БРАМА
Поезія Наталки Білоцерківець
| Зміст - БРАМА | Мистецтво і Культура |

Елегія Пікассо


Тієї ж ночі сніг пішов. Іди,
Безшумний сніже, темними устами,
Мостами, наче сплетеними снами,
Дахамий

Стоять сади холодної слюди
В одежі білій з чорними руками ...
Так розбуди
Цей ранок понад нами:

Художнику, іще ти молодий,
Іди ж туди, де стомлені і бідні,
Бездомні діти і сліпці безрідні,
Жінки безлюбі, матері негарні ---
В нічліжки, божевільні і лікарні,
В пивничи,
в сльози в'ялої води.
Художнику, іще ти молодий,
Ще знаєш сам знедоленість і вбогість,
Мансарди вогкий пил, і пил, і вогкість,
Стілець і ліжко.
А в осінню тьму ---
Друг у кав'ярні в голудім диму.

...Куди летять ці голубі кав'ярні,
Куди бредуть ці почуття рожеві,
Ці акробати мандрівні і ніжні?
--- У зрілість, так, у спокій, у достаток,
У спогади прославлених майстрів. ---
Про що говорять дві сестри в обіймах,
Дволике людство, і святе, і грішне?
--- Про зрілість, так, про хруск того портрета
Останнього, плямистого, як світ ...

В кубічних віллах сонце пересохле ---
Це старість, це здобуток, це якась
Оригінальна втрата юних літ.

... Тієї ж ночі сніг пішов. Іди,
Безшумний сніже. Як житта минає!
Як шелестить слюда, як опадає,
Оголюючи нерви-дерева! ..

Ні молодість, ні старість не вгадає,
Чого шука в житті душа жива.



БРАМА радо принимаємо Ваші внески, покращення і поправки.

Останне поновлення 8-го грудня 1996