|
Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і, небавом, Зплеча на груди, із грудей до ніг ... Коли твоя рука, солодка, ніби слава, Червонооким пальчиком майне Влимонній тиші і коли мене У темну глибину поверне темна слада У білій лодії тоді ми пливемо По водах любощів між берегами ночі: І голоси у гніздах ластівочі Стихають тихо ... Золоте кермо Заснулої хмарини понад полем, І спить рука в руці, і на щоці Краплина щастя, виказана болем, До ранку світиться ... |
Останне поновлення 9-го грудня 1996