних причин (юридичні – не визнання дипломів, техніколо-технологічні відмінності в пофесійній роботі, а саме головне через мовний барєр) значна більшість емігрантів проходить дуже складний період адапдації до нового способі життя. Люди, які займали в Україні певний соціальний статус (вчителі, лікарі, інженери, науковці та інші) частіше всього починають нове життя з простої, часами просто чорної роботи. Більшість неготові до таких умов праці і життя. І тому приїхавши сюди покладають великі надії на підтримку з боку діаспори. Нажаль, українські організації в Америці більше зайняті своїми проблемами, або проблемами великої політики в Україні. І тільки окремі люди чи родини щиросердечно відгукуються на потреби молодих емігрантів і не стороняться їх проблем. За те, новоприбулі їм щиро дякували.

Новоприбулі, особливо ті, хто відчуває себе українцем не тільки за зовнішними ознаками - наявність українського паспрота і свідоцтва про місце народження (нажаль таких чи мало), хочуть відчути себе повноправними членами багаточисельної української громади в Америці. Привикнути до нових умов життя, але нехочуть втрачати своєї самобутності. Усвідомлюючи, що українці повоєнної еміграції вписали багато найяскравіших сторінок в новітню історію України і Світу. Створили свою самобудню Україну в Америці і зробили найвагоміший внесок в боротьбі за незалежність України. Тому, буде дуже прикро, якщо разом зі старшими людьми відійде в небуття створений ними світ “Української Америки”.

Частина гострих запитань і реплік були направлені на адресу Консуляту. Серед молодих емінрантів є багато таких, які проживають тут нелегально, а через зміни в українському законодавстві та заміну паспортів практично втратили певну частину прав громадянина України. От і живуть немовби вільні невільники.

Очевидно саме тому, частина присутніх висловлювалася за створення організації, яка б відповідала інтересам нових емігрантів. Але ніхто не міг переконливо сказати, що краще – влитися в структури організацій, які мають розвинуту мережу по всій Америці привнести туди свою новизну. Чи починати плекати нову організацію немов “виноградну лозу”, якій часто-густо треба буде багато води у вигляді “щедрого дощу з долярів”.

Та як би там не було, але нові емігранти, яких називають “Четверта хвиля” активно шукають шляхи вирішення проблем еміграційного життя і способу збереження свого українства.

Хвиля хвилюється – раз, хвиля хвилюється – два, хвиля хвилюється … .

Завмре? Чи засміється?

Василь Лопух
dnistr@aol.com

---

* * * * * * * * * * * * * * * * * *

---

MORE KhVYLYuYeT'SYa – RAZ.

MORE KhVYLYuYeT'SYa – DVA …

“… More khvylyuyet'sya – try. Marichko, zavmry.” Pryhadaly? Kolys' u dytynstvi bahato khto z nas hravsya v taku hru. De treba bulo rozsmishyty toho khto zavmer.

Ta ts'oho razu, tse ne dytyacha hra. Mova pide pro podiyu, yaka ye tsikavoyu dlya bahatochysel'noyi ukrayins'koyi diaspory z 3-yi ta 4-yi khvyl' emihratsiyi. Adzhe s'ohodni ye tsilkom ochevydnym, sho masovyj' naplyv novykh emihrantiv-ukrayintsiv til'ky-no rozpochynayet'sya. Mynulymy rokamy do Ameryky pryyizdyly lyudy, shob zarobyty troshky hroshej' i povernutysya nazad. Zvychaj'no, chastyna z nykh zalyshalysya. Teper sytuatsiya ye desho insha. Pochynayuchy z 1994 roku til'ky v rozyhrashi lotereyi "Hrin karta", dlya Ukrayiny vydilyayet'sya 3500 emihratsij'nykh mists' kozhnoho roku. Tse oznachaye, sho ponad 7000 osib mayut' mozhlyvist' lehal'no vyyikhaty z Ukrayiny sho roku. Okrim toho, syudy yidut' lyudy, yaki mozhut' maty inshyj' status (bizhentsi, voz”yednannya simej' i t.p.). Tak za danymy emihratsij'noho departamentu til'ky v 1994 r pravo na postine prozhyvannya v Amerytsi otrymaly 24 tysyachi hromadyan Ukrayiny i ponad 11000 osib kozhnoho nastupnoho roku. Novyj' emihratsij'nyj' potik nabuv masovoho kharakteru i tse ye ob”yektyvna real'nist', yakoyu nemozhna nekhtuvaty.

Same tomu zustrich predstavnykiv povoyennoyi emihratsiyi z emihrantamy 90-kh rokiv, yaka vidbulasya 13 lyutoho v prymishenni UKKA , pry Druhij' Evenyu, vyzrivala davno i tse stalosya.

Initsiatoramy provedennya danoyi zustrichi vystupyly d-r V.Buhayenko, P. Mulyava, P.Rybchuk , yaki ob”yednalysya v hrupu pid nazvoyu “Kolo”. A z boku emihrantiv staroyi heneratsiyi v orhanizatsiyi zustrichi pryj'maly uchast' p.Shmyhel', p.Kovbasa. Nazvani osoby buly ofitsij'nymy predstavnykamy vid UKKA, UNS, “Zakordonna hazeta”. Orim toho na zustrich pryj'shov vitse-konsul Heneral'noho Kosul'stva Ukrayiny v Nyu J'orku p. S. Ivanchov.

Zlehka provokatsij'na tema ”4-ta khvylya – poryatunok chy pokarannya dlya ukrayinstva v Amerytsi” vyklykala pidvyshenu zatsikavlenist' emihrantiv riznykh rokiv. Ochevydno tomu na zustrich pryj'shly lyudy rizni za vikom i stazhem prozhyvannya v Amerytsi.

Osnovnyj' zmist rozmov tochyvsya dovkola kil'kokh problem:

• yakyj' kharakter stosunkiv novoprybulykh z lyud'my ta orhanizatsiyamy staroyi emihratsiyi;
• neobkhidnist' samorealizatsiyi i vidchuttya sotsial'noyi znachymosti v novomu suspil'sti ta seredovyshi ukrayins'koyi hromady;
• stvorennya hromadchs'koyi orhanizatsiyi z chysla novykh emihrantiv ye zhyttyeva neobkhidnist' chy shtuchna nadumanist'.

Reprezentuyuchy orhanizatsiyi diaspory p. Kovbasa ta p.Shmyhel' naholoshuvaly, sho vsi isnuyuchi orhanizatsiyi ye vidkryti dlya novoprybulykh. Ni z boku kerivnytstva, ni z boku chleniv tykh chy inshykh hromads'kykh, profesij'nykh orhanizatsij' a takozh relihij'nykh obshyn nemaye zhodnykh pereshkod dlya bazhayuchykh doluchytysya do nykh. Bil'she toho p.Kovbasa navit' naholosyv, sho z prykhodom novykh emihrantiv vidchutno zminylasya sytuatsiya, persh za vse v Tserkovnykh parokhiyakh i osoblyvo v roboti kredytivky “Samopomich”. Bahato zhinok, z chysla novoprybulykh, vstupyly do riznykh viddiliv, odnoyi z naj'bil'shykh orhanizatsij' “Soyuzu ukrayinok”. A hurt “Ukrayins'ka rodyna” stvorenyj' novymy emihrantamy dosyt' harno pozhvavyv zhyttya ukrayins'koyi hromady v Nyu J'orku.

Tsilkom spravedlyvo zauvazhyv, sho Ukrayins'ka Katolyts'ka shkola Sv. Yura, yaka ye platnoyu, pryj'maye na navchannya ditej' novykh emihrantiv i protyahom roku ne bere platy za navchannya. Novi emihranty vil'no i na rivnykh pravakh korystuyut'sya posluhamy osel' “Soyuzivka”, “Verkhovyna”, SUM i takykh prykladiv ye znachno bil'she.

Ochevydno tomu nemaye pidstav hovoryty pro isnuvannya yakykhos' osoblyvykh preshkod, spetsial'no stvorenykh dlya novoprybulykh emihrantiv, sho do vstupu i podal'shoyi yikh uchasti v zhytti ukrayins'koyi hromady.

Vodnochas z bochu novykh emihrantiv vyslovlyuvalysya dokory, sho vony nemayut' pidtrymky, nemozhut' otrymaty dobroyi i kvalifikovanoyi porady z riznykh zhyttyevykh problem v novomu sviti. Hovorylosya, sho starshe pokolinnya ne rozumiye yikh i chasto dokoryayut' pytannyamy – “Chomu syudy pryyikhaly, a ne rozbudovuyete Ukrayinu? I pro taki chy inshi vzayemi dokory mozhna bulo chuty bahato. Ta vserivno vsi skhodylysya na tomu, sho treba shukaty porozuminnya.

Druha chastyna arhumentiv vyhlyadala bil'she na kryk dushi. Vidomo, sho sered chysla novoprybulykh bil'sha chastyna mayut' dobru osvitu (universytety) i profesij'nu pidhotovku. Ale cherez ryad obyektyvnykh prychyn (yurydychni – ne vyznannya dyplomiv, tekhnikolo-tekhnolohichni vidminnosti v pofesij'nij' roboti, a same holovne cherez movnyj' baryer) znachna bil'shist' emihrantiv prokhodyt' duzhe skladnyj' period adapdatsiyi do novoho sposobi zhyttya. Lyudy, yaki zaj'maly v Ukrayini pevnyj' sotsial'nyj' status (vchyteli, likari, inzhenery, naukovtsi ta inshi) chastishe vs'oho pochynayut' nove zhyttya z prostoyi, chasamy prosto chornoyi roboty. Bil'shist' nehotovi do takykh umov pratsi i zhyttya. I tomu pryyikhavshy syudy pokladayut' velyki nadiyi na pidtrymku z boku diaspory. Nazhal', ukrayins'ki orhanizatsiyi v Amerytsi bil'she zaj'nyati svoyimy problemamy, abo problemamy velykoyi polityky v Ukrayini. I til'ky okremi lyudy chy rodyny shyroserdechno vidhukuyut'sya na potreby molodykh emihrantiv i ne storonyat'sya yikh problem. Za te, novoprybuli yim shyro dyakuvaly.

Novoprybuli, osoblyvo ti, khto vidchuvaye sebe ukrayintsem ne til'ky za zovnishnymy oznakamy - nayavnist' ukrayins'koho pasprota i svidotstva pro mistse narodzhennya (nazhal' takykh chy malo), khochut' vidchuty sebe povnopravnymy chlenamy bahatochysel'noyi ukrayins'koyi hromady v Amerytsi. Pryvyknuty do novykh umov zhyttya, ale nekhochut' vtrachaty svoyeyi samobutnosti. Usvidomlyuyuchy, sho ukrayintsi povoyennoyi emihratsiyi vpysaly bahato naj'yaskravishykh storinok v novitnyu istoriyu Ukrayiny i Svitu. Stvoryly svoyu samobudnyu Ukrayinu v Amerytsi i zrobyly naj'vahomishyj' vnesok v borot'bi za nezalezhnist' Ukrayiny. Tomu, bude duzhe prykro, yaksho razom zi starshymy lyud'my vidij'de v nebuttya stvorenyj' nymy svit “Ukrayins'koyi Ameryky”.

Chastyna hostrykh zapytan' i replik buly napravleni na adresu Konsulyatu. Sered molodykh eminrantiv ye bahato takykh, yaki prozhyvayut' tut nelehal'no, a cherez zminy v ukrayins'komu zakonodavstvi ta zaminu pasportiv praktychno vtratyly pevnu chastynu prav hromadyanyna Ukrayiny. Ot i zhyvut' nemovby vil'ni nevil'nyky.

Ochevydno same tomu, chastyna prysutnikh vyslovlyuvalasya za stvorennya orhanizatsiyi, yaka b vidpovidala interesam novykh emihrantiv. Ale nikhto ne mih perekonlyvo skazaty, sho krashe – vlytysya v struktury orhanizatsij', yaki mayut' rozvynutu merezhu po vsij' Amerytsi pryvnesty tudy svoyu novyznu. Chy pochynaty plekaty novu orhanizatsiyu nemov “vynohradnu lozu”, yakij' chasto-husto treba bude bahato vody u vyhlyadi “shedroho doshu z dolyariv”.

Ta yak by tam ne bulo, ale novi emihranty, yakykh nazyvayut' “Chetverta khvylya” aktyvno shukayut' shlyakhy vyrishennya problem emihratsij'noho zhyttya i sposobu zberezhennya svoho ukrayinstva.

Khvylya khvylyuyet'sya – raz, khvylya khvylyuyet'sya – dva, khvylya khvylyuyet'sya … .

Zavmre? Chy zasmiyet'sya?

Vasyl' Lopukh
dnistr@aol.com

More Community Press Releases -- Click Here