News from and about Ukraine & Ukrainians: Ukrainian Community Press Releases
BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення



getLinks(); ?>


 
Submit press releases here

BRAMA, September 17, 2001, 9 pm ET


Антиукраїнське єство нинішньої української опозиції

Саме до такого висновку невільно приходиш, аналізуючи характер розгорнутого сьогодні в Україні антикучмівського руху та, знайомлячись, зокрема, із матеріалами Інтернет сайту опозиції “Майдан”.

Дійсно. Невже українському народові потрібно руйнувати свою державу, нехай ще хистку, не зовсім українську, але вже свою самостійну, визнану всім світом, виконуючу, хоча й повільно, із відчутними помилками, перебудову нашого віками окупованого суспільства та його економіки, спрямовану на утвердження державної незалежності України? Ні й ще раз ні. Це потрібно виключно Москві, віковічному окупантові України, яка нізащо не хоче втратити своєї влади над Україною. Про що красномовно свідчить той, характерний для російської ФСБ, сценарій з Гонгадзе та майором Мельніченком, розігруємий сьогодні в Україні, а також характер публікацій російських ЗМІ. Не менш красномовним підтвердженням причини теперішнього антикучмівського, а фактично антидержавного, антиукраїнського заколоту є те, що він розпочався після того, як зусиллями Президента вдалось, нарешті, провести ряд кардинальних заходів по утвердженню державної незалежності України. А саме:

  1. Обмежити панування у Верховній Раді традиційно проімперськи налаштованих комуно-соціалістів.
  2. Своїми указами передати українському народові землю, зруйнувати колгоспи, тобто позбавити комуно-соціалістів головної матеріальної основи їхнього панування в суспільстві.
  3. Погодитися на кардинальні обмеження російськомовних ЗМІ та використання російської мови в Україні.
  4. Зробити дієві кроки по створенню в Україні єдиної Помісної Православної Церкви з Патріархатом у Києві, чим створити для Росії реальну небезпеку втрати нею практично останнього свого форпосту в Україні (під ширмою УПЦ МП), спроможного поступово повернути її назад у склад Російської імперії.

От саме після цих, безумовно, страшних для відродження Російської імперії заходів, як відомо, й полився бруд на Президента Л.Кучму, а практично розпочався генеральний наступ теперішньої нібито опозиції проти державності України.

Показовим відносно істинної спрямованості цієї злочинної для українського суспільства кампанії є склад її головних провідників. Це соціалісти на чолі з О.Морозом, котрий перебуваючи на чолі Верховної Ради, всіляко гальмував будівництво Української держави в Україні, всіляко сприяв поверненню її назад у склад Росії. Це ті, що нещадно обкрадали Україну разом із відомими московськими олігархами на чолі з Ю.Тимошенко, які, залишаючись пов'язаними великими грішми, вимушені сьогодні відпрацьовувати свою заборгованість перед останніми. Це, нарешті, комуністи та “кедебісти” самого високого рангу, природні вороги державної незалежності українського народу, котрі сьогодні хоча й намагаються нібито перебувати в тіні, але фактично дерегують всією кампанією. Їх, почерк просвічується у всіх діях заколотників.

Одним словом, це всі ті, що десять років розвалювали та розкрадали Україну, всіляко гальмували проведення реформ, будівництво в Україні незалежної, національної Української держави, а тепер відповідальність за ними створені негаразди в Україні намагаються звернути на теперішнього Президента Л.Кучму. І це не дивно, це закономірно. Дивно те, що цю, безперечно, злочинну відносно українського народу акцію, підтримують, і навіть активно в ній беруть участь деякі національно-патріотичні партії та рухи, чи можливо ті, що прикриваються національно-патріотичними гаслами.

Безперечно, Л.Кучма не без гріха, як і всі смертні. Його об’єктивна прихильність до Москви та свідомі чи не свідомі помилки відомі, та все ж, особливо після переобрання, він почав діяти хоча й обережно, але досить послідовно по перетворенню України з колишньої російської колонії у самостійну Українську державу. Це факт. До того ж Л.Кучма легітимно обраний Президентом громадянами України – “лівими”, “правими”, “центристами, українського та неукраїнського походження й повинен діяти згідно з їх вимогами. В українському ж суспільстві, незважаючи на те, що вже де-факто, бодай формально, існує самостійна держава ще не закінчилась національно-визвольна боротьба. Корінна нація українців знаходиться фактично у поневоленому стані, є нібито діаспорою у своїй же державі, в якій і досі зверхність, панівний стан належить переселенцям, нащадкам колишніх окупантів, колоністів, котрі активно намагаються повернути Україну назад у склад Російської імперії.

І тому більш чим дивно, що деякі українські націонал-патріоти активно підтримують теперішніх заколотників і разом із ними з піною коло рота, звинувачують Л.Кучму в порушенні демократії, прав людини й тощо за його дії, спрямовані на утвердження в Україні Української держави, держави українського народу. Нібито й не розуміють, що в умовах демократії, точніше в умовах ”охлократії”, вседозволеності, а саме так розуміється сьогодні демократія в українському суспільстві, вже у самий недалекий термін, враховуючи становище корінної, титульної нації у ньому, в Україні нічого не залишиться українського й вона знову стане Малоросією, російською губернією.

А це вже, вибачте на слові, не просто безглуздя, а непростимий злочин перед українською нацією. Тому що втрата й сьогоднішньої можливості національного визволення та відродження на своїй батьківській землі власної незалежної держави буде означати вочевидь остаточну загибель, зникнення української нації взагалі.

А саме до цього ведуть Україну нинішні заколотники, так звана опозиція, опираючись на антиукраїнські ЗМІ, в тому числі інтернет-сайти, зокрема, “Майдан”.

Отже, якщо ми, українці, дійсно не бажаємо своєму родові такої ганебної долі, то повинні врешті-решт оговтатись й припинити боротьбу, під “дудочку” відвертих ворогів України, проти свого Президента та Уряду, не ганьбити себе та свою державу перед усім світом, влаштовуючи обструкцію своєму Президентові, як це сталося на 3 Всесвітньому форумі українців у Києві.

Соромно, вкрай боляче за український народ було спостерігати, як немов зомбовані, немов навіжені, прикриваючись національними гаслами, групки, підкуплених, безумовно, заколотниками, горлопанів поливали Президента брудом, вносили безладдя в роботу Форуму. А Президент терпів і це при тому, що вони ж звинувачують його в диктаторстві, в порушенні демократії. Соромно було перед усіма українцями, що з’їхалися з усього світу, бажаючих відродити національну Українську державу в Україні й уже добре, усвідомлюючи, що для того щоб мати свою власну державу її, у першу чергу, потрібно поважати, допомагати виконувати свої обов’язки, а не кричати “Геть” і безкінечно , під “дудочку” противників державної незалежності України, поливати брудом і дезорганізовувати її роботу. Украй дивує те безглуздя, адже важко погодитися, що це свідомі дії деяких націонал-патріотів, із яким вони борються проти власної ж української державності, розколюють, деморалізують уже й так украй деморалізоване суспільство, вдаються до відвертого обману та самообману.

Дійсно, у свій час також під дерегуванням Москви був усунений з посади перший Президент незалежної України Л.Кравчук, якого Москва звинуватила в націоналізмі та відвертій спрямованості до повернення України в європейське співтовариство. На його місце був обраний Л.Кучма. І як тільки він почав робити відчутні кроки по утвердженню державної незалежності України по сценаріям і під дерегуванням тієї ж Москви знову розпочалась кампанія по його усуненню, в котрій активну участь знову ж таки приймають деякі нібито націонал-патріоти. Котрі звинувачують його в усіх тяжких гріхах, і обіцяють, що оберуть нібито національно спрямованого Президента. Даруйте, а чому Ви тоді не обрали більш національно спрямованого Президента, а вибрали Л.Кучму й навіть переобрали на другий термін. Так, Вам не дозволили цього зробити ні Москва, ні теперішній склад українського суспільства. Тож невже Ви думаєте, що тепер уже Вам дозволять обрати Президентом відвертого українського націоналіста, людину, яка рішуче виступить проти засилля Москви в Україні. Ні й ще раз ні. Це самообман і обман суспільства, обман тих дійсно національно, патріотично налаштованих людей, які ще збереглися в Україні. Вам не дозволять цього обрання ні Москва, ні склад теперішнього українського суспільства, в якому корінна українська нація знаходиться ще в поневоленому стані, а панівне становище займають комуно-соіалісти та проімперськи спрямовані прошарки населення. А тому Президентом у теперішніх умовах буде обраним або комуно-соіаліст, або кадебіст. Це практично одне і теж. Після чого Україна не те, що втратить свою державну незалежність, а буде терміново перетворена в Російську губернію під назвою Малоросія. За прикладом далеко ходити не треба. Уже відомі Вам Білорусія та на черзі Молдова. Не розуміти цього можна тільки, якщо дуже не хотіти або свідомо обманювати себе та суспільство.

Отже пора, мабуть, уже міцно думати, враховувати реальне становище нашого в значній мірі деградованого та розколотого суспільства, пора, нарешті, зрозуміти, що кричати “Геть” та “Ганьба” і нічого практично не робити по будівництву та укріпленню власної національної Української держави в Україні стає для нас українців більш чим небезпечним, загрожує, мабуть, уже остаточним зникненням нашої древньої нації, остаточною втратою землі наших предків. Пора припинити з покоління в покоління повторювати одну й ту ж кардинальну, на мою думку, помилку – боротися проти тієї чи іншої особистості, а не боротися за щось головне для нас, за створення та утвердження власної національної держави на своїй землі. Адже саме із-за цієї помилки ми протягом уже декількох віків не змогли відродити та утвердити свою національну державність в Україні. Так ми боролись проти Богдана Хмельницького, потім проти І.Виговського, проти П.Дорошенка, проти І.Мазепи, проти Петлюри, проти С.Бандери, проти Л.Кравчука, а тепер уже проти Л.Кучми. Чим закінчувалась та боротьба всім добре відомо. Український народ знову й знову попадав у московське ярмо, втрачав своїх кращих синів і дочок, все більше втрачав свій генофонд, свою культуру та мову. Тож невже Ви, дорогі мої земляки, в першу чергу націонал-патріоти, хочете, щоб і теперішнє покоління нашого вкрай знівеченого народу спіткала та ж ганебна доля, на цей раз, вочевидь, уже остаточного зникнення.

Отже пора, мабуть, припинити боротьбу проти Президента, Уряду та взагалі проти державної влади, а розпочати боротьбу за утвердження в Україні власної незалежної національної Української держави. Для чого, в першу чергу всіляко підтримувати та рішуче спрямовувати діяльність Президента, Уряду та всіх органів державної влади по виконанню саме цього, головного для нас, українців, завдання.

По-друге, всім громадянам національно-патріотичного спрямування припинити внутрішні чвари та створення безкінечного числа партій і рухів. В Україні повинна бути одна Українська партія, складовим якої на правах фракцій можуть стати теперішні чисельні партії та рухи національно-патріотичного, державницького спрямування. Головна мета якої – побудова в Україні незалежної національної Української держави, в котрій усім громадянам, незалежно від національного походження, будуть забезпечені рівні політичні та соціальні права, якщо вони поважають українську культуру та мову, традиції та звичаї, сумлінно виконують вимоги українських законів, працюють на утвердження цієї держави та готові захищати її, від будь-яких внутрішніх чи зовнішніх зазіхань. Усі інші політичні та громадські об’єднання – є ті, що виступають проти державної незалежності українського народу.

Кожний громадянин України повинен чітко розуміти, хто його визволитель, а хто його національний ворог, кого підтримувати, а з ким рішуче боротися.

Головним завданням цієї Української партії повинно стати – відродження національної самосвідомості українського народу, гуртування його навколо себе та спрямування його зусиль на утвердження та укріплення державної влади в Україні, активну співпрацю та жорсткий контроль за діяльністю державної влади, на розвиток самодостатньої національної економіки, налаштованої на забезпечення високого добробуту всіх громадян України.

По-третє, усім осередкам національно-патріотичного, державницького спрямування та національно свідомим громадянам від села до столиці пора переходити до активних дій по утвердженню на місцях національно орієнтованих органів державної влади, комплектування їх національно свідомими, патріотично налаштованими місцевими кадрами. Добиватися від місцевих органів влади всілякого сприяння розвитку підприємництва та місцевих виробництв.

Не чекати традиційно вказівок і благодіянь зверху. Пора зрозуміти, що всі благодіяння, весь добробут створюють люди своєю працею, а не чиновники. Призначення державних органів влади, в тому числі Верховної, Президента, Уряду та Верховної Ради, полягає виключно в створенні умов для вільної, продуктивної творчої праці всіх громадян. Пора зупинити врешті-решт ганебні для українців поїздки на заробітки за кордон і в Росію, зокрема, де над українцями знущаються й відносяться до них, як до рабів. В Україні більш чим достатньо справ, де потрібні працьовиті українські руки та розумні голови.

Учетверте. Якщо ми, українці, хочемо мати в Україні свою власну незалежну Українську державу, то повинні, нарешті, покласти край пануванню в Україні московської Православної Церкви, облудно називаючої себе Українською, а ведучої практично роботу проти державної незалежності України. Для цього всі осередки національно-патріотичного спрямування повинні організовувати та очолювати рух прихожан за перехід теперішніх церковних приходів Московського Патріархату до Української Православної Церкви Київського Патріархату, а тим священикам, котрі противляться цим вимогам забороняти відправляти службу, бойкотувати проведення ними церковної служби й позбавляти приходів.

Зрозумійте врешті-решт, що це справа прихожан, громадян України, а не Президента чи Уряду. Церква, як відомо, юридично не підпорядкована державній владі, тому це виключно справа громадських, політичних об’єднань та громадян узагалі.

В п’яте. Мова та ЗМІ. Без активної праці всіх громадських і політичних об’єднань національно-патріотичного спрямування та їх, осередків на місцях мова та ЗМІ в Україні, при теперішньому стані суспільства, ніколи, мабуть, не стануть українськими. Тільки активна послідовна праця, спільно з державними органами влади, по обмеженню російськомовних ЗМІ в Україні й переходу на українську мову всіх закладів просвіти, культурницьких і державницьких інституцій можуть забезпечити утвердження в Україні єдиної державної української мови, без якої не може бути єдиного народу, а звідсіля й єдиної монолітної стабільної незалежної Української держави.

Оце й є ті головні напрямки діяльності, на яких ми, українці, повинні, якщо хочемо бути вільними господарями на своїй прабатьківській землі й мати на ній свою власну державу, зосередити свої зусилля, а не боротися з Петром, Іваном чи Кузьмою, не боротися з власним Президентом і Урядом, кричати “Геть”та “Ганьба”. Адже не треба бути якимось ясновидцем, щоб не бачити й не розуміти, що в такий спосіб, ми своїми руками розвалюємо свою державну владу й практично розчищаємо шлях для захоплення влади в Україні комуно-соціалістами чи кедебістами принциповими супротивниками української державної незалежності. Якраз на це вони, між іншим, і розраховують.

Отже, якщо знайдемо сили та розум працювати саме в пропонуємих напрямках, то можна бути впевненими, що Україна стане дійсно незалежною національною державою українського народу, в котрій усі її громадяни, незалежно від національного походження, хто поважає цей древній народ і його культуру, готовий захищати цю державу знайдуть теплий притулок, високий добробут і щасливе життя. Якщо й далі будемо кричати “Геть”, поливати брудом Президента та державну владу взагалі, дезорганізовувати їх роботу, то вже, мабуть, остаточно втратимо Україну й повернемося тепер, напевно, вже у вічне рабство.

Тож дай нам Господи сили та здорового глузду.

Слава Україні!

Віктор Поліщук
Голова Секретаріату
ОУН Руху м. Москви


* * * * * * * * * * * * * * * * * *

More BRAMA Press Releases -- Click Here
Comments and observations about this article and other news
may be posted to the BRAMA News & Politics Comment Board

DISCLAIMER:The contents of press releases on this website represent solely the positions of their respective authors and organizations. BRAMA neither endorses nor disapproves of the views expressed therein. BRAMA retains all final rights as to what may or may not appear on these pages. Anyone wishing to comment on the press releases is welcome to post notices to the News and Politics Comment Board.


** Special: [Ukrainian Holidays and Traditions] [SHOP UKRAINIAN] [POLITICS]

BRAMA Home -- BRAMA in Ukrainian -- Calendar -- UkraiNEWStand -- Community Press -- Search BRAMA -- Arts/Culture -- Business -- CLASSIFIEDS -- Compute/Software -- Social Issues -- Education -- Fun -- Law -- e-LISTS&BB's -- Nova Khvylia (New Wave) -- SPORTS -- Travel -- Ukraine -- Government -- Diaspora Directory -- Suggest a Link -- Report a dead link -- About BRAMA - WebHosting - Domains - Advertising -- What's New? -- GOOGLE-- Yahoo!
Copyright © 1997-2011 BRAMA, Inc.tm, Inc. All Rights Reserved.