Козак Мамай, своєрідне втілення українського характеру, образ волелюбності, стійкості та невмирущості народу. Козак Мамай, котрий на протязі століть, од нападників усяких одбивапчись, плекав одвічну мрію: не воювати, не гарбати, не ярмити нікого, а в себе вдома риштувати, мурувати, будувати, - Козак Мамай - мандрівний запорожець, вояка і гультяй, жартун і філософ, бандурист і співак, бабій і заразом - чернець, простодушний і мудрий чаклун, безстрашний лукавець, що його і в ступі товкачем не влучиш, - народний герой, котрого чи не споконвіку знають між людьми н Вкраїні ...Народні художиники малювали Мамая не в січі з ворогом, не верхи на коні, а в спокійній, споглядальній позі: тільки зброя лежить напохваті, тілки лиш кінь басує, а сам Козак, схрестивши ноги, спокійнісінько сидить під деревом, - бо ж він передусім був чоловік мирний, якщо, звісно, його не займали, якщо не зазіхав ніхто на волп й славу простих людей України, - а коли вже й зачіпав Козака хтось, то зразки народного малярства часом являли нам і лють розплати з ворогом.
(Уривки з химерного роману Олександра Ільченка "Козацькому роду нема переводу, або з Мамай і чужа молодиця" K. 1967 c. 57-59.)
Останне поновлення 8-го грудня 1996
Авторське право (c) 1995-1997 БРАМА, всі права застережені