Перечитавши збірку шановної п. редактор ОЛЬГИ КУЗЬМОВИЧ, або так близької нам О-КИ -- ПРО ЦЕ І ТЕ, і то перечитавши під деякою загрозою серіозного розсентименталення -- і намагаючись визначити кілька головних тем розповідей, коментарів та ессеїв, мені виразно перед очима стало окреслення, що ця збірка, це прямо суспільна ілюстрація якщо не цілої нашої громади, то напевно її провідної верстви активістів чи це в Галичині до 2-ої Світової війни чи пізніше в діяспорі.

Якщо б треба було вибрати кілька книжок, щоб їх закопати у глечику, чи вистрілити з капсулькою часу на Марс, як інформацію для майбутніх поколінь, якщо вибрати кілька книжок, які дали б посмак життя, життєвих вартостей, опису провідних діячів, чи і навіть ритуалів буденного життя нашої громади й оточення -- то їх можна знайти у збірці ПРО ЦЕ І ТЕ.

Читаючи ті зібрані нариси та коментарі -- можна до певної міри завидувати авторці. Завидувати за час подій та мільє авторки. Правда -- її час це також і час багатьох із нас. Але насправді не зовсім так. Бо це не тільки є мистецтвом жити поруч і серед деяких визначних постатей, але мистецтвом є з того скористати і перебрати чи й передати життєві вартості тих осіб, та й намагатися примінювати їх у свойому житті.

А ті вартості випливають на вид чи не на кожній сторінці. Це не тільки повчання бабуні, що "у нас перед чужими не плачуть", це не тільки у листі до дочки/молодої матері пише бабуня, що "вірю, що виховаєш її на добру українку": це свідоме виховування покоління за поколінням діячів українського громадського активу, української акції проти окупантів, це був цілий стиль життя серед рідних і близьких знайомих, які вели політичний спортив і дію. Це справді про історію. Тут також описані постаті, які були у передніх лавах серед тих, які оцінювали і плекали всі високі прояви української культури. Це рід у якому одна тітка одружена з Євгеном Коновальцем, а друга з Андрієм Мельником. Це часті гостини Романа Шухевича-Чупринки. Це вічні напруження про арешти чи смерть друзів. А крім того часте гостювання митрополита Шептицького та культурних діячів. Це родинні традиції, де ритуал на Свят Вечір включав елегантно вдягутися, сісти до стола, поділитися просфорою і тоді передати частину ввечері політичним в'язням ... Маючи такі основи можна було змалку відповідно вже бачити і сприймати світ і його оцінювати.

Дочка громадського активної родини Федаків (мати діячка жіночої оргаізації) і Шепаровичів (батько відомий адвокат), Ольга Шепарович дитиною вже переживала політичні польські поліційські розшуки в домі, дитиною також допомагала привезти до Галичини гроші і документи від американських українців для ведення підпільної роботи. А будучи студенткою журналістики у Варшаві знову жила серед світочів українських активістів того часу (від Донцова до Олени Теліги і Юрія Липи). Це у варшавському університеті вона відчула що таке шовінізм -- коли студентам -- усім жидам і їй (як єдиній українці) не дозволили сидіти на лавках під час викладів, тільки змусили завжди стояти під стінами ... Таке переживання також гартує дух і завзяття -- як і плекає вирозуміння до переживань чи переслідувань інших груп та одиниць.

Таке виховання й атмосфера посилило завзяття молодої пластунки до професійно-громадської активности. Закінчивши студії журналістики Олга Шепарович, а згодом Кузьмович (одружена з др. Миколою, також із відомого роду громадських діячів) -- працювала у редакціях журналу "Дороги", потім уже в Америці у "Молодім Житті", була довголітним редактором "Пластової Ватри" у Свободі, понад 20 років редактором у "Свободі", тепер редактором "Нашого Голосу", а раніше була 24 роки редакторм журналу ЮНАК.

Це саме у цьому журналі (якого тоді редагував Любомир Онишкевич) О-КА 8/1964 розпочала рубрику "Пластункам на вушко" і "Поради Подруги Дади", де могла надавати порад і певного доброго тону молодим -- відчуваючи їхні проблеми. Може це і було до певної міри предком "Про це і те ", бо передавало таку саму чулість до людських переживань, ситуацій і громадських проблем у сталій рубриці, у кожному числі журналу.

Збірка ПРО ЦЕ І ТЕ сладається з віньєток, мінімалістичних картин, номов фотографій якоїсь події. Одна частина -- це описи родинних і товариських контактів і життя у передвоєнному Львові, потім моменти скитання; друга частина картинок - міні оповідань про загально людскі ситуації і проблеми. А третя -- це коментарі на епізоди життя української американської діяспори (та й взагалі американського життя), чи опис постатей околиці Нью Йорку. Це також описи/зустрічі/спілкування з такими діячами дня, як Іван Кедрин Рудницький, Юрій Стефаник, Марія Струтинська, Лев Мишуга, родини Гординських.

Це реакції на політичні події і постаті (приїзд Надійки Світличної зі синочками), описи моментів нашої радости з незалежністю України, заклики щоб дружньо вітати братів з "четвертої хвилі", коментарі про наші слабості і про наші приємні події (відвідини Театру ім. Леся Курбаса зі Львова). Це О-КА робила у своїх майже 1000 нарисах у "Свободі".

Можна сказати, що ці коментарі на тему дня -- немов інтимні записи в щоденнику -- записи для майбутніх поколінь, чоб їм передати лосмак того, як це колись було. Яким був Львів до війни, і що він означав для української історії і культури, і якою була наша діяспора, чим і як ми жили як одиниці, і як громада. Це все у тому чоденнику -- у тій капсульці часу. Це так, що варто передавати у спадчину дітям. І брати собі. Пропоную послухати. Пропоную читати.

Д-р Лариса Онишкевич
Голова НТШ-А, Нью-Йорк

© BRAMA, June 17, 2000

Author Olha Kuzmowycz autographs a copy of her book "Pro Tse i Te" for Dr. Laryssa Onyshkevych, Pres. NTSh-A.

History is but a series of moments in time – a set of dates that reveal bits and pieces of the past. Missing from most histories are the intervals that connect the series, those in-between times that might lend the reader a notion of reality about the historic episodes. Ukraine’s recent past is just such a series of moments, with concurrent critical events that are often difficult to sort into a comprehensible pattern.

Autobiographies, biographies, news items, even novels and short stories often fill those gaps that convey a sense of the times. If you are searching for a thread that links the tumultuous times in Western Ukraine (Galicia) prior to and immediately after its absorbtion into the Soviet Union, you will find an extraordinary resource in the person of author Olha Kuzmowycz. O-Ka, as she is known in her journalistic career, has had a remarkable personal history. She is a close family relation to several key people involved in Ukraine’s turbulent 20^th century history, and thanks to family connections and her career, O-Ka was poised to meet many others who went on to become the heroes and symbols of a nation.

She was born Olha Sheparovych in Lviv on November 24 1917, a revolutionary period in that region which Olha believes was a portent of the upheavals in her later life. Her mother was well-known journalist and activist Olena Fedak Sheparovych. O-Ka’s grandfather was Stepan Fedak, a Lviv community leader, businessman, and statesman. Her uncle, Yevhen Konovalets, was assassinated in 1938 by a Bolshevik agent for anti-Soviet activities, and holds an important place in Ukraine’s history for his military and political leadership. Another uncle, Andrij Melnyk, headed the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN, later OUN-M) after Ye. Konovalets’ death and was imprisoned in a Nazi concentration camp.

Fortunately for us, O-Ka was convinced by her close friends and mentors to compile a book of memoirs. "Pro Tse I Te" ("About This and That") relies in part on episodes from O-Ka’s personal experiences and partly on articles written for her column in the Ukrainian language newspaper "Svoboda." The book is a extraordinary reflection of the times, offering rare glimpses into the privacy of a Lviv home, confidential conversations, and a very personal view of the fight for Ukraine’s freedom.

How many times have we said to ourselves, "What I wouldn’t give to be a fly on the wall right now!" O-Ka was that proverbial fly on the wall, privy to many clandestine affairs beginning with her childhood years in Lviv. See 20^th century Ukrainian history unfold through her eyes.

A.K. (Brama)

"Pro Tse I Te"
Olha Kuzmowycz
paperback, 283 pp., 20 photographs
language: Ukrainian
New York, 2000

"Pro Tse I Te" is available for purchase at

"Molode Zhyttia"
309 East 9^th Street
New York, NY 10003

or send your check
in amount of US$15.00ea.
plus $2.00ea S/H in the US
(S/H to Canada is US$4.00) to:

O. Kuzmowycz
64 East 3^rd Street, #2
New York, NY 10003

Perechytavshy zbirku shanovnoi p. redaktor OL'HY KUZ'MOVYCh, abo tak blyz'koi nam O-KY -- PRO TsE I TE, i to perechytavshy pid deiakoiu zahrozoiu serioznoho rozsentymentalennia -- i namahaiuchys' vyznachyty kil'ka holovnykh tem rozpovidei, komentariv ta esseiv, meni vyrazno pered ochyma stalo okreslennia, sho tsia zbirka, tse priamo suspil'na iliustratsiia iaksho ne tsiloi nashoi hromady, to napevno ii providnoi verstvy aktyvistiv chy tse v Halychyni do 2-oi Svitovoi viiny chy piznishe v diiaspori.

Iaksho b treba bulo vybraty kil'ka knyzhok, shob ikh zakopaty u hlechyku, chy vystrilyty z kapsul'koiu chasu na Mars, iak informatsiiu dlia maibutnikh pokolin', iaksho vybraty kil'ka knyzhok, iaki daly b posmak zhyttia, zhyttievykh vartostei, opysu providnykh diiachiv, chy i navit' rytualiv budennoho zhyttia nashoi hromady i otochennia -- to ikh mozhna znaity u zbirtsi PRO TsE I TE.

Chytaiuchy ti zibrani narysy ta komentari -- mozhna do pevnoi miry zavyduvaty avtortsi. Zavyduvaty za chas podii ta mil'ie avtorky. Pravda -- ii chas tse takozh i chas bahat'okh iz nas. Ale naspravdi ne zovsim tak. Bo tse ne til'ky ie mystetstvom zhyty poruch i sered deiakykh vyznachnykh postatei, ale mystetstvom ie z toho skorystaty i perebraty chy i peredaty zhyttievi vartosti tykh osib, ta i namahatysia pryminiuvaty ikh u svoiomu zhytti.

A ti vartosti vyplyvaiut' na vyd chy ne na kozhnii storintsi. Tse ne til'ky povchannia babuni, sho "u nas pered chuzhymy ne plachut'", tse ne til'ky u lysti do dochky/molodoi materi pyshe babunia, sho "viriu, sho vykhovaiesh ii na dobru ukrainku": tse svidome vykhovuvannia pokolinnia za pokolinniam diiachiv ukrains'koho hromads'koho aktyvu, ukrains'koi aktsii proty okupantiv, tse buv tsilyi styl' zhyttia sered ridnykh i blyz'kykh znaiomykh, iaki vely politychnyi sportyv i diiu. Tse spravdi pro istoriiu. Tut takozh opysani postati, iaki buly u perednikh lavakh sered tykh, iaki otsiniuvaly i plekaly vsi vysoki proiavy ukrains'koi kul'tury. Tse rid u iakomu odna titka odruzhena z Ievhenom Konoval'tsem, a druha z Andriiem Mel'nykom. Tse chasti hostyny Romana Shukhevycha-Chuprynky. Tse vichni napruzhennia pro areshty chy smert' druziv. A krim toho chaste hostiuvannia mytropolyta Sheptyts'koho ta kul'turnykh diiachiv. Tse rodynni tradytsii, de rytual na Sviat Vechir vkliuchav elehantno vdiahutysia, sisty do stola, podilytysia prosforoiu i todi peredaty chastynu vvecheri politychnym v'iazniam ... Maiuchy taki osnovy mozhna bulo zmalku vidpovidno vzhe bachyty i spryimaty svit i ioho otsiniuvaty.

Dochka hromads'koho aktyvnoi rodyny Fedakiv (maty diiachka zhinochoi orhaizatsii) i Sheparovychiv (bat'ko vidomyi advokat), Ol'ha Sheparovych dytynoiu vzhe perezhyvala politychni pol's'ki politsiis'ki rozshuky v domi, dytynoiu takozh dopomahala pryvezty do Halychyny hroshi i dokumenty vid amerykans'kykh ukraintsiv dlia vedennia pidpil'noi roboty. A buduchy studentkoiu zhurnalistyky u Varshavi znovu zhyla sered svitochiv ukrains'kykh aktyvistiv toho chasu (vid Dontsova do Oleny Telihy i Iuriia Lypy). Tse u varshavs'komu universyteti vona vidchula sho take shovinizm -- koly studentam -- usim zhydam i ii (iak iedynii ukraintsi) ne dozvolyly sydity na lavkakh pid chas vykladiv, til'ky zmusyly zavzhdy stoiaty pid stinamy ... Take perezhyvannia takozh hartuie dukh i zavziattia -- iak i plekaie vyrozuminnia do perezhyvan' chy peresliduvan' inshykh hrup ta odynyts'.

Take vykhovannia i atmosfera posylylo zavziattia molodoi plastunky do profesiino-hromads'koi aktyvnosty. Zakinchyvshy studii zhurnalistyky Olha Sheparovych, a zhodom Kuz'movych (odruzhena z dr. Mykoloiu, takozh iz vidomoho rodu hromads'kykh diiachiv) -- pratsiuvala u redaktsiiakh zhurnalu "Dorohy", potim uzhe v Amerytsi u "Molodim Zhytti", bula dovholitnym redaktorom "Plastovoi Vatry" u Svobodi, ponad 20 rokiv redaktorom u "Svobodi", teper redaktorom "Nashoho Holosu", a ranishe bula 24 roky redaktorm zhurnalu IuNAK.

Tse same u ts'omu zhurnali (iakoho todi redahuvav Liubomyr Onyshkevych) O-KA 8/1964 rozpochala rubryku "Plastunkam na vushko" i "Porady Podruhy Dady", de mohla nadavaty porad i pevnoho dobroho tonu molodym -- vidchuvaiuchy ikhni problemy. Mozhe tse i bulo do pevnoi miry predkom "Pro tse i te ", bo peredavalo taku samu chulist' do liuds'kykh perezhyvan', sytuatsii i hromads'kykh problem u stalii rubrytsi, u kozhnomu chysli zhurnalu.

Zbirka PRO TsE I TE sladaiet'sia z vin'ietok, minimalistychnykh kartyn, nomov fotohrafii iakois' podii. Odna chastyna -- tse opysy rodynnykh i tovarys'kykh kontaktiv i zhyttia u peredvoiennomu L'vovi, potim momenty skytannia; druha chastyna kartynok - mini opovidan' pro zahal'no liudski sytuatsii i problemy. A tretia -- tse komentari na epizody zhyttia ukrains'koi amerykans'koi diiaspory (ta i vzahali amerykans'koho zhyttia), chy opys postatei okolytsi N'iu Iorku. Tse takozh opysy/zustrichi/spilkuvannia z takymy diiachamy dnia, iak Ivan Kedryn Rudnyts'kyi, Iurii Stefanyk, Mariia Strutyns'ka, Lev Myshuha, rodyny Hordyns'kykh.

Tse reaktsii na politychni podii i postati (pryizd Nadiiky Svitlychnoi zi synochkamy), opysy momentiv nashoi radosty z nezalezhnistiu Ukrainy, zaklyky shob druzhn'o vitaty brativ z "chetvertoi khvyli", komentari pro nashi slabosti i pro nashi pryiemni podii (vidvidyny Teatru im. Lesia Kurbasa zi L'vova). Tse O-KA robyla u svoikh maizhe 1000 narysakh u "Svobodi".

Mozhna skazaty, sho tsi komentari na temu dnia -- nemov intymni zapysy v shodennyku -- zapysy dlia maibutnikh pokolin', chob im peredaty losmak toho, iak tse kolys' bulo. Iakym buv L'viv do viiny, i sho vin oznachav dlia ukrains'koi istorii i kul'tury, i iakoiu bula nasha diiaspora, chym i iak my zhyly iak odynytsi, i iak hromada. Tse vse u tomu chodennyku -- u tii kapsul'tsi chasu. Tse tak, sho varto peredavaty u spadchynu ditiam. I braty sobi. Proponuiu poslukhaty. Proponuiu chytaty.

D-r Larysa Onyshkevych
Holova NTSh-A, N'iu-Iork