La Strada-Ukraine  Ukraine/Ykraina   C A S E S

| Home | About | News&Conferences | Cases | Links |

| Help & HOTLINES |

 

U=Ukrainian CP1251
T=Transliterated
E=English
· (E) 4 Stories
· (U/T) Olenka
· (U/T) Nadya
· (U/T) Hrupa 5

 
 

 

Transliterated text below

Повідомлення отримане по телефону гарячої лінії Ла Стради України.

Телефонувала жінка з міста Рівне.

Її донька Лариса разом з подругами Світланою, Галею та іншими дівчатами були запрошені до танцювального колективу рідного міста .

Дівчатам запропонували добресплачувану роботу за кордоном в танцювальному колективі. Дівчат та їх батьків запевнили, що все буде добре. Керівник негайно розпочав активну підготовку дівчат до виїзду: готувались концертні програми, підбирались танцювальні костюми.

Група з 5-ти дівчат та керівником виїхали поїздом до Румунії в травні 1998 року. В Бухаресті групу зустріли представники румунської фірми.

На території Румунії дівчата провели 2 дні. Через 2 дні на пероні вокзалу за декілька хвилин до відправки поїзду до Болгарії, де дівчат обіцяли працевлаштувати, представники фірми запропонували підписати контракти, які були написані румунською мовою і відповідно до яких дівчатам забезпечувалась робота танцівницями. Коли дівчата зауважили, що такі контракти вони не бажають підписувати, їх стали переконувати, що попереду на них чекає добресплачувана робота, а якщо вони не погоджуються, то можуть повертатись назад додому за власний кошт.

По прибутті до Болгарії у дівчат забрали паспорти і оголосили, що роботи в Болгарії не має і треба їхати до Греції. З цією метою був оголошений “комерційний перехід” до Греції.

Дівчат вивезли автобусом на так звану “галявину”, яка знаходилась на прикордонні Болгарії та Греції. На цю “галявину” було звезено більш як 40 жінок і дівчат різних національностей (українки, польки, болгарки, чешки, словачки, румунки, молдаванки). Всім оголосили, що треба буде рухатись пішки через гори та гірські річки. Щоб дівчата не розбіглись, до групи були приставлені двоє озброєних чоловіків болгарської національності.

Коли дівчата з групи попросились відійти до туалету, їх попередили, що втеча неможлива. Вони і самі дуже швидко в цьому переконались, бо зовсім поруч вони наштовхнулись на тіло вбитої жінки.

В Греції дівчат розселили по різним готелям міста Арго.

Дівчатам з України поталанило: їх не роз”єднали і вони попали до одного й того ж грека, власника якогось готелю. Цей грек оголосив дівчатам зразу ж, що він їх купив і вони відтепер його живий товар, а отже повинні виконувати всі його накази. Головною його вимогою було танцювати танець-стрептизм, обслуговувати клієнтів в ліжку та виїжджати по замовленню клієнтів.

Дівчата категорично відмовлялись від такої праці. Їх почали бити і змушувати силою.

Ларису сильно били в живіт.

Світлана після серії побиттів стала втрачати свідомість, після чого залишалась в паралізованому стані певний час.

Але дівчата трималися мужньо. Їм поталанило - вони змогли підтримувати телефонний зв"язок з рідними. Часом такий зв”язок був дуже ризикований: дівчата в”язали з простирадел мотузки і по них опускались з верхніх поверхів готелів на нижні, де знаходились телефони. Гроші, які були необхідні на телефонні розмови, збирались цілим колективом з тих 12 доларів, які видавались дівчатам раз на чотири дні на харчування. Часом вдавалось зателефонувати додому і під час походів за харчами, за якими де-коли дівчат відпускали.

Час до часу дівчата, які також потрапили до такої ситуації 2-3 роки тому і примусово стали працівницями секс-сервісу раніше, попереджали, що так довго не буде продовжуватись. Вони пояснювали, що рано чи пізно дівчат все ж змусять до секс-роботи. Ці жінки були різних національностей: польки, чешки, болгарки.

Дівчата стали замічати, що їм до пиття щось підсипають. Після випитого стакану “води” вони ставали веселими і втрачали контроль над собою.

Крім того їхні “власники” продовжували шантажували дівчат, що вони порушують умови контракту, відмовляючись обслуговувати клієнтів, і, що їх борг росте з кожним днем. Їх повідомили, що лише за порушення контракту прийдеться сплачувати 7 000 доларів США кожній.

Через якийсь час здоров”я Світлани значно погіршилось. На щастя, вона потрапила до лікарні.

З лікарні їй вдалося автобусом добратись до Румунії. Опинившись в Бухаресті без копійки грошей і без документів, дівчина намагалась встановити зв”язок з фірмою, яка займалась відправкою дівчат до Греції. На вокзалі її підібрав таксист похилого віку. Він її справді завіз до фірми, де Світлані вдалося повернути паспорт. На Україну вона добралась поїздом за кошти того ж таксиста.

Після повернення Світлани, Ларисина мама зв”язалась з українським консулом в Греції. Але швидко стало зрозуміло, що українське посольство має дуже обмежені можливості, а тому прийняти дівчину на якийсь час не зможе.

Ларисина мама через знайомих знайшла українську жінку в Афінах, яка погодилась взяти дівчину до себе додому на короткий термін.

Коли Наталка отримала адресу цієї жінки, вона вирішила будь-що тікати. Дівчата зібрали їй гроші на квиток на поїзд до Афін.

Своєму “власникові” Лариса оголосила, що вона погоджується на його вимоги обслуговувати клієнтів, але попросилась на пляж до моря перед початком роботи.

Натомість дівчина сіла на поїзд і добралась до Афін, де український консул з великим розумінням поставився до її проблеми.

Консул персонально телефоном зв”язався з Лозо Сергійом Володимирович, який займався набором дівчат до танцювальних колективів в Тернополі, і поставив вимогу оплатити авіаквиток для Наталки.

Дівчині прийшлоссь провести 2 дні в аеропорту міста Афіни. Дякуючи персональній допомозі консула посольства України в Греції Ларису взяли в літак до України.

Так, дівчина повернулась додому.

В лікарі на Україні встановили, що у Наталки внаслідок жорстоких побоїв в живіт та внутрішніх крововиливів, розвинулось захворювання яєчника, який необхідно оперувати.

За час перебування в Греції, дівчина втратила половину своєї ваги. Наслідком психологічної травми стало те, що дівчина не може спокійно спати вночі.

Вона готова свідчити в судовому процесі проти сутенера, який вивозив дівчат за кордон.

 


* * * * * * * * * * * * * * * * * *

Povidomlennya otrymane po telefonu haryachoyi liniyi La Strady Ukrayiny.

Telefonuvala zhinka z mista Rivne.

Yiyi don'ka Larysa razom z podruhamy Svitlanoyu, Haleyu ta inshymy divchatamy buly zaprosheni do tantsyuval'noho kolektyvu ridnoho mista .

Divchatam zaproponuvaly dobresplachuvanu robotu za kordonom v tantsyuval'nomu kolektyvi. Divchat ta yikh bat'kiv zapevnyly, sho vse bude dobre. Kerivnyk nehaj'no rozpochav aktyvnu pidhotovku divchat do vyyizdu: hotuvalys' kontsertni prohramy, pidbyralys' tantsyuval'ni kostyumy.

Hrupa z 5-ty divchat ta kerivnykom vyyikhaly poyizdom do Rumuniyi v travni 1998 roku. V Bukharesti hrupu zustrily predstavnyky rumuns'koyi firmy.

Na terytoriyi Rumuniyi divchata provely 2 dni. Cherez 2 dni na peroni vokzalu za dekil'ka khvylyn do vidpravky poyizdu do Bolhariyi, de divchat obitsyaly pratsevlashtuvaty, predstavnyky firmy zaproponuvaly pidpysaty kontrakty, yaki buly napysani rumuns'koyu movoyu i vidpovidno do yakykh divchatam zabezpechuvalas' robota tantsivnytsyamy. Koly divchata zauvazhyly, sho taki kontrakty vony ne bazhayut' pidpysuvaty, yikh staly perekonuvaty, sho poperedu na nykh chekaye dobresplachuvana robota, a yaksho vony ne pohodzhuyut'sya, to mozhut' povertatys' nazad dodomu za vlasnyj' kosht.

Po prybutti do Bolhariyi u divchat zabraly pasporty i oholosyly, sho roboty v Bolhariyi ne maye i treba yikhaty do Hretsiyi. Z tsiyeyu metoyu buv oholoshenyj' “komertsij'nyj' perekhid” do Hretsiyi.

Divchat vyvezly avtobusom na tak zvanu “halyavynu”, yaka znakhodylas' na prykordonni Bolhariyi ta Hretsiyi. Na tsyu “halyavynu” bulo zvezeno bil'sh yak 40 zhinok i divchat riznykh natsional'nostej' (ukrayinky, pol'ky, bolharky, cheshky, slovachky, rumunky, moldavanky). Vsim oholosyly, sho treba bude rukhatys' pishky cherez hory ta hirs'ki richky. Shob divchata ne rozbihlys', do hrupy buly prystavleni dvoye ozbroyenykh cholovikiv bolhars'koyi natsional'nosti.

Koly divchata z hrupy poprosylys' vidij'ty do tualetu, yikh poperedyly, sho vtecha nemozhlyva. Vony i sami duzhe shvydko v ts'omu perekonalys', bo zovsim poruch vony nashtovkhnulys' na tilo vbytoyi zhinky.

V Hretsiyi divchat rozselyly po riznym hotelyam mista Arho.

Divchatam z Ukrayiny potalanylo: yikh ne roz”yednaly i vony popaly do odnoho j' toho zh hreka, vlasnyka yakohos' hotelyu. Tsej' hrek oholosyv divchatam zrazu zh, sho vin yikh kupyv i vony vidteper j'oho zhyvyj' tovar, a otzhe povynni vykonuvaty vsi j'oho nakazy. Holovnoyu j'oho vymohoyu bulo tantsyuvaty tanets'-streptyzm, obsluhovuvaty kliyentiv v lizhku ta vyyizhdzhaty po zamovlennyu kliyentiv.

Divchata katehorychno vidmovlyalys' vid takoyi pratsi. Yikh pochaly byty i zmushuvaty syloyu.

Larysu syl'no byly v zhyvit.

Svitlana pislya seriyi pobyttiv stala vtrachaty svidomist', pislya choho zalyshalas' v paralizovanomu stani pevnyj' chas.

Ale divchata trymalysya muzhn'o. Yim potalanylo - vony zmohly pidtrymuvaty telefonnyj' zv"yazok z ridnymy. Chasom takyj' zv”yazok buv duzhe ryzykovanyj': divchata v”yazaly z prostyradel motuzky i po nykh opuskalys' z verkhnikh poverkhiv hoteliv na nyzhni, de znakhodylys' telefony. Hroshi, yaki buly neobkhidni na telefonni rozmovy, zbyralys' tsilym kolektyvom z tykh 12 dolariv, yaki vydavalys' divchatam raz na chotyry dni na kharchuvannya. Chasom vdavalos' zatelefonuvaty dodomu i pid chas pokhodiv za kharchamy, za yakymy de-koly divchat vidpuskaly.

Chas do chasu divchata, yaki takozh potrapyly do takoyi sytuatsiyi 2-3 roky tomu i prymusovo staly pratsivnytsyamy seks-servisu ranishe, poperedzhaly, sho tak dovho ne bude prodovzhuvatys'. Vony poyasnyuvaly, sho rano chy pizno divchat vse zh zmusyat' do seks-roboty. Tsi zhinky buly riznykh natsional'nostej': pol'ky, cheshky, bolharky.

Divchata staly zamichaty, sho yim do pyttya shos' pidsypayut'. Pislya vypytoho stakanu “vody” vony stavaly veselymy i vtrachaly kontrol' nad soboyu.

Krim toho yikhni “vlasnyky” prodovzhuvaly shantazhuvaly divchat, sho vony porushuyut' umovy kontraktu, vidmovlyayuchys' obsluhovuvaty kliyentiv, i, sho yikh borh roste z kozhnym dnem. Yikh povidomyly, sho lyshe za porushennya kontraktu pryj'det'sya splachuvaty 7 000 dolariv SShA kozhnij'.

Cherez yakyj's' chas zdorov”ya Svitlany znachno pohirshylos'. Na shastya, vona potrapyla do likarni.

Z likarni yij' vdalosya avtobusom dobratys' do Rumuniyi. Opynyvshys' v Bukharesti bez kopij'ky hroshej' i bez dokumentiv, divchyna namahalas' vstanovyty zv”yazok z firmoyu, yaka zaj'malas' vidpravkoyu divchat do Hretsiyi. Na vokzali yiyi pidibrav taksyst pokhyloho viku. Vin yiyi spravdi zaviz do firmy, de Svitlani vdalosya povernuty pasport. Na Ukrayinu vona dobralas' poyizdom za koshty toho zh taksysta.

Pislya povernennya Svitlany, Larysyna mama zv”yazalas' z ukrayins'kym konsulom v Hretsiyi. Ale shvydko stalo zrozumilo, sho ukrayins'ke posol'stvo maye duzhe obmezheni mozhlyvosti, a tomu pryj'nyaty divchynu na yakyj's' chas ne zmozhe.

Larysyna mama cherez znaj'omykh znaj'shla ukrayins'ku zhinku v Afinakh, yaka pohodylas' vzyaty divchynu do sebe dodomu na korotkyj' termin.

Koly Natalka otrymala adresu tsiyeyi zhinky, vona vyrishyla bud'-sho tikaty. Divchata zibraly yij' hroshi na kvytok na poyizd do Afin.

Svoyemu “vlasnykovi” Larysa oholosyla, sho vona pohodzhuyet'sya na j'oho vymohy obsluhovuvaty kliyentiv, ale poprosylas' na plyazh do morya pered pochatkom roboty.

Natomist' divchyna sila na poyizd i dobralas' do Afin, de ukrayins'kyj' konsul z velykym rozuminnyam postavyvsya do yiyi problemy.

Konsul personal'no telefonom zv”yazavsya z Lozo Serhij'om Volodymyrovych, yakyj' zaj'mavsya naborom divchat do tantsyuval'nykh kolektyviv v Ternopoli, i postavyv vymohu oplatyty aviakvytok dlya Natalky.

Divchyni pryj'shloss' provesty 2 dni v aeroportu mista Afiny. Dyakuyuchy personal'nij' dopomozi konsula posol'stva Ukrayiny v Hretsiyi Larysu vzyaly v litak do Ukrayiny.

Tak, divchyna povernulas' dodomu.

V likari na Ukrayini vstanovyly, sho u Natalky vnaslidok zhorstokykh poboyiv v zhyvit ta vnutrishnikh krovovylyviv, rozvynulos' zakhvoryuvannya yayechnyka, yakyj' neobkhidno operuvaty.

Za chas perebuvannya v Hretsiyi, divchyna vtratyla polovynu svoyeyi vahy. Naslidkom psykholohichnoyi travmy stalo te, sho divchyna ne mozhe spokij'no spaty vnochi.

Vona hotova svidchyty v sudovomu protsesi proty sutenera, yakyj' vyvozyv divchat za kordon.

 

 


BRAMA Home -- UkraiNEWStand -- Community Press -- Calendar
Advertise on BRAMA -- Search BRAMA
Copyright © 1997-2011 BRAMA, Inc.tm, Inc. All Rights Reserved.