BRAMA, Oct 29, 2003, 9:00 am ET
Press Release
Українці з Татарстану провели Покровські свята на Чернігівщині
Українське товариство "Вербиченька" з міста Нижньокамська (Республіка Татарстан, Росія) довгий час підтримує теплі стосунки з Центром по зв'язках з діаспорою Ніжинського державного педагогічного університету ім. Миколи Гоголя. Саме від нього одержали ми запрошення на святкування Покрова Святої Богородиці до Чернігівщини, де традиційно проводиться фольклорний фестиваль "Покровський ярмарок".
Ніжин зустрів нас всіми барвами української осінньої природи. Чудова краса мальовничого парку графа Голобородька, засновника Педагогічного університету, яку з позаминулого століття і до цього часу пильнують ніжинські патріоти просто вразила нас! Як вразило тепло та доброзичливість наших земляків.
Урочисто відкрив фестиваль "Покровські калинові грона" ректор університету пан Яковець. З привітальним словом виступили голова "Вербиченьки" Євген Савенко, представник Української Всесвітньої Координаційної Ради Микола Свенціцький. На сцені змінювали один одного майстри виконання української класики, серед яких і "Вербиченька" була оригінальною і неповторною.
Основою нашої постановки "Ніжинського ярмарку" були гуморески Павла Глазового, чудового українського письменника-гумориста. Приймали участь у нашому "ярмарку " і діти з недільної школи, для яких саме з гуморесок Павла Прокоповича починалося знайомство з українською літературою та фольклором. Мабуть ніщо не зближує людей так, як гумор, а його в нашому виступі вистачило на всю величезну залу університету.
Непідробне захоплення викликав виступ молодіжного університетського хору "Світоч", який показав високий клас справжнього хорового мистецтва. Чудово виступили виконавці з Кубані. Взагалі програма була дуже різноманітною, насиченою і цікавою. Ми дуже раді, що мали змогу прийняти участь у заході такого рівня, і представити на ньому українців з Татарстану та всієї Росії.
КИЇВСЬКІ ЗУСТРІЧІ
В Міністерстві культури і мистецтв України
Під час подорожі по Україні майже цілий день ми провели у Києві. Було влаштовано кілька офіційних зустрічей. Нас чекали у Міністерстві культури України, де "Вербиченька" зустрілася з заступником міністра Тимофієм Коханом, начальником відділу по зв'язках з діаспорою Валентиною Тимченко. Пан Кохан докладно розповів про роботу Міністерства, подарував нам святий оберіг для музею, книгу про українську ікону і ласощі для дітей. Ми теж не залишилися в боргу, докладно розказали про свою роботу і урочисто вручили землякам татарстанські подарунки - каляпуш, чак-чак і символичні сувеніри.
Українська Всесвітня Координаційна Рада
Зустрілися ми і з представниками секретаріату УВКР Валерієм Рябенком, Миколою Свенціцьким та Катериною Олейнічук - нашими добрими друзями і надійними партнерами по роботі. Вони доклали багато сил, щоб наша подорож по столиці України була цікавою і продуманою, потурбувалися про гарного і компетентного екскурсовода. Вона встигла за короткий час показати так багато всього і так цікаво розповісти про Київ, адже багато вербичан були там вперше.
Ми побували біля Золотих Воріт, у Михайлівському соборі, побачили безліч древніх святинь Києва, прогулялися Андріївським узвозом, де з задоволенням сфотографувалися з бронзовою Проньою Прокопівною Сєрковою, якій просто посеред вулиці цілує ручку Свирид Петрович Голохвостий. Потім відвідали Бабин Яр, де у 1941-43 рр. було знищено фашистськими окупантами понад 200 тисяч чоловік і закатовано біля 1000 діток, де було жорстоко розстріляно Олену Телігу та її чоловіка. До пам'ятника вербичанами було урочисто покладено квіти.
З Організацією Українських Націоналістів
Зустрілися ми з представниками ОУН, з останнім Президентом Української Народної Республіки в екзилі Миколою Плав'юком. У 1992 році він передав символи влади УНР, які зберігалися з 1922 року за кордоном, першому Президенту Незалежної України Леоніду Кравчуку. Незважаючи на почесні роки, державний розум цієї людини відчувався у всьому. Він розказав про себе, про Українську державу, про її перспективи на майбутнє, із задоволенням вислухав нашу розповідь про розбудову українського осередку в Татарстані, з цікавістю приміряв каляпуш (у якому, до речі, дуже став схожим на нашого Президента Мінтімера Шаймієва) та покуштував чак-чак.
В Комітеті у справах національностей та міґрації
Далі "Вербиченька" побувала на офіційному прийомі у голови Державного Комітету України у справах національностей та міграції Геннадія Москаля. Розмова була тривалою і плідною, підіймалися питання гострі і нагальні, іноді порозуміння було знайти не просто... Ми запросили пана Москаля на вже четвертий традиційний фестиваль українців Татарстану, який планується провести навесні у Казані і, звичайно, вручили подарунки і cувеніри. Геннадій Генадійович обіцяв надати всіляку підтримку цьому важливому заходу.
"Лелеки" і Пласт
А молодіжне крило нашого товариства "Лелеки" в цей час плідно спілкувалося з пластунами. Пласт - міцна, потужна молодіжна скаутська організація, з представниками якої наша молодь познайомилася під час літніх вакацій у Львові, а зараз діти зустрілися як добрі друзі. Сподіваємося, що таке спілкування матиме лише позитивні наслідки, це прозоро було видно з блискучих дитячих очей та невгамовного захоплення.
З Павлом Прокоповичем Глазовим
Ще одна цікава зустріч відбулася в той день у Києві. Побували ми в гостях у Павла Прокоповича Глазового. Півстоліття Україна зачитується його гуморесками. То була не просто зустріч, то була зустріч з живою історією, зустріч трьох поколінь українців! Павло Прокопович щиро подякував за увагу до себе, задоволено прийняв наші подарунки, розчулено слухав, як діти виконують сценки за його творами, дивувався такому ставленню до своєї творчості у Татарстані, радо подарував нам ювілейні примірники своїх нових видань. Дай Боже доброго здоров'ячка йому ще на довгі роки! А нам і нашим дітям свято берегти і передавати далі пам'ять про таких незвичайних людей.
СВЯТИНІ ЧЕРНІГОВА
Під час подорожі встигла наша "Вербиченька" побувати у старовинному Чернігові, познайомитися з містом, його чудовою архітектурою, відвідати собор Спаса, де похований князь Ігор. Ми познайомилися з експозицією справжніх шедеврів - вишиваних ікон отця Дмитра Блажейовського з Риму.
До Михайла Коцюбинського
У Чернігові є музей Михайла Коцюбинського. Нас тепло і радісно зустріла директор музею Марія Іванівна Москаленко. Вона показала будинок Коцюбинських, експозицію музею, чудовий і добре доглянутий сад, відповіла на наші численні питання
Родинна зустріч в Ядутах
Іноді доля розкидає людей і цілі родини по всіх усюдах. Майже всі вербичани мають родичів в Україні. Залишилися там рідні і у нашої Галини Миколаївни Артем'євої (Медовник). У Нижньокамську живуть дві її сестри і брат, тут народилися молодші покоління родини, які не забувають свого походження і приймають у всіх справах "Вербиченьки" безпосередню участь. Так складається, що не часто і не всім доводиться бувати на своїй історичній землі. Та що може бути ціннішим у житті, ніж зустріч з рідними людьми!
Всією "Вербиченькою" ми відправилися в село Ядути Борзнянського району. Нас чекав переповнений зал сільського клубу, в якому ми прямо "з коліс автобусу" виступили з концертною програмою. Які вдячні то були глядачі, як тепло вони нас зустріли, стільки добрих слів ми почули на свою адресу! Нам урочисто було подаровано для святу хлібну діжу, українські шаровари та кушак для виступів і "море" духмяних квітів.
А коли після концерту на сцену піднялися представники родини Медовників, очі у всіх присутніх розчулено заблищали… Зустрілися три покоління родини, зустрілися дідусі та онуки, які ніколи не бачили один одного!
Далі зустріч повільно перейшла в неформальне спілкування за столом, де всі досхочу натанцювалися та наспівалися чудових українських пісень разом з місцевими майстрами сцени. Нічлиг товариству було влаштовано в теплих і затишних будиночках бази відпочинку на березі чудового лісового озера. Про те гостинно піклувалося все керівництво села, району і Ніжинського університету. Щира наша їм за це подяка.
ЩИРО ДЯКУЄМО
Наша подорож не могла б відбутися без допомоги і доброго ставлення Міністра культури Російської Федерації Михайла Юхимовича Швидкого, який виділив кошти на оплату автобусу; без допомоги працівників Міжнародного центру фестивалів, концертів і культурного спілкування з закордонними державами, який очолює Володимир Миколайович Мінчевський, і Володимира Миколайовича Берлізова, який полагоджував документацію, керівника ПАТП-1 Агтаса Нургатійовича Галіахметова, який виділив автобус, та без самих водіїв Володимира Хрущьова та Халіла Ібрагімова, увагу і підтримку яких ми відчували протягом всієї подорожі, і які зробили все, щоб наша подорож була такою чудовою і приємною.
Висловлюємо щиру подяку організаторам фестиваля пану Пономаревському, ректору Ніжинського педагогічного університету пану Яковцю, всім ніжинцям, які переймалися піклуванням про наше перебування в Україні.
Щиро дякуємо голові сільради села Ядути Анатолію Володимировичу Андрющенку, директору клуба Павлу Васильовичу Сірику, директору школи Петру Тимофійовичу Колібабі, керівнику СТОВ "Ядутинське" Миколі Семеновичу Мусієнку, Тамарі Василівні Руденчик, та її чоловіку Володимиру за теплу зустріч, добрі слова, приємні подарунки, гостинність і розуміння під час зустрічі на Чернігівській землі.
Дай Боже доброго здоров'я всім добрим людям за добрі діла на славу України!
Людмила Найденко,
Міська національно-культурна автономія Українське товариство "Вербиченька",
Нижньокамськ, Республіка Татарстан, Росія
+7 855 5 34-35-94
Е-mail: verbichenka@list.ru
28 жовтня 2003 р.
Об'єднана прес-служба Федеральної національно-культурної
автономії "Українці Росії", Об'єднання українців Росії та
Бібліотеки української літератури в Москві
E-mail: libukr@online.ru
Тел./факс +7 095 118-9192
Тел. +7 095 737-8834
| 
![[BRAMA Client Websites]](http://www.brama.com/banners/miniads5.gif){kind=small}
Foto I
