BRAMA, Mar 26, 2004, 5:00 pm ET
Press Release
Річниці атомних катастроф на Три Майл Айленд та Чорнобильській АЕС
нагадують про небезпеку використання атомної енергії
та вказують на необхідніть до переходу використання
альтернативних джерел енергії
26 берзеня 2004р.
Такома Парк, Меріленд; Рівне, Україна 28 березня є 25 річницею аварії на атомній станції Три Майл Айленд, яка відбулася у 1979 році біля міста Харизбург, Пенсільванія. 26 квітня виповнюється 18 років з того часу як у 1986 року відбулася аварія на Чорнобильській атомній електростанції у місті Славутич, Україна.
Аварія на Три Майл Айленд
Вранці 28 березня 1979 року реактор №2 атомної станції Три Майл Айленд біля міста Харизбург, штат Пенсільванія, раптово перегрівся, і на протязі наступних 30 хвилин третя частина ядра реактору повністю розплавилася. Корпус реактору було зруйновано, і в результаті велика кількість радіоактивних матеріалів потрапила безпосередньо у навколишнє середовище. На протязі наступного тижня після аварії вчені намагалися зупинити подальшу руйнацію ядра реактора, офіційні джерела намагалися заспокоїти суспільство і більш ніж стотисячне населення цього регіону. Відмова обладнання, людський фактор та пагана вдача ніби змовились для того щоб вразити населення цієї країни.
Реактор №2 було збудовано приблизно за 700 мільонів американських доларів. Він був у експлуатації всього 90 днів, або 1/120 частину свого повного теоретичного терміну роботи, як трапилася аварія у березні 1979 року. Один мільярд доларів було витрачено для того щоб викачати залишки ядерного пального з реактору. Три місяці роботи і виробництва електроенергії на другому реакторі Три Майл Айленд коштували близько 2 мільярдів доларів, що були витрачені на підготовку до будівництва та саме будівництво реактора, або більше ніж 10.6 мільонів доларів за кожен день роботи станції, коли реактор виробляв елекроенергію. Вищезгадані витрати не включають кошти на зняття реактору з експлуатації та повернення території станції у народно-господарське використання.
Ця катастрофа була початком кінця подальшого розвитку атомної енергетики у Сполучених Штатах. З того часу не було розпочато жодного будівництва нових атомних реакторів, крім того, було скасовано замовлення на будівництво запланованих з 1974 по 1979 роки нових атомних об’єктів. Хоча більшість станцій, будівництво яких було замовлено до 1974 року продовжували будуватись і у 1979 році, а потім були введені в експлуатацію, все ж більше ніж половина працюючих атомних реакторів були закриті на протязі наступних 25 років.
Невипадково, що після зупинки розвитку атомної енергетики після аварії на Три Майл Айленд, розпочався швидкий розвиток так званих стійких технологій, що включають в себе технології по збереженню енергії та використанню енергії з альтернативних джерел. За минулі три десятиріччя за рахунок енергоефективності у США зберігається щорічно 39 квадрільонів (1 000 000 000 000 000 000 000 000) британських теплових одиниць, або 40% щорічного використання енергії США. Це вносить більше коштів у американську економіку та у збереження навколишнього середовища ніж використання любого іншого джерела енергії. Стійкі технології зберегли більше енергії ніж було вироблено атомною енергетикою або енергієї що була добута з нафти, природного газу та вугілля. На додаток, кількість енергії добутої з відновлювальних джерел нараховує 8% загального виробництва енергії країною, а такі технології як використання енергії вітру, біопалива, енергії фотогальванічних елементів є одними з найбільш бурхливо розвиваючихся галузей енергопостачання. Наприклад, за останні п’ять років, частка використання вітрової енергії зросла на 28%. Частка етанолу становить 30% у американському пальному, а глобальне використання фотогальванічних елементів зросло на 34% цього року.
Аварія на Чорнобильській атомній станції
Подібною до аварії на Три Майл Айленд є катастрофа на Чорнобилькій атомній електростанції у 1986 році, яка була результатом помилки у проекті реактора, що в свою чергу обслуговувався некваліфікованим персоналом, без належних заходів безпеки.
Аварія на ректорі №4 розпочалася вранці 26 квітня 1986 року. Через 7 секунд, після того як обслуговуючий персонал активував автоматичну систему зупинки роботи реактора, що повинна була вимкнути реактор через 20 секунд після початку аварії, виникла вибухова хвиля. Послідуючі хімічні реакції та ряд вибухів ними спричинений були настільки потужними, що вони зруйнували бетонну плиту верхньої частини реактора. Недоліки проекту у системі охолодження електростанції імовірно викликали вибухову хвилю, яка призвела до руйнування реактора.
Хоча не існує спільної думки щодо кількості смертей пов’язаних з катастрофою на ЧАЕС або кількості їх в майбутньому, багаточисельні дослідження та доповіді називають цифри у десятки тисяч жертв. Відповідно до доповіді університету Уельсу з посиланням на департамент енергетики США, приблизно 39.000 людей у всьому світі помруть від раку, який розвився внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Приблизно три мільони дітей потребують лікування, а 3.5 мільонів людей проживають на українській території, забрудненій радіонуклідами. Вроджені дефекти та проблеми росту у дітей зросли на 230% в Україні, а приблизно 380.000 дітей мають такі хвороби як лейкемія, проблеми з щитовидною залозою та анемію.
Україна потерпіла збитків на суму більш ніж 140 мільярдів американських доларів внаслідок Чорнобильської катастрофи. Український уряд вже витратив приблизно 5 мільярдів доларів на ліквідацію негативних наслідків цієї катастрофи.
Найбільш серьозні наслідки у здоров’ї 7.1 мільйонів людей що постраждали від катастрофи ще очікуються.
Незважаючи на той факт що все більше і більше країн світу відмовляються від побудови нових атомних реакторів, уряд України продовжую ядерну експансію. Найкращим прикладом цього є намагання уряду України за будь-що знайти гроші іноземних донорів для завершення будівництва двох блоків на Хмельницькій та Рівненській атомних станціях, що відомий під назвою “проект ХАЕС2/РАЕС4”.
Як і США, Україна має великий потенціал до використання енергії з відновлювальних джерел, які можуть слугувати як альтернатива розвитку атомної індустрії. Зараз Україна виробляє приблизно 2% своєї енергії завдяки використанню альтернативних джерел. Вітрова та сонячна енергетика, енергія з біогазу та гідроенергетика відповідно підрахунків повинні бути достатніми для забезпечення енергетичних потреб країни. Наприклад, якщо 2.700 км. кв. мілководдя Чорного та Азовського морів використати для встановлення вітрових турбін, то це забезпечить всі потреби України в електроенергії.
Як дві з найбільш великих катастроф в історії атомної індустрії, ці катастрофи-близнюки є нагадуванням про небезпеку атомної енергетики та необхідність як для України так і для Сполучених Штатів розвивати більш безпечні, чистіші та доступніші технології стійкого розвитку та альтернативних джерел енергії.
Українсько-Американська Екологічна Асоціація - це міжнародна сітка наукових та бізнес інституцій, а також неурядових і урядових організацій обох країн, що об’єдналися для підтримки спільних зусиль у збереженні навколишнього середовища України та Сполучених Штатів Америки.
Джерела: Український парламент, Прем’єр міністр України, Міністерство енергетики та ядерної безпеки України, Міністерство охорони здоров’я України, інформаційний відділ департаменту енергетики США, Три Майл Айленд Алерт, Альянс за збереження енергії, Американські ради за енерго-ефективну економіку, Американська асоціація вітрової енергетики, Асоціація відновлюваного пального, SolarBuzz.com
УКРАЇНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ
8606 Greenwood Avenue, офіс №2, Такома Парк, Меріленд, 20912 США, тел. (301) 588-4741
вул. Струтинскьої 11/18, Рівне, Україна 33003
Контактні особи: Кен Боссонг, Тарас Личук: (301) 588-4741
ua_ea@yahoo.com
|
![[BRAMA Client Websites]](http://www.brama.com/banners/miniads15.gif){kind=small}
Foto I
