La Strada-Ukraine  Ukraine/Ykraina   C A S E S

| Home | About | News&Conferences | Cases | Links |

| Help & HOTLINES |

 

U=Ukrainian CP1251
T=Transliterated
E=English
· (E) 4 Stories
· (U/T) Olenka
· (U/T) Nadya
· (U/T) Hrupa 5

 
 

 

Transliterated text appears below

Історія телефонного звернення до Ла Стради в Києві, або круті віражі однієї долі.

І

Світланиній донечці Оленці було чотири роки, коли їй прийшлось розлучитись з чоловіком-алкоголіком.

Після розлучення вони зі донечкою переїхала жити до мами (Оленкової бабусі), що мешкала у Києві. (До цього вони проживали з батьками чоловіка в передмісті ).

Світланина мама працювала у торгівлі. Продавала овочі та фрукти. Вона запропонувала таку ж роботу і для Світлани, якій на той час виповнилось 27 років. Оленку влаштували до дитсадочка, а самі стали заробляти разом.

Світлана з дитинства була веселою та кампанійською. Вона вміла спілкуватись з людьми, а тому досить швидко мала широке коло своїх клієнтів, з якими Світлана часто проводила час в кампаніях та на вечірках.

Якось на одній з таких вечірок хтось з присутніх закинув Світлані, що вона будучи молодою і привабливою залишається неодруженою і одинокою, на що Світлана відповіла, що з неї вже вистачає одруження з алкоголіком. Тоді їй зауважили, що одружуватись треба з іноземцем, адже вони (іноземці) зовсім інші і їхнє станлення до жінок та до шлюбу зовсім інше. Світлані навіть запропонували послуги чоловіка, який може допомогти їй виїхати до Німеччини.

Світлана не може зрозуміти до цього часу, чому її , жінку з багатим та гірким досвітом, так привабили слова про одруження з іноземцем. Може тому, що вітчизняний телекран щодня був переповнений радісним та безбідним життям за кордоном? Чому Світлана повірила? Може тому, що і вона має право на щастя. Жінка загорілась справжнім бажанням жити разом з гарним та багатим іноземцем, який би зміг забезпечити її та маленьку донечку Оленку.

Це бажання ще більше розгорілось, коли Світлану познайомили з Ростиком, який всі витрати по переїзду до Німеччини брав на себе. Крім того він обіцяв допомогти з працевлаштуванням на чужій землі. У Світлани від захоплення крутилась голова. Вона була щаслива, що має таких чудових друзів, які бажають їй справжнього щастя.

Світланина мама погодилась доглянути Оленку і щиро побажала щастя своїй донечці.

З Ростиком зустрілись на вокзальному пероні, куди він приніс Світланин іноземний паспорт з німецькою візою. Квитки на поїзд Київ-Берлін зазделегіть не купували. У Ростика всі провідники цього поїзду виявились знайомими, а тому Світлану взяли на вільне місце без перешкод. Подорож тривала дві ночі. Вранці Світлана прибула до Берліну. Трошки хвилювалась. Знала, що її повинні зустріти. Але все може трапитись…

Хвилювання були даремні. Все йшло по плану. Вже з вікна вагону Світлана побачила молодого чоловіка з жовтою квіткою в руці. Вона знала – це Жора. Він її відвезе до господаря, у якого Світлана почне свою трудову біографію на німецькій землі.

Жорик виявився привітним і балакучим.Поки їхали його чудовим автом, (Мерседес 600) багато розповідав про себе і про свою емігрантську долю. Родом він був з Ростова, але вже ось два роки як живе у Німеччині. Світлана із задоволенням слухала його оповідку, розглядаючи місто, яке мелькало за вікном. Приїхали досить швидко. Світлану познайомили з гоподарями великої і гарної квартири, в якій вона мусила робити все, що її попросять, але Жорик попередив, що це її тимчасове перебування. Тижнів через два Жора обіцяв її перевезти на їнше місце, де Світлана вже буде працювати з оплатою.

Пройшло десять днів. Світлана старанно виконувала все, що їй наказували. Загалом це була проста робота по господарству. Було важко, бо не знала німецької мови. Але за ці дні вона вже вивчила деякі слова, які були необхідні.

Якось вранці знову з”явився Жора, який привіз гарну звістку – є робота для Світлани. Жінка зібралась швидко.

Їхали тим самим чудовим автом кілька годин. Нарешті Світлана побачила своє нове помешкання. Це була охайно вмебльована, але невелика однокімнатна квартирка з усіма зручностями.

Світлана розпаковувала свої речі, коли до квартири прийшли два Жориних знайомих. Вони сиділи на кухні і розмовляли німецькою мовою. Світлана мала чудовий настрій. Життя їй здавалось дивовижно привабливим, адже вона тепер має справжніх друзів і на німецькій землі.

Несподівано Жора зайшов до кімнати і сказав, що йому потрібен Світланин паспорт для її працевлаштування. Жінка без вагань довірила йому свій документ. Потім її покликали на кухню, де познайомили з Руді і Томасом.

Для Світлани стало зрозумілим позиція її нових “друзів” лише тоді, коли їй оголосили, що відтепер вона житиме і працюватиме на одному місці, а саме в цій квартирі. Клієнти, яких Світлана обслуговуватиме в ліжку, будуть самі приходити до неї. Жінку познайоми з її “робочим розкладом”: на одного клієнта вона може витратити не більше однієї години. А щоб у неї не було проблем з клієтами, за охоронця з нею залишатиметься Руді, який буде також вести всю бухгалтерію. Руді буде також забезпечуватиме Світлану всім неодхідним, включаючи харчі, шампуні, косметику, “робочий” одяг. Її також попередили, що помешкання вона не матиме можливість залишати ні на хвилинку, та й для цього не буде ніякої необхідності. Якщо виникатимуть непередбачені проблеми психологічного несприйняття клієнта, Світлані “сердечно” пообіцяли “допомогти” наркотиками.

Потекли безкінечні дні спілкування з німецькими чоловіками. Світлані було огидно і часто просто нудило від варениці роздягнутих чоловіків, але наркотики її лякали ще більше.

… Руді з великою відповідальністю виконував свої обов”язки. Більшість свого часу: він сидів на стільці в коридорі, відчиняв та зачиняв двері за клієнтами, ставлячи “галочки” після відвіден кожного. За один такий візит, який продовжувався 60 хвилин, клієнт платив Руді 300 німецьких марок.

Час до часу до Руді приїжджали Жора і Томас. Вони сідали на кухні, пили пиво і голосно обговорювали свої справи. Світлана вже де-що могла зрозуміти з їхньої розмови. Їй стало особливо моторошно, коли мова йшла про дівчину з Білорусі, яка померла прямо в ліжку з клієнтом. Тіло дівчини було вирішено просто викинути. Часто при таких зустрічах були присутні інші чоловіки, яких Світлана не знала. Вони рахували гроші, які пачками розкладали по всьому столу. Часом сутенери ставили візові печатки до паспортів дівчат, якими “опікувались” ( виглядало, що таких у них було немало). Але, відверто кажучи, ці сутенерські клопоти не дуже і цікавили Світлану. Вона виношувала свої плани, як втекти з цієї сексуальної в”язниці.

…. Світлана по своїй природі була оптимісткою. Вона завжди вміла посміхатися, навіть коли в очах були сьози. Мабуть і зараз виручила та ж сама посмішка, яка особливо сподобалась одному з її клієнтів на ім”я Ганс. Саме з ним Світлана відважилась поговорити про втечу. Тікати вирішила через вікно, коли Руді знаходитиметься на “трудовій вахтті” у своєму стільці в коридорі.

Світлана була на диво спокійною коли настав призначений для втечі час. Наперед не думала, що робитиме потім. В грудях лише голосно калатало серце з нестерпним бажанням як можна швидше залишити секс-ув”язнення…

Втеча вдалася…Вже сидячи у готелі передмістя зателефонувала мамі до Києва. Коли почула мамин голос, хотілось розплакатись, але зібралась з силами і просила лише поради як повернутись додому.

ІІ.

Делефон Довіри у міжнародному правозахисному жіночому центрі Ла Страда України працює щодня. Світланина мама пам”ятає, що вона записала його номер чисто випадково, коли по телебаченню дивилась фільм Міжнародної Організації з Міграції, який розповідав про долі українських дівчат за кордоном.

Коли мама зрозуміла з голосу доньки, що дівчина в небезпеці: невагаючись набрала номер Телефону Довіри. По телефону не говорила – благала про допомогу. Консультанти телефону довіри, яким приходиться виручати щодня, ставили чисто практичні запитання, відповідаючиь на які, Світланина мама трошки оговталась.

Спільно вирішили, що Світлані негайно треба звернутись до німецьких правозахисниць (парнерів Ла Стради), змінивши для Світлани готель передмістя на притулок для жінок, що зазнали насильства.

Світлані знову прийшлось просити Ганса про допомогу у транспортації. Сама боялась залишати готельний номер.

….З Ла Страдою України Світлана зв”язалась по телефону вже сама, сидячи у зручному кріслі Координаційного центру допомоги жінкам із Центральної та Східної Європи в Берліні. Потрібно було отримати документ на повернення на батьківщину, адже паспорт жінка залишила у сутенерів.

Звичайно, співробітникам Українського консульства в Берліні, дуже важко розрізнити жінок-жертв секслуального рабства від тих, хто просто намагається уникнути справедливих штрафів з причини втрати документів чи порушенняя візового терміну. Правозахисницям з Ла Стради довелося наполеглево потрудитись, щоб переконати, що Світлана належить саме до першої категорії. Але саме в цьому – в захисті жіночих прав - вони бачать своє покликання.

Коли Світлана зійшла з поїзду, який прибув з Німеччини на вокзал Києва, правозахисниці з Ла Стради були по-справжньому щасливі і почуття виконаного обов”язку переповнювало їхні серця.


* * * * * * * * * * * * * * * * * *

Istoriya telefonnoho zvernennya do La Strady v Kyyevi, abo kruti virazhi odniyeyi doli.

I

Svitlanynij' donechtsi Olentsi bulo chotyry roky, koly yij' pryj'shlos' rozluchytys' z cholovikom-alkoholikom.

Pislya rozluchennya vony zi donechkoyu pereyikhala zhyty do mamy (Olenkovoyi babusi), sho meshkala u Kyyevi. (Do ts'oho vony prozhyvaly z bat'kamy cholovika v peredmisti ).

Svitlanyna mama pratsyuvala u torhivli. Prodavala ovochi ta frukty. Vona zaproponuvala taku zh robotu i dlya Svitlany, yakij' na toj' chas vypovnylos' 27 rokiv. Olenku vlashtuvaly do dytsadochka, a sami staly zaroblyaty razom.

Svitlana z dytynstva bula veseloyu ta kampanij's'koyu. Vona vmila spilkuvatys' z lyud'my, a tomu dosyt' shvydko mala shyroke kolo svoyikh kliyentiv, z yakymy Svitlana chasto provodyla chas v kampaniyakh ta na vechirkakh.

Yakos' na odnij' z takykh vechirok khtos' z prysutnikh zakynuv Svitlani, sho vona buduchy molodoyu i pryvablyvoyu zalyshayet'sya neodruzhenoyu i odynokoyu, na sho Svitlana vidpovila, sho z neyi vzhe vystachaye odruzhennya z alkoholikom. Todi yij' zauvazhyly, sho odruzhuvatys' treba z inozemtsem, adzhe vony (inozemtsi) zovsim inshi i yikhnye stanlennya do zhinok ta do shlyubu zovsim inshe. Svitlani navit' zaproponuvaly posluhy cholovika, yakyj' mozhe dopomohty yij' vyyikhaty do Nimechchyny.

Svitlana ne mozhe zrozumity do ts'oho chasu, chomu yiyi , zhinku z bahatym ta hirkym dosvitom, tak pryvabyly slova pro odruzhennya z inozemtsem. Mozhe tomu, sho vitchyznyanyj' telekran shodnya buv perepovnenyj' radisnym ta bezbidnym zhyttyam za kordonom? Chomu Svitlana poviryla? Mozhe tomu, sho i vona maye pravo na shastya. Zhinka zahorilas' spravzhnim bazhannyam zhyty razom z harnym ta bahatym inozemtsem, yakyj' by zmih zabezpechyty yiyi ta malen'ku donechku Olenku.

Tse bazhannya she bil'she rozhorilos', koly Svitlanu poznaj'omyly z Rostykom, yakyj' vsi vytraty po pereyizdu do Nimechchyny brav na sebe. Krim toho vin obitsyav dopomohty z pratsevlashtuvannyam na chuzhij' zemli. U Svitlany vid zakhoplennya krutylas' holova. Vona bula shaslyva, sho maye takykh chudovykh druziv, yaki bazhayut' yij' spravzhn'oho shastya.

Svitlanyna mama pohodylas' dohlyanuty Olenku i shyro pobazhala shastya svoyij' donechtsi.

Z Rostykom zustrilys' na vokzal'nomu peroni, kudy vin prynis Svitlanyn inozemnyj' pasport z nimets'koyu vizoyu. Kvytky na poyizd Kyyiv-Berlin zazdelehit' ne kupuvaly. U Rostyka vsi providnyky ts'oho poyizdu vyyavylys' znaj'omymy, a tomu Svitlanu vzyaly na vil'ne mistse bez pereshkod. Podorozh tryvala dvi nochi. Vrantsi Svitlana prybula do Berlinu. Troshky khvylyuvalas'. Znala, sho yiyi povynni zustrity. Ale vse mozhe trapytys'…

Khvylyuvannya buly daremni. Vse j'shlo po planu. Vzhe z vikna vahonu Svitlana pobachyla molodoho cholovika z zhovtoyu kvitkoyu v rutsi. Vona znala – tse Zhora. Vin yiyi vidveze do hospodarya, u yakoho Svitlana pochne svoyu trudovu biohrafiyu na nimets'kij' zemli.

Zhoryk vyyavyvsya pryvitnym i balakuchym.Poky yikhaly j'oho chudovym avtom, (Mersedes 600) bahato rozpovidav pro sebe i pro svoyu emihrants'ku dolyu. Rodom vin buv z Rostova, ale vzhe os' dva roky yak zhyve u Nimechchyni. Svitlana iz zadovolennyam slukhala j'oho opovidku, rozhlyadayuchy misto, yake mel'kalo za viknom. Pryyikhaly dosyt' shvydko. Svitlanu poznaj'omyly z hopodaryamy velykoyi i harnoyi kvartyry, v yakij' vona musyla robyty vse, sho yiyi poprosyat', ale Zhoryk poperedyv, sho tse yiyi tymchasove perebuvannya. Tyzhniv cherez dva Zhora obitsyav yiyi perevezty na yinshe mistse, de Svitlana vzhe bude pratsyuvaty z oplatoyu.

Proj'shlo desyat' dniv. Svitlana staranno vykonuvala vse, sho yij' nakazuvaly. Zahalom tse bula prosta robota po hospodarstvu. Bulo vazhko, bo ne znala nimets'koyi movy. Ale za tsi dni vona vzhe vyvchyla deyaki slova, yaki buly neobkhidni.

Yakos' vrantsi znovu z”yavyvsya Zhora, yakyj' pryviz harnu zvistku – ye robota dlya Svitlany. Zhinka zibralas' shvydko.

Yikhaly tym samym chudovym avtom kil'ka hodyn. Nareshti Svitlana pobachyla svoye nove pomeshkannya. Tse bula okhaj'no vmebl'ovana, ale nevelyka odnokimnatna kvartyrka z usima zruchnostyamy.

Svitlana rozpakovuvala svoyi rechi, koly do kvartyry pryj'shly dva Zhorynykh znaj'omykh. Vony sydily na kukhni i rozmovlyaly nimets'koyu movoyu. Svitlana mala chudovyj' nastrij'. Zhyttya yij' zdavalos' dyvovyzhno pryvablyvym, adzhe vona teper maye spravzhnikh druziv i na nimets'kij' zemli.

Nespodivano Zhora zaj'shov do kimnaty i skazav, sho j'omu potriben Svitlanyn pasport dlya yiyi pratsevlashtuvannya. Zhinka bez vahan' doviryla j'omu svij' dokument. Potim yiyi poklykaly na kukhnyu, de poznaj'omyly z Rudi i Tomasom.

Dlya Svitlany stalo zrozumilym pozytsiya yiyi novykh “druziv” lyshe todi, koly yij' oholosyly, sho vidteper vona zhytyme i pratsyuvatyme na odnomu mistsi, a same v tsij' kvartyri. Kliyenty, yakykh Svitlana obsluhovuvatyme v lizhku, budut' sami prykhodyty do neyi. Zhinku poznaj'omy z yiyi “robochym rozkladom”: na odnoho kliyenta vona mozhe vytratyty ne bil'she odniyeyi hodyny. A shob u neyi ne bulo problem z kliyetamy, za okhorontsya z neyu zalyshatymet'sya Rudi, yakyj' bude takozh vesty vsyu bukhhalteriyu. Rudi bude takozh zabezpechuvatyme Svitlanu vsim neodkhidnym, vklyuchayuchy kharchi, shampuni, kosmetyku, “robochyj'” odyah. Yiyi takozh poperedyly, sho pomeshkannya vona ne matyme mozhlyvist' zalyshaty ni na khvylynku, ta j' dlya ts'oho ne bude niyakoyi neobkhidnosti. Yaksho vynykatymut' neperedbacheni problemy psykholohichnoho nespryj'nyattya kliyenta, Svitlani “serdechno” poobitsyaly “dopomohty” narkotykamy.

Potekly bezkinechni dni spilkuvannya z nimets'kymy cholovikamy. Svitlani bulo ohydno i chasto prosto nudylo vid varenytsi rozdyahnutykh cholovikiv, ale narkotyky yiyi lyakaly she bil'she.

… Rudi z velykoyu vidpovidal'nistyu vykonuvav svoyi obov”yazky. Bil'shist' svoho chasu: vin sydiv na stil'tsi v korydori, vidchynyav ta zachynyav dveri za kliyentamy, stavlyachy “halochky” pislya vidviden kozhnoho. Za odyn takyj' vizyt, yakyj' prodovzhuvavsya 60 khvylyn, kliyent platyv Rudi 300 nimets'kykh marok.

Chas do chasu do Rudi pryyizhdzhaly Zhora i Tomas. Vony sidaly na kukhni, pyly pyvo i holosno obhovoryuvaly svoyi spravy. Svitlana vzhe de-sho mohla zrozumity z yikhn'oyi rozmovy. Yij' stalo osoblyvo motoroshno, koly mova j'shla pro divchynu z Bilorusi, yaka pomerla pryamo v lizhku z kliyentom. Tilo divchyny bulo vyrisheno prosto vykynuty. Chasto pry takykh zustrichakh buly prysutni inshi choloviky, yakykh Svitlana ne znala. Vony rakhuvaly hroshi, yaki pachkamy rozkladaly po vs'omu stolu. Chasom sutenery stavyly vizovi pechatky do pasportiv divchat, yakymy “opikuvalys'” ( vyhlyadalo, sho takykh u nykh bulo nemalo). Ale, vidverto kazhuchy, tsi suteners'ki klopoty ne duzhe i tsikavyly Svitlanu. Vona vynoshuvala svoyi plany, yak vtekty z tsiyeyi seksual'noyi v”yaznytsi.

…. Svitlana po svoyij' pryrodi bula optymistkoyu. Vona zavzhdy vmila posmikhatysya, navit' koly v ochakh buly s'ozy. Mabut' i zaraz vyruchyla ta zh sama posmishka, yaka osoblyvo spodobalas' odnomu z yiyi kliyentiv na im”ya Hans. Same z nym Svitlana vidvazhylas' pohovoryty pro vtechu. Tikaty vyrishyla cherez vikno, koly Rudi znakhodytymet'sya na “trudovij' vakhtti” u svoyemu stil'tsi v korydori.

Svitlana bula na dyvo spokij'noyu koly nastav pryznachenyj' dlya vtechi chas. Napered ne dumala, sho robytyme potim. V hrudyakh lyshe holosno kalatalo sertse z nesterpnym bazhannyam yak mozhna shvydshe zalyshyty seks-uv”yaznennya…

Vtecha vdalasya…Vzhe sydyachy u hoteli peredmistya zatelefonuvala mami do Kyyeva. Koly pochula mamyn holos, khotilos' rozplakatys', ale zibralas' z sylamy i prosyla lyshe porady yak povernutys' dodomu.

II.

Delefon Doviry u mizhnarodnomu pravozakhysnomu zhinochomu tsentri La Strada Ukrayiny pratsyuye shodnya. Svitlanyna mama pam”yataye, sho vona zapysala j'oho nomer chysto vypadkovo, koly po telebachennyu dyvylas' fil'm Mizhnarodnoyi Orhanizatsiyi z Mihratsiyi, yakyj' rozpovidav pro doli ukrayins'kykh divchat za kordonom.

Koly mama zrozumila z holosu don'ky, sho divchyna v nebezpetsi: nevahayuchys' nabrala nomer Telefonu Doviry. Po telefonu ne hovoryla – blahala pro dopomohu. Konsul'tanty telefonu doviry, yakym prykhodyt'sya vyruchaty shodnya, stavyly chysto praktychni zapytannya, vidpovidayuchy' na yaki, Svitlanyna mama troshky ohovtalas'.

Spil'no vyrishyly, sho Svitlani nehaj'no treba zvernutys' do nimets'kykh pravozakhysnyts' (parneriv La Strady), zminyvshy dlya Svitlany hotel' peredmistya na prytulok dlya zhinok, sho zaznaly nasyl'stva.

Svitlani znovu pryj'shlos' prosyty Hansa pro dopomohu u transportatsiyi. Sama boyalas' zalyshaty hotel'nyj' nomer.

….Z La Stradoyu Ukrayiny Svitlana zv”yazalas' po telefonu vzhe sama, sydyachy u zruchnomu krisli Koordynatsij'noho tsentru dopomohy zhinkam iz Tsentral'noyi ta Skhidnoyi Yevropy v Berlini. Potribno bulo otrymaty dokument na povernennya na bat'kivshynu, adzhe pasport zhinka zalyshyla u suteneriv.

Zvychaj'no, spivrobitnykam Ukrayins'koho konsul'stva v Berlini, duzhe vazhko rozriznyty zhinok-zhertv sekslual'noho rabstva vid tykh, khto prosto namahayet'sya unyknuty spravedlyvykh shtrafiv z prychyny vtraty dokumentiv chy porushennyaya vizovoho terminu. Pravozakhysnytsyam z La Strady dovelosya napolehlevo potrudytys', shob perekonaty, sho Svitlana nalezhyt' same do pershoyi katehoriyi. Ale same v ts'omu – v zakhysti zhinochykh prav - vony bachat' svoye poklykannya.

Koly Svitlana zij'shla z poyizdu, yakyj' prybuv z Nimechchyny na vokzal Kyyeva, pravozakhysnytsi z La Strady buly po-spravzhn'omu shaslyvi i pochuttya vykonanoho obov”yazku perepovnyuvalo yikhni sertsya.

 


BRAMA Home -- UkraiNEWStand -- Community Press -- Calendar
Advertise on BRAMA -- Search BRAMA
Copyright © 1997-2011 BRAMA, Inc.tm, Inc. All Rights Reserved.