УКР

ENG

POL

Право на європейський вибір
Інтерв'ю з кандидатом у президенти - Віктор Ющенко
— Вaлдeмaр Пясецький, Нью-Йорк - Київ. 4 листопада 2004 р.

І. Вибори

(В.П.) 1. Президентські вибори в Україні, другий тур яких припадаэ на 21 листопада, очікуються в цілому світі з величезним інтересом. Закінчується ера Леоніда Кучми, якого українська опозиція звинувачує його в причетності до різних кримінальних злочинів, навіть фізичного знищення політичних противників. Його наступником визначений представник владної групи, Віктор Янукович, нинішній прем'єр, і Ваш головний противник. Навесні цього року Ви сказали: " Вірю, що український народ вже восени нарешті заживе у добробуті і щасті, що влада служитиме для людей, а не лише для своїх інтересів; що Україна стане членом сильної та єдиної Європи" . Також Ви говорили, що Вам неодноразово погрожували. Чи боїтеся Ви за своє життя, чи доживете Ви до виборів?

(В.Ю.) Збираюсь жити і працювати не лише до виборів, але і після них - для того, щоб демократична і багата Україна стала реальністю. Як бачите, спроба зняти мене з передвиборчої дистанції виявилась невдалою - я вистояв, і зараз сповнений навіть більшої енергії та рішучості, ніж раніше. Моє здоров'я вже в нормі, з 10 жовтня я повернувся до активної виборчої кампанії і за 3 тижні об"їздив 12 регіонів України, зустрівся з сотнямси тисяч виборців. Хоча удар був сильним і я волів би почуватися краще, аніж то є зараз, але я вистояв- завдяки підтримці родини, колег, мільйонів українців, які бажали мені здоров"я. Я переконаний, що ми дізнаємося, хто і що стояло за моєю хворобою, чому лідера виборчих перегонів намагалися вивести з кампанії у найактивнішій її фазі. Але цей план провалився. І я нічого не боюся. Я готовий заплатити по всім рахункам заради одного- заради майбутнього України.

Перемога на президентських виборах для мене - не самоціль, а тільки початок справжньої великої роботи. Україні сьогодні потрібні системні зміни в економіці, судочинстві, соціальній сфері. Усе це потребує часу і зусиль. Підтримка і розуміння людей, які приходять на мої мітинги ( а в усіх регіонах України я збираю по 20-100 тисяч прихильників), надають наснаги і впевненості, що Україна має унікальний шанс . Переконаний, що ми цей шанс використаємо і разом розбудуємо нову країну. Накази виборців, розроблена експертами програма 100 днів президентства, яка включає і першочергового підписання антикорупційного, соціального, інших пакетів указів, які я вже завізував, дозволять після перемоги розпочати роботу не з чисто листа.

Photo: Yushchenko.com.ua Київ. 31 жовтня, 2004 р. В.Ющенко підчас кампанії.

(В.П.) 2. На загрозу демократії в Україні звернув увагу в своєму виступі тодішній кандидат в президенти - Джон Керрі, стурбованість ходом виборів в Україні висловив і президент Джордж Буш. Пізніше в Конгресі США драматичний виступ мала сенатор польського походження Марсі Каптур з Огайо, де навела спроби Вас отруїти як ілюстрацію "української політичної кухні". Чи ці американські голоси чують в Україні?

(В.Ю.) Українські вибори, їх підсумок- це , безумовно, справа самих українців. Але наших партнерів і сусідів не може не турбувати недемократичність нинішньої виборчої кампанії, ті численні порушення закону, які фіксують міжнародні спостерігачі, неурядові організації, про які говорять самі виборці. Зокрема, однією із головних проблем дня голосування стала відсутність реєстру виборців, маніпуляції зі списками виборців- у списках не було цілих будинків, вулиць! А чого вартий підрахунок голосів ЦВК, яка вже п"яту добу "не може" порахувати бюлетені.

Вступаючи до Ради Європи, Україна сама взяла на себе зобов`язання дотримуватися демократичних принципів. Позиція наших партнерів також зрозуміле - вони хочуть мати справу з демократичною Україною. Але нинішня влада вдає, що не чує закликів міжнародної спільноти.

Діючий режим не дуже - то реагує на заклики Заходу щодо демократизації країни, захисту свободи слова, прав і свобод громадян. Олігархів не хвилює гальмування інтеграції України до ЄС чи НАТО, вони бояться іншого - заборони на в'їзд, блокування їх рахунків у банках, власності за кордоном. Майже 40% українського експорту, у тому числі і бізнес багатьох олігархів, зорієнтовані саме на Захід. Не реагувати на заяви Заходу загрожуватиме для ураїнської бізнес-еліти втратою партнерів. Тому позиція міжнародного співтовариства стає додатковим чинником для проведення чесних і прозорих виборів.

Foto: www.razom.org.ua В.Ющенко

(В.П.) 3. Який Ваш електорат? Хто буде голосувати за Вас, а хто за Вашого суперника? Домінує думка про сильний поділ України на дві частини. Зокрема на промосковську - Східну Україну та прозахідну - Західну Україну. Чи цей чинник може вплинути на результати виборів?

(В.Ю.) Немає жодного поділу України - в цьому переконують і результати першого туру виборів, адже мене підтримала Центральна, Західна Україна, північні області. В тому, що Україна єдина, я переконався й під час регіонального туру, поспілкувавшись із людьми у різних регіонах. І на Сході, і на заході людей трубують одні й ті самі проблеми- робота, зарплати, пенсії, хороша освіта для дітей, якісна медицина, добросусідські стосунки з сусідами. Людям потрібне економічна стабільність і соціальні гарантії.

Це влада намагалася штучно розколоти країну, видпрацьовуючи формулу "поділяй і володарюй!", яку застосовував нинішній режим в Україні. Я переконаний - українська нація єдина, українець, який на Сході, є братом українця, який на Заході, і навпаки.

По настроях українців видно, що вони хочуть змін. Люди стомились щодня зіштовхуватись із корупцією і несправедливістю з боку державних чиновників, заробляти гроші по закордонах. Багато з них готові міняти нинішню владу, яка не справилась зі своїм обов'язком.

ІІ. Закордонна політика

(В.П.) 1. Кого Ви бачите в ролі стратегічних партнерів України в світі і що свідчить про такий вибір?

(В.Ю.) Коло стратегічних партнерів України вже окреслене- це, безумовно, ЄС, Росія, США, Польща. Це ті країни, з якими історично , економічно, культурно нас пов2язують сотні ниточок, це країни, де представлено національний інтерес України, країни, які підтримують нас у міжнародних організаціях, які здатні чесно і справедливо співпрацювати з нами.

Зовнішня політика України не може бути "прозахідною" або "проросійською". Вона буде виключно "проукраїнською". Безумовно, будуючи зовнішню політику, ми враховуватимо інтереси і позицію наших стратегічних партнерів, але ключовими залишатимуться національні інтереси України. Наша мета - стати потужною транспортною державою, забезпечувати реалізацію енергетичних, морських, комунікаційних проектів, вирішувати питання безпеки. У цьому співпадають інтереси і нас, і Європейського Союзу, і Росії, і США. Реалізація взаємовигідних проектів і диктуватиме подальшу співпрацю з нашими стратегічними партнерами.

Foto: www.razom.org.ua В.Ющенко та сенатор МкКейн.

(В.П.) 2. Якою Ви бачите роль Росії? Ви визнали, що багатство історичних, політичних, економічних і культурних зв'язків є дуже важливим. Росія та Україна є дуже близькі - велика частина населення України ідентифікує себе культурно і мовно з Росією. Як повинні виглядати взаємовідносини між вашими державами?

(В.Ю.) Росія - наш вічний сусід. Від успішності двосторонніх стосунків України з цією Росією залежить добробут наших громадян, стабільність Європи. Ми будемо будувати відносини з Росією на принципово новій основі відповідального і відкритого співробітництва, прозорої і чесної політики.

Необхідно зробити так, щоби відносини з Росією стали не міжклановим, а дійсно міжнародними. Створити їх надійний громадський фундамент, сформувати стабільні канали співробітництва між політичними партіями, громадськими організаціями, бізнесовими колами.

Я звернувся з відкритим листом до російської еліти і особисто до Президента Владіміра Путіна, в якому запропонував зробити кілька кроків назустріч один одному. Перший крок - закрити і покласти на поличку повну драм історичну працю під назвою "Наша Батьківщина - СРСР". Другий крок - оцінити наші домовленості з точки зору відповідності сьогоднішньому дню та національним інтересам двох країн. Третій крок - чітко визначити формат співпраці в політичній, економічній, культурній сферах. Четвертий крок - перейти до конкретних дій і рішень у всіх областях міждержавних відносин. Сюди ми відносимо, у першу чергу, створення зони вільної торгівлі, взаємне сприяння вступу наших країн у ВТО, наведення порядку на кордонах, скасування і недопущення в майбутньому будь-яких дискримінаційних заходів у ставленні до громадян двох країн.

Вибір за Росією - будувати відносини з Україною, в якій влада не користується народною підтримкою і не дотримується взятих на себе зобов`язань, чи з Україною, яка є надійним, послідовним і передбачуваним партнером.

(В.П.) 3. Як Ви бачите місце і роль Польщі в політиці і громадському житті України? Яке Ви бачите місце і роль Польщі у політиці і житті України?

(В.Ю.) Наші стосунки - це дещо більше, аніж просто стосунки між стратегічними партнерами. Я б назвав їх більш тепло - дійсно дружніми. Ми вболіваємо один за одного, завжди готові підтримати в складну хвилину і розділити радість з приводу наших успіхів. І, що важливо, не уникати дискусії з гострих питань, але уникати їх політизації та використання у внутрішніх цілях. Я знову і знову пригадую слова покійного мого Друга Яцека Куреня: "Думка про те, що євангельські істини не стосуються взаємин між народами, є нехристиянською і суперечить духові Євангелія". Я переконаний, що саме всепрощення і постійне прагнення до діалогу здатне активізувати наші відносини.

Ми усвідомлюємо величезну роль, яку в налагодженні нових стосунків між поляками і українцями відіграла позиція польської інтелігенції, української діаспори. Ми не забуваємо послання, скерованого до народів Центрально-Східної Європи від I з'їзду "Солідарності", керованої Лєхом Валенсою, а також діяльності польської демократичної опозиції з пам'ятними словами Яцека Куреня: "без незалежної Польщі немає незалежної України, а без незалежної України немає незалежної Польщі". І символічно, що саме Польща першою у світі визнала незалежність України.

Польща неодноразово демонструвала , що вона є стратегічним партнером для України - за всіма критеріями. Спрощений візовий режим між країнами дозволяє українцям без особливих труднощів їздити до Польщі. А щодо євроінтеграції України, то тут Польща докладає навіть більше зусиль, ніж нинішня українська влада. І велику роль тут відіграє польський лідер Олександр Кваснєвський.

(В.П.) 4. Ви є прихильником швидкого виводу українських військ з Іраку, так думають і більшість українців. Чи відомо, чому ці війська там? Багато українців в Америці вважають, що це драматична спроба Кучми врятувати себе - задобрення скомпрометованого президента перед Білим Домом.

(В.Ю.) Ми за жорстку боротьбу з тероризмом, за забезпечення стабільності в Іраку, але ми не готові платити за встановлення демократії в Іраку втратою демократії в Україні. Не можна залишати наших військових в Іраку для забезпечення "індульгенції" діючій в Україні владі за її антидемократичні дії.

Наша позиція стосовно виведення українського контингенту з Іраку базується на змінах, які відбулись останнім часом в цій країні. Ми будемо виводити наш контингент, але без авралу, узгоджуючи наші дії зі стратегічними партнерами та новим Урядом Іраку.

ІІІ. Україна, родина

(В.П.) 1. Оскільки ми зачепили американську тему, давайте порушимо особисті питання. Політичні противники не втомлюються дискредитовувати Вашу дружину - Катерину Ющенко-Чумаченко. Через її народження в Чикаго, навчання в Америці та велику кар'єру називають її...шпигункою, яка має завдання Вами керувати. Вдається керувати?

(В.Ю.) (Сміється). Будь-яка жінка, навіть найсильніша, якщо має на руках трьох маленьких дітей, може перейматися лише хатніми клопотами - на інше не вистачить ані сил, ані часу. У мене чудова дружина, вона дійсно берегиня нашого дому, де є прекрасна родинна атмосфера, де я можу відпочити і забути про політику.

Моя сім'я стала для мене великою опорою, коли я захворів. Катерина з семимісячним Тарасиком не відходили від мене у австрійській клініці. Сам Тарасик, того не усвідомлюючи, підтримував мене своєю присутністю і добрим гумором- в лікарні у нього прорізався перший зуб, він почав сідати. Я дякую Богу і ціную кожну хвилину спілкування зі своїми дітьми, мамою і дружиною.

Foto: www.razom.org.ua В.Ющенко з мамою Варварою, дружиною Катериною (нар. в Чикаґо, США), та з дітьми: п'ятилітньою Софією, на рік молодшою Христиною, і 9-місячним Тарасом (на руках своєї мами), разом з дітьми від першого шлюбу, 23-літньою Ліною і 21-літнім Андрієм.

(В.П.) 2. Чи могли б Ви розповісти щось про свою родину та родину дружини? Про ваших родичів? Про дітей? Якою є Ваша родина?

(В.Ю.) Мій батько для мене герой, він- мій головний вчитель. У роки Великої Вітчизняної він воював, у перші дні війни пораненим потрапив у фашистський полон. Сім разів тікав з німецьких концтаборів, останній раз - з Освенціму. Дивом залишився живий. Після війни все життя вчителював у сільській школі. Мати також була вчителькою. Коли батько помер, мама категорично відмовилась їхати до Києва- і досі живе в нашій рідній Хоружівці. Правда, зараз вже 2 місяці мама у лікарні- надивилася українського телебачення , перехвилювалася за мене й перенесла інсульт. Ми всі дуже хвилюємося за неї.

У батьків моєї дружини доля теж була нелегкою. Моїй тещі Софії Юхимівні було лише 15, коли німці погнали її з України як остарбайтера на примусові роботи до Німеччини. Там вона зустрілася з майбутнім чоловіком, котрий солдатом Червоної Армії в роки Другої світової війни потрапив у фашистський полон і був вивезений у концтабір. 1945-го вони одружилися й дуже хотіли повернутися в Україну, але в Михайла Андрійовича виявили важку форму туберкульозу. Батьки Каті на запрошення церковної громади переїхали до США, батько все життя працював електриком у маленькому містечку й завжди мріяв повернутися в Україну. Він похований у Києві.

Я - щасливий батько п'ятьох дітей і онуку. Старша донька Віталіна уже має сім'ю, зараз чекає другу дитину. Старший син Андрійко - студент. Молодші дівчатка - Софійка та Христинка - зараз найбільші мамині помічниці, допомагають бавити Тарасика. Часу для сім`ї в мене катастрофічно не вистачає, але усі свята і дні народження ми справляємо обов'язково разом.

Foto: www.razom.org.ua Кандидат у президенти на могилі батька Андрія Ющенка, який був в'язним КЛ Авшвітс та інших концентраційних таборів.

(В.П.) 3. Чи як президент Ви будете розслідувати справу Гонгадзе та інших представників опозиції, а також справу плівок Миколи Мельниченка?

(В.Ю.) Розкриття справи Гонгадзе - справа честі для української влади, бо сьогодні це- незданий владою іспит на демократію. Я переконаний, що рано чи пізно суспільство дізнається правду про вбивство Георгія, а всі замовники і виконавці цього злочину будуть покарані. Аби розкрити цю справу, Україні потрібно чесний суд і чесні правоохоронні органи. Моїм найбільшим завданням стане наведення порядку в цих сферах.

Лиш після того, як ми впорядкуємо наші суди та силові структури, можна буде говорити про незалежні розслідування, у тому числі "касетного скандалу" та зникнення Георгія Гонгадзе. Зробити це, зберігаючи нинішню владу - неможливо.

(В.П.) 4. Що б Ви сказали тим українцям в світі, які хочуть гордитися Україною не лише через те, що вона 13 років незалежна, але мріють про те, щоб Україна були "місцем для життя"?

(В.Ю.) Я сказав би їм, що мрії збуваються. Звісно, потрібна велика робота, об'єднання зусиль всіх, хто вболіває за нашу Батьківщину. Ми обрали свій шлях і пройдемо його до кінця.

Вірю, в наш народ. Знаю, що треба зробити для процвітання України. Впевнений: ми подолаємо найскладніші перепони та побудуємо демократичну, сильну та успішну країну.

Дуже дякую за розмову.

Розмовляв: Вaлдeмaр Пясецький, Нью-Йорк - Київ