ВИЗНАЧЕННЯ КИЦІ
Киця -- це пухнаста система, самодостатня і незалежна, як імператриця
Киця -- це погляд з глбун галактичних, це вхід в паралельні світи,
це така таємниця,
вбрана у грацію, у лизанину і в муркотіння.
Коли вона робитї прохід, антена хвоста поглинає пульсуючі сновидіння.
Киця -- це досліднй центр, і для неї довколишнє -- невичерпне.
Носик її, найжаченї вусами, дбає де біле, де чорне.
Варта вух перевіряє шумам, звукам і шелестам візу в пашпортах.
Ротик її на замку, та до часу, і в ньому ув'язнено ніжного чорта.
-- Риби, мишва і птахове! Мешканці трьох стихлі!
Полум'я пізнання кличе вас на конґрес!
Киця -- увжний слухач, ви сповідайтеся її --
самі собою вирішуються проблеми ніг, і плес, і небес ...
Шахівниця ґравітатційна, заокруглення простору, стеження
за петлянням мушви, медитація, позіхання і ніження
розглядання з вікна колообігу часу чи звістка,
що нарешті потрапили всі ми у тотальне теперішнє.
Киця -- постмодерністка.
Пощо її нагромадження глупств, і томиська нявчань, і манірний заброда
з-за морів, що вивчав сто наук і мистецтв -- нашу кицю
розмалювала Природа
чи Господь. Вона -- зрима краса. І здобита она мета.
Табодай раз на рік потребує, дурепа, кота!
1994
|