|
Із піднесеним чолом у Двадцятьперше Століття
Цього вечора ми відбуваємо вже наші 45-ті Вечорниці Червоної Калини. Здаєтся, що так нeдавно, а пройшло вже пів століття, коли ми, чи нaші батьки причалили до берегів північноамериканського континенту.
У вирі лихоліття другої світової війни, ми опинились поза межами нашої батьківщини, думаючи, що це лиш тимчасово, але жорстока дійсність мала для нас інші пляни. Після кількох років перебування в таборах переміщених осіб у державах Західної Европи, ми переселилися на постійний побут в Сполучені Штати Америки, Канаду та іншi держави західної гемісфери. На нових місцях поселення, ми зберегли свою мову, віру, обряди, культуру та традиції а головно любов до нашої поневоленої батьківщини. Тут виховуємо наше нове покоління, нашу молодь в українському патріотичному дусі та постійно проводимо нашу діяльність no вcix місцях поселення українців. Влаштовуємо зустрічі, гостюємо одні в одних, вимінюємося ідеями та думками. Та активно працюємо в громадських орґанізаціях. В американському середовищі маємо успіхи y професійному житті, та належно боронимо добре українське ім'я. Ми творили всегромадські маніфестації, як відкриття пам'ятника Тараса Шевченка у Вашинґтоні при участі 140,000 осіб, або похід вулицями Вашинґтона до амбасади СССР в 55ту річницю голоду, домагаючись прав людини, свободи релігії, звільнення наших шестидесятників - поетів і письменників та введення в уряді Украіни української мови. Ми часто проти надії сподівалися на краще завтра задержуючи іскру нації, що воля вже ось за горою. Червона Калина, як символ боротьби та пам'яті поляглих на полі слави героїв, нагадувала молоді про визвольні змагання та діяла як подув вітру з рідних Карпат і широких степів України.
Кожного року, ми вітали наших юних дебютанток що немов білі лісові квіти підсніжки, вістуни весни, вкрашали наші вечорниці. Як тільки український народ, 1го грудня, 1991 р., заявив світові, що він є господарем у своїй хаті, ми з ентузіязмом та відновленою енергією продовжуємо виховувати нашу молодь туг і також допомагаемо в цьому нашим братам і сестрам на рідних землях. Ми можемо бути горді за те, що за цього пів століття ми не закопували наших талантів, а уживали їх, працюючи для нашої поневоленої батьківщини.
Із Новим Роком та грядучим Двадцятьпершим Століттям складаємо дебютанткам, їхнім ескортам і всім Вам, Дорогі Гості, щирі бажання щастя, здоров'я та багато успіхів і радісних днів у Вашому житті.
За діловий Комітет Вечорниць Червоної Калини
Ігор Сохан
Червона Калина 2001
|
Iz pidnesenym cholom u Dvadtsyat'pershe Stolittya
Ts'oho vechora my vidbuvayemo vzhe nashi 45-ti Vechornytsi Chervonoyi Kalyny. Zdayetsya, sho tak nedavno, a proj'shlo vzhe piv stolittya, koly my, chy nashi bat'ky prychalyly do berehiv pivnichnoamerykans'koho kontynentu.
U vyri lykholittya druhoyi svitovoyi vij'ny, my opynylys' poza mezhamy nashoyi bat'kivshyny, dumayuchy, sho tse lysh tymchasovo, ale zhorstoka dij'snist' mala dlya nas inshi plyany. Pislya kil'kokh rokiv perebuvannya v taborakh peremishenykh osib u derzhavakh Zakhidnoyi Evropy, my pereselylysya na postij'nyj' pobut v Spolucheni Shtaty Ameryky, Kanadu ta inshi derzhavy zakhidnoyi hemisfery. Na novykh mistsyakh poselennya, my zberehly svoyu movu, viru, obryady, kul'turu ta tradytsiyi a holovno lyubov do nashoyi ponevolenoyi bat'kivshyny. Tut vykhovuyemo nashe nove pokolinnya, nashu molod' v ukrayins'komu patriotychnomu dusi ta postij'no provodymo nashu diyal'nist' no vcix mistsyakh poselennya ukrayintsiv. Vlashtovuyemo zustrichi, hostyuyemo odni v odnykh, vyminyuyemosya ideyamy ta dumkamy. Ta aktyvno pratsyuyemo v hromads'kykh organizatsiyakh. V amerykans'komu seredovyshi mayemo uspikhy y profesij'nomu zhytti, ta nalezhno boronymo dobre ukrayins'ke im'ya. My tvoryly vsehromads'ki manifestatsiyi, yak vidkryttya pam'yatnyka Tarasa Shevchenka u Vashyngtoni pry uchasti 140,000 osib, abo pokhid vulytsyamy Vashyngtona do ambasady SSSR v 55tu richnytsyu holodu, domahayuchys' prav lyudyny, svobody relihiyi, zvil'nennya nashykh shestydesyatnykiv - poetiv i pys'mennykiv ta vvedennya v uryadi Ukrainy ukrayins'koyi movy. My chasto proty nadiyi spodivalysya na krashe zavtra zaderzhuyuchy iskru natsiyi, sho volya vzhe os' za horoyu. Chervona Kalyna, yak symvol borot'by ta pam'yati polyahlykh na poli slavy heroyiv, nahaduvala molodi pro vyzvol'ni zmahannya ta diyala yak poduv vitru z ridnykh Karpat i shyrokykh stepiv Ukrayiny.
Kozhnoho roku, my vitaly nashykh yunykh debyutantok sho nemov bili lisovi kvity pidsnizhky, vistuny vesny, vkrashaly nashi vechornytsi. Yak til'ky ukrayins'kyj' narod, 1ho hrudnya, 1991 r., zayavyv svitovi, sho vin ye hospodarem u svoyij' khati, my z entuziyazmom ta vidnovlenoyu enerhiyeyu prodovzhuyemo vykhovuvaty nashu molod' tuh i takozh dopomahaemo v ts'omu nashym bratam i sestram na ridnykh zemlyakh. My mozhemo buty hordi za te, sho za ts'oho piv stolittya my ne zakopuvaly nashykh talantiv, a uzhyvaly yikh, pratsyuyuchy dlya nashoyi ponevolenoyi bat'kivshyny.
Iz Novym Rokom ta hryaduchym Dvadtsyat'pershym Stolittyam skladayemo debyutantkam, yikhnim eskortam i vsim Vam, Dorohi Hosti, shyri bazhannya shastya, zdorov'ya ta bahato uspikhiv i radisnykh dniv u Vashomu zhytti.
Za dilovyj' Komitet Vechornyts' Chervonoyi Kalyny
Ihor Sokhan
Chervona Kalyna 2001
|
