BRAMA, Dec 1, 2003, 9:00 am ET
Press Release
Новини з України
1.12.03 № 240
АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
В ІНТЕРВ'Ю, ОПУБЛІКОВАНОМУ 29 ЛИСТОПАДА В ГАЗЕТІ "ФАКТЬІ И КОММЕНТАРИИ", ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ЛЕОНІД КУЧМА ПРОАНАЛІЗУВАВ ШИРОКЕ КОЛО ПИТАНЬ ВНУТРІШНЬОГО І МІЖНАРОДНОГО ЖИТТЯ
КИЇВ, 29 листопада.
Президент України Леонід Кучма, відповідаючи на запитання кореспондента газети про хід Конституційної реформи в Україні, заявив:
Суть реформи (принаймні, так я її бачу) в двох речах. У створенні відповідального уряду. Про це я говорив багато разів, не хочу повторюватися. Друге - в необхідності встановити такий порядок, щоб ні президент, ні парламент не могли "давити" одне одного. Тобто встановити розумну рівновагу політичних сил, яка б змусила президента і парламент співпрацювати. Підкреслюю - змусила. Не можна писати конституцію під "доброго царя", або під "хороший парламент". Я знаю, багато хто сподівається чи то на те, що "ось виберемо хорошого президента, і все піде на лад". Або що "виберемо хороший парламент, і все буде гаразд". Не вийде! Влада не повинна бути зосереджена лише в одному органі, одна гілка влади має урівноважувати іншу.
Ось чому я, як і раніше, вважаю, що за президентом мають залишитися значні повноваження, а в одному важливому пункті їх потрібно розширити. Як ви здогадуєтеся, я маю на увазі право президента розпускати парламент у трьох, чітко визначених законом, випадках. Але нарівні з цим, я переконаний - треба передати уряду і парламенту частину повноважень президента. І річ не в тому, назвемо ми республіку "парламентсько-президентською" чи "президентсько-парламентською". Важливим є існування балансу сил, який би не давав змоги учасникам політичного процесу взяти гору одне над одним і змушував їх домовлятися. У цьому суть ефективної політичної системи. А як точно поділити повноваження, то тут можуть бути різні рішення. Я пропонував, як ви знаєте, одне рішення. Зараз парламент прийшов до дещо іншого. Я, як і раніше, вважаю, що мій варіант був кращим. Але підтримую "проект-292". Той проект, за направлення якого до Конституційного суду поставили підписи 292 депутата.
На думку Президента, цей проект має шанс бути ухваленим.
Дивіться, - сказав Леонід Кучма, - хто сьогодні в парламенті прямо виступає проти реформи? Майже немає таких. Парламентська більшість реформу підтримує, ліві партії, загалом, також. І в правій опозиції, БЮТ, "Нашій Україні" також, я думаю, є чимало прихильників реформи. Так що більшість у триста голосів створити можна, і навіть із запасом. Я саме за те, щоб отримати такий "запас", тому готовий вести переговори з усіма, шукати прийнятний компроміс.
Правда, наявність у реформи численних прихильників має і свої мінуси. Вони полягають у тому, що різні політичні сили мають різне про неї уявлення. Хтось вважає, що головне в реформі - це максимальне ослаблення президента, перетворення його на слухняну маріонетку. Я з цим рішуче не згодний. Але тут є можливості для компромісу: якщо вони хочуть деякого ослаблення повноважень президента, то тут є можливість погоджуватися. Якщо ж такі люди наполягатимуть, щоб президент перетворився на маріонетку, то вони ризикують тим, що не доб'ються взагалі нічого. Політика є мистецтво досягнення можливого.
Інші незадоволені можливою зміною виборчого закону в зв'язку з політичною реформою. По-людськи, напевно, можна зрозуміти тих, у кого є "свій" округ, в якому їх вже знають, а їм пропонують поринути в політичну боротьбу. Однак не можна йти у велику політику, а займатися лише "своїм" округом. А головне - недієздатним є той парламент, в якому кожен займається часто-густо лише "своїм" округом. Подобається комусь чи ні, але доведеться переходити до партійної системи. Але і тут скажу: той хто вимагає "всього і відразу", ризикує не добитися нічого. Треба уміти йти на компроміси.
Треті сплять і бачать, як би зберегти всі нинішні повноваження президента для того, щоб скористатися ними після перемоги свого кандидата.
А дехто виступає за участь у виборах лише партій, без блоків. І ця точка зору також має свою логіку. Пригадайте, до минулого парламенту прийшов блок соціалістів і селян. І де він зараз? У нинішньому парламенті та сама історія: де зараз блок "За Єду"? З блоками у нас справді не складається... Але треба знайти таку формулу, яка була б прийнятною для всіх. Або, принаймні, для трьохсот депутатів.
До "смертельної межі", або, як зараз люблять говорити на англійський манер, "Deadline", до останнього моменту, коли ще можна проголосувати конституційну реформу, залишилося два тижні. Часу, як бачите, мало, але цілком достатньо.
Ні для кого не секрет, продовжив Леонід Кучма, що є політики, які розраховують діяти так: спочатку добитися такого закону про вибори, який їм потрібен, а потім "завалити" реформу. Я думаю, що коли у них саме такий план, то він не вдасться. Адже той варіант закону про вибори, на якому зараз наполягає опозиція, - це досить-таки спірний варіант. Я вже не кажу про те, що він "чисто" пропорційний, для "мажоритарників" не залишено нічого. Але гірше інше: якщо при цьому буде ухвалено норму, за якою депутата можна виключити з парламенту просто за те, що він, скажімо, не подобається лідеру фракції (а так виходить за нинішнім проектом), тоді навіщо взагалі потрібні депутати? Давайте просто оберемо до парламенту 6 або 8 лідерів фракцій, віддамо їм голоси (стільки, скільки проголосувало за їх список), а більше депутатів і не треба. Я, звичайно, іронізую. Але ж і справді: якщо депутати - це лише "машини для голосування" за вказівкою лідерів фракцій, то незрозуміле, навіщо вони потрібні.
Втім, досягти компромісу, я думаю, можна і тут. Питання в тому, щоб зацікавлені сторони готові були йти на поступки, а не стояли на своєму насмерть. і все ж, при всіх цих труднощах я налаштований оптимістично - реформа буде реалізована.
* * * * *
КИЇВ, 29 листопада.
Президент України Леонід Кучма, відповідаючи на запитання кореспондента газети "Факты и комментарии", дав оцінку останнім подіям у Грузії.
Для мене очевидно, сказав Леонід Кучма, що те, що відбулося, є внутрішньою справою грузинського народу і ніхто не має права втручатися.
Я телефонував після цих подій Шеварднадзе. Це була не політична розмова. Я просто вважав своїм обов'язком поговорити з Едуардом Амвросійовичем, з яким ми багато співпрацювали і
зберегли найкращі людські стосунки.
Щодо нинішньої ситуації в Тбілісі Леонід Кучма сказав:
Якщо оцінювати те, що сталося, і можливий варіант подальшого розвитку подій у Грузії, то я не як Президент, а просто як людина з чималим політичним досвідом можу сказати наступне.
Спочатку нагадаю. Три роки тому Шеварднадзе було обрано Президентом Грузії. Тоді за нього проголосувало більш як півтора мільйона, тобто майже 80 відсотків населення. Сьогодні кілька десятків тисяч чоловік вийшли на вулиці Тбілісі і висловили свою волю: вони хочуть, щоб Президент пішов у відставку. А що про це думали ті, хто на вулиці не вийшов? Не знаю. І ніхто не знає, їх не спитали.
Народ має право змінювати своїх керівників. Це право зафіксоване будь-якою конституцією будь-якої демократичної країни. Але зрозуміло й інше: право змінювати своїх керівників належить народу, а не, так би мовити, "вулиці". І зміна влади має відбуватися за вільно висловленою волею народу. Без маніпуляцій, без втручання ззовні. А в Грузії, як сказав Шеварднадзе, без такого втручання не обійшлося.
Президент України зазначив:
Якби в Грузії не діяли політичні партії, не було свободи опозиційної діяльності, не було виборів, тоді, можливо, слід було б сказати: "У людей не було іншого виходу". Але в Грузії всі ці механізми, як ми знаємо, діяли, нехай і не ідеально. За таких умов, мені здається, кращим конституційний шлях. Він повільніший. Це не всім подобається, особливо молодим політикам. Але він надійніший.
Цими днями відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн СНД. Вона, звичайно, відбулася у Києві, оскільки і Раду міністрів закордонних справ СНД, і Раду глав держав СНД зараз очолюють представники нашої країни. Ви знаєте зміст заяви міністрів, я не повторюватиму його. Хочу лише виділити одну думку: нові керівники Грузії повинні діяти разом з іншими політичними силами.
Я цілком підтримую цю думку. Якщо їм не вдасться налагодити відносини з усіма відповідальними політичними силами Грузії, то боюся, що країна опиниться в дуже важкому становищі. А зараз єдиний шлях і для Грузії, і для будь-якої країни, в якій відбувається зміна влади, - вільні, демократичні вибори. Принцип верховенства права - це непорушний принцип. І громадяни Грузії повинні самі вибрати, кому бути їхнім президентом. А нам залишається лише сподіватися, що вони не помиляться у виборі і віддадуть владу в руки відповідальних людей. Ви ж самі знаєте, скільки лиха вже зазнала ця країна за останні роки. Не дай Бог нікому. Я сподіваюся на краще.
І ще одне. Останні події показали, що процес трансформації в кожній з пострадянських країн іде по-своєму. Він іде повільніше, ніж хотілося б. А підганяти його не можна. Темпи і характер трансформації кожної держави визначаються її конкретними умовами. Там, де відбувається втручання, нехай з кращих міркувань, народ перестає сприймати нові форми як легітимні. З усіма наслідками що звідси випливають.
Що тут довго пояснювати? Ви всі чудово пам'ятаєте, який ентузіазм спочатку викликали перетворення кінця 1980-х років, перший з'їзд народних депутатів СРСР... І куди потім зник весь цей ентузіазм? Канув у небуття разом з СРСР. Чому? Тут багато причин. Головним було сподівання людей на швидкі зміни на краще. Були й інші. Але одна з причин, і на мій погляд, важлива, полягала в тому, що з якогось моменту частина суспільства почала сприймати процес реформ (приватизацію, ваучери, рекомендації Міжнародного валютного фонду) як щось, нав'язане нам Заходом. Я не сумніваюся, що рекомендації МВФ давалися з кращих міркувань. Але результат вийшов, як кажуть, неоднозначний. Я думаю, що якби Захід з такою ж наполегливістю всіма своїми інституціями сприяв інвестиціям в економіку, як він це робить "інвестиціями в демократію" пострадянських республік, то ситуація і в Грузії розвивалася б зовсім за іншим сценарієм. Я перепрошую, але побудувати демократичне суспільство на голодний шлунок дуже важко.
І якщо вже зайшла про це мова... Часто за риторикою про незалежність забувають про важку буденну роботу, про реальний захист наших національних інтересів. Багато хто дуже охоче бере участь у "круглих столах" з питань розвитку демократії. Але дуже мало бажаючих там, де треба, скажімо, добиватися для країни оптимальних умов вступу до СОТ або просувати наші товари на іноземні ринки. Це значно складніше і "не так захоплююче"... Тому що з першого питання всі із задоволенням "наїжджають" на владу, а друге - це конкретика, і тут потрібна відповідальність.
* * * * *
КИЇВ, 29 листопада.
В інтерв'ю, опублікованому сьогодні в газеті "Факты и комментарии", Президент України Леонід Кучма прокоментував нинішню ситуацію у Придністров'ї.
Я дуже засмучений, сказав він, що сталося останніми днями. Як відомо, конфлікт у Молдові "тліє" з початку 1990-х років. Сусідня з нами країна розірвана, страждають усі громадяни Молдови і жителі Придністров'я. Між іншим, там проживає близько 600 тисяч українців. І ось уперше, підкреслюю, уперше більш як за 10 років виникла можливість нарешті врегулювати цей конфлікт. Росія запропонувала компромісний план. Обидві сторони - і молдавська влада, і Придністров'я - підтвердили, що такий план їх влаштовує. Але в останній момент (уже не знаю, чи то сон поганий кишинівським керівникам приснився, чи то "вулиця" знову сказала своє слово, а може й інші були причини) керівництво Молдови вирішило почекати, подумати ще. У результаті історичне примирення поки що не відбулося.
Я схильний все ж думати, що це тимчасово. І, як і раніше, не бачу альтернативи плану федерації, який був узгоджений минулого тижня. Україна його підтримала. Дуже сподіваюся, що його все-таки вдасться прийняти.
* * * * *
У КИЄВІ ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ЕТАП ЗАСІДАННЯ ГРУПИ ВИСОКОГО РІВНЯ З ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ПРОСТОРУ
КИЇВ, 29 листопада.
Ми значно просунулися вперед по комплексу заходів, пов'язаних з формуванням зони вільної торгівлі, яка передбачається як зона без вилучень та обмежень для руху товарів і послуг, робочої сили і капіталів. Так прокоментував завершення першого етапу 9-го засідання Групи високого рівня з формування Єдиного економічного простору перший віце-прем'єр-міністр України Микола Азаров. Він відзначив, що на переговорах делегацій Білорусі, Казахстану, Російської Федерації і України принципових розбіжностей з цього приводу не було.
Другий етап роботи Групи високого рівня планується провести в Москві 18-19 грудня під час проведення економічної Ради СНД.
* * * * *
ПОСЛИ АЛЖИРУ, ЄГИПТУ ТА ЛІВІЇ В УКРАЇНІ ВИСТУПАЮТЬ ЗА ОБ'ЄДНАННЯ ЗУСИЛЬ ДЛЯ БОРОТЬБИ ЗІ СВІТОВИМ ТЕРОРИЗМОМ
КИЇВ, 29 листопада
. Україна та арабські держави висловлюють спільну зацікавленість у боротьбі зі світовим тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення, подоланні регіональної нестабільності та інших загроз безпеки. На цьому наголосила Надзвичайний і Повноважний Посол Арабської Республіки Єгипет в Україні Мона Алі Хашаба, виступаючи на міжнародній науково-практичній конференції "Україна - Арабський світ. Реалії та перспективи". За її словами, участь українських Збройних Сил у відновлювальному процесі в Іраку є свідченням значного потенціалу України, готовності держави допомогти зберегти мир і спокій на планеті.
Надзвичайний і Повноважний Посол Алжиру в Україні Шеріф Шіхі відзначив, що Україна і Алжир займають близькі позиції з ключових питань світової та регіональної політики, зокрема, щодо необхідності тісної співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, ефективній протидії наркобізнесу, незаконній торгівлі зброєю.
Надзвичайний і Повноважний Посол Лівійської Джамагірії в Україні Аль-Гуейрі Ас-Садик Мухамад Аш-Шібані наголосив на необхідності поглиблювати взаємовигідне співробітництво в усіх сферах, включаючи й боротьбу зі світовим тероризмом. Він також підкреслив, що Україна є перспективним партнером його держави в Європі, зважаючи на її потенціал і стабільний економічний розвиток, який спостерігається останнім часом.
* * * * *
НА МІЖНАРОДНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ФОРУМІ В РИМІ ЙШЛОСЯ ПРО МАСШТАБНЕ ІНВЕСТУВАННЯ У РОЗВИТОК ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
КИЇВ, 29 листопада.
У столиці Італії під егідою Генеральної Асамблеї Спілки підприємців Рима пройшов один із найпрестижніших на Апеннінах міжнародних економічних форумів. У його роботі брав участь міністр транспорту України Георгій Кірпа, який розповів його учасникам про динамічні зміни в економіці нашої держави.
Його доповідь привернула увагу не лише місцевих бізнесменів, які мають намір вкласти кошти в перший український автобан Київ-Одеса. Зокрема, Президент Мальти Гвідо Де Марко, який брав участь у роботі форуму, відзначив, що сьогодні Україна стає помітним гравцем на європейському економічному полі.
Результативним був черговий раунд переговорів Георгія Кірпи з керівниками великого італійського будівельного концерну „Торно Інтернаціонале». Сьогодні про своє рішення інвестувати в український автобан оголосили три впливових банки Італії.
Передбачається, що сума першого траншу становитиме 100 млн. євро. Загалом реалізація проекту розрахована на 18 місяців, протягом яких має надійти ще 320 млн. євро. Очікується, що кошти почнуть надходити в Україну у березні наступного року, хоча є можливість прискорити цей процес, щоб швидше розпочати будівельні роботи.
Під час переговорів ішлося й про те, що оплата за проїзд автобаном буде найнижчою порівняно з європейськими платними автошляхами і збільшуватиметься лише після п'яти років експлуатації, враховуючи подальше економічне зростання України.
Італійський контракт - нетиповий для вітчизняної практики. Термін повернення коштів - 40 років. Відсотки від його використання відсутні взагалі. Підписано контракт як угоду про спільну реконструкцію та експлуатацію і погашення кредиту здійснюватиметься з останнього джерела.
Майбутній чотирирядний автобан стане частиною IX міжнародного транспортного коридору з перспективою продовження до Санкт-Петербурга, а також з відгалуженнями до Македонії, Італії і далі по Європі.
Загальна сума контракту - 600 млн. євро. 420 млн. євро із них виділяє італійська сторона. Як вважають експерти, є всі підстави стверджувати, що Україна стає дедалі привабливішою для зарубіжних інвесторів.
* * * * *
МЗС УКРАЇНИ ПРОВОДИТЬ АКТИВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ З РОСІЙСЬКОЮ СТОРОНОЮ З ПРИВОДУ ЗАБОРОНИ УКРАЇНСЬКИМ РИБАЛКАМ НА ВИЛОВ ХАМСИ
СІМФЕРОПОЛЬ-КИЇВ, 29 листопада.
Міністерство закордонних справ України проводить активні консультації з російською стороною з приводу заборони українським рибалкам на вилов хамси в зоні спільного промислу.
Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик. За його словами, державний департамент рибного господарства Міністерства агрополітики України знаходиться в контакті з відповідним комітетом Російської Федерації. Сторони домовилися, що найближчим часом буде створено робочу групу з риболовства. «Я думаю, що ми знайдемо прийнятні рішення для обох сторін. Ми домовилися з РФ, що всі питання ми маємо вирішувати таким чином, щоб не порушувати інтереси один одного», - відзначив О. Моцик.
Як раніше повідомляв Укрінформ, з середини листопада російська сторона заборонила вилов хамси в зоні спільного промислу від мису Меганом у Криму до мису Дооб у Краснодарському краї Росії, довжина зони становить приблизно 250 км.
Раніше на щорічних засіданнях міжвідомчих комісій встановлювалися кількість суден, які можуть проводити вилов хамси в зоні спільного промислу, а також квота вилову. Подібної домовленості було досягнуто й у ході недавньої такої зустрічі. Однак 21 листопада російська сторона відкликала свій підпис під протоколом. Деякі експерти пов'язують цей демарш з ситуацією навколо українського острова Тузла у Керченській протоці.
Російська заборона економічно дуже вдарила по українських рибалках і судновласниках, які зазнають величезних збитків через простій суден.
На промислі азовської хамси було задіяні 26 риболовецьких суден, на вилов чорноморської хамси споряджено ще сім.
До 22 листопада українські рибалки виловили лише 1467 т хамси. Квота ж на вилов хамси
нинішнього року передбачається у розмірі 9 тис. тонн. І скромний вилов, і затрачене на пошуки риби пальне призвели до подорожчання хамси на керченських ринках до 4-7 грн. за 1 кг.
Рибалки сподіваються, що ситуація в районах промислу проясниться після російсько-української зустрічі по спільному рибальству, яку намічено на першу декаду грудня.
Якщо із запасами азовської хамси прогнози не справдяться, то риболови готові переключитися на вилов чорноморської хамси, а також ставриди і пеленгасу, обсяги допустимого вилову яких становлять відповідно 1700 і 2000 т. На 27 листопада українські рибалки вже виловили 250 т пеленгасу. Ця риба вже з'явилася на прилавках Керчі за ціною 4-5 грн. за кг.
* * * * *
НОВИЙ ГЕРБ ТА ПРАПОР ОБЛАСТІ, ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ДЕПУТАТАМИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, УВІБРАВ ІСТОРИЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ ТРАДИЦІЇ КРАЮ
ТЕРНОПІЛЬ, 29 листопада.
Три срібні вежі на синьому тлі, що уособлюють три історичні землі, з яких, власне і сформована Тернопільщина - Галичину, Волинь і Поділля - так виглядатиме новий герб Тернопільської області.
Депутати обласної ради врахували зауваження Українського геральдичного товариства і затвердили положення про зміст, опис і порядок застосування символіки Тернопільської області. Кожна із зображених на гербі веж характеризуватиме один із найважливіших історичних факторів регіону, у якому зосереджено найбільшу кількість оборонних замків України - понад тридцять. А історичну роль Тернопілля у захисті українських земель та Європи від нашестя завойовників з прадавніх часів відображають меч та ключ. Такі ж символи зафіксовано і на великому гербі й прапорі області.
Щодо великого герба, то він має ще й допоміжні елементи: щит, накладений на пшеничне колосся, декоративні гілки українського орнаменту і малинову стрічку, які увінчані тризубом. Зараз обласна рада розробляє положення про використання герба та прапора з комерційною метою - реклами товару, фірми, виготовлення сувенірної продукції.
* * * * *
УКРАЇНСЬКІ ВАЖКОАТЛЕТИ ВИБОРОЛИ НА ЧЕМПІОНАТІ СВІТУ 9 ОЛІМПІЙСЬКИХ ЛІЦЕНЗІЙ З ДЕСЯТИ МОЖЛИВИХ
КИЇВ.
29 листопада. 9 олімпійських ліцензій з десяти можливих здобули українські важкоатлети на чемпіонаті світу, що проходив у канадському Ванкувері. У складі нашої команди виступали 8 чоловіків і 7 жінок.
На ліцензійній першості чудово зарекомендувала себе жіноча збірна, яка виборола максимум ліцензій - 4. При цьому наші дівчата здобули 2 золоті, 1 срібну і 2 бронзові нагороди, посівши п'яте загальнокомандне місце. Особливо відзначилася представниця Збройних Сил Наталія Скакун з Чернігівської області, яка у ваговій категорії 63 кг здобула 2 "золота", "срібло", встановила світовий рекорд у поштовху - 138 кг і 4 європейські рекорди. Намагалася не відставати від подруги по команді ще одна представниця Чернігівщини Ольга Коробка /понад 75 кг/, на рахунку якої дві "бронзи".
Дещо скромнішими виявилися успіхи у представників сильної статі. Вони вибороли 5 з шести можливих олімпійських путівок, вигравши при цьому 2 срібні і бронзову медаль. До того ж прикрі травми вивели з ладу досвідчених лідерів команди Ігоря Разорьонова і Дениса Готфріда, які виступають у категорії 105 кг.
Головний тренер збірної України з важкої атлетики Василь Кулак на сьогоднішній прес-конференції повідомив, що травма у Дениса не така складна, щоб спортсмен не зміг виступити в Афінах.
"Висновок канадських лікарів підтвердився - відрив мищелка ліктьового суглоба, але зв'язки і м'язи цілі. Медики гарантують, що Денис зможе готуватися до Олімпіади. До тренувань він повернеться через місяць",
- сказав тренер.
* * * * *
НОВИЙ ПОВНОМЕТРАЖНИЙ ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ "ЗОЛОТА ЛИХОМАНКА" НАПЕРЕДОДНІ НОВОГО РОКУ З'ЯВИТЬСЯ НА ТЕЛЕЕКРАНАХ
КИЇВ. 29 листопада.
Напередодні Нового року на телеекранах країни з'явиться новий повнометражний художній фільм
"Золота лихоманка",
знятий на замовлення Міністерства культури і мистецтв України. Стрічку, на яку держава виділила 2 мільйони гривень, знято на студії «Лавра» Національної спілки кінематографістів. Автор сценарію і режисер Михайло Бєліков, оператор - Василь Трушковський, художник - Олександр Шеремет. Головні ролі виконували як професійні актори, так і дебютанти.
Сьогодні в кінотеатрі "Жовтень" відбулася презентація кінотвору.
Сюжет картини вдало зіставляє наші часи і тридцяті роки минулого століття. Якось, після перегляду «Золотої лихоманки» Чарлі Чапліна, Сталін вирішив, що радянська країна має розпочати видобуток золота на Колимі. На розробку копалень було послано в'язнів. Начальником золотих копалень призначили сталінського кіномеханіка, котрий згодом став виготовляти золоті кулі і отримав за це орден Леніна. Минуло багато років. Якось під час прогулянки з собакою молодий журналіст натрапив на труп відомого бізнесмена і політика, у якого на одязі виблискував цей орден, а саме вбивство було скоєно золотою кулею. Незалежне журналістське розслідування приводить до справжнього вбивці. Однак дізнавшись, хто саме вбив бізнесмена, журналіст вирішує не оприлюднювати його ім'я з етичних міркувань.
Як зазначив автор сценарію і режисер стрічки Михайло Бєліков під час прес-конференції, «Золота лихоманка» - це поєднання різних жанрів: історична трагікомедія з елементами детективу. В кінострічці простежується історія трьох поколінь однієї родини. Різні люди, різні погляди, життєві переконання. Це людська історія, наше життя, в якому живе і горе, і щастя, сльози і сміх...
|
![[BRAMA Client Websites]](http://www.brama.com/banners/miniads15.gif){kind=small}
Foto I
