BRAMA, Feb 15, 2004, 10:00 am ET
Press Release
Танковий ансамбль "Тризуб" в Сіднеї
Вражіння з концерту і розмова з Сергієм Макаровим
— Марічка Галабурда-Чигрин
Танкова група "Тризуб" з Калґарі - Канада
|
Tанковий ансамбль "Тризуб" із 1974 року плекає танцювальне мистецтво між молодю в канадському місті Калґарі.
- "У числі 35-ти танцюристів, переважно студіююча молодь, яка із любов'ю і запально до своєї української спадщини, вивчає народні танці, проводячи 3 рази в тиждень репитиції й то по 5 годин," - так мені розповідав хореограф, художний керівник ансамблю СЕРГІЙ МАКАРОВ.
З ліва на право стоять - Юрко Сивак, Софія Кульчицька, Мірко Ґутей, Наталка Таранець, Марічка Галабурда-Чигрин,
Славко Сивак
|
Зустріч із визначною, цікавою особою відбулася зовсім несподівано у моїй хаті два дні після концерту в Сіднеї (5.2.2004р), завдяки панства Лізи і Юрка Сивак, які забрали його з готелю, де він перебував. Я ніяк не розумію чому, в нашому завжди гостинному українському Сіднеї, передова особа ансамблю попала до готелю, а не до якоїсь української родини...
Вільне, невимушене спілкування у тзв. родинному колі, було плідне, бо, як твердив Сергій Макаров: ..." досі в Австралії мені ніхто нічого на тему концертів не казав".
Сергій Макаров і Марічка Галабурда-Чигрин
|
А я, суворо критична, коли мова про збереження чистоти стилю українських танків і строїв, говорила визначному майстрові те, що думала, не жаліючи його... ( скільки в нас спільних друзів і знайомих в Україні!!) А Сергій, як справжний джентелмен, не ображався, а сприймав все сказане і слідуючого дня ми знов зустрілися аби продовжити "недоказане". Казав, що творче спілкування, обмін думками, ідеями - корисне!
Мені здається, на підставі численних розмов з сіднейськими й глядачами з інших міст Австралії, що концерт ансамблю "Тризуб" не оправдав надій багатьох глядачів. Я шукала "обличчя" колективу й прийшла до висновку, що Сергій Макаров у своїй хореографії сплів у вінок суміш клясичного балєту і народних танцевих кроків, з великою дозою впливу західнього балєту...
Ми надіялися побачити традиційний "Привіт" чи "Аркан", "На Івана Купала", "Козацьку суїту" (з списами) хай з репертуару ансамблю імені Павла Вірського, в якому Макаров був довголітним танцюристом-солістом, як до речі був ним і його рідний брат. А ми побачили українські народні танки, які були сильно сполучені із клясичним балетним стилем.
Танкова група "Тризуб" з Калґарі - Канада
|
Так, були в програмі концерту нові танці, нова музика ( чудесні композиції львівського композитора Євгена Досенка), нові, пишні і дуже дорогі строї чи костюми, барвисті, ориґінальні, сценічно дуже ефективні, але, як на мене, не традиційні. Я чудь не загризла Сергія за деякі строї, - зокрема в танку "Тропотянка", де перемагали віолетові кольори...І хоч фіолетовий кольор мій улюблений, то строї ці мене страшенно дратували.
Треба підчеркнути, що вирізнялися жіночі вінки. В кожному танці вони були надзвичайно чудесні, абсолютно пишні. Я таких перед тим не бачила ніколи, ні в діяспорі, ні в Україні. А що бачила не одну танкову групу, з ансамблем імені Павла Вірського включно - відомо читачам газети. Не мала би нічого проти того мати в своїй народній ґардеробі такий пишний "макарівський" вінок! Полтавські і гуцульські строї були чудові...
І ще треба признати, що у танках була і ґрація рухів і гарне сценічне викінчення, але...постійно підчас концерту мені увиджався клясичний балєт, було багато сентетики...Чомусь я журилася, що такі іновації в танках і строях можуть зближити їх до будь якого слов'янського народу...
Сергій Макаров відразу зареаґував на такі мої спостереження чи може і закиди. Він твердив, що:...
- " Коли вивчаємо історію культури народу чи історію мистецтва з чого починаємо? З історії. Я вивчав народне мистецтво нашого народу. Але, мистецтво міняється - впливи модерного, зокрема західного світу, започаткували зміни в мистецтві. Ті зміни приходять повільно, і народ, або мистець пристосовує їх до свого вподобання. Нагалошую на тому, що мистець творить свідомо. Мистець підписує свій твір. Це, що ви бачили на сцені мало мою печатку.
З ліва на право стоять - Ліза Сивак, Євген і Світляна Іваненко з Запоріжжя, Марічка Галабурда-Чигрин, Сергій Макаров, Юрко Сивак
|
Кожний постановник має свої власні поняття в роботі. Танець - це зліт емоцій. Це виплеск духовної енергії. Це і фантазія мистця. У кожного мистця є своя заповітна мрія. Я хотів би, щоби ми вміли цінити те, що маємо, щастя життя, тобто любов й це я хотів показати у першій частині програми у "Зимовій казці". Так, казка вже і не так відходить від фолькльору...Не такі ми, українці, вже бідні аби показати себе геть гіршими від інших народів, зокрема коли мова про те, що виступаємо перед чужинцями,( та і для своїх). Нам треба показати високу культуру, щоби наші танки були на рівні інших народних танків світу! Не легко було добитися того, щоб молоді люди, четверте а то п'яте покоління українців Канади, досягли того, що ми поставили...
- Ви хотіли бачити акробатичні стрибки? В нас в ансамблі різні програми з вами названими танцями, а мені хотілося поставити оцю "Зимову казку" в Австралії...
- "А уривок з танцю чи суїти "На Івана Купала" був в програмі. Це перед останний дівочий танець з вінками. Там же і традиційні рухи...вінки. Правда за 4 хвилини не можна показати всього з чудесної традиції свята "На Івана Купала", з киданням вінків в річку..."
Марічко! Фолькльор - це невичерпна криниця з цілющою водою, це не музейний експонат, а жива сучасність! І тому творю нові композиції. Вони займають місце, між клясичними й народними танцями. Вони тзв. характеристичні танці."
Без сумніву це цікаві думки, неменш цікавого, елеґантного майстра танку.
Танкова група "Тризуб" з Калґарі - Канада
|
Що до строїв - костюмів Сергій Макаров твердив, що проєктували їх відомі знавці народного побуту в Україні.
- А я думаю, що деякі строї просто - вимушена стилізація, - закидивала я знов і знов...
- Ходив я по музеях в Україні і бачив сорочки вишиті суто віолетовим чи синім кольором. Ну, можна сказати, що костюми може не точно, як в народі бувало і що ми показуємо музейний варянт. Цього не можу сказати, і мабуть цього і не треба робити.
А вінки - це мій проєкт...
І ще Сергій Макаров наголосив на тому, що треба пам'ятати, що "Тризуб" - це аматорський колектив, не професійний. - "Я з ансамблем "Тризуб" працюю від березня 2000 року. Сам приїзд наш до Австралії є доказом того, що є віра в мене і в танцюристів, в нашу перспективу, що ми зможемо себе показати ще кращими в інших країнах світу, з Україною включно.
Марічкa Галабурда-Чигрин і Мірко Ґутей
|
Що й казати! Можна годитися або не погоджуватися з думками майстра танку. Важне, що ми побачили на сцені щось інше до чого привикла зокрема консервативно настроєна українська сіднейська публіка, яка з початку концерту дещо стриманими оплесками приймала танцюристів. Гучні оваційні оплески появилися підчас "Гопака"!
Один бельгієць, фламандець й його жінка, яких по концерті ансамблю "Тризуб" мені представив Андрій Безкоровайний, твердили, що "концерт був надзвичайний, що їм дуже подобалося побачене!". Це добре - це оцінка чужинця, якого я ніколи перед тим не бачила, а якому або подобається побачене на сцені або не подобається! Він не розуміється на чистоті танців чи костюмів, він оцінює те, що він бачить на сцені!
А наші сіднейські, адельайдські, мельбурнські і пертські танцюристи не мають чого соромитися перед канадійцями! Слава і честь вам всім!
Сергій Макаров провів в середу 4.2.ц.р. в Домі Молоді з понад сто танцюристами сіднейських танкових ансамблів "Веселка" та "Заграва" творчу зустріч ( воркшоп). Він відразу запримітив наших здібних танцюристів та навіть виіменував їх - Олесь Дехніч, Гриць Гузій, Славко Сивак , - щоби назвати лише кількох...
Танкова група "Тризуб" з Калґарі - Канада
|
Атракцією концерту "Тризуба" були музики Мірко Ґутей ( акордейон) та Пол Врайт
(скрипка) з Перту (Австралія), які виконали 6 творів. Публіка оваційно сприймала їх гру, зокрема композицію Арама Хатшатуріяна "Танець шаблів ", "Верховино, світку ти наш" та "Жайворонок" - композитора Дініцу...Що ж вибрав Мірко собі прекрасного віртуоза скрипаля за партнера. Музики мають поїхати в концертове турне до Европи.
І врешті треба ствердити, що добре, що до Австралії приїжджають українські ансамблі зі світу. Наша молодь спілкувалася, хай і по англійськи, обмінювалася творчими думками, своїм досвідом і це також позитивне явище! Завжди можна чогось навчитися один в другого!
Ансамбль "Тризуб" завдячує свій приїзд до Австралії Михайлові Дощакові, який від кількох років живе в Калґарі, а привіз ансамбль "додому", в Австралію, де він родився, жив і танцював в танковій групі "Розтяжка" в Перті. Він син, моєї приятельки, співачки Зірки Менцінської-Дощак та пана Михайла - відомого громадського діяча!
Лишилося побажати всім танцюристам ансамблю "Тризуб" та Сергієві Макаровому багато творчих успіхів! Хай вам щастить!
Танкова група "Тризуб" з Калґарі - Канада
|
|
![[BRAMA Client Websites]](http://www.brama.com/banners/miniads16.gif){kind=small}
Foto I
