BRAMA, May 5, 2004, 9:00 am ET
Press Release
Президент України називає українську книжку не конкурентноздатною…
Рішення Національної Ради від 14 квітня про переведення загальнонаціональних телеканалів на українську мову надалі залишається актуальною темою. І навіть на рівні найвищих державних посадовців України. У тому числі й Президент України не обминув цієї проблеми на прес-конференції 28 квітня. Він заявив, що у нього у розпорядженні є юридичний висновок про неконституційність рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення про українське мовлення на телеканалах і радіо.
Ця заява Глави держави викликала здивування української інтелектуальної еліти з багатьох точок зору. Зокрема, такі висловлювання Л. Кучми - це яскравий приклад так званого радянського підходу до питань права, за що мають претензії до України представники європейських структур. Адже ж відповідно до чинного українського законодавства в Україні лише Конституційний суд має право давати висновки, що відповідає Основаному Закону. І цей орган судової влади ще 14 грудня 1999 року постановив, що у публічних сферах суспільного життя, до яких, звичайно, відносяться загальнодержавні засоби масової інформації має використовуватися українська мова як державна. Окрім цього, виникає тривожне запитання, хто в Україні є вищим від Конституційного суду органом, що може давати конституційні висновки?
А ще більшу тривогу викликає запитання, чи знайдеться у Європі хоче би ще один глава держави, який буде доказувати, що застосування на 13 році незалежності державної мови у державі - це революція. "Слухайте, шановні, сказав Л. Кучма, не треба революцій! Не можна руба: сьогодні частина каналів давали матеріали російською мовою, а завтра всі українською. Мельтишити (на жаль, цього слова я так і не знайшов у жодному словнику) буде екран". Він зауважив, що подібні рішення не сприяють розвитку і популяризації української мови, адже "величезна кількість" населення України, особливо на Сході і в Криму "розмовляє і думає російською мовою". "Ми - Україна, ми - український народ і з усіма треба вести діалог, щоб вони відчували себе українським народом, а не бажали кудись тіканути".
Важко з тим погодитися, бо нині мільйони українців тікають з України не із-за мови, а із-за матеріально стану.
"Я був би радий, продовжив діалог з пресою Л. Кучма, - якби завтра всі прокинулися і заговорили українською мовою. Однак величезна кількість населення, на Сході, в Криму, думає і говорить російською мовою. Чому ми повинні насилувати, особливо старше покоління?!".
Кучма запропонував "поступово" вживати заходів, щоб у людей виникало бажання сказати: "українська мова - моя мова". А як на практиці вживаються ці "заходи" я хотів би проілюструвати на конкретному прикладі. Нещодавно я опинився у ситуації, де доводилося спілкуватися з людьми різного віку та різних соціальних прошарків. І ніхто зі старших віком людей не сказав, що мене не розуміє тощо. Куди складніша ситуація з представниками молодого покоління. Вони вперто балакали тільки по російські. На моє запитання - чому? Одні відповідали, що вони не задумаються над цієї проблемою і вона їм правду кажучи байдужа.
А ось один з 18 річних юнаків - Максим, студент однієї з технічних вищих шкіл Києва каже, що він хотів би добре оволодіти українською мовою, однак при російськомовному оточенні школа не забезпечить доброго знання мови. І ось, коли б українське телебачення було українським, то не було б таких проблем, які є нині.
І як раз на цій проблемі наголошує у відритому листі до Президента України заступник голови Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко. Причиною для написання Президентові відкритого листа стали його заяви про те, що рішення Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення, спрямоване на виконання законодавства про мову теле- і радіопрограм та передач, - "неконституційне і має бути приведене до Основного Закону".
І це не є лише окрема думка одного з членів Ради. Національна Рада України з питань телебачення та радіомовлення 28 квітня розглянула питання про можливість відкласти до кінця року термін запровадження прийнятих нею 14 квітня ц.р. "Рекомендацій щодо визначення мови програм і передач у програмних концепціях телерадіоорганізацій, які ведуть мовлення на території України або претендують на отримання ліцензії". Рішення з цього приводу не прийнято.
Розгляд цього питання був спровокований "тиском лінивих телерадіокомпаній, які, замість виробництва власних програм, віддають перевагу дешевим зарубіжним програмам і шкодують коштів на адаптацію їх відповідно до потреб українського глядача і слухача".
Питання мови на українському телебаченні та радіо (тут йдеться лише про FM станції) - це далеко не єдине проблемне питання в українському інформаційному просторі. На президентській прес-конференції була цікава полеміка між Президентом та окремими журналістами з приводу української книжки. На цю проблему Президент України також має свій погляд.
Журналісти наголошуючи, що нині в Україні українська книжка у двічі дорожча, ніж російська і остання витіснила українську книжку з ринку, поцікавилися чи, бува, після вступу до Єдиного економічного простору, не готується нова інтеграція - вступ у єдиний духовний євроазійський простір. На це запитання Л. Кучма відповів іншим запитанням: "А якщо до Європейського союзу вступити, то ви не боїтесь, що європейська книжка затисне українську"? І тут же наголосив, що у плані захисту національного книговидання усе залежить від держави, від механізмів.
І держава начебто у цьому плані багато робить. "Я не знаю, - продовжив відповідь на тему української книжки Президент України, - може я не зрозумів, але у Харкові був книжковий ярмарок. Я там чув, що різко збільшилась українська книжка. І ви знаєте, що відповідний закон ми прийняли, кілька разів Президент звертався до парламенту щодо надання відповідних пільг книговидавництву.
І останнє, треба, щоб література була така, яку б хотіли купувати українці. Ви ж розумієте, що тільки попит породжує виробництво чи випуск книг, а на полиці ніхто ж не випускатиме тих книг, які ніхто купувати не буде. Це ринок".
І коли духовну сферу пускається на ринок, то стає страшно за майбутнє, бо ринок, без залучення державної підтримки, ніколи не сприятиме формуванню високої духовності. Тим паче так дефіцитного нині українського мислення.
Журналісти вступаючи у суперечку з Президентом зауважили йому, що причини нинішнього стану з українським книговидання у тому, що масово з Росії завозиться дешевша, російська книжка. Однак для Леоніда Кучми це не аргумент. "Якщо з Росії завозять цікаві книжки, ну що ж зробиш". Далі він розвинув цю тему: "Я чув виступ фантаста українського, але він на російській мові тільки розмовляє і пише на російській мові, ну що з нього, треба переводити його на українську мову, бо він українець за походженням. Ну, історія така, люди добрі, історія така. Не треба ламати історію. Треба до неї ставитися на ви і рухатись".
Звичайно, що історії змінити не можна, але розуміючи причини тих чи інших явищ у минулому можна відповідним чином формувати сучасну політику. Цього, на жаль, не робиться, про що свідчать твердження Л. Кучми, що "забезпечити виконання телерадіоорганізаціями вимог мовного законодавства у частині трансляції телерадіопрограм державною мовою" є неконституційним, що українська книжка є не конкурентноздатною.
І це виявляється не кінець патологій у розумінні владними мужами національної культури. Так само кричущою є проблема української пісні, а точніше її присутності на FM станціях, які найчастіше слухає молодь. Загалу цей феномен пояснюється тим, що українська пісня в Україні є не конкурентноздатною. А від українських виконавців за вхід на ці станції вимагають їх власники (як правило це вже приватні станції) шалених грошей. Таких грошей у нас на має, каже один з провідних українських співаків Павло Зібров. За його словами, українські співаки та композитори готують велику політичну акцію, щоб зупинити цю патологію.
Про рівень цієї дикості у минулому році розповідала на хвилях радіо "Культура" одна із українських співачок: Коли я пропоную українську пісню, то мої продюсери мені відразу кажуть, що вона не конкурентна, а коли я пропоную той самий текст по російськи чи по гебрайськи, то мені кажуть, що пісня тягне на шлягер.
Думаю, що коментарі тут зайві…
Мирослав Левицький
|
![[BRAMA Client Websites]](http://www.brama.com/banners/miniads5.gif){kind=small}
Foto I
