BRAMA, May 18, 2004, 3:00 pm ET
Press Release
Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко надіслав лист-співчуття на адресу Наталії Дзюбенко-Мейс у зв'язку із смертю її чоловіка - відомого науковця та історика професора Джеймса Мейса.
"З глибоким сумом і скорботою дізнався про трагічну звістку - смерть видатного українського національного діяча професора Джеймса Мейса", - йдеться у листі Костянтина Грищенка.
"Неможливо осягнути біль і значення цієї втрати для нашої держави. В особі Джеймса Мейса Україна знайшла не лише визначного дослідника власної історії, а й вірного сина, який пройнявши серцем страждання українців, став часткою Української нації.
Ми, українські дипломати, схиляємо чоло перед пам'яттю Людини, яка зробила неоціненний внесок у поширення у світі правди про трагедію Голодомору в Україні. Нам ще належить гідно і справедливо оцінити колосальну місію Джеймса Мейса, котрий, мов провісник вищої справедливості, будив світ, аби нарешті пробудити нашу націю. Віднині і назавжди ім'я Джеймса Мейса закарбоване на скрижалях української пам'яті та історії", - зазначається у листі Глави зовнішньополітичного відомства України.
СЛОВО СПІВЧУТТЯ
"Кожна душа - дорогоцінна, й кожна душа, несправедливо та передчасно позбавлена життя, заслуговує, щоб про неї пам'ятали".
Ці слова відомий історик і політолог Джеймс Мейс сказав про кожного безвинно померлого українця, який став жертвою Голодомору 1932-1933 років, організованого сталінський тоталітарним режимом. Такі слова ми нині говоримо і про самого Джеймса Мейса, який передчасно пішов від нас на 52-му році.
Хто для України буй Джеймс Мсйс?
Це Людина, завдяки дослідженням якої світ дізнався про трагедію Голодомору 1932-1933 років, саме завдяки йому спроби навіки замовчати і поховати у плині історичного часу правду про голодомор виявилися марними. Він очолював комісію Конгресу США, що вивчала причини організованого тотального винищення мільйонів хліборобів, за результатами роботи якої Конгрес США у 1988 році офіційно визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Він вклав душу в кожний досліджуваний архівний документ, у кожне свідчення постраждалих, які ретельно збирав і опрацьовував багато років; Тому і не здаються дивними слова слова, сказані ним після запрошення ь Україну: "Для мене це було повернення додому".
Сотні свідчень і матеріалів, зібраних істориком, увійшли до багатотомної Білої книги про найкривавішу сторінку історії українського народу. І сьогодні ми можемо із впевненістю твердити, що перші слова правди про Голодомор Джеймса Мейса відіграли помітну роль у національному відродженні України. У своїх численних наукових студіях історик намагався довести, що досвід цієї трагедії повинен сьогодні керувати почуттями та діяльністю українського народу на шляху до миру та злагоди.
На початку 90-х років Джеймс Мейс переїхав жити і працювати в Україну із Сполучених Штатів Америки. Працюючи на кафедрі політологи у Києві-Могилянській академії, редагуючи англомовні версії газети "День" та журналу "Політична думка" і просто спілкуючись із нашими співвітчизниками, він навчився розуміти Україну так, як, мабуть, мало хто із нас з вами. В одній із своїх статей він писав: "Я не народився українцем, але, здається, цей народ мене прийняв, і я разом з ним намагаюся зробити внесок у нашу національну культуру, через неї - у світову культуру й через неї - до загальної спадщини людства". Відданість Джеймса Мейса Україні, його любов до нашого народу служать прикладом для всіх нас.
Хай світла пам'ять про нього залишиться назавжди у наших серцях!
Геннадій УДОВЕНКО,
Голова Комітету Верховної Ради України
з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин
|