В.Л.: Що спонукало Пана приїхати до Нью-Йорку?

A.П.: Не тільки до Нью-Йорку. Попередньо був в Чікаго. Там відбулися ділові зустрічі з представниками двох потужних організацій: Конгресу Полонії Американської і Українського Конгресового Комітету. На цих зустрічах було представлено концепцію про співпрацю між Любліном і Львовом і обговорювалися питання про можливу участь у реалізації цього проекту української та польської громад, які є в Америці.

В.Л.: Чому та співпраця є такою важливою?

A.П.: Насамперед головною є співпраця Польщі та України. Обидві наші держави і народи визволилися з під совіцької окупації і тепер мають повний суверенітет. А також стали повноправними членами Ради Європи та інших важливих міжнародних організацій. Тому є дуже важливим, щоб порозуміння і співпраця відбувалися не тільки на рівні президентів, представників урядів та парламентів наших держав, але і на рівні наших міст чи областей і т.п.

Люблін і Львів -- два найбільші прикордонні міста. Логіка підказує, що між цими містами повинні бути особливі умови розвитку співпраці,.які б могли бути позитивним прикладом для інших. Окрім того, це є важливо для зміцнення демократії, співпраці і розширення Євросоюзу.

В.Л.: Яка мета вашого візиту до Америки?

A.П.: Америка є зацікавлена в тому, щоб в постсоціалістичних країнах і надалі розвивалася демократія, сучасна ринкова економіка і новітні стандарти вільного світу, а також самобутня національна культура і, звичайно, наука. У цьому також є зацікавлені американці українського і польського походження та їх організації. Відомо, що без активної участі й допомоги як української, так і польської громад та їх організацій, здобуття незалежності тривало б значно довше. Більше того, ми повинні активніше використовувати життєвий досвід наших співвітчизників, вчитися від них і звичайно ж залучати до участі в розбудові наших країв. Тепер є важливо, щоб вони робили інвестиції і сприяли збільшенню кількості робочих місць. Для цього і зустрічалися з паном Едуардом Москалем і панею Лозинською, а також з генеральними консулами Польщі і України в Чікаго та в Нью-Йорку. Всі вважають, що чим ближчою буде співпраця між Польщею і Україною, тим краще буде для всієї Європи.

Відомо, що в США переконані, що українсько-польська кооперація має для Європи стратегічне значення. Бо цим самим ми застерігаємо негативні тенденції розвитку великоросійського націоналізму Росії. Одним із прихильників такого погляду є відомий американський професор З. Бжезинський, який походить з Перемишля і є добре відомий в Польщі та в Україні.

В.Л.: Як конкретно виглядає співпраця між Любліном і Львовом?

A.П.: Найкраще це видно на розвитку взаємин між нашою молоддю. Понад 800 українських студентів навчається в університеті ім. Марії Кюрі-Складовської, в політехнічному університеті, в сільськогосподарській академії, а також в Люблінському католицькому університеті. Вони є дуже активні, мають свої студентські організації. проводять фестивалі укрїнської культури. Добре розвивається співпраця між науковцями наших міст. Розвиваються взаємини між бізнесовими структурами. Активною є співпраця членів міжнародного клубу Ротарі.

Добре налагоджені контакти між нашими міськими органами влади. А з мером Львова Василем Куйбідою ми маємо кілька зустрічей на рік. Це саме стосується і наших заступників. Нещодавно Міська рада Любліна прийняла рішення про присвоєння одному з центральних кварталів (rondo) міста ім. Петра Могили. Ми також плануємо відкрити Генеральне консульство Ураїни в Любліні.

Практично кожного дня я маю зустрічі з громадянами обох міст. Ми також маємо надійний авобусний зв’язок між Любліном і Львовом: це 3-4 рейси кожного дня. Багато студентів їздять до дому на вихідні та святочні дні.

В.Л.: Наблизилися до найважливішої ініціативи . . .

A.П.: Так, хочемо створити в Любліні Польсько-Український університет. Цю ідею підтримують президенти Уркаїни і Польщі, парламенти в Варшаві і Києві. Міські влади Львова і Любліна виявляють глибоку зацікавленість до реалізації даного проекту бо власне самі науковці наших міст є глибоко зацікавлені в створенні такого університету. Викладацький склад університету повинен бути спільний, а

на посаді ректора будуть перебувати почергово один термін представник з України, а другий - з Польщі. Студенти будуть мати спільний орган самоврядування. Слід зауважити, що навіть немає проблеми з приміщенням для організації житла для студентів. Частково ми зможемо використати споруди які раніше були призначені для віськових потреб. В даний час коли Польща немає потреби приготовлятися до війни з Заходом і реформує свою армію, багато віськових будинків перебудовуються для цивільних потреб в тому числі і для розширення студентських аудиторій. У цьому навіть є якась символічність.

В.Л.: Хто би мав навчатися у такому унівеситеті, що би вони вивчали?

A.П.: Насамперед це громадяни Польщі і України. І звичайно ж ми б не замикали своїх дверей перед представниками інших держав. Ми думаємо, що тут будуть функціонувати філологічний факультет, економіки і бізнесу, міжнародних відносин та інші.

Цим проектом ми намагаємося зацікавити представників Євросоюзу. Не приховуємо і того, що шукаємо підтримки з боку урядових структур Америки на різних рівнях, а також від Конгресу Полонії Американської і Українського Конгресового Комітету.

Нам також хотілось би дізнатися, як оцінює наши проект українська і польська громада Америки, якою є їхня думка.

В.Л.: БРАМА може запитати про це в інтернеті ...

A.П.: Ми будемо дуже вдячні. Запитайте!

В.Л.: Дякую за розмову.

V.L.: Sho sponukalo Pana pryyikhaty do N'yu-J'orku?

A.P.: Ne til'ky do N'yu-J'orku. Poperedn'o buv v Chikaho. Tam vidbulysya dilovi zustrichi z predstavnykamy dvokh potuzhnykh orhanizatsij': Konhresu Poloniyi Amerykans'koyi i Ukrayins'koho Konhresovoho Komitetu. Na tsykh zustrichakh bulo predstavleno kontseptsiyu pro spivpratsyu mizh Lyublinom i L'vovom i obhovoryuvalysya pytannya pro mozhlyvu uchast' u realizatsiyi ts'oho proektu ukrayins'koyi ta pol's'koyi hromad, yaki ye v Amerytsi.

V.L.: Chomu ta spivpratsya ye takoyu vazhlyvoyu?

A.P.: Nasampered holovnoyu ye spivpratsya Pol'shi ta Ukrayiny. Obydvi nashi derzhavy i narody vyzvolylysya z pid sovits'koyi okupatsiyi i teper mayut' povnyj' suverenitet. A takozh staly povnopravnymy chlenamy Rady Yevropy ta inshykh vazhlyvykh mizhnarodnykh orhanizatsij'. Tomu ye duzhe vazhlyvym, shob porozuminnya i spivpratsya vidbuvalysya ne til'ky na rivni prezydentiv, predstavnykiv uryadiv ta parlamentiv nashykh derzhav, ale i na rivni nashykh mist chy oblastej' i t.p.

Lyublin i L'viv -- dva naj'bil'shi prykordonni mista. Lohika pidkazuye, sho mizh tsymy mistamy povynni buty osoblyvi umovy rozvytku spivpratsi,.yaki b mohly buty pozytyvnym prykladom dlya inshykh. Okrim toho, tse ye vazhlyvo dlya zmitsnennya demokratiyi, spivpratsi i rozshyrennya Yevrosoyuzu.

V.L.: Yaka meta vashoho vizytu do Ameryky?

A.P.: Ameryka ye zatsikavlena v tomu, shob v postsotsialistychnykh krayinakh i nadali rozvyvalasya demokratiya, suchasna rynkova ekonomika i novitni standarty vil'noho svitu, a takozh samobutnya natsional'na kul'tura i, zvychaj'no, nauka. U ts'omu takozh ye zatsikavleni amerykantsi ukrayins'koho i pol's'koho pokhodzhennya ta yikh orhanizatsiyi. Vidomo, sho bez aktyvnoyi uchasti j' dopomohy yak ukrayins'koyi, tak i pol's'koyi hromad ta yikh orhanizatsij', zdobuttya nezalezhnosti tryvalo b znachno dovshe. Bil'she toho, my povynni aktyvnishe vykorystovuvaty zhyttyevyj' dosvid nashykh spivvitchyznykiv, vchytysya vid nykh i zvychaj'no zh zaluchaty do uchasti v rozbudovi nashykh krayiv. Teper ye vazhlyvo, shob vony robyly investytsiyi i spryyaly zbil'shennyu kil'kosti robochykh mists'. Dlya ts'oho i zustrichalysya z panom Eduardom Moskalem i paneyu Lozyns'koyu, a takozh z heneral'nymy konsulamy Pol'shi i Ukrayiny v Chikaho ta v N'yu-J'orku. Vsi vvazhayut', sho chym blyzhchoyu bude spivpratsya mizh Pol'sheyu i Ukrayinoyu, tym krashe bude dlya vsiyeyi Yevropy.

Vidomo, sho v SShA perekonani, sho ukrayins'ko-pol's'ka kooperatsiya maye dlya Yevropy stratehichne znachennya. Bo tsym samym my zasterihayemo nehatyvni tendentsiyi rozvytku velykorosij's'koho natsionalizmu Rosiyi. Odnym iz prykhyl'nykiv takoho pohlyadu ye vidomyj' amerykans'kyj' profesor Z. Bzhezyns'kyj', yakyj' pokhodyt' z Peremyshlya i ye dobre vidomyj' v Pol'shi ta v Ukrayini.

V.L.: Yak konkretno vyhlyadaye spivpratsya mizh Lyublinom i L'vovom?

A.P.: Naj'krashe tse vydno na rozvytku vzayemyn mizh nashoyu moloddyu. Ponad 800 ukrayins'kykh studentiv navchayet'sya v universyteti im. Mariyi Kyuri-Skladovs'koyi, v politekhnichnomu universyteti, v sil's'kohospodars'kij' akademiyi, a takozh v Lyublins'komu katolyts'komu universyteti. Vony ye duzhe aktyvni, mayut' svoyi students'ki orhanizatsiyi. provodyat' festyvali ukryins'koyi kul'tury. Dobre rozvyvayet'sya spivpratsya mizh naukovtsyamy nashykh mist. Rozvyvayut'sya vzayemyny mizh biznesovymy strukturamy. Aktyvnoyu ye spivpratsya chleniv mizhnarodnoho klubu Rotari.

Dobre nalahodzheni kontakty mizh nashymy mis'kymy orhanamy vlady. A z merom L'vova Vasylem Kuj'bidoyu my mayemo kil'ka zustrichej' na rik. Tse same stosuyet'sya i nashykh zastupnykiv. Neshodavno Mis'ka rada Lyublina pryj'nyala rishennya pro prysvoyennya odnomu z tsentral'nykh kvartaliv (rondo) mista im. Petra Mohyly. My takozh planuyemo vidkryty Heneral'ne konsul'stvo Urayiny v Lyublini.

Praktychno kozhnoho dnya ya mayu zustrichi z hromadyanamy obokh mist. My takozh mayemo nadij'nyj' avobusnyj' zv’yazok mizh Lyublinom i L'vovom: tse 3-4 rej'sy kozhnoho dnya. Bahato studentiv yizdyat' do domu na vykhidni ta svyatochni dni.

V.L.: Nablyzylysya do naj'vazhlyvishoyi initsiatyvy . . .

A.P.: Tak, khochemo stvoryty v Lyublini Pol's'ko-Ukrayins'kyj' universytet. Tsyu ideyu pidtrymuyut' prezydenty Urkayiny i Pol'shi, parlamenty v Varshavi i Kyyevi. Mis'ki vlady L'vova i Lyublina vyyavlyayut' hlyboku zatsikavlenist' do realizatsiyi danoho proektu bo vlasne sami naukovtsi nashykh mist ye hlyboko zatsikavleni v stvorenni takoho universytetu. Vykladats'kyj' sklad universytetu povynen buty spil'nyj', a

na posadi rektora budut' perebuvaty pocherhovo odyn termin predstavnyk z Ukrayiny, a druhyj' - z Pol'shi. Studenty budut' maty spil'nyj' orhan samovryaduvannya. Slid zauvazhyty, sho navit' nemaye problemy z prymishennyam dlya orhanizatsiyi zhytla dlya studentiv. Chastkovo my zmozhemo vykorystaty sporudy yaki ranishe buly pryznacheni dlya vis'kovykh potreb. V danyj' chas koly Pol'sha nemaye potreby pryhotovlyatysya do vij'ny z Zakhodom i reformuye svoyu armiyu, bahato vis'kovykh budynkiv perebudovuyut'sya dlya tsyvil'nykh potreb v tomu chysli i dlya rozshyrennya students'kykh audytorij'. U ts'omu navit' ye yakas' symvolichnist'.

V.L.: Khto by mav navchatysya u takomu univesyteti, sho by vony vyvchaly?

A.P.: Nasampered tse hromadyany Pol'shi i Ukrayiny. I zvychaj'no zh my b ne zamykaly svoyikh dverej' pered predstavnykamy inshykh derzhav. My dumayemo, sho tut budut' funktsionuvaty filolohichnyj' fakul'tet, ekonomiky i biznesu, mizhnarodnykh vidnosyn ta inshi.

Tsym proektom my namahayemosya zatsikavyty predstavnykiv Yevrosoyuzu. Ne prykhovuyemo i toho, sho shukayemo pidtrymky z boku uryadovykh struktur Ameryky na riznykh rivnyakh, a takozh vid Konhresu Poloniyi Amerykans'koyi i Ukrayins'koho Konhresovoho Komitetu.

Nam takozh khotilos' by diznatysya, yak otsinyuye nashy proekt ukrayins'ka i pol's'ka hromada Ameryky, yakoyu ye yikhnya dumka.

V.L.: BRAMA mozhe zapytaty pro tse v interneti ...

A.P.: My budemo duzhe vdyachni. Zapytaj'te!

V.L.: Dyakuyu za rozmovu.