BRAMA, January 15, 2000, 8:00pm EST

Вшанування творчості Олександра Дорошенка в Москві

Багата земля українська на таланти. Частенько так трапляється, що доля їх закидує на чужину, де вони душею і помислами назавжди залишаються зі своєю ненькою Україною. Не одного українця доля спіткала жити в Росії, одних за власним бажанням, але в переважній більшості супротив їх волі. Так, десятки тисяч українських козаків царською Росією було зіслано на риття каналів навколо С.Петербургу, на війни, після яких значна частина їх не повернулась. По суті, це було перше заслання провідної верстви українського суспільства в часи колоніяльного рабства. Під час цих каторжних робіт загинула не одна тисяча українського козацтва, прах яких і сьогодні покоїться в російській землі. На кістках українського козацтва «прорубувалось вікно в Європу» Петром I та іншими царями, варварство яких не погано відобразив в своїй творчості Т.Г.Шевченко. Як відомо Тарас Григорович теж був в Росії на засланні. В засланні перебували й гетьмани України Петро Дорошенко та Павло Полуботок, а також багато й багато інших синів і дочок українського народу.

Відзначилась в геноциді й совєтська влада, яка сотнями тисяч вивозила на каторжні роботи в Росію людей з України. В основному вивозився цвіт української нації. Значна частина з яких навічно залишилась лежати в російській землі. Ми нащадки попередніх поколінь не повинні забути про цих людей. Нація вважається сильною, коли вона пам'ятає про мертвих, живих і ненароджених.

Сьогодні в Росії проживає понад 20 мільйонів українців, котрі, як десятки й сотні років тому, позбавлені національно-культурних прав. Українці не мають своїх шкіл, театрів, газет, журналів, радіо- й телепрограм, культурних центрів, які б фінансувались з державного бюджету Росії. Українська Православна Церква Київського Патріархату зазнає гонінь.

З відродженням державності, щоб виправити якось положення, Україна для українців Москви, на власні кошти, побудувала Культурний Центр, який знаходиться за адресою: вул. Арбат 9. Відкриття Центру стало знаменною подією в житті україньства Росії. В Культурному Центрі України в Москві почали відбуватись концерти, вистави, виставки, творчі вечори тощо. Адже, Україні є що показати російській публіці. Тай українська діаспора Росії багата на таланти. Тут відбулися презентації книг видатних українських письменників Михайла Степановича Забочення і Івана Яковича Шишова з м. Москви, які представили на суд публіки свої унікальні твори.

Першою і унікальною в своєму роді в Культурному Центрі України в Москві була представлена на суд московської публіки творчість українського поета, композитора, кандидата технічних наук, винахідника в галузі авіаційних двигунів Олександра Васильовича Дорошенка з міста С.Петербурга. На запрошення ОУН Руху м. Москви 18 грудня 2000 р. було зорганізовано й проведено творчий вечір Олександра Дорошенка. На запрошення з автором приїхали до Москви композитор Віолєта Гриневич, Валентин Іващенко, Світлана Шарова, Едуард Гладкий, Леся Прилюк і Тамара Лепейко. Через хворобу чоловіка не змогла приїхати Галина Павлівна Красіліч, яка одна із перших почала виконувати музичні твори Олександра Дорошенка. Чарівний голос цієї жінки завжди зачаровує публіку.

Олександр Дорошенко написав багато віршів на різні теми і всі вони пронизанні глибокою любов'ю до України, до її культури, історії, до пам'яті мертвих, живих і ненароджених. Крім цього, автор поклав значну частину віршів на музику.

Вірш «Прізвище» говорить, що пам'ять про визначного Гетьмана України Петра Дорошенка спонукає на творення в ім'я українського народу. Пісня «Ми родом із села» у виконанні талановитого артиста Валентина Іващенка, говорить про те, що автор не забув про своє рідне село Синівку Сумскої області в якому він народився у далекому 1944 році.

Пісня «Метелик» у виконанні Світлани Шарової, до речі фінки за походженням, присвячена дітям, які приходять на зміну старшому поколінню. Однією із таких дітей є внучка пана Олександра Катя.

Дует «Леся і Тамара» у виконанні Лесі Прилюк і Тамари Лепейко виконуючи пісні автора, «Берізки» та «Сині гаї» зачарував своїм чудовим мелодійним голосом публіку, яка прийшла на творчий вечір Олександра Дорошенка. Крім цього, Леся Прилюк і Тамара Лепейко виступали з окремими номерами які завжди закінчувались вдячними оплесками залу.

Автор багато творів присвятив розстріляним поетам України. Пісні на вірші Олени Теліги «Вечірня пісня» і «Вірність» та Василя Стуса «Розспіваний сніг» і «Чекання» чудово виконали артисти Леся Прилюк, Тамара Лепейко і Світлана Шарова. В вірші «Бережіть поетів» Олександр Дорошенко стає на захист українських поетів, яких тоталітарні режими в різні часи знищували.

Багато творів автора присв'ячено генію українського народу Т.Г.Шевченку. Пісня «Співай, Кобзарю, свою пісню!» поєднала мертвих, живих і ненароджених, яких об'єднує ім'я великого Кобзаря. Особливий біль і гнів викликає у Олександра Дорошенка до петербургських «москалів», які знущаються над святим іменем Т.Г.Шевченка. Певна частина петербургських чиновників все робили, щоб у місті С.Петербурзі не було встановлено пам'ятник великому Кобзарю. Свій біль і гнів він виклав у віршах «Душа Тараса» і «Пам'ятник Тарасу» де засудив шовіністичну позицію чиновників.

Основне місце у творчості Олександра Дорошенка займає пам'ять про козаків, прах яких посіяний серед просторів Росії. Пісня «Їхав козак на війну» у виконанні Едеарда Гладкого та Валентина Іващенка була зустрінута бурхливими оплесками, тому, що голос цього дуету є настільки мелодійним, що не може не вразити любу публіку. Романс у виконанні Едуарда Гладкого зайвий раз підтверджує природній талант цього актора.

Пісня Олександра Дорошенка «Канали Ладоги» була нагороджена на конкурсі хорових колективів імені Кошиця, який проходив в Москві восени цього року, основним призом ОУН Руху м. Москви - «Золотим Тризубом», звучала і на цьому Вечорі у виконанні Віолєти Гриневич і Валентина Іващенка. Ця пісня змусила не одного в залі сидячого задуматись над світлою пам'ятю тисяч без вини убієнних, замордованих козаків. Доречі, Віолєта Гриневич родом із славного українського міста Севастополя, підготувала цей дружній і творчий колектив. Весь вечір за роялем вона озвучувала і акомпанувала під час виступів акторів на творчому вечорі Олександра Дорошенка.

Олександр Дорошенко написав слова і музику до пісні «Майорить Знамено наше», яку присвятив українському війську. Я думаю, що ця пісня приживеться в українських військовиків.

І на завершення, прозвучала, як гімн, «Пісня про Україну», яку виконали Олександр Дорошенко, Віолєта Гриневич, Валентин Іващенко, Світлана Шарова, Едуард Гладкий, Леся Прилюк і Тамара Лепейко. Зал вставши дякував за цей чудовий творчий вечір, який міг і не відбутися через перешкоди, які намагалися чинити деякі особи і, лише тверда і чітка позиція Генерального Директора Культурного Центру України в Москві Сергієнка Петра Семеновича дала змогу цьому святу відбутися, за що ОУН Руху м. Москви йому щиро вдячна.

В кінці вечора від імені Культурного Центру України Заступник Генерального Директора Юрій Миколайович Василенко щиро подякував пану Олександру Дорошенку за його творчість, а творчому колективу за їх чудове виконання. Від імені ОУН Руху ваш покірний слуга вручив комплект книг Олександрові Дорошенкові та подякував всім учасникам і тим, які готували цей незабутній творчий вечір Олександра Дорошенка.

Голова ОУН Руху м. Москви
Віктор Гуменюк

Vshanuvannya tvorchosti Oleksandra Doroshenka v Moskvi

Bahata zemlya ukrayins'ka na talanty. Chasten'ko tak traplyayet'sya, sho dolya yikh zakyduye na chuzhynu, de vony dusheyu i pomyslamy nazavzhdy zalyshayut'sya zi svoyeyu nen'koyu Ukrayinoyu. Ne odnoho ukrayintsya dolya spitkala zhyty v Rosiyi, odnykh za vlasnym bazhannyam, ale v perevazhnij' bil'shosti suprotyv yikh voli. Tak, desyatky tysyach ukrayins'kykh kozakiv tsars'koyu Rosiyeyu bulo zislano na ryttya kanaliv navkolo S.Peterburhu, na vij'ny, pislya yakykh znachna chastyna yikh ne povernulas'. Po suti, tse bulo pershe zaslannya providnoyi verstvy ukrayins'koho suspil'stva v chasy koloniyal'noho rabstva. Pid chas tsykh katorzhnykh robit zahynula ne odna tysyacha ukrayins'koho kozatstva, prakh yakykh i s'ohodni pokoyit'sya v rosij's'kij' zemli. Na kistkakh ukrayins'koho kozatstva «prorubuvalos' vikno v Yevropu» Petrom I ta inshymy tsaryamy, varvarstvo yakykh ne pohano vidobrazyv v svoyij' tvorchosti T.H.Shevchenko. Yak vidomo Taras Hryhorovych tezh buv v Rosiyi na zaslanni. V zaslanni perebuvaly j' het'many Ukrayiny Petro Doroshenko ta Pavlo Polubotok, a takozh bahato j' bahato inshykh syniv i dochok ukrayins'koho narodu.

Vidznachylas' v henotsydi j' sovyets'ka vlada, yaka sotnyamy tysyach vyvozyla na katorzhni roboty v Rosiyu lyudej' z Ukrayiny. V osnovnomu vyvozyvsya tsvit ukrayins'koyi natsiyi. Znachna chastyna z yakykh navichno zalyshylas' lezhaty v rosij's'kij' zemli. My nashadky poperednikh pokolin' ne povynni zabuty pro tsykh lyudej'. Natsiya vvazhayet'sya syl'noyu, koly vona pam'yataye pro mertvykh, zhyvykh i nenarodzhenykh.

S'ohodni v Rosiyi prozhyvaye ponad 20 mil'j'oniv ukrayintsiv, kotri, yak desyatky j' sotni rokiv tomu, pozbavleni natsional'no-kul'turnykh prav. Ukrayintsi ne mayut' svoyikh shkil, teatriv, hazet, zhurnaliv, radio- j' teleprohram, kul'turnykh tsentriv, yaki b finansuvalys' z derzhavnoho byudzhetu Rosiyi. Ukrayins'ka Pravoslavna Tserkva Kyyivs'koho Patriarkhatu zaznaye honin'.

Z vidrodzhennyam derzhavnosti, shob vypravyty yakos' polozhennya, Ukrayina dlya ukrayintsiv Moskvy, na vlasni koshty, pobuduvala Kul'turnyj' Tsentr, yakyj' znakhodyt'sya za adresoyu: vul. Arbat 9. Vidkryttya Tsentru stalo znamennoyu podiyeyu v zhytti ukrayin'stva Rosiyi. V Kul'turnomu Tsentri Ukrayiny v Moskvi pochaly vidbuvatys' kontserty, vystavy, vystavky, tvorchi vechory tosho. Adzhe, Ukrayini ye sho pokazaty rosij's'kij' publitsi. Taj' ukrayins'ka diaspora Rosiyi bahata na talanty. Tut vidbulysya prezentatsiyi knyh vydatnykh ukrayins'kykh pys'mennykiv Mykhaj'la Stepanovycha Zabochennya i Ivana Yakovycha Shyshova z m. Moskvy, yaki predstavyly na sud publiky svoyi unikal'ni tvory.

Pershoyu i unikal'noyu v svoyemu rodi v Kul'turnomu Tsentri Ukrayiny v Moskvi bula predstavlena na sud moskovs'koyi publiky tvorchist' ukrayins'koho poeta, kompozytora, kandydata tekhnichnykh nauk, vynakhidnyka v haluzi aviatsij'nykh dvyhuniv Oleksandra Vasyl'ovycha Doroshenka z mista S.Peterburha. Na zaproshennya OUN Rukhu m. Moskvy 18 hrudnya 2000 r. bulo zorhanizovano j' provedeno tvorchyj' vechir Oleksandra Doroshenka. Na zaproshennya z avtorom pryyikhaly do Moskvy kompozytor Violyeta Hrynevych, Valentyn Ivashenko, Svitlana Sharova, Eduard Hladkyj', Lesya Prylyuk i Tamara Lepej'ko. Cherez khvorobu cholovika ne zmohla pryyikhaty Halyna Pavlivna Krasilich, yaka odna iz pershykh pochala vykonuvaty muzychni tvory Oleksandra Doroshenka. Charivnyj' holos tsiyeyi zhinky zavzhdy zacharovuye publiku.

Oleksandr Doroshenko napysav bahato virshiv na rizni temy i vsi vony pronyzanni hlybokoyu lyubov'yu do Ukrayiny, do yiyi kul'tury, istoriyi, do pam'yati mertvykh, zhyvykh i nenarodzhenykh. Krim ts'oho, avtor poklav znachnu chastynu virshiv na muzyku.

Virsh «Prizvyshe» hovoryt', sho pam'yat' pro vyznachnoho Het'mana Ukrayiny Petra Doroshenka sponukaye na tvorennya v im'ya ukrayins'koho narodu. Pisnya «My rodom iz sela» u vykonanni talanovytoho artysta Valentyna Ivashenka, hovoryt' pro te, sho avtor ne zabuv pro svoye ridne selo Synivku Sumskoyi oblasti v yakomu vin narodyvsya u dalekomu 1944 rotsi.

Pisnya «Metelyk» u vykonanni Svitlany Sharovoyi, do rechi finky za pokhodzhennyam, prysvyachena dityam, yaki prykhodyat' na zminu starshomu pokolinnyu. Odniyeyu iz takykh ditej' ye vnuchka pana Oleksandra Katya.

Duet «Lesya i Tamara» u vykonanni Lesi Prylyuk i Tamary Lepej'ko vykonuyuchy pisni avtora, «Berizky» ta «Syni hayi» zacharuvav svoyim chudovym melodij'nym holosom publiku, yaka pryj'shla na tvorchyj' vechir Oleksandra Doroshenka. Krim ts'oho, Lesya Prylyuk i Tamara Lepej'ko vystupaly z okremymy nomeramy yaki zavzhdy zakinchuvalys' vdyachnymy opleskamy zalu.

Avtor bahato tvoriv prysvyatyv rozstrilyanym poetam Ukrayiny. Pisni na virshi Oleny Telihy «Vechirnya pisnya» i «Virnist'» ta Vasylya Stusa «Rozspivanyj' snih» i «Chekannya» chudovo vykonaly artysty Lesya Prylyuk, Tamara Lepej'ko i Svitlana Sharova. V virshi «Berezhit' poetiv» Oleksandr Doroshenko staye na zakhyst ukrayins'kykh poetiv, yakykh totalitarni rezhymy v rizni chasy znyshuvaly.

Bahato tvoriv avtora prysv'yacheno heniyu ukrayins'koho narodu T.H.Shevchenku. Pisnya «Spivaj', Kobzaryu, svoyu pisnyu!» poyednala mertvykh, zhyvykh i nenarodzhenykh, yakykh ob'yednuye im'ya velykoho Kobzarya. Osoblyvyj' bil' i hniv vyklykaye u Oleksandra Doroshenka do peterburhs'kykh «moskaliv», yaki znushayut'sya nad svyatym imenem T.H.Shevchenka. Pevna chastyna peterburhs'kykh chynovnykiv vse robyly, shob u misti S.Peterburzi ne bulo vstanovleno pam'yatnyk velykomu Kobzaryu. Svij' bil' i hniv vin vyklav u virshakh «Dusha Tarasa» i «Pam'yatnyk Tarasu» de zasudyv shovinistychnu pozytsiyu chynovnykiv.

Osnovne mistse u tvorchosti Oleksandra Doroshenka zaj'maye pam'yat' pro kozakiv, prakh yakykh posiyanyj' sered prostoriv Rosiyi. Pisnya «Yikhav kozak na vij'nu» u vykonanni Edearda Hladkoho ta Valentyna Ivashenka bula zustrinuta burkhlyvymy opleskamy, tomu, sho holos ts'oho duetu ye nastil'ky melodij'nym, sho ne mozhe ne vrazyty lyubu publiku. Romans u vykonanni Eduarda Hladkoho zaj'vyj' raz pidtverdzhuye pryrodnij' talant ts'oho aktora.

Pisnya Oleksandra Doroshenka «Kanaly Ladohy» bula nahorodzhena na konkursi khorovykh kolektyviv imeni Koshytsya, yakyj' prokhodyv v Moskvi voseny ts'oho roku, osnovnym pryzom OUN Rukhu m. Moskvy - «Zolotym Tryzubom», zvuchala i na ts'omu Vechori u vykonanni Violyety Hrynevych i Valentyna Ivashenka. Tsya pisnya zmusyla ne odnoho v zali sydyachoho zadumatys' nad svitloyu pam'yatyu tysyach bez vyny ubiyennykh, zamordovanykh kozakiv. Dorechi, Violyeta Hrynevych rodom iz slavnoho ukrayins'koho mista Sevastopolya, pidhotuvala tsej' druzhnij' i tvorchyj' kolektyv. Ves' vechir za royalem vona ozvuchuvala i akompanuvala pid chas vystupiv aktoriv na tvorchomu vechori Oleksandra Doroshenka.

Oleksandr Doroshenko napysav slova i muzyku do pisni «Maj'oryt' Znameno nashe», yaku prysvyatyv ukrayins'komu vij's'ku. Ya dumayu, sho tsya pisnya pryzhyvet'sya v ukrayins'kykh vij's'kovykiv.

I na zavershennya, prozvuchala, yak himn, «Pisnya pro Ukrayinu», yaku vykonaly Oleksandr Doroshenko, Violyeta Hrynevych, Valentyn Ivashenko, Svitlana Sharova, Eduard Hladkyj', Lesya Prylyuk i Tamara Lepej'ko. Zal vstavshy dyakuvav za tsej' chudovyj' tvorchyj' vechir, yakyj' mih i ne vidbutysya cherez pereshkody, yaki namahalysya chynyty deyaki osoby i, lyshe tverda i chitka pozytsiya Heneral'noho Dyrektora Kul'turnoho Tsentru Ukrayiny v Moskvi Serhiyenka Petra Semenovycha dala zmohu ts'omu svyatu vidbutysya, za sho OUN Rukhu m. Moskvy j'omu shyro vdyachna.

V kintsi vechora vid imeni Kul'turnoho Tsentru Ukrayiny Zastupnyk Heneral'noho Dyrektora Yurij' Mykolaj'ovych Vasylenko shyro podyakuvav panu Oleksandru Doroshenku za j'oho tvorchist', a tvorchomu kolektyvu za yikh chudove vykonannya. Vid imeni OUN Rukhu vash pokirnyj' sluha vruchyv komplekt knyh Oleksandrovi Doroshenkovi ta podyakuvav vsim uchasnykam i tym, yaki hotuvaly tsej' nezabutnij' tvorchyj' vechir Oleksandra Doroshenka.

Holova OUN Rukhu m. Moskvy
Viktor Humenyuk

More BRAMA Press Releases -- Click Here
Comments and observations about this article and other news
may be posted to the BRAMA News & Politics Comment Board